У парламенті зареєстрували законопроєкт про регулювання «платформ загального доступу до інформації», зокрема Telegram

У парламенті зареєстрували законопроєкт про регулювання «платформ загального доступу до інформації», зокрема Telegram

18:00,
25 Березня 2024
2077

У парламенті зареєстрували законопроєкт про регулювання «платформ загального доступу до інформації», зокрема Telegram

18:00,
25 Березня 2024
2077
У парламенті зареєстрували законопроєкт про регулювання «платформ загального доступу до інформації», зокрема Telegram
У парламенті зареєстрували законопроєкт про регулювання «платформ загального доступу до інформації», зокрема Telegram
У записці проєкту зауважується, що нині провайдери таких платформ не є суб’єктами у сфері медіа та не мають жодних обов’язків щодо захисту персональних даних, блокування незаконного контенту та відстеження недостовірної інформації.

У понеділок, 25 березня, у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №11115 «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація». У документі, зокрема, пропонується врегулювати роботу месенджера «Телеграм» в Україні. 

Документ внесли народні депутати від різних фракцій, зокрема Микола Княжицький, Ростислав Павленко, Михайло Бондар, Іванна Клімпуш-Цинцадзе, Ірина Фріз, Софія Федина від «Європейської солідарності», Микита Потураєв, Людмила Марченко від «Слуги народу», Ярослав Юрчишин, Наталія Піпа від «Голосу» та Ірина Констанкевич від фракції «За майбутнє».

«На відміну від платформ спільного доступу до відео, платформи спільного доступу до інформації не мають спеціального регулювання, їх провайдери не віднесені до суб’єктів у сфері медіа та не мають жодних обов’язків щодо захисту персональних даних, блокування незаконного контенту, системи комунікації з власниками сторінок/каналів щодо поширення ними недостовірної інформації», — пояснили автори документа.

Законопроєкт встановлює вимоги до провайдерів платформ спільного доступу до інформації на вимогу розкривати структуру своєї власності та джерела фінансування. Умови не допускають діяльність в Україні суб'єктів у сфері медіа, які належать або фінансуються резидентами держави-агресора Росії.

Автори документа також пропонують встановити законодавчу презумпцію, згідно з якою неможливість здійснити перевірку через відсутність комунікації з провайдером, представництв і ненадання витребуваних документів та інформації є підставою для визнання структури власності такого провайдера непрозорою.

У записці проєкту посилаються, зокрема, на дослідження «Українські медіа, ставлення та довіра у 2023 році» аналітичної компанії InMind, проведеного на замовлення Internews Ukraine, згідно з яким, популярність телеграму серед українців як платформи для отримання інформації перевищує ютуб у 4,5 рази — 72% проти 16% відповідно. На думку ініціаторів законопроєкту, платформа повинна регулюватися не менше, ніж інші джерела масової інформації із значно меншим охопленням.

У документі також зауважується, що платформа «Телеграм» «може бути пов’язана з державою-агресором, про що відкрито заявлялось і президентом російської федерації, російським регулятором Інтернету Роскомнадзором та іншими офіційними особам. (...) Також українським державним органам на сьогодні не відомо, хто входить до структури власності таких платформ як Telegram. Водночас, створені проблеми в безпеці конфіденційності дозволяють державним органам російської федерації деанонімізовувати користувачів і стежити за ними. В медіа присутні публікації з прикладами, як технологія платформи дозволяє стежити за українськими чиновниками».

Попри загрози для національної безпеки та заходи, які вживаються нашою державою для протидії дезінформації, державні органи України ніколи не досліджували і не перевіряли аргументи щодо загрози месенджера «через відсутність відповідних повноважень і необхідного регулювання».

«Даний законопроєкт спрямований на те, щоб такі повноваження надати Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення, яка виконує аналогічні функції стосовно інших платформ», — ідеться в записці. 

Метою законопроєкту є створення ефективного законодавства, яке б дозволяло забезпечити реалізацію права на свободу слова та водночас захищало національні інтереси України та права користувачів медіасервісів.

Раніше народний депутат від фракції «Європейська солідарність» Микола Княжицький зауважував, що в законопроєкті йдеться не про блокування «Telegram та подібних до нього платформ поширення ЗМІ», а про те, щоб «запровадити для сервісів, через які поширюється масова інформація, приблизно таке саме регулювання, яке встановлено законодавством для платформ типу YouTube».  

Як пояснював нардеп, у тексті законопроєкту фігурує поняття «платформа загального доступу до інформації», яке поширюється на всіх, хто має канали. Водночас у документі не йдеться про тих, хто має офіси в ЄС і дотримується норм європейського законодавства, як-от YouTube. Ініціатива нардепа покликана, зокрема, скасувати виняткові умови, які наразі існують в Україні для Telegram.

Читайте також:

Телеграм заперечує свої зв’язки з Росією. «Телеграм ніколи не був юридично чи фізично пов’язаний з Росією і не має там співробітників, обладнання чи офісів», заявив MediaSapiens представник компанії Ремі Вон, коментуючи подання законопроєкту.

Нагадаємо, результати дослідження, проведеного українським сервісом Telemetrio наприкінці 2023 року, засвідчили, що в Україні діє понад 33 тисячі активних телеграм-каналів із сумарною кількістю 282,6 млн підписників. Україна — на шостому місці у світовому списку за кількістю каналів з понад 1 млн підписників.

Згідно з дослідженням ІМІ, найпопулярніші в українському сегменті телеграм-канали поширюють фейки та маніпулюють на темі мобілізації, яка є чутливою для українців. Також, як повідомляв раніше «Детектор медіа», анонімні телеграм-канали поширюють фейки в тіктоку для залучення аудиторії.

Раніше секретар РНБО Олексій Данілов уже називав телеграм «дуже-дуже небезпечною річчю» для національної безпеки, а представник ГУР Андрій Юсов визнав, що телеграм містить низку загроз для безпеки України, і треба шукати варіанти вирішення цієї проблеми.

За словами керівника Центру протидії дезінформації Андрія Коваленка, в Україні поки що не планують забороняти месенджер «Телеграм». 

Фото: Pixabay

Читайте також
ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду