«Стріткод»: вчимо історію за назвами вулиць

«Стріткод»: вчимо історію за назвами вулиць

10:21,
16 Липня 2023
1828

«Стріткод»: вчимо історію за назвами вулиць

10:21,
16 Липня 2023
1828
«Стріткод»: вчимо історію за назвами вулиць
«Стріткод»: вчимо історію за назвами вулиць
Автори ініціативи вирішили розмістити таблички з QR-кодами на міських вулицях, за допомогою яких можна дізнатися більше про постать, чиїм іменем вони названі.

Українці мають потребу свіжим, незамуленим  російською пропагандою поглядом дивитися на власну історію, відкривати для себе по-новому імена видатних постатей минулого та сучасності. Так вважають у громадській організації «Історична платформа», яка започаткувала проєкт «Стріткод: історія на кожному кроці», який детально знайомить із видатними українцями, чиїми іменами названі вулиці міст.

«Стріткод» у прямому сенсі допомагає знайомитися з історією на кожному кроці. «Стріткодами» у проєкті називають таблички з QR-кодами, які встановлюватимуть на вулицях, що названі на честь видатних українців.

«“Стріткод” — це проєкт про, те що історія закарбована в іменах відомих постатей. Ми маємо підсвічувати її в міському просторі, бо вона є важлива, і це особливо актуально під час процесів декомунізації, дерусифікації, деколонізації, коли в українському публічному просторі з’являються нові імена, поки що менш відомі загалу», — розповіла MediaSapiens співзасновниця проєкту Інна Крупник.

Київ: знайомство почнеться на вулиці Грушевського

«Пілотують» проєкт у Києві, а далі планують поширити на великі та малі міста України. У столиці відібрали сотню вулиць, якими полюбляють гуляти містяни та туристи, і які названі на честь відомих діячів: від Михайла Грушевського до Романа Ратушного. Поступово їх хочуть обладнати «стріткодами», а впродовж літа встановити такі таблички у центральній частині Києва.

Перший «стріткод» запланували встановити на вулиці Михайла Грушевського. «Першість» у проєкті зумовлена самим розташуванням вулиці: нею гуляють і кияни, і туристи. ГО «Історична платформа» уклала меморандум з Управлінням туризму та промоції Київської міської державної адміністрації про те, що вулиці, означені стріткодами, увійдуть у мережу туристичних маршрутів містом.

Віртуальна енциклопедія знакових постатей

Наведення смартфона на стріткод перекидає корситувача на сайт проєкту, де він зможе дізнатися про все, що зробило людину вагомою для нас постаттю. Сайт «Стріткоду», що буде наповнений історіями про видатних українців із таймлайнами та візуальними матеріалами, його розробники хочуть перетворити на сучасну віртуальну енциклопедію.

Як розповіли MediaSapiens засновниці проєкту Інна Крупник і Наталія Демідова, однією з головних цілей проєкту є створення майданчика, присвяченого нашій історії та пам’яті, який буде водночас цікавим як аудиторії, так і самим дослідникам.

«Ми ще до запуску проєкту познайомилися та залучили до співпраці когорту істориків. У нас, умовно кажучи, не один історик на всю історію, а є коло фахівців, які професійно працюють із постатями певного історичного періоду. Для райтерів спершу вони формують перелік актуальних джерел інформації, а коли тексти підготовлені, верифікують їх», — розповіла Інна Крупник.

Сайт на волонтерських засадах створюють ІТ-фахівці-початківці, які проходять навчання в академії SoftServe. За словами співзасновниці проєкту Наталії Демідової, для багатьох із них це виявилося не лише етапом у розвитку ІТ-навичок, але й внеском у розвиток проєкту, який має суспільне значення.

Запит на репрезентацію української ідентичності та відновлення історичної пам’яті

Поки сайт готують до запуску, на його головній сторінці виклали опитувальники для повнолітніх і підлітків, щоб з’ясувати, наскільки українці сьогодні зацікавлені у вивченні власної історії, оновленні підходів до її репрезентації у публічному просторі, яким відтак має бути сучасний історичний просвітницький проєкт. Посилання на опитування викладали і в соцмережах проєкту, участь у ньому вже взяли кілька сотень людей.

І хоча про повноцінне соціологічне опитування не йдеться, адже у «вибірку» потрапили люди, які мали попередню інформацію про започаткування «Стріткоду», його проміжні результати відображають певні тенденції.

Зокрема, на питання «Чи підтримуєте ви перейменування вулиць на честь видатних людей або подій з історії України?» ствердно відповіли 93,8% респондентів. Аналогічно декомунізацію підтримує 95,3% опитаних.

При цьому твердження про те, що «між нинішньою війною Росії проти України та недостатньою увагою до вивчення історії є зв’язок» поділяють 86,1%.

98,3% опитаних вважає, що для українців є важливим знання власної історії, імен власних героїв та історичних подій, базове розуміння взаємозв’язків між історичними подіями.

Креативність і соцмережі

З відповідей учасникам «Стріткоду» також стало зрозуміло, що респонденти зацікавлені у креативній репрезентації історії, знаходженні «ненудних» форматів, які здатні представити історичних діячів насамперед людьми, привертати увагу аудиторії у соцмережах, щоб мотивувати дізнаватися про проєкт і долучатися до його розвитку.

Так з’явилася добірка про дружбу відомих українців: Ольги Кобилянської та Лесі Українки, Михайла Грушевського й Івана Франка, Іван Мазепи та Пилипа Орлика, Василя Стуса та Івана Світличного. Добірка виявилася популярною, і в наступній серії розповіли про Максима Рильського й Остапа Вишню, Тараса Шевченка та «Мочиморди», Дмитра Донцова й Олену Телігу, Наталію Кобринську та Олену Пчілку.

«Про дружбу України з Росією, яка пропагувалася віками з боліт, писати не будемо. Бо ми не пишемо про те, чого немає, не було і не треба», — зазначили   автори «Стріткоду» у підсумку цієї серії.

У колаборації з медіа «Гендер у деталях»  проєкт розкриває тему «жіночої» декомунізації: автори розповідають про українок, на честь яких перейменовані вулиці українських міст, зокрема про Ольгу Басараб, Христину Сушко, Стефанію Шабатуру, Олену Степанів та інших.

Творці «Стріткоду» розробили власну айдентику та оформлення. Головний дизайнер проєкту Олександр Івашко для логотипу «Стріткоду» поєднав елементи образу сокола, що злітає, обриси якого можна побачити в українському тризубі, традиційної вишивки та QR-коду.

«Наша Пташка символізує і наш проєкт, і історію, що “злітає”, збільшує цікавість до себе й до України», — вважають у «Стріткоді».

Щоб зацікавити відвідувачів, «Стріткод» пропонує різноманітні послуги. Зараз зацікавлені можуть замовити портрет, виконаний у тій же стилістиці, що й портрети видатних українців, публікації про яких з’являтимуться на сайті проєкту. Донати за портрети підуть на статутну діяльність громадської організації: оплату хостингу сайту, друк і монтаж стріткодів. 

Крім цього, «Стріткод» оголосив можливість для зацікавлених стати амбасадором проєкту.

Читайте також
ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду