«Ракетна небезпека — зліт чотирьох МіГ-31К», «група ракет із Кіровоградщини на Дніпро», «загроза застосування БпЛА типу Shahed з півночі», «загроза КАБ для прифронтових районів Запорізької області» — все це повідомлення моніторингових пабліків у телеграмі. «єРадар», monitor, «Чому тривога» — це лише частина з відомих телеграм-каналів, які перевіряють українці, щойно вмикається сигнал повітряної тривоги. Загалом їх не один десяток. Та ніхто достеменно не може сказати, звідки вони беруть цю інформацію, хто їх уповноважив її поширювати та чи можна їй довіряти.

У березні речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат попередив про кримінальну відповідальність адміністраторів телеграм-каналів, які публікують інформацію про рух російських ракет і дронів та збиття їх українською ППО.

«Хотів би зазначити, що найближчим часом, можливо, буде ухвалено серйозні рішення, можливі й кримінальні справи, якщо буде підстава для цього. Тому що деякі телеграм-канали в режимі реального часу подають інформацію про рух БпЛА і ракет, є скриншоти з системи "Віраж-планшет" (як вони їх отримують — це ще окрема розмова). На тих скриншотах вказується час і місце перебування (ворожих) дронів або їхнє зникнення з радарів.

Хочу попередити адміністраторів цих каналів, що це — злочин проти України, інформування ворога. Будуть вжиті певні заходи, матеріали передано у відповідні органи», — сказав тоді Ігнат в ефірі національного телемарафону, зазначивши, що цією інформацією може скористатися Росія.

ОНОВЛЕНО 17.06: На запитання «Детектор медіа» СБУ відповіла вже після публікації статті, і зазначила, що стежить за будь-якими кіберзагрозами, однак інформація про ракетні обстріли —  парафія ППО, а нещодавно протиповітряні сили України вирішили повідомляти про загрози в реальному часі.  

Як вони шкодять роботі ППО

Після кожного пуску ракет чи дронів росіяни постійно ведуть дорозвідку, пояснив у коментарі «Детектору медіа» військово-політичний аналітик групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко. І що детальніше про напрямки ударів і виявлення повітряних цілей пишуть ці телеграм-канали, то більше шансів у росіян розкрити нашу ППО, тобто знайти місця розташування радіолокаційних станцій, пунктів управління та пускових установок.  

«Є повідомлення про збиття над Києвом, наприклад, Shahed-136 або ракети Х-101. Повідомляють, що було збито Х-101, наприклад, у Печерському районі. Викладають фото — навіть заблюрене, але ж там є уламки тощо, — пояснює Олександр Коваленко. — Росіяни роблять висновок, що ракета Х-101, яку вони відправляли за траєкторією через повітряний простір Києва, змогла прорвати повітряну оборону в районі столиці та дійти до самого центру міста, до Печерського району, але її там збили. У цієї ракети була якась ціль, якийсь об’єкт, який вона повинна була знищити. Отже, ця ракета цю ціль не знищила. І вже тільки з цього робиться висновок, де був прорив, яким типом ракети був прорив, коли вдалося її знищити та де саме».

Про це ж говорив і Ігнат, коли критикував викладені мером Києва фото уламків російської ракети, які впали на дорогу в столиці: «Бачимо, що знімають уламки ракет, які лежать у межах Києва. Якщо ці уламки належать нашим ракетам, якщо це тим паче західне озброєння —  той самий Patriot, чи ракета NASAMS, то ворог розуміє, яким видом озброєння ми відпрацювали в тому чи іншому місці. Друге —  вони це знімають, викладають у себе в Росії та показують, як "українські націоналісти" зенітними ракетами західного зразка "вдарили" по своїх же будинках та мешканцях, використовуючи це в рамках своєї пропаганди», – сказав Ігнат в ефірі програми «Свобода Live».

Тож виходить, що росіяни з відкритих українських джерел отримують інформацію, над яким районом міста було збито повітряну ціль. Далі вони звертаються до вебкамер зовнішнього спостереження, що працюють у цьому районі, отримують доступ до них або ж використовують відео різноманітних інстаграм-блогерів і просто наївних людей, які знімають роботу ППО. Так стає ще більш зрозумілим, звідки працює ППО.

«Після кожного нальоту, ракетного удару російські окупанти роблять дорозвідку. Таким чином ці пабліки значно звужують локації, де було щось знищено, та ще й пояснюють, чим було знищено, демонструють якісь фото. Вони спрощують роботу російській розвідці», — пояснює Олександр Коваленко.

Навіть найдрібніша інформація може дуже серйозно ускладнити роботу ППО та полегшити росіянам їхні завдання, каже в коментарі «Детектору медіа» військовий журналіст і речник Української добровольчої армії «Південь» Сергій Братчук. За його словами, навіть інформація про іранський «шахед», чий маршрут планують іще при запуску й він незмінний, може розкрити роботу ППО. Саме тому не можна давати ворогу можливості зрозуміти ні де він був збитий, ні де його засікли.

«Якщо пабліки чітко вказують маршрути ракет, то це розкриває роботу ППО. Яскравий приклад — коли почали публічно повідомляти, що ворог використовує рельєф місцевості й що “шахеди” полетіли над Дніпром. Росіяни, коли це почули, саме так і почали робити. То кому ми зробили краще? Ми підказали їм, де ті “шахеди” важко дістати», — пояснив Сергій Братчук.

Був час, пояснив Юрій Ігнат «Детектору медіа», коли ці пабліки справді повідомляли надто деталізовану інформацію і цим створювали серйозні проблеми для Повітряних сил. 

«Вони викладали в режимі реального часу інформацію, що ракети увійшли в Харківську область, працює ППО, писали, що, наприклад, дві ракети збито, а дві — летять на Суми, потім — що зникли з радарів, показуючи, де вони були й де зникли, потім — через 10 хвилин, що ракети з’явилися на радарах у Київській області. Тобто вони показали ділянку, де ми їх узагалі не бачили, і тоді росіяни можуть розуміти, де є дірка в ППО, — каже Юрій Ігнат. — Ракети намотують кола, щоб заплутати, щоб максимально ефективно просочитися, наче знайти дірку в паркані. Ми теж переміщуємо ППО, засоби виявлення. Ракети й дрони створені для того, щоб долати систему ППО. А вона в нашому випадку робить неможливі речі». 

На рівні закону впливати на такі канали можуть тільки правоохоронні органи, але Ігнат каже, що спробував словами достукатися до їхніх адміністраторів, коли вже накипіло.

«Якось пабліки навіть писали: “Летять ракети, назустріч вилетіли наші літаки”. Я тоді звернувся: "Шановні, що ви робите?!" І після цього це припинилося, бо вони злякалися: "прикрити" телеграм-канал можна легким рухом руки СБУ, і власники його втратять. Тому було виконано превентивну роботу, вони припинили це робити. Ну, і зараз інформують уже більш-менш нормально», — сказав речник Повітряних сил.

Звідки пабліки беруть інформацію

Загалом, пояснюють наші коментатори, ці пабліки можна поділити на два класи: ті, які просто «передирають» інформацію в інших заради зростання кількості підписників і лайків, а отже й заробітків; а також ті, які справді мають інформацію з обмеженим доступом.

«Вони використовують армійську систему “Віраж-планшет”, що розроблена Повітряними силами та використовується всіма Силами оборони. Там на моніторі видно повітряну обстановку. Інформація про це є у багатьох: і у влади, і у всіх Сил оборони, — пояснив Юрій Ігнат. — Хтось із цих телеграм-каналів контролюється владою, є офіційні канали голів адміністрацій». 

Наприклад, телеграм-канал «Николаевский Ванёк», який публікує різну інформацію про війну, новини, а також  інформацію про повітряні атаки й станом на 13 червня налічує понад 800 тисяч підписників, соцмережі та джерела «Детектора медіа» пов’язують із головою Миколаївської обласної військової адміністрації Віталієм Кімом. Достеменних доказів цьому немає, але є багато ознак, які можуть про це свідчити. Наприклад, у вересні 2022 року Кім повідомив у своєму офіційному телеграм-каналі, що викупив у окупантів бронеавтомобіль «Тигр» за $5000. Менш ніж за годину цю новину опублікував і «Николаевский Ванёк» — і саме цей телеграм-канал першим виставив скриншот із телефона Кіма з підтвердженням грошового переказу.

У коментарі херсонському виданню «Кавун.City» у березні 2023 року генерал-майор ЗСУ Дмитро Марченко, який керував обороною Миколаєва, сказав, що завдяки саме цьому телеграм-каналу на окупованій Херсонщині діяла розгалужена інформаційна сітка, за допомогою якої партизани передавали Силам оборони важливу інформацію про місця дислокації ворога.

Іншу частину моніторингових пабліків, за словами наших спікерів, ведуть самі військові, які також мають доступ до «Віраж-планшету». Адміністратори низки таких пабліків анонімно підтвердили «Детектору медіа» цю інформацію, давши зрозуміти, що вони не уповноважені офіційно повідомляти таку інформацію, але роблять це для зручності людей. 

«Щодо мети ведення каналу, то відповідь проста: це захист людей. Це єдина й основна мета. Наприклад, лунає сигнал повітряної тривоги — а умовний Андрій із Вінниці не хоче спускатися в укриття. Але прочитавши, що ракета летить саме в напрямку його міста, він уже туди піде. Нам приходить безліч повідомлень із подяками за своєчасне інформування, деякі навіть про те, як наші повідомлення рятували життя, — сказав «Детектору медіа» адміністратор одного з моніторингових каналів. — Щодо претензій від командування ПС, то це важко назвати претензіями, це більше порада щодо правильності інформування населення. Ці поради було виконано і, як ви бачите, жодних претензій до телеграм-каналів більше немає».

Речник Повітряних сил Юрій Ігнат хоч і не рекомендує жоден із цих пабліків і все одно закликає найперше зважати на офіційні джерела, та все ж визнає: зараз вони дають більш-менш достовірну інформацію. Про це він сказав не лише «Детектору медіа», а й нещодавно публічно в етері національного телемарафону.

Довіряти чи ні — головне питання

Ніхто зі співрозмовників «Детектора медіа» не береться рекомендувати бодай один із моніторингових пабліків.

«Перше і найважливіше, що треба зауважити, — довіряти можна тільки офіційним повідомленням. І навіть якщо інші майданчики в соціальних мережах публікують інформацію, що збігається з інформацією офіційних структур, то це ще не означає, що всьому, що вони публікують, можна на 100% довіряти», — сказав Олександр Коваленко.

Він пояснює, що ще до 2014-го Росія розпочала інформаційну війну проти України та за допомогою різних каналів передачі інформації почала поширювати свої маніпулятивні наративи. А інтернет і соцмережі стали зручним майданчиком для цього.  

«Росіяни створювали, особливо протягом останнього часу, багато інформаційних майданчиків, які вдавали, що їх ведуть нібито українці. Вони інтегрували інформацію про Україну та про війну в Україні в ці майданчики, потім із їхньою допомогою відбувалися вкиди зовсім іншої інформації, яка дискредитувала когось, або ж вони розповсюджували якісь фейкові маніпулятивні повідомлення. Тобто ми перебуваємо в умовах інформаційної війни. Ось саме тому я завжди зауважую: довіряймо тільки офіційним повідомленням, а от уже з офіційних повідомлень можна робити висновки про продуктивність роботи протиповітряної оборони, про ситуацію в росіян із ракетами тощо», — пояснив він.

Такої ж думки дотримується ще один військовий експерт, офіцер Армії оборони Ізраїлю Ігаль Левін. Він не ділить ці джерела за принципом «мають доступ до “Віраж-планшету”» чи крадуть інформацію.

«Будь-які джерела я не ділив би на "білий" і "небілий" список, а зважав би, офіційне чи неофіційне це джерело. Людина, яка спирається на, як їй здається, авторитетне джерело, яке є неофіційним і тим більше анонімним, робить це на свій страх і ризик. Якщо ця людина не піде в бомбосховище чи не скористається правилом двох стін, то може поплатитися за це своїм життям або життям близьких. Тому я не створював би градацій сірого, а чітко розділив би джерела на офіційні та неофіційні. Неофіційні — це ваше рішення на ваш страх і ризик. Я цього не вітаю», — сказав Ігаль Левін у коментарі «Детектору медіа».

В останньому інтерв’ю «Українській правді» Ігнат підтвердив: голови військово-цивільних адміністрацій, у тому числі Кім, надають інформацію, що отримують від Повітряних сил, телеграм-каналам.

«Голови ОДА теж дають цю інформацію. Наприклад, ми комунікували з Віталієм Кімом із цього приводу. Він хоче як очільник регіону попередити своїх громадян, щоб вони береглися. Чому ні?» — каже Ігнат, зазначивши, що люди самі можуть визначити, чи варто довіряти інформації тих чи інших телеграм-каналів. «Якщо вони бачать, що цей канал достовірний, інформація справджується, кожен робить для себе висновки», — зазаначив речник Повітряних сил. 

Головна перевага моніторингових пабліків — це розуміння часу підльоту ворожої повітряної цілі. Якщо людина перебуває вдома і в цей час вмикається сигнал повітряної тривоги — то вона має йти в укриття. Але якщо вона бачить, що ворог запустив саме балістичні ракети, час підльоту яких — лічені хвилини, то вже може розрахувати, чи встигне дійти до укриття. Якщо ні, то безпечніше залишитися вдома та скористатися правилом двох стін або спуститися на нижні поверхи, якщо мова про багатоквартирний житловий будинок. 

А щодо того, хто мав би це повідомляти, Сергій Братчук сповідує принцип «не можеш побороти — очоль», маючи на увазі, що в ідеалі влада мала би подумати про запровадження чогось подібного на офіційному рівні.

«Якщо ця інформація потрібна суспільству, то має бути офіційною. Це питання не для дискусій, а для прийняття єдиного рішення. Як варіант, подібний паблік має бути офіційним, але треба продумати, наскільки це буде юридично законно, наскільки це допустимо з точки зору безпеки та інтересів війська. Можливо, варто повідомляти хоча б, що не просто повітряна тривога, а що саме летить, і приблизний час підльоту», — пропонує він. 

Та головне, зазначають усі коментатори, люди повинні усвідомити, що повітряні  атаки — це реальна небезпека навіть за наявності щільної ППО, і тому сигналами тривоги в жодному разі не можна нехтувати. А вірити чи ні моніторинговим паблікам — це особиста справа кожного.