«Не підходь! Не чіпай!» Курси та додатки, які допоможуть дітям запам’ятати правила мінної небезпеки

«Не підходь! Не чіпай!» Курси та додатки, які допоможуть дітям запам’ятати правила мінної небезпеки

09:49,
24 Березня 2023
4124

«Не підходь! Не чіпай!» Курси та додатки, які допоможуть дітям запам’ятати правила мінної небезпеки

09:49,
24 Березня 2023
4124
«Не підходь! Не чіпай!» Курси та додатки, які допоможуть дітям запам’ятати правила мінної небезпеки
«Не підходь! Не чіпай!» Курси та додатки, які допоможуть дітям запам’ятати правила мінної небезпеки
Поширення таких застосунків може допомогти зменшити кількість дітей, постраждалих від вибухонебезпечних предметів.

Лише за офіційними даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини, з 24 лютого 2022 року по 15 лютого 2023 року від вибухів мін та інших предметів в Україні загинуло 219 людей і ще 413 було поранено. З них 18 загиблих та 57 поранених — діти. За попередні дев’ять років статистика теж неповна, але така ж невтішна: лише з 2014-го по 2022 рік, за даними МОЗ, у Донецькій і Луганській областях 109 дітей зазнали травм і 42 дитини загинули через міни та вибухові предмети. ЮНІСЕФ щороку збирає статистику про дітей, постраждалих від вибухонебезпечних предметів в Україні, і за даними організації, наприклад, із січня по листопад 2018 року щотижня одна дитина ставала жертвою мін чи інших нерозірваних снарядів. Більшість випадків (65%) фіксували на окупованих з 2014 року територіях Луганської та Донецької областей.

Після повномасштабного вторгнення ситуація суттєво погіршилася: за даними організації Mines Advisory Group, понад 40% території України забруднено мінами, тож вона є найзамінованішою у світі, випереджаючи Сирію та Афганістан. Лише за 2022 рік сапери ДСНС знешкодили в Україні понад 300 тисяч вибухонебезпечних предметів (ВНП). Серед них і ті, що з’явилися протягом 2014–2022 років, і ті, що лежать у землі з часів Другої світової. Розмінування може тривати десятки років, і знання про те, як жити в забрудненій мінами країні, вкрай потрібні дітям і дорослим.  

За словами співзасновниці благодійного фонду «Голоси дітей» Олени Розвадовської, знання з мінної небезпеки, тактичної медицини та першої психологічної допомоги мають стати частиною повсякденного життя українців. Розвадовська є сертифікованою тренеркою з мінної небезпеки, з 2015 року навчає дітей правил поводження з ВНП. Вона каже, що ці курси ще від самого початку війни варто було проводити на всій території України, а не лише на Донбасі: «Очевидно, що патрони та гранати не мають географічної прив’язки. Те, що війна йшла в Донецькій та Луганській областях з 2014-го по 24 лютого 2022 року, не означало, що діти з усієї України не мали ризику перетнутися з тими небезпечними предметами. Тоді так дивувало, що всі інші області ніяк не підпадали під ці навчання. Але важко було з темою війни дійти до благополучних мирних міст. Зараз ми можемо лише знизувати плечима, тому що "раптом" уся Україна опинилася в умовах війни, бо Росія — не той ворог, який планував спинятися. Зараз ми наганяємо та починаємо всім дітям розказувати про те, що не можна чіпати й не можна заходити на поля з позначками "міна". Але ж ми точно згаяли багато часу».

Схожої думки дотримується й керівник напрямку навчання населення з мінної небезпеки Асоціації саперів України Сергій Чуткий: «Вважалося, що це потрібно тільки на сході. Однак наша позиція була завжди така, що треба проводити навчання в усій Україні — вибухонебезпечні предмети (ВНП) розвезли по всіх регіонах. Після 24 лютого думка Міністерства освіти та науки змінилася, і Асоціація саперів України отримала листа від них із проханням відкрити онлайн-навчання з мінної небезпеки для педагогічних працівників усіх регіонів нашої країни. Це те, що ми розуміли й просили зробити вже декілька років».

Асоціація й раніше готувала педагогічних працівників навчальних закладів як інструкторів, у 2019 році розробила посібник із мінної небезпеки для педагогів, затверджений Міністерством освіти та науки, а також створила онлайн-курс «Навчання з попередження ризиків від вибухонебезпечних предметів» (EORE). Асоціація однією з перших пройшла сертифікацію при Міністерстві оборони України, її інструктори проводять уроки з дітьми різного віку та інформаційно-навчальні сесії для дорослих у всій Україні.

Сергій Чуткий розповів Media Sapiens, що інколи деякі установи неправильно навчають дітей поводитися з ВНП: «Бувають випадки, коли в школі на столах розкладають муляжі гранат, боєприпасів і мін, а учні молодших класів починають з ними контактувати, гратися. Це просто неприпустимо. Нелогічно розказувати дитині, що тримати в руках ці предмети не можна — і одночасно контактувати з дуже реалістичними муляжами. Психологічно дитина не буде відчувати загрози від справжніх мін. Після такого навчання в неї, навпаки, збільшується зацікавленість і бажання контактувати з цими предметами».

Сергій Чуткий підкреслює, що зараз дуже багато охочих допомагати дітям. Однак, роблячи це неправильно, вони наражають їх на небезпеку та порушують закон. Тож варто звертати увагу, чи має організація відповідний сертифікат, який дає право на проведення навчання протимінної діяльності.

Але можна й потрібно вже зараз отримати хоча би базові навички та знання про те, як уникнути мінної небезпеки. MediaSapiens зібрав курси, книжки та додатки, розроблені ДСНС, ЮНІСЕФ, Міністерством освіти та науки України та іншими установами, які допоможуть батькам і дітям швидко в ігровій формі запам’ятати правила поведінки з ВНП.

«Все про мінну безпеку» — платформа, яка має розділи для вчителів, підлітків, дітей молодшого віку та батьків. У кожному з них повідомляється, де можуть бути заховані міни та як вони виглядають: ілюстрації, короткий опис, фото справжніх мін і роз’яснювальний ролик на ютубі.

Розділ «Для дорослих» — це покрокова інструкція, як батькам розповісти дітям про міни. Є мультфільми про правила поведінки з небезпечними предметами та питання, які для закріплення знань варто поставити дитині. Також батьки можуть розучити з дітьми ці правила за допомогою рухів: спочатку зробити руками «бінокль», наче щось шукаєте, потім показати руками «хрест» на словах «Не підходь. Не чіпай» та прикласти долоню до вуха на словах «Телефонуй 101».

Для дітей 4–8 років є картки із загадками на тему мінної безпеки, книжки про песика Патрона та інших персонажів ПоНі та СорОк. Все, що робить СорОк — це добре, а от дії ПоНі — заборонені. З ними дитина виконуватиме різні завдання на увагу та запам’ятовування небезпечних предметів.

Підліткам пропонують пройти онлайн-квест на знаходження прихованих мін та пошук безпечного шляху. В цьому розділі про міни розкажуть герої Суперкоманди: Гостре око, Зв’язківець, Леді Антипанік та Провідник. Після проходження квесту дитина отримає сертифікат.

Крім гри, на сайті є мультфільми із Суперкомандою та комікс, доступний для завантаження.

Для вчителів на платформі є план-конспект уроку про мінну небезпеку та відеолекції, які можна показувати під час занять у школі.

Платформа є спільним проєктом Міністерства освіти та науки України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій і Міністерства внутрішніх справ за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ).

Той же ЮНІСЕФ разом із ДСНС, Нацполіцією та Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій розробив серію роликів «ДСНС розповідає про мінну безпеку». У цих відеоуроках ведучий, піротехнік ДСНС Василь Хміль за допомогою схем і помічника — песика Патрона пояснює, які знаки можуть попереджувати про замінування, як працюють різні види вибухівок, який радіус ураження мають і що робити в разі їх виявлення. Кожен відеоурок триває не більше двох хвилин.

Читайте також: Prometheus пропонує чотири безплатні курси, щоб допомогти з психологічною адаптацією людям, постраждалим від війни

Ще один проєкт від ЮНІСЕФ, але вже створений спільно з Данською радою у справах біженців і Данською групою з розмінування — «Стопміна». Ця платформа має три курси: дітям від 6 до 11 років, дітям від 12 до 17 років та курс для дорослих. Після проходження курсів користувачі отримують сертифікат.

У розділі для дітей головні герої — друзі Катя, Максим та Артем. У розділі для підлітків героїв четверо — до них доєднався Єгор, і тут вони дещо старші за віком. Усі персонажі — жителі міста Щасливого. Курси для дітей різного віку мають свої сюжетні лінії, наприклад, маленькі діти знаходять небезпечні предмети, коли грають у хованки, а підлітки — коли планують зробити стрим зі зруйнованої будівлі, аби зібрати мільйон переглядів на ютубі. Учасникам курсу пропонують передивитися навчальні ролики, виконати різні завдання, пройти тести, розгадати ребуси. І таким чином запам’ятати правила поводження з мінами та врятувати персонажів від неправильного вчинку.

Ще одні курси з мінної безпеки розроблено освітньою платформою «Зрозуміло». Цей сайт створено Фондом «Східна Європа» ще на початку пандемії COVID-19. Тоді команда проєкту проводила дистанційні тренінги на різноманітні теми для громадських організацій, представників влади, освітян, школярів і студентів. Під час повномасштабного вторгнення окрім освітніх курсів з’явилися й безпекові: перша домедична допомога, психологічна підтримка, поведінка під час облоги чи евакуації та багато іншого. А для учнів 5–9 класів на платформі створено урок «Обережно, міни!» — це інтерактивний ролик, де головна героїня, дочка пресофіцера ДСНС Олександра Хорунжого, потрапляє в небезпечні ситуації та слухає поради батька. Її історії будуть корисні школярам старших класів, які були вимушені деякий час жити за кордоном, а потім повернулися до напівзруйнованих рідних міст. За старою звичкою, дітям хочеться прогулятися після школи, поганяти на скейті, й вони не звертають уваги на небезпеку. Олександр Хорунжий розповідає, якими бувають міни, які ознаки мають підозрілі предмети, що робити, коли побачили щось небезпечне, та як розповісти про це своїм молодшим братам і сестрам.  Для закріплення інформації під час уроку потрібно виконати тести. Учням дають час подумати, а потім показують правильну відповідь.

Читайте також: «Для тих, хто не має медичної освіти». СБУ підготувала навчальний курс із тактичної медицини

Для дорослих на платформі «Зрозуміло» також є цікавий онлайн-курс — «Дивись під ноги! Дивись, куди ідеш!». Це чотири лекції по 7-8 хвилин із фронтменом гурту «ТНМК» Олегом «Фаготом» Михайлютою та сапером Іваном Шепелєвим. Ведучі розкажуть, як безпечно повернутися на деокуповану територію, як перевірити приватні городи та сади, як поводитися на природі та доступно розповісти всі ці правила своїм дітям. Після проходження курсу учасникам надається сертифікат.

До речі, коли Фагот та Іван Шепелєв передають одне одному слово, вони перекидають іграшкового песика ДСНС Патрона. Цей собака став не просто героєм-сапером, а й персонажем багатьох сюжетів і мультфільмів. На офіційному ютуб-каналі Патрона Patron The Dog виходить однойменний мультсеріал про його пригоди з котом Томом. Наразі опубліковано чотири серії та два випуски «За кадром». Цей контент більш розважальний, ніж навчальний, однак у деяких епізодах Патрон ловить «бубухонебезпечні» предмети.

Дітям старших класів, які вже звикли читати багато тексту через смартфони, може бути корисним мобільний застосунок «Дій.Так», розроблений Асоціацією саперів України за підтримки міжнародної організації гуманітарної солідарності Norwegian People's Aid. Застосунок можна використовувати офлайн і без реєстрації. Курс має чотири розділи: «Оцінка загроз», «Евакуація», «Порядок дій під час різних видів атак» і «Протимінна безпека та мінно-вибухові травми». Час проходження матеріалу цих розділів — від 15 до 40 хвилин, після ознайомлення з контентом треба скласти тест. Також програма відстежує прогрес учня — в окремій вкладці показує, на якій темі ви зупинилися, пропонує продовжити читання з того ж місця та автоматично підраховує, скільки відсотків цієї теми ви прочитали.

Якщо ви живете в близькому до бойових дій регіоні, також може стати в пригоді застосунок MineFree 2.0 від благодійної організації Free Ukraine та ДСНС. Його особливість у тому, що зареєстрований користувач може за допомогою застосунку повідомляти рятувальникам про знайдену міну. Водночас додаток може просигналізувати вам, що ви наближаєтеся до потенційно небезпечного об'єкта.

Також програма має мапу з територіями, які ДСНС вважає забрудненими мінами, та довідник із короткими даними про різновиди ракет, мін і снарядів. Крім того, в застосунку є звіт від ДСНС про те, скільки виїздів рятувальників було за добу в країні, скільки ВНП було знешкоджено та яку територію обстежено за добу та з початку повномасштабного вторгнення.

Зараз є навіть комікси на цю тему — «Мінна безпека не без ПЕКа», «Безпечний Пекосвіт» та «Савка і Баклан — замінована прогулянка». Перші два — це інтерактивні посібники-комікси для дітей, головними героями яких є друзі Ліка, Макс і пес Пек, що розшифровується як «промінний енергійний красунчик». На сторінках коміксів є QR-посилання, за якими можна перевірити свої знання або переглянути корисні відео. Створено ці комікси у співпраці Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій і видавництва «Ранок» у 2020-2021 роках.

«Савка і Баклан» — невеличка історія про двох школярів, які втекли з уроку, коли до них завітав Пан Солдат, аби розказати про правила поводження з мінами. Неуважність і небажання друзів слухати й виконувати правила безпеки ледь не призвели до трагедії — Баклан знайшов нерозірваний снаряд і замість того, щоб викликати рятувальників, вирішив забрати знахідку собі. Після вибуху Баклан опинився в лікарні.

Читайте також
ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду