Загальнонаціональні українські телеканали є одним із головних джерел інформації для 67% українців. Соціальні мережі називають найважливішим для себе джерелом інформації 44% опитаних, онлайн-видання — 29%, месенджери — 16%, а на українські газети та радіо припадає відповідно 6% і 7%. Це дані дослідження «Медіаспоживання в Україні: зміна медіапотреб та програш російської пропаганди», яке Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва провів на замовлення «Детектора медіа».

Популярним серед українців джерелом інформації є особисті зв’язки — 28% респондентів сказали, що дізнаються про актуальні події від друзів і знайомих. На 8% у порівнянні з минулими роками зменшилась кількість людей, які отримують новини передусім із телебачення, натомість зросла на 5% кількість тих, хто отримує новини за допомогою «сарафанного  радіо», та тих, хто називає найважливішим для себе джерелом інформації месенджери.

Аудиторія телеканалів зменшилась в усіх вікових групах. Водночас зберігається тенденція тяжіння молодших людей до онлайн-медіа, а старших — до традиційних ЗМІ. Серед респондентів віком 18-29 років українські телеканали дивиться 40%, у групі 30-39 років — 55%, а старше 60 років — 86%. Водночас, що старші респонденти, то менше використовують соцмережі та месенджери для отримання інформації.

Російські телеканали назвали найважливішим для себе джерелом новин 5% опитаних. Переважно це мешканці південних і східних областей України, старші за 40 років. Нагадаємо, російські телеканали в Україні почали забороняти у 2014 році, й за чотири роки припинили мовлення понад 80 каналів з Росії. Однак українці мають змогу дивитись російські канали в інтернеті і не тільки.

Повний звіт про результати дослідження читайте тут.

Загальнонаціональне дослідження проведене на замовлення громадської організації «Детектор медіа» Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова у період з 17 по 22 грудня 2021 року.  Вибіркова сукупність становить 2018 респондентів та охоплює повнолітнє населення України, за винятком тимчасово окупованих територій АР Крим, частин Донецької та Луганської областей.

Опитування проводилося з використанням методу інтерв’ю face-to-face за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки (вибірка стратифікована за регіонами та типами населених пунктів) та квотного методу відбору респондентів, за статево-віковими квотами на заключному етапі. Результати є репрезентативними за основними соціально-демографічними показниками: статтю, віком, макрорегіоном та типом поселення.  Максимальна теоретична похибка опитування (без урахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3%. Для порівняння у дослідженні використано результати всеукраїнських соціологічних опитувань, які проводилися Київським міжнародним інститутом соціології у лютому 2018 та лютому 2019 року і соціологічною службою Центру Разумкова у серпні 2020 року на замовлення ГО «Детектор медіа».

Дослідження проведене за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії (DANIDA).