Чотири кола українського телебачення. Що таке Т2, мультиплекс, ОТТ і супутник

Чотири кола українського телебачення. Що таке Т2, мультиплекс, ОТТ і супутник

10:00,
24 Червня 2024
5835

Чотири кола українського телебачення. Що таке Т2, мультиплекс, ОТТ і супутник

10:00,
24 Червня 2024
5835
Чотири кола українського телебачення. Що таке Т2, мультиплекс, ОТТ і супутник
Чотири кола українського телебачення. Що таке Т2, мультиплекс, ОТТ і супутник
Цей текст для тих, хто чув, але не розуміє слова «мультиплекс», DTH, «Зеонбуд», КРРТ, МХ-7, IPTV, ОТТ, DTH, Т2, 4К. Пояснюємо, що все це означає.

Усі ці слова — про українську систему телебачення. Вони часто фігурують у матеріалах «Детектора медіа» та зрозумілі для співробітників медіагалузі.

А для інших наших читачів «ДМ» вирішив створити «путівник» усіма колами українського телебачення.

Сигнал телеканалів, які ми дивимося, можна передавати різними шляхами, наприклад через кабель, супутник тощо. Відповідно, в Україні є цифрове ефірне, кабельне, супутникове та інтернет-телебачення. Як зрозуміти, яке в мене телебачення?

Цифрове ефірне телебачення: у вас є антена, тюнер вбудований у телевізор або під’єднаний до нього, 30–39 каналів, за телебачення щомісяця ви не сплачуєте, дивитися його лише з екрана телевізора.

Кабельне телебачення: у вас немає антени, ви укладаєте договір із кабельним провайдером, у вашу оселю підведені кабелі від цього провайдера і під’єднується телебачення, ви сплачуєте абонплату, є можливість обрати пакети з різною кількістю телеканалів, телебачення можете дивитися лише на телевізорі.

Супутникове телебачення: у вас є супутникова антена (тарілка), доступні сотні українських та закордонних каналів (після початку повномасштабної війни всі українські канали розкодувалися, тому зараз доступні на супутнику), дивитися їх можна лише по телевізору. Якщо у вас є угода з провайдером Viasat (єдиний український легальний супутниковий провайдер), ви сплачуєте абонплату, якщо немає — дивитеся безплатно незакодовані канали.

Інтернет-телебачення: ви сплачуєте абонплату за канали й інший контент на платформах / медіасервісах / онлайн-кінотеатрах (Megogo, Sweet.TV, «Київстар ТБ» тощо). Або укладаєте угоду зі своїм провайдером, який надає вам, окрім інтернету, ще й послуги інтернет-телебачення у його мережі. Дивитися канали ви можете не лише на телевізорі, а й на інших пристроях. Є додаткові можливості при перегляді (поставити на паузу, встановити батьківський контроль, сформувати список каналів тощо).

Коли ви з’ясували, яке у вас телебачення, пропонуємо відчути себе італійським поетом Данте, якого його давньоримський колега Вергілій водив усіма колами потойбічного світу.

Коло перше. Цифрове телебачення

Трохи історії. До 2009 року в Україні не було цифрового ефірного телебачення. Натомість сигнал ефірного телебачення передавався через аналогову електричну технологію. Він міг бути нестійким, транслювався із завадами. У Європі та світі почали відмовлятися від аналогового сигналу і повністю переходити на цифровий на початку 2000-х років. Україна відімкнула аналогове телебачення у 2018 році.

А повноцінна робота цифрового ефіру розпочалася з 2011 року, коли регулятор провів конкурс і визначив 32 канали, які транслюватимуться в ефірі. Що змінилося для користувачів? Їм потрібно було купити антену, тюнер / приймач, для пільгових категорій у 2012 році держава надавала тюнери безплатно.

Оператором-провайдером цифрового ТБ стала приватна компанія «Зеонбуд». Компанія побудувала мережу по всій Україні та забезпечила доступ до згаданих каналів. Були встановлені передавачі для приймання сигналу. Це обладнання розміщувалося на вишках державного Концерну РРТ (КРРТ). Між компаніями укладено угоду. Також після початку повномасштабного вторгнення президент підпорядкував приватну компанію «Зеонбуд» державному концерну.

Мережа «Зеонбуду» складається з чотирьох цифрових мультиплексів. Мультиплекс — це об’єднання в єдиний цифровий пакет телевізійних мовників, які передають свій сигнал одним транспортним каналом (частотною смугою). Кожен мультиплекс має свою місткість, тобто в ньому «поміщається» певна кількість телеканалів. Коротко мультиплекси позначають абревіатурою МХ.

У «Зеонбуду» є МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5, у них транслюють такі канали:

МХ-1: Перший, «1+1», «Суспільне. Культура», ICTV, СТБ, «Інтер», «Уніан ТБ», «Бігуді»;

МХ-2: Новий канал, ТЕТ, «2+2», М1, НТН, «Мега», «Плюс плюс», «Ми — Україна+», «1+1 Україна», ICTV2, «Оце ТБ»;

МХ-3: К1, К2, Zoom, Хsport, «Ентер-фільм», «Піксель»;

МХ-5: «Твій серіал». У МХ-5 також транслюються регіональні канали, вони різні залежно від регіону.

(5 канал, Прямий та «Еспресо», які мали ліцензії на згадані мультиплекси, були вимкнені з цифрового ефіру у перший рік повномасштабної війни. Чому — читайте в матеріалі «Детектора медіа».)

Також у згаданих мультиплексах зараз є вільні місця, і на них оголошено конкурс у Національній раді з питань телебачення та радіомовлення (Нацрада — регулятор медіасфери, який видає ліцензії, здійснює нагляд, моніторинг, перевіряє, штрафує у разі порушень).

Логічне питання, яке може виникнути, коли уважно подивитися на нумерацію мультиплексів «Зеонбуду», — чому немає МХ-4. Такий мультиплекс мав бути створений ще у 2008–2010 роках. Однак його не вдалося запустити і Нацрада згодом його закрила.

Раніше «Зеонбуд» був єдиним провайдером цифрового телебачення.

Однак торік Концерн РРТ побудував свій державний мультиплекс і назвав його МХ-7. У ньому є місця для 12 каналів, однак на конкурсі регулятора перемогло сім: «Сонце», «Рада», «Ми — Україна», «Світло» «Уніан-2», «Віжн-2» та «Віжн-3». Частина з них уже вийшла в ефір, а частина має це зробити впродовж року. Цей мультиплекс відрізняється від попередніх тим, що він збудований в іншому діапазоні: не дециметровому, як МХ «Зеонбуду», а в метровому. Про специфіку МХ-7 і те, як під’єднати його канали, читайте в матеріалі «Детектора медіа».

Таким чином, українці, які користуються цифровим телебаченням і мають усі необхідні антени, приймачі та телевізори, можуть дивитися канали всіх п’яти мультиплексів. Але цифровий ефірний сигнал, хоч і є найпоширенішим, доступний не всюди, як-от у гірській місцевості. Тому там ТБ дивляться за допомогою інших технологій.

Цифрове ефірне телебачення дуже часто називають Т2. Тому саме так свою мережу і назвав «Зеонбуд». «Т2» зареєстрований торговий знак, який належить цифровому провайдеру-оператору. Це через скорочення назви другого покоління європейського стандарту ефірного цифрового мовлення DVB-T2 (Digital Video Broadcasting — Second Generation Terrestrial).

Коло друге. Кабельне телебачення

У кабельному телебаченні сигнал розповсюджується до абонента кабелем. Тобто щоб під’єднати цей вид телебачення, провайдер має провести в оселю абонента свої дроти й надавати ними послугу. Для прийому сигналу користувачам не потрібна антена.

В Україні, згідно з реєстром Нацради, понад дві сотні провайдерів, які надають послуги телебачення за кабельною технологією. Серед найбільших, які працюють на ринку: Volya, «Тріолан», тут інформація про кількість їхніх абонентів. У більшості випадків ті, хто надають послуги телебачення, також надають послуги інтернету. Бо на одному телебаченні важко будувати бізнес.

Для абонентів важливо, що ця послуга буває двох видів: аналоговий і цифровий кабель.

Аналогова технологія більш розповсюджена. Вона давно на ринку, дешевша для користувачів. Вона включає пакет до 70 каналів, для під’єднання не потрібне додаткове обладнання. Тому аналоговий кабель установлюють навіть на старих телевізорах.

Однак ця технологія не надає картинку такої якості, як цифрова.

Цифрове кабельне телебачення називається DVB-C. Це сучасніший формат, який дає змогу дивитися більше каналів у кращій якості. Однак він дорожчий. До того ж, окрім кабелю, при встановленні потрібно мати тюнер / приймач.

Якщо у випадку з цифровим ефірним телебаченням користувач має певний стабільний набір каналів, то у кабельному ТБ пропозицію формує сам провайдер. Він створює пакети, укладає угоди з правовласниками. Тому в різних провайдерів може бути різний контент.

Наприклад, хтось може не домовитися з медіагрупами й вимкнути їхні канали. Також провайдери можуть мати різні угоди з правовласниками іноземних каналів тощо.

Окрім цього є обов’язковий перелік каналів, які зобов’язані транслювати всі провайдери. Він називається Універсальний медіасервіс (УМС). До нього входять суспільні та місцеві публічні медіа, телеканали місцевої тематики, які мають 15% локальних новин і програм, парламентський канал, а також канали, які мають дозволи на тимчасове мовлення.

Для сучасних телевізорів важливою є якість картинки, тому канали запускають свої версії у високій чіткості (HD). І провайдери мають відповідні пакети для абонентів. У цифровому ефірному телебаченні теж можлива трансляція каналів у HD, однак вона займає більше місця в мультиплексі. Тому зараз у такому стандарті мовники відсутні. Але можуть з’явитися (часто у стандарті високої чіткості транслюються спортивні канали).

У кабельному ТБ така послуга доступна.

Від стандарту залежить якість картинки. SD — це стандартна роздільна здатність (не більш як 480 пікселів). HD — це висока чіткість, роздільна здатність від 720 до 1080. Ще є — найвища роздільна здатність (3840х2160 і 4960х2160). Деякі українські канали виходять і в цьому форматі. Якість 4К можлива лише при передаванні відео через інтернет (вона не підтримується супутниковим та кабельним ТБ)

Коло третє. Супутникове телебачення

У цьому випадку телевізійний сигнал передається із супутника. Тому таке телебачення поширене в місцях, куди не дотягує сигнал ефірного телебачення (наприклад, гірська місцевість). Для того щоб дивитися канали за цією технологією, потрібно придбати антену, так звану тарілку, та інше обладнання (приймач, конвектор, пристрій, що приймає сигнал із супутника тощо).

До 2020 року супутникове телебачення було дуже поширеним в Україні (34%). Бо українські канали були незакодовані й здебільшого після встановлення тарілки користувачі дивились усі доступні телеканали безплатно та без взаємодії з провайдером.

Хоча є компанії, які є офіційними супутниковими провайдерами. Ця технологія називається DTH. Оператор супутникової платформи зараз один. Це компанія Viasat, партнерський проєкт групи «1+1», за реєстром належить Світлані Міщенко та Ярославу Пахольчуку, очільнику «Плюсів». До 2022 року в Україні також працювала платформа медіагрупи «Україна» Xtra.TV. Однак після того, як Рінат Ахметов відмовився від медіабізнесу, вона припинила своє існування.

Ключовою подією для українського супутникового телебачення стало кодування каналів медіагруп на супутнику у 2020 році. Тобто раніше найпопулярніші телеканали були доступні на супутнику для всіх, хто мав тарілку, — а після кодування їх можна дивитися лише уклавши угоду з офіційними DTH-платформами та сплачуючи абонентську плату. Також можна було перейти в іншу технологію (під’єднати безплатне ефірне телебачення чи будь-яке інше платне). Або — і це найбільш небезпечний наслідок, за який критикували кодування, — взагалі перестати дивитись українські найпопулярніші канали. На супутнику залишилося багато російських мовників у відкритому доступі.

До кодування українські канали готувалися три роки, вони сподівалися, що абоненти перейдуть на легальні платформи, почнуть платити за телебачення і таким чином зростуть прибутки каналів. Також канали мають права на певний контент, трансляція якого обмежена територіально (наприклад спортивні події) і не може транслюватися з супутника на весь світ.

Однак наслідки були не надто оптимістичними. Замість очікуваних 2 мільйонів лише 400 тисяч перейшли у платний сегмент. Хоча медіагрупи стверджували, що розкодування неможливе, в перші дні повномасштабного вторгнення у 2022 році всі розкодувались і так мовлять досі.

Коло четверте. Інтернет-телебачення

Інтернет-телебачення надає нові можливості користувачу. Перегляд сотень каналів та іншого контенту, можливості завантаження відео, перегляди з паузами, встановлення батьківського контролю тощо. Також у цій технології є можливості надавати якісну картинку. Дивитися контент можна з різних пристроїв (телевізора, мобільного, інших ґаджетів).

За останні роки інтернет-телебачення розвивається найстрімкіше. Наприклад, зараз в Україні найбільшу абонентську базу має сервіс Megogo (637951 користувач). Це більше за бази великих провайдерів, які працюють за кабельною або різними технологіями.

Є дві різні технології інтернет-телебачення: IPTV та ОТТ.  У випадку IPTV телеканали транслюється у певній мережі провайдера (той, хто надає інтернет, може у своїй мережі також надавати послугу інтернет-телебачення). IPTV-мережі створюються та підтримуються провайдерами. Це закрита мережа. Дуже часто цю послугу надають кабельні та інтернет-провайдери. Мережа може бути регіональною або, якщо вона охоплює половину областей України, — загальнонаціональною.

ОТТ не залежить від мережі й до нього можна під’єднуватися з усіх мереж (наприклад, у нас є інтернет від оператора Х удома, а на роботі інтернет від оператора Y. І там, і там у разі підписки ви можете дивитися телеканали на Megogo, Sweet.TV, «Київстар ТБ», YouTV, Omega TV тощо). ОТТ не обмежене певним регіоном, воно діє по всій країні. Про те, кому належать найпопулярніші ОТТ-сервіси, читайте у матеріалі «Детектора медіа».

Ілюстрація: Getty Images

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду