Як державі та громадянам взаємодіяти для протистояння дезінформації: експерт ЄС назвав чотири лінії захисту

Як державі та громадянам взаємодіяти для протистояння дезінформації: експерт ЄС назвав чотири лінії захисту

15:14,
19 Березня 2021
728

Як державі та громадянам взаємодіяти для протистояння дезінформації: експерт ЄС назвав чотири лінії захисту

15:14,
19 Березня 2021
728
Як державі та громадянам взаємодіяти для протистояння дезінформації: експерт ЄС назвав чотири лінії захисту
Як державі та громадянам взаємодіяти для протистояння дезінформації: експерт ЄС назвав чотири лінії захисту
Це документування загроз, підвищення обізнаності, виправлення слабких сторін і перешкоджання агресорам.

Як державі та громадянам взаємодіяти для протистояння дезінформації 16 березня під час презентації «Чотири лінії захисту від дезінформації» розповів Якуб Каленський, експерт аналітичного цетру «Атлантична Рада США» (Atlantic Council), співзасновник Оперативної робочої групи зі стратегічних комунікацій (East StratCom Task Force; проєкт Європейського Союзу з боротьби з дезінформацією).

Він виділив чотири лінії захисту від дезінформації:

  1. Документування загроз.
  2. Підвищення обізнаності.
  3. Виправлення слабких сторін.
  4. Перешкоджання агресорам.

Документувати загрози, за словами Якуба Каленського, треба з трьох напрямків:

  • уряд: різні команди зі стратегічних комунікацій, інформаційні агенції, спецслужби або навіть пресслужби;
  • громадянське суспільство: аналітичні центри, недержавні організації;
  • медіа.

Перше, що можна робити у цьому напрямку — моніторити та аналізувати інформацію, а саме іноземні й національні (локальні) ЗМІ, орієнтовані на дезінформацію.

Це очевидно для України, однак країнам Східної Європи ще слід звернути увагу, що «домашні» дезінформатори повторюють меседжі російської пропаганди, зауважив Якуб Каленський. За його словами, вона, ймовірно, найсильніша в світі, і сьогодні навіть найбільш потужні світові організації не здійснюють вичерпний моніторинг. «Ми досі не маємо відповіді на запитання, скільки каналів поширюють дезінформацію, скільки меседжів на день вони поширюють, скільки людей вони охоплюють», — пояснив експерт ЄС. 

Фрагмент презентації Якуба Каленського

Крім того, на його думку, потрібно:

  • моніторити соціальні мережі;
  • моніторити дезінформацію в закритих інформаційних каналах (пошта, WhatsApp, Telegram, закриті групи Facebook);
  • вимірювати вплив кампаній з дезінформації (наприклад, за допомогою опитувань).

Підвищувати обізнаність експерт пропонує так:

  • провести комунікаційну кампанію для ключових аудиторій: державні службовці, політичні партії, журналісти, науковці, громадяни похилого віку, молодіжна група;
  • передбачити критичну ситуацію, події, які може атакувати дезінформація, та заздалегідь підвищувати обізнаність; за словами спікера, так можна «вбити» дезінформацію перед тим, як вона почне поширюватися;
  • публікувати аналітичні статті, розслідування та дослідження;
  • залучати та заохочувати тих, хто може охопити ширшу аудиторію.

Фрагмент презентації Якуба Каленського

Щоб виправити слабкі сторони, за словами Якуба Каленського, потрібно:

  1. Зосередитися на темах, що роз'єднують і які використовують дезінформатори (те, що викликає напругу між більшістю населення та різними національними, расовими та сексуальними меншинами тощо).
  2. Запроваджувати програми з медіаграмотності.
  3. Вплинути на платформи соцмереж як ключового примножувача дезінформації в багатьох країнах. Йдеться про такі принципи та заходи як створення бази даних реклами, прозорість, автентифікація покупців, прозорість таргетування, маркування токсичного контенту, запобігання масовому розповсюдженню тощо.
  4. Захистити «слабкі мішені» (спікер навів як приклад цькування фінської журналістки Єссікки Аро після розслідування про російську пропаганду). 
  5. Знати інструменти зловмисників і намагатися запобігти їхньому успіху (йдеться про іноземні спецслужби, GONGO («організовані державою неурядові громадські організації»), локальних агентів і активів, антидемократичних активісти, квазіжурналістів тощо).

Фрагмент презентації Якуба Каленського

Якуб Каленський також додав, що зупиняти агресорів можна за допомогою різних заходів. Серед них є ті, що має зробити держава і ті, які можуть здійснити медіа та неурядові організації: 

  • Називати та соромити тих, хто допомагає поширювати дезінформацію.
  • Забороняти доступ дезінформаційно налаштованим ЗМІ.
  • Вводити санкції проти дезінформаційних агресорів (персональні та корпоративні).
  • Скористатися вже діючими законами.
  • Суміжні заходи (як приклад — викрити заможність Володимира Путіна та його оточення, кібератаки проти залучених у дезінформацію діячів, викриття їх особистостей).
  • Робити розслідування. Злочинні дії треба розслідувати, щоб справедливо карати за них.

Фрагмент презентації Якуба Каленського

Експерт наголосив, що тільки США розслідували випадки інформаційної агресії Росії. У ЄС цього досі не зробили. 

Нагадаємо, що раніше MediaSapiens  писав про те, як Європа й Україна борються проти дезінформації, яку допомогу можуть надати європейські партнери Україні в цій боротьбі та які головні тренди протистояння дезінформації у ЄС. 

Фото надане «Детектору медіа» Якубом Каленським 

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Щоб додавати коментарі потрібно Авторизуватись.
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду