MediaSapiens публікує переклад колонки Жозепа Борреля, Верховного представника ЄС із закордонних справ і безпекової політики, віцепрезидента Єврокомісії, опублікованої в його блозі на сайті Європейської служби зовнішньої дії EEAS.

У своєму недавньому дописі в блозі я обговорював загрози, з якими стикаються наші демократії у віртуальному просторі. Я також часто говорив про «битви наративів», що тривають. Країни та політичні лідери намагаються пояснити свої позиції та зобразити себе у вигідному світлі. Це нормальний спосіб поведінки: у демократичних країнах політичні лідери зобов’язані спілкуватися з суспільством про цілі та цінності. Ось чому Євросоюз доклав чимало зусиль, аби пояснити наші політичні підходи та думки, що стоять за нашими діями та пропозиціями.

Поза межами легітимної «публічної дипломатії»

Водночас, дехто не обмежується здійсненням легітимної «публічної дипломатії» і йде набагато далі. Вони представляють свій спосіб вирішення глобальних викликів як єдино ефективний і при цьому намагаються дискредитувати інших. Деякі іноземні гравці, державні чи недержавні, навіть беруть участь у дезінформаційних кампаніях, навмисно поширюють неправдиву або оманливу інформацію. Вони роблять це для того, аби послабити нас і обмежити нашу здатність ефективно реагувати на кризу.

До прикладу, російські державні багатомовні медіа відверто знущаються із західних розробників вакцин. Іноді це спричиняє абсурдні твердження нібито вакцини перетворять людей на мавп. Такі наративи, очевидно, спрямовані на країни, де Росія хоче продавати власну вакцину, Sputnik V. В умовах чинної пандемії будь-яка спроба викликати такі необґрунтовані сумніви загрожує здоров'ю громадян. Терористичні організації, такі як ДАІШ, також використовували плутанину в ситуації з коронавірусом для поширення власної пропаганди.

Дезінформація із нами вже давно

Це не новий виклик: ми вже давно стикаємося з дезінформацією. Однак завдяки можливостям Інтернету тепер вона поширюється швидше, ніж будь-коли. Дезінформація щодня цілить у громадян у їхніх власних домівках. Деякі державні гравці, як-от Росія та Китай, беруть активну участь у цій діяльності. Вони намагаються підірвати та делегітимізувати наші демократичні системи, а також цінності свободи, плюралізму, стримувань та противаг, на яких ці системи побудовані.

Євросоюз уже багато років працює над вирішенням проблеми дезінформації. Європейська служба зовнішньої дії (EEAS) стала піонером у моніторингу прокремлівської дезінформації, а згодом розширила свій фокус та набір інструментів. Сьогодні робочі групи Європейської служби зовнішньої дії зосереджені на трьох різних регіонах: Східному та Південному сусідстві, а також Західних Балканах. Нещодавно ми опублікували наш 5-й спеціальний звіт про дезінформацію щодо COVID-19. Він вкотре показує, наскільки значної шкоди може завдати така дезінформація під час глобальної кризи в галузі охорони здоров’я.

Навмисне поширення неправдивої чи оманливої інформації є лише частиною проблеми. Під час пандемії авторитарні режими використовували боротьбу проти оманливої інформації та дезінформації як привід для обмеження засадничих прав, особливо свободи слова та свободи медіа.

Такі дії були дуже різними: від висилання іноземних кореспондентів до переслідувань онлайн, а в деяких випадках навіть погроз фізичною розправою. Ми не можемо з цим миритися: свобода слова та свобода медіа є життєво необхідною опорою наших демократій. Ми також покладаємось на незалежну інформацію з усього світу. Якщо робота журналістів зазначає обмежень, ми маємо зайняти рішучу позицію.

ЄС захищатиме ці принципи та ефективно реагуватиме на дезінформацію. Ми часто говоримо про роз’єднаність, яка перешкоджає ефективному підходу до вирішення проблем у Європі. У галузі дезінформації ми щодня працюємо над посиленням співпраці між різними інституціями Євросоюзу та країнами-членами, а також над розробкою системи швидкого оповіщення ЄС (RAS) щодо дезінформації. Мережа посадовців у інституціях Євросоюзу та країнах-членах ЄС займається проблемами, пов’язаними з дезінформацією, щоб забезпечити спільну ситуаційну обізнаність та оцінку загроз. Ця мережа також має на меті посилити координацію з дослідниками, організаціями громадянського суспільства та нашими міжнародними партнерами.

Завдяки співпраці з нашими міжнародними партнерами, такими як G7 та НАТО, ми також можемо відстежувати світові тенденції та готуватися до них. Фактчекери, журналісти, неурядові організації та аналітичні центри також неабияк сприяють стримуванню поширення дезінформації.

2 грудня Європейська Комісія представила Європейський план дій щодо демократії. У ньому Комісія зосереджує свою увагу на цілісності виборів, плюралізмі медіа та боротьбі з дезінформацією. У всьому цьому ми повинні використовувати відповідь «цілого суспільства», щоб захистити наші демократії від іноземного втручання. Цей підхід передбачає участь громадянського суспільства, медіа, науковців та приватного сектору (передусім онлайн-платформ та рекламодавців).

Ми також повинні посилити міжнародну співпрацю. Європа — це не острів. У кіберпросторі немає кордонів. Наші спроби внутрішньо захиститися від цих загроз можуть призвести до маніпулятивних втручань, що розпочнуться у країнах зі слабшими можливостями у сфері регулювання та моніторингу.

Євросоюз пропонує технічну підтримку органам влади та громадянському суспільству у всьому світі для створення спроможності та нагляду, які ми розвиваємо всередині ЄС. Ми надаємо допомогу з питань, пов’язаних з виборами. Наприклад, ми допомагаємо іншим спостерігати за виборчими кампаніями онлайн та просуваємо ініціативи щодо медіаграмотності в мережі. Євросоюз також реалізує проєкт щодо вирішення проблеми дезінформації про COVID-19 в африканських країнах та на Близькому Сході. Ми будуємо партнерські стосунки з фактчекерами у країнах Східного партнерства та Західних Балкан. Ми також продовжуємо підтримувати незалежну журналістику через Європейський фонд підтримки демократії у нашому сусідстві та за його межами.

Оскільки Євросоюз є найбільшим торговим блоком світу, його нормативний та регуляторний вплив поширюється на всій земній кулі. Правила та відповіді, які ми запровадили в Європі для боротьби із втручанням у наше демократичне життя та вибори, зіграють важливу роль у встановленні глобальних стандартів. Особливо це стосується Акту про цифрові послуги (DSA) та Акту про цифрові ринки (DMA), які Європейська Комісія запропонувала 15 грудня 2020 року. Належне та прозоре управління ризиками з боку великих платформ є вирішальним кроком у боротьбі з дезінформацією та втручанням іноземних країн. Воно допоможе стримувати розповсюдження неправдивої або оманливої інформації та захистити громадянський дискурс від маніпулятивної поведінки. За повного дотримання основних прав і свобод, DSA та DMA забезпечать Євросоюз необхідними інструментами для кращої підзвітності, прозорості та перевірки дій платформ.

Нам ще потрібно зробити чимало в сфері дезінформації, аби не дати нашим противникам застосувати прості тактики з низьким рівнем ризику та високою винагородою для нападу на наше суспільство та демократію. Ми повинні бути певні у тому, що гравці, які навмисно збурюють і розділяють наше суспільство маніпулятивною тактикою, отримують відповідні наслідки. Поширення дезінформації не має залишатися безкарним.

Переклад: Представництво Європейського Союзу в Україні

Фото: svoboda.org