Засновниця платформи для боротьби з фейками «Науковий метод»: «Під час пандемії дезінформація стала особливо небезпечною»

Засновниця платформи для боротьби з фейками «Науковий метод»: «Під час пандемії дезінформація стала особливо небезпечною»

10:41,
26 Листопада 2020
1929

Засновниця платформи для боротьби з фейками «Науковий метод»: «Під час пандемії дезінформація стала особливо небезпечною»

10:41,
26 Листопада 2020
1929
Засновниця платформи для боротьби з фейками «Науковий метод»: «Під час пандемії дезінформація стала особливо небезпечною»
Засновниця платформи для боротьби з фейками «Науковий метод»: «Під час пандемії дезінформація стала особливо небезпечною»
Як зменшити поширення фейків у мережі та допомогти журналістам і блогерам протидіяти дезінформації за допомогою доказової науки, розповідає Анна Орєхова.

Під час пандемії COVID-19 фейків та маніпулятивних повідомлень у ЗМІ та соцмережах стало особливо багато. Окрім важливості розвінчання самих фейків у такий складний час, треба також попереджати їх виникнення, а один зі способів це робити — створювати майданчики, які пов'язуватимуть між собою медійників та перевірених експертів із тем науки та здоров’я. У цьому переконана співзасновниця організації Inscience, яка популяризує науку, Анна Орєхова.

На її думку, якщо представники медіа будуть завжди обирати для себе формат роботи, за яким перевірятимуть усі дані у кваліфікованих фахівців, то й фейків стане значно менше, а наше інформаційне поле — якіснішим.

Із цією метою популяризаторка освітніх проєктів разом із командою Inscience запустила платформу «Науковий метод». Це майданчик, де журналісти, блогери та лідери думок можуть знайти експерта з тем науки, медицини та здоров’я. Також це платформа для популяризації наукового підходу і для якісної комунікації на теми науки та медицини. Зокрема, про COVID-19. На думку пані Орєхової, це має допомогти продукувати у ЗМІ й соцмережах більше якісної інформації. Яка, без перебільшення, може напряму впливати на життя та здоров'я.

Про те, як журналістам взаємодіяти з експертами на платформі «Науковий метод» і чому протидіяти появі фейків не менш важливо, ніж їх розвінчанню, Анна Орєхова розповіла MediaSapiens.

«Хочемо показати, що в Україні теж є наука»

У команді Inscience є кілька напрямів популяризації наукових підходів і науки загалом. Усе почалося з того, що у 2018 році Анна Орєхова з партнеркою Оленою Скиртою та командою провела наукову конференцію, в якій брали участь міжнародні експерти, в тому числі з NASA. Потім влаштували Science&Wine — серію подій за участі науковців, які висвітлювали одну тему з точки зору різних наукових дисциплін.

«Є поширена думка про те, що наука  це щось далеке й дуже складне. Ми ж хочемо показати, що наука  це про все, що є навколо. Це про процеси, які відбуваються в нас та навколо нас. Ми хочемо показати, що в Україні теж є наука», — каже пані Орєхова.

Спільно з науково-популярним журналом «Куншт» засновники проєкту раз на три місяці влаштовували науково-популярні вечірки Science After Dark у музеях із можливістю для гостей спілкуватися між собою та з лектором. Таким чином популяризували й науку, й самі музеї. Окремо запустили науково-популярний лекторій для підлітків Science Teens Platform: раз на тиждень українські та європейські науковці безкоштовно читали лекції та проводили воркшопи для молоді. На розвиток цього проєкту команда отримала грант від Вишеградського фонду й запустила лекції в партнерстві з інститутами Польщі, Словаччини, Чехії та Угорщини.

Спочатку представників проєкту стали запрошувати до шкіл проводити лекції науковців, а потім в Inscience вирішили створити власний майданчик для залюблених у науку підлітків.

«Але тоді несподівано прийшла пандемія коронавірусу. З вересня ми поновили програму, але зробили її в онлайн-форматі. Тепер до лекцій мають змогу приєднатися підлітки з усієї України», — додає експертка.

Фейки поширюють швидше, ніж правду

Саме в розпал пандемії, наприкінці літа, команда запустила майданчик «Науковий метод» для взаємодії науковців і представників медіа. А перед запуском платформи спільно з Інститутом масової інформації опитали сто журналістів із різних регіонів України, які пишуть або готують сюжети на соціальні теми — здоров'я, науки, медицини.

З'ясувалося, що майже 65 % опитаних шукають додаткову інформацію в мережі, а до першоджерела звертаються 55 %. Хоча більшість журналістів і звертається до експертів, але ледь більше 20 % опитаних мають прямі контакти тих, хто може перевірити інформацію. На думку засновників платформи, це одна з проблем, яка призводить до того, що журналістські матеріали можуть містити неперевірені або маніпулятивні дані, а часом — і просто фейки.

Ще одна причина розвивати такий проєкт — те, що новини з розвінчанням фейків бачать менше людей, ніж саму фейкову новину, каже Анна Орєхова. Вона наводить дані дослідження щодо розповсюдження неправдивих новин онлайн: неправдива історія в середньому досягає 1500 людей у шість разів швидше, ніж правдива. А, наприклад, у твітері неправдива новина перепощується на 70 % частіше, ніж правдива.

«Фейкові новини бачать багато людей, а новини з розвінчанням фейків досягають меншої аудиторії. Тому створенням такої платформи ми намагаємося боротися з коренем проблеми  тим, що фейки взагалі виникають як такі. Чим більше журналісти шукатимуть інформацію в надійних джерелах і запитуватимуть дані в надійних експертів, тим менше ймовірності поширення маніпуляцій», — пояснює співзасновниця проєкту.

За її словами, інколи в медіа поширюється не чистий фейк, а гібрид правдивої інформації. Такі фейки впізнати значно складніше. Також «червоним прапорцем» для читача має бути занадто сильне емоційне забарвлення, адже за такими матеріалами теж часто прихований фейк, каже вона.

Пояснювати складні речі простими словами

На сайті платформи «Науковий метод» є відкрита база науковців та медиків, які стоять на засадах доказової медицини, готові спілкуватися з медіа й можуть складні речі пояснити простими словами, каже Анна Орєхова.

Як користуватися платформою? Журналісти і блогери можуть просто заходити на сайт і в меню «пошук» знаходити потрібних експертів. На сайті наявний пошук за темами. Наприклад, коли вводите в пошуку слово «вакцинація», то одразу бачите, які експерти можуть коментувати цю тему.

Також на платформі є інструкція, як створювати тексти на теми науки й медицини, до яких джерел звертатися тощо. Окремо є серія відео з експертами — популяризаторами науки. Вони записали ролики на тему якісної комунікації про науку й медицину. Можна переглянути відео з такими спікерами:

  • Олена Лівінська, мікробіологиня, засновниця проєкту «Мікроб і Я», кандидатка біологічних наук. Описує проблематику з точки зору науковця;
  • Артем Албул — блогер, автор україномовного науково-популярного каналу «Клятий раціоналіст», популяризатор науки (понад 70 000 підписників на ютубі). Розповідає про підхід до перевірки інформації блогером (радимо почитати інтерв'ю Артема Албула для MediaSapiens про фейки в мережі);
  • Кирило Безкоровайний — співзасновник і головний редактор науково-популярного журналу «Куншт»; розкриває проблематику з точки зору медіа;
  • Катерина Булавінова — медична експертка Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні; подає питання з погляду лікаря.

З них у базі науковців є Олена Лівінська і Катерина Булавінова. Журналісти також можуть звернутися до команди Inscience, і та допоможе підібрати експерта під тему матеріалу.

«На платформі є багато експертів на тему здоров'я. Передусім це тема COVID-19, яку у ЗМІ можна розкривати з абсолютно різних сторін. Також є експерти зі здорового способу життя, харчування. Навколо цих тем теж багато фейків. Є експерти і з теми вакцинації. Зараз продовжується сезон грипу, тому це особливо актуально. Ми також скоро будемо робити серію вебінарів для регіональних медіа, проведемо цикл лекцій для людей віку 65+. Бо чимало досліджень кажуть про те, що значну частину недостовірної інформації поширюють люди саме із цієї категорії», — додає пані Орєхова.

Механізм взаємодії з експертами такий: журналіст, блогер або лідер думок заходить на сайт, гортає сторінку до бази експертів, вводить у пошуку, скажімо, «здорове харчування». Результат видає кілька експертів: наприклад, біолога або генетика. У профілі відразу видно посилання або на фейсбук-сторінку, або вказаний мейл експерта, куди йому можна написати напряму — немає потреби робити це саме через сайт.

Окреме питання — наукові дослідження. Плутанина часто буває саме на етапі перекладу якихось даних з англійської мови, каже експертка.

«Із такої плутанини потім народжуються фейки про те, що вчені "навчились лікувати рак". Хоча насправді дослідження говорять про те, що є лише певний прогрес у лікуванні, але до повного успіху ще далеко. Наукова термінологія має свої особливості. Тому краще взяти коментар у науковця, який може це пояснити у простому, зрозумілому форматі. На платформі все це можна робити», — додає вона.

«Під час пандемії в мережі справжній інформаційний треш»

Часто фейки поширюються саме через незнання журналістами певних тем. Але одному розібратись у чомусь вкрай складно, особливо коли часу на підготовку матеріалу дається мало, каже Анна Орєхова.

«Я й моя партнерка з Inscience Олена за освітою  журналісти, і ми працювали в медіа раніше. Тому ми добре знаємо, в якому ритмі працюють журналісти, що часом знайти хорошого експерта банально бракує часу, навіть якщо в журналіста є таке бажання. Тому розуміли, як важлива така платформа. До того ж під час пандемії часто бачили в мережі справжній інформаційний треш, що змусило нас задуматися над тим, що потрібно якось об'єднати зусилля навколо того, щоби зробити науковців ближчими до медіа», — каже вона.

За словами експертки, під час пандемії дезінформація стала особливо небезпечною: «Подібні фейки можуть нашкодити. Адже хтось прочитає відверту нісенітницю, що часник нібито лікує коронавірус, і буде лікуватися тільки ним, не звертаючись до лікаря. Тим часом подібні маніпуляції поширюються й про інші хвороби. Можливо, через те що всі говорять тільки про COVID-19, не всі помічають, що в мережі й далі пишуть про сумнівні методи лікування діабету, серцево-судинних хвороб тощо».

Один із найбезглуздіших фейків, який траплявся Анні Орєховій останнім часом, — про те, що Білл Гейтс хоче чіпувати, а то й знищити весь світ, поширюючи коронавірус через вакцину.

«З одного боку, це смішно. А з іншого  це може зіграти велику негативну роль, коли з'явиться вакцина й постане необхідність широкої вакцинації. Тоді багато людей, повіривши в цей фейк, просто не захочуть вакцинуватися. Тому тим, хто створює контент, треба розуміти: вони несуть велику відповідальність. Бо люди справді використовують ваші поради на практиці, особливо якщо ви працюєте в медіа, яке має багато переглядів», — підсумовує співзасновниця платформи.

Ілюстрації надані Анною Орєховою

Фото: redbull.com

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду