У Мін’юсті з’явиться штучний інтелект, який допомагатиме суду виносити вироки. Це справді так?

У Мін’юсті з’явиться штучний інтелект, який допомагатиме суду виносити вироки. Це справді так?

16:01,
2 Жовтня 2020
974

У Мін’юсті з’явиться штучний інтелект, який допомагатиме суду виносити вироки. Це справді так?

16:01,
2 Жовтня 2020
974
У Мін’юсті з’явиться штучний інтелект, який допомагатиме суду виносити вироки. Це справді так?
У Мін’юсті з’явиться штучний інтелект, який допомагатиме суду виносити вироки. Це справді так?
Йдеться про програмне забезпечення під назвою «Кассандра», що має вирішити одразу кілька проблем у міністерстві.

Кілька тижнів тому міністр юстиції Денис Малюська, відомий своїми неординарними рішеннями на кшталт впровадження подарункових сертифікатів на VIP-камери в СІЗО, записав у своєму Facebook відео про «революційну» ініціативу: у його міністерстві з’явився інструмент з «елементами штучного інтелекту (AI)».

Програма має назву «Кассандра», і вона автоматизує процес створення досудової доповіді, де характеризується особистість обвинуваченого та його схильність до повторного скоєння злочинів. Раніше подібні доповіді, шляхом анкетування людини, писалися вручну, а тепер цим займатиметься програма, що виставлятиме за кожну відповідь обвинуваченого певний бал. Вони додаються, і в результаті має вийти оцінка від 0 до 97, що може вплинути на вирок суду чи дострокове звільнення.

«І “Кассандра” не стоятиме не місці, – продовжував Малюська у відео, перелічуючи потенційні можливості програми. – Такими темпами вона скоро зможе стати міністром юстиції, керувати міністерством, і викладати дотепні фото та відео».

Новина викликала резонанс, оскільки донедавна на державному рівні Україна досить байдуже ставилась до розвитку AI, навколо якого між топ-країнами світу не перший рік точаться технологічні війни. Саме тому поряд із захватом не бракувало скепсису. «Тут (у роботі «Кассандри», – MS) навіть алгоритму, здається, немає, бо питання просто послідовно задаються», – говорить адвокат і співзасновник Асоціації розвитку штучного інтелекту Владислав Власюк, маючи на увазі, що ні про який AI в такому разі не йдеться. Та водночас адвокат і його колеги визнають: лише відео міністра замало для аналізу невідомої програми, необхідно більше інформації.

Щоб дізнатися більше, MediaSapiens поговорив з Оленою Висоцькою, заступницею міністра юстиції, яка координує у відомстві виконання кримінальних покарань в Україні та роботу із засудженими. Чиновниця визнає: схоже на те, що міністр привабив до програми більше уваги, ніж очікувалось. Але таку його рису в колективі цінують, тому що завдяки їй з’являється можливість уголос говорити про проблеми міністерства, багато з яких справді може вирішити «Кассандра».

Папери та європейські штрафи

Почалося все з тих самих сертифікатів на VIP-камери в СІЗО, самої ідеї створювати платні камери з вищим рівнем комфорту, а також розпродажі старих будівель слідчих ізоляторів. За вилучені кошти мають побудувати нові в’язниці, адаптовані до європейських норм.

Останні 30 років, за словами пані Висоцької, держава не опікувалась добробутом в’язниць, оскільки є інші пріоритети – садочки, школи, університети. Та через застарілі та затісні приміщення, часто без вентиляції та належного водопостачання, державний бюджет однаково страждає. Колишні в’язні постійно судяться з державою за своє неналежне утримання у Європейському суді з прав людини. Так у 2009 році громадянин Маленко домігся 8 тисяч євро компенсації, громадянин Бакчижов у 2018-му – 9 тисяч євро, а після пілотного рішення у справі громадянина Сукачова у 2020 році інституція заявила, що розглядає ще 120 аналогічних скарг, тож Україні слід вирішувати проблему.

«Кассандра» із цим може допомогти, бо крім усього іншого вестиме облік в’язнів, що дасть розуміння, скільки людей постійно перебувають у в’язницях, а також розраховувати, камери яких масштабів міністерству необхідно будувати.

Звісно, такі обліки велися завжди, але на папері. «І це не стільки несучасно, скільки про те, що ми обліковуємо дату свободи, що є найвищою цінністю для невільної людини, – говорить пані Висоцька. – На папері, я допускаю, можуть бути зловживання (тут чиновниця має на увазі в тому числі корупцію, про яку згадував і Денис Малюська в недавніх інтерв’ю, – MS). І в мене немає жодного механізму контролю, як із цим бути».

Сьогодні, щоб знайти дані про конкретного засудженого, у пошуках справи треба перебрати багато папок, а часом і дати запит у відомства в різні куточки країни, де він міг відбувати покарання раніше. Це час і ресурси, а тому у 2018-2019 роках у міністерстві розробили реєстр засуджених та ув’язнених.

Але тут виникли дві проблеми – відсутність комп’ютерів у колоніях, а також навичок роботи з реєстрами у працівників. Згідно зі законодавством, ненавчених людей не можна допускати до реєстру, зміни в якому вони мають скріплювати ще й своїм електронно-цифровим підписом. Так масштабні навчання на новеньких комп’ютерах закінчилися у серпні 2020-го.

Другий шанс для засудженого

На цьому місці варто розповісти про Центри пробації, адже саме їхні працівники складають досудову доповідь, головну згадану функцію «Кассандри». Більше того, якщо в колоніях потрібно було навчити нових навичок щонайменше 200 працівників, то в Центрах працюють понад три тисячі людей по всій країні. Обсяги їхньої роботи теж більші. Сьогодні вони мають справу із 60 тисячами засуджених, натомість як в українських в’язницях нині відбувають покарання 30 тисяч людей, а ще 20 тисяч чекають на свої вироки в СІЗО.

Україна вболіває за те, щоб статистика ще більше перекосилась на користь пробації, бо це доведений у Європі інструмент боротьби зі злочинністю. Пробація – це те ж кримінальне покарання, але відбуваючи його, людина перебуває на волі та лише зобов’язується певний період навідуватись у Центри, відмічатись там і виконувати громадські чи соціально корисні роботи.

Це краще за умовні терміни, за виконанням яких спостерігали дільничні чи інспектори поліції, тому що Центри пробації працюють з людиною комплексно. У разі відсутності житла – звертаються з відповідним запитом до місцевої влади, шукають спосіб вилікувати людину від наркотичної чи іншої залежності, а також моніторять підприємства, де б вона могла прислужитись. Із засудженим працюють і психологи. Словом, створюється цілий план, як інтегрувати людину назад у соціум, із чим наразі великі проблеми.

До 1% становить кількість людей, які пройшли через пробацію і вчинили злочин повторно. Натомість серед нині ув’язнених кількість рецидивістів сягає 58,43%, за даними Мін’юсту. Втім, статистику Центрів не можна вважати надійною, оскільки їх заснували лише у 2017 році – доти подібних покарань в Україні не практикували. Цьому сприяла в тому числі ментальність українців, які переконані, що «злодій має сидіти у в’язниці».

«Як писав Стівен Кінг – платника податків у в’язницях турбує лише товщина стіни. Але будь-який термін, навіть найдовші 15 років, однаково минає, – говорить Олена Висоцька. – Із в’язниці людина зазвичай виходить ще більш небезпечною: без засобів на те, щоб чесно жити, з агресією. Існуюча тюремна субкультура травмує будь-кого. До того ж, людина може вийти справді хворою: з туберкульозом, ВІЛ-інфекцією, гепатитом, а це наш майбутній сусід, який живе десь поряд. Наївно очікувати від нього належної поведінки чи законослухняності».

Пробація є також кращим рішенням для неповнолітніх, для яких перебування у виправних колоніях часто ставить хрест на подальшому житті. Вони перестають вчитися, втрачають родинні відносини, соціальні зв’язки та розвиваються у специфічному середовищі.

«Коли людина вже потрапляє у в’язницю, вона стає об’єктом кримінального світу. Багато хто закінчує життя самогубством у в’язницях через програш у карти, – говорить пані Висоцька. – А насилля там виникає передусім через сам спецконтингент і тюремну культуру, що складалась роками».

«Кассандра» стане кмітливішою

Міністерство працює над тим, щоб увести в Кримінальний кодекс якомога більше статей, не пов’язаних з насиллям, аби суди мали можливість призначати людині пробацію замість в’язниці. Саме для цього й необхідна досудова доповідь від працівників Центрів, яку тепер буде створювати «Кассандра».

Критики скептично запевняють, що навіть сама назва для програми невдала, бо міфологічній троянській віщунці Кассандрі свого часу ніхто не вірив. І тут може виявитися, що вони частково мають рацію, оскільки за словами пані Висоцької, «досудова доповідь не несе юридичного навантаження», а суддя може навіть не зацікавитись нею, якщо рішення щодо обвинуваченого очевидне. Проте якщо є сумніви, то «Кассандра» може стати справді важливою інстанцією, яка вплине на строк покарання, хоча і не зможе змінити тюремний термін на користь пробації, якщо Кримінальний кодекс вимагає за певні злочини саме в’язниці.

З іншого боку, програма допомагатиме визначити рецидивістів і розрахувати, вихідці з яких колоній вчиняють повторні злочини частіше.

Що впливає на схильність людини до повторного злочину, якщо це з нею сталося вперше, а не внаслідок попереднього ув’язнення? Це складне питання, і у США, де подібні програми також працюють, виникали через це расистські скандали. Їхня система надто часто вважала потенційними рецидивістами чорношкірих, через що ті отримували суворіші покарання. В Україні теж може виникнути подібна проблема, адже ми маємо великий відсоток ромського населення, представників якого часто теж необґрунтовано вважають більш схильними до злочинів.

Проте Олена Висоцька запевняє: дослідження щодо того, як визначити схильність людини до рецидиву, постійно вдосконалюються, а тому остаточної методики ще немає. Приміром, у характеристиці, попередниці досудової доповіді, описувалась поведінка людини до та в момент скоєння злочину: чи викликала вона швидку, чи допомагала потерпілим тощо.

Рецидиву, за словами чиновниці, може сприяти й соціальний, сімейний статус, стосунки із сусідами, агресія, поведінка в громадських місцях. «Людина також може чудово відповідати на питання, але бути неадекватною. А тому ми не кажемо про заміну співробітника машиною».

У міністерстві також беруть за зразок Канаду та Норвегію, де в банківський сфері, наприклад, аналізують повернення кредиту завдяки інформації з інших доступних реєстрів: наскільки людина вчасно платить за квартиру, чи порушує правила дорожнього руху тощо. Тож у перспективі «Кассандра» має аналізувати реєстри не лише Міністерства юстиції, а й інших відомств, що робить більш актуальним питання збереження даних від можливих атак.

Наразі ж програма лише поповнюється даними з новоствореного реєстру і тренується обробляти анкети людей, виставляючи їм бали на основі вже «зашитих» даних про психотипи та іншої інформації. З роками «Кассандра» стане кмітливішою та, маючи великі масиви даних, почне перевіряти, чи правильно оцінила ймовірність рецидиву в кожному конкретному випадку. Саме така функція самоперевірки і є ознакою АІ.

«Тож обіцяємо: штучний інтелект там з’явиться», – підсумовує Олена Висоцька. Хоча це точно буде не завтра.

Иллюстрация: Mario Wagner

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду