«М’ясні бригади» ЗСУ: наївність українців, що зіграла на руку ворогові

«М’ясні бригади» ЗСУ: наївність українців, що зіграла на руку ворогові

08:56,
6 Жовтня 2023
7868

«М’ясні бригади» ЗСУ: наївність українців, що зіграла на руку ворогові

08:56,
6 Жовтня 2023
7868
«М’ясні бригади» ЗСУ: наївність українців, що зіграла на руку ворогові
«М’ясні бригади» ЗСУ: наївність українців, що зіграла на руку ворогові
Українці масово поширили сумнівний допис про піхоту ЗСУ, написаний анонімом.

Десятки тисяч українців поширили у своїх фейсбук-профілях допис про те, що нібито піхота ЗСУ — це такі собі «м’ясні бригади». Як виявилося, насправді це збірний образ різних негативних явищ в армії та є перебільшеним і дуже узагальненим, а поширювали його зі сторінки людини, яка стосунку до армії не має і просто скопіювала його з анонімного профілю у твітері.

«Детектор медіа» з’ясовував, чому цей допис — набір маніпуляцій, що грає на руку ворожій пропаганді, і як він продемонстрував поганий рівень медіаграмотності серед українців.

Допис про «м’ясні бригади», який наробив галасу

Українським фейсбуком масово розійшовся допис, опублікований у профілі користувачки Оленки Шабатури про «м’ясні бригади» — так там названо піхоту, яка нібито є кинутою напризволяще без нормальних одягу та амуніції, зброї та забезпечення.

«В солдатів є термін "м'ясні бригади". Це не ті розрекламовані підрозділи, куди набирають молодих і гарних бородачів. Це не підрозділи, які можуть собі дозволити показати спалювання ворожої техніки з дрона (бо дрона в таких підрозділах, як правило, і нема); солдати таких бригад не екіпіровані як "ссо-тро". Цих солдат ви не читаєте в твіттері (бо вони не знають, що таке твіттер). Телефон їм треба для вайбера, аби подзвонити донці, щоб сказати, що все добре і що все буде добре. Пообіцяє). Великі інтерв'ю у таких солдат не беруть, тому і в ютубі ви їх не знайдете. Збирають такі солдати не на дрони і тепловізори, а на скоби; тому цілком можливо, і збори цих людей ви не бачили. Про таких солдат не згадують, коли "прославлені бригади" відступають після невдалого штурму (такі теж бувають, і по телевізору чи в тг-каналах вам про них не скажуть) і відступаючи, оголяють фланги — таких солдат не попереджають про відступ. Що призводить до фатальних наслідків. Для таких солдат. Вони не чули про реабілітацію; про ПТСР теж, але вони так само як і всі страждають від нього. Тому вони і просять інколи відправити їх на лікування. В дурку чи ще кудись — лишень би полегшало. І не дивлячись на все, такі солдати вражають своєю сміливістю та відчуттям самопожертви заради інших людей. Ідучи на роботу, снідаючи в кафе, відправляючись в бар, пам'ятайте, будь ласка, про таких солдат, згадуйте справжній образ солдата хоч на трохи. Бо все це можливо завдяки таким солдатам, що платять ціну набагато дорожчу, аніж податки чи донат. І дуже прошу вас — не забудьте таких солдат після війни. Піхота — це честь».

Пост Оленки Шабатури про «м’ясні бригади» поширили 22 тисячі разів

4 жовтня цей допис уже налічував 22 тисячі перепостів — і це ще не все, адже багато хто просто копіював його у свій профіль і звідти його також поширювали. Водночас медійники називали пост «російською ІПСО» та застерегли від його поширення.

«Брехливий, анонімний, в інтересах російської пропаганди допис про "м'ясні бригади" і голих-босих "неекипійованих" (цитата) вояків ЗСУ поширили понад 18 тисяч разів (на той момент була ще така кількість поширень). Серед них двоє моїх френдів. Сукупна аудиторія вкиду сягає щонайменше кількасот тисяч українців. Ну чому ніхто не жере з підлоги, але вживає інформацію зі смітника та ще годує інших? Не знаєте особисто, хто написав допис — не поширюйте! Це перше правило інформаційної абетки та безпеки»,написав журналіст і військовослужбовець Вахтанг Кіпіані.

Виконавча директорка Інституту демократії імені Пилипа Орлика Світлана Єременко написала: «Люди, перш ніж поширювати негативну інформацію про нашу армію, подумайте, кому це вигідно? На чий млин ви ллєте воду, принижуючи наших військових, нашу армію? Якщо не можете перевірити, не маєте часу, не розумієте глибоко деталей — краще промовчати, зупиніть свою руку. Включайте мізки! Чи критичне мислення, чи здоровий глузд! Не підігравайте ворогу в його інформаційно-психологічних операціях! Дивно, що таку дичину поширюють навіть, здається, адекватні люди. Зупиніться!».

Видавець і військовий Родіон Шовкошитний детально розібрав цей пост і заперечив практично всім тезам у ньому, в кожному реченні він знайшов маніпуляцію та пересмикування.

Окремі запитання викликає фото так званого типового українського піхотинця. На цьому фото шолом у чоловіка узагалі домальований у фотошопі. Також підозріло дивно вигладає його екіпірування, зокрема старий, ймовірно ще радянський підсумок. Родіон Шовкошитний каже, що за не один рік проведений на фронті ні в кого такого не бачив, ні в тих, кому їх видала військова частина, ні в тих, хто купував самі. Такий підсумок зараз і не купиш, додає він. Також одягнений він не у стандартний для ЗСУ піксель і ймовірно це форма якогось добровольчого формування.

«ДМ» зв’язався з Оленкою Шабатурою, про допис якої йдеться, аби з’ясувати, чому вона це написала та звідки в неї інформація про піхотинців.

Користувачі фейсбуку поширювали допис про ЗСУ, опублікований на сторінці жінки, яка не є військовою, а на головному фото профілю в неї картинка з інтернету.

«Я — мати і жінка військових, — написала вона "ДМ". — Тут не йшлося про бригади. Людина хотіла донести, щоб простих хлопців теж пам'ятали, а не тільки тих, яких бачать кожен день на екранах. Не я автор цього допису. Багато людей ним поділилися, але помітили чомусь тільки мене. Інші одразу почали видаляти. Хтось почав захищати, а когось це образило. Я розумію і тих, й інших. Бо вже другий рік я в цих новинах. Тільки цим і живу. Кожен день, кожну хвилинку думаєш, переживаєш».

Вона повідомила, що скопіювала цей допис із закритого телеграм-каналу «Naціоналіст». «Детектор медіа» пересвідчився, що допис досі (станом на 5 жовтня) доступний у телеграм-каналі. А Шабатура видалила його зі свого профілю, коли її почали масово звинувачувати у сприянні російській ІПСО (інформаційно-психологічній операції).

Першоджерелом допису, як виявилося, є профіль під назвою Комбатант у соцмережі Х (колишній твітер). Він належить нібито якомусь військовому, який постійно пише про свої будні в ЗСУ, проте ні справжнього імені, ні свого обличчя не розкриває. Сам допис про «м’ясні бригади» там уже видалено, а замість нього опубліковано новий: «Приїхав вночі, прокинувся, а я вже — руснява ІПСО. Ну, ок, шо я вам скажу. Вам може щось подобатися. А може щось не подобатися. Реальності по**й. Якщо ви війну дивитеся по тєлєку, де на мапі зелене бореться з червоним, то у мене для вас погані новини».

Користувач твітера з ніком «Комбатант» опублікував новий допис замість видаленого про «м’ясні бригади» ЗСУ.

У коментарях до цього допису він визнав, що його попередній допис поширювала російська пропаганда. На запитання «ДМ» він відповів, що не може розкрити власну особу, адже його родина в окупації.

Набір кліше чи гірка правда?

Військовий і видавець Родіон Шовкошитний, який детально розібрав допис про «м’ясні бригади», воював у лавах ЗСУ у 2014 році та воює зараз. Каже, дуже багато речей змінилися на краще, хоча є багато проблем. Але цей допис, за його словами, є набором кліше та містить якийсь збірний образ, а не описує справжнього українського піхотинця.

«Цей допис — суспільно шкідливий. Враження, що піхота — “м’ясо” і що нічого нема в неї... Береться образ якогось, відверто кажучи, недалекого громадянина України, який є в піхоті, брудний, у лахмітті, ніколи не чув про ПТСР і твітер, про гугл теж, мабуть, не знає — і в нього все погано: поганий і брудний одяг, дрона нема, тепловізора нема, “Лова” (бренд тактичного одягу. — “ДМ”) нема, F-16 та “Абрамса” нема, твітера навіть нема, лише вайбер є. Нічого не дали й він — таке голе-босе сонечко, яке ще й ніхто не лікує і взагалі в нього все погано, бо він у “м’ясній бригаді”, а м’ясна вона тому, що їх усіх скоро вб’ють. І от спробуйте з таким емоційним фоном піти й записатися у військкомат, — сказав Родіон Шовкошитний у коментарі "ДМ". — Він просто зібрав докупи все негативне та фактично зробив з українських піхотинців якихось бомжів. Допис має викликати почуття провини за те, що ти собі купив “Лови”, “Каринтію” (ще один бренд тактичного одягу. — “ДМ”) і взагалі чистий? У нас у підрозділі був піхотинець, якого тричі на мінус 100 (тисяч гривень — сума неточна, але йдеться про те, що в армії у таких випадках штрафують на бойову премію. — “ДМ”) штрафували, бо він дуже сильно пиячив і виглядав приблизно так само, як на тому фото під постом. Ну, вибачте, я не перший рік воюю і бувало різне, але мати високу зарплату військового й нити, що ти погано одягнений — значить, ти дурень, який заощаджує на собі. Ти звичайний піхотинець і ти кричиш, що в тебе нема дрона. А ти вмієш ним керувати та чи маєш це робити?».

За його словами, в ЗСУ є проблеми та є куди розвиватися, але отак грубо ділити підрозділи та роди військ на якісь касти, ніби хтось воює, а хтось — лише красиві фото й відео публікує, — це пересмикування й узагальнення, яке грає лише на руку ворогові.

«Треба розуміти, що ЗСУ — це величезний організм, там різні роди військ і в них різні задачі. В ЗСУ є проблеми, звісно. Вони є скрізь. У найкращих арміях світу є проблеми теж. Не буває якоїсь утопічної армії, де все ідеально. Це дуже складний механізм, де купа людей. Іти в армію й очікувати, що тут буде рай — а де він такий є? Та на будь-якій роботі є проблеми. Так само і тут. Але не треба все змішувати до купи й казати, що якісь бригади — “м’ясні”, а якісь — не “м’ясні”. Загалом це історія про недолугі маніпуляції від молодого хлопчини, які він може й ненавмисно зробив (просто зрада краще заходить), але які ворог використав у своїх цілях», — розповів Родіон Шовкошитний.

Про те, що в ЗСУ немає окремих «м’ясних бригад», «ДМ» сказав і Юрій Бутусов, воєнний журналіст і головний редактор видання «Цензор.нет». А саме поняття, за його словами, стосується радше невдалих військових операцій.

«У нас нема окремих “м’ясних бригад”. У нас для всіх однакова тактика, де піхота використовується як основний засіб наступальних і штурмових дій. При поганому управлінні, низькому рівні організації, розвідки, неефективному ураженні вогневих засобів противника такі штурмові дії призводять до значних втрат і називаються “м’ясними”», — сказав Юрій Бутусов.

Як поширення у фейсбуці таких дописів грає проти України

Те, що цей допис так розлетівся, як уже було сказано, — явно не на користь Україні в такий складний час. І проблема, звісно, не в Оленці Шабатурі, яка вже пояснила «ДМ», що просто загострено відчуває всі проблеми військових, адже воюють двоє найближчих їй людей — чоловік і син. Проблема у 22 тисячах українських користувачів фейсбука, які бездумно поширили допис, незважаючи на те, що жінка, на сторінці якої це написано, не має безпосереднього стосунку до армії, а її сторінка здебільшого наповнена картинками з інтернету та різними репостами. Медіаексперт і журналіст Отар Довженко каже: причина цього — брак медіаграмотності.

«Є абсолютно різні культури використання функції share у соцмережах. Чимало користувачів, особливо старших або не дуже медіатизованих — тих, які самі нічого не пишуть і не публікують на своїй сторінці, а використовують соцмережі для читання та коментування у групах, — поширюють усе, на що звернули увагу. Сторінки таких користувачів часто складаються лише з поширених дописів; буває, що два сусідні пости кардинально суперечать одне одному. Натискаючи “поширити”, такий користувач може мати на увазі що завгодно — від “повністю підтримую” до “що за дурня”, або ж “поширю собі, щоб почитати потім”. А для алгоритму фейсбука такі поширення дають кумулятивний вірусний ефект. Так і виникають “резонансні” пости, — пояснює Отар Довженко. — Чому поширюють дописи людей, про яких нічого не знають, пости, які ймовірно можуть бути вкидами, фейками чи творчістю ботів? Бо рівень медіаграмотності в українців надзвичайно низький. Ми досі живемо з анахронічним уявленням, що “інтернет — це для просунутих”. Але дешеві смартфони й умовно безплатний доступ до мережі зробили інтернет надбанням абсолютно всіх верств населення. Зусилля поширювачів медіаграмотності спрямовані переважно на дітей (які мало цікавляться новинами, політикою та всіма тими темами, яких здебільшого стосується дезінформація), а тим часом старші люди можуть просто не знати, що в інтернеті є несправжні користувачі або дезінформація. Особливо погано працюють фільтри в ситуаціях, коли тема гаряча, влучає в больові точки, як зараз кажуть — “тригерить”. Становище військових належить саме до таких тем».

Найперше, за його словами, такі дописи діють на «втомлених від війни», — це саркастичний штамп на адресу людей, які не воюють, але втомилися від постійного напруження через повітряні тривоги, вибухи, погані новини. Тож, каже він, кожен такий допис додає сум’яття, інформаційного хаосу, розгубленості й руйнує ту єдність, якої українцям вдалося досягти в перші місяці війни.

«Чи був саме цей допис російською ІПСО? Я припускаю, що ні. Думаю, що це був щирий допис людини, яка описувала ситуацію зі своєї позиції, щось перебільшуючи, щось художньо описуючи, наголошуючи на тому, що їй болить. Але важливі не лише наміри, з якими створюється текст, а й спосіб та масштаби його поширення, контекст, у якому він поширюється і який додають до нього інші люди. В цьому випадку пост був вирваний із контексту — відокремлений від свого автора, поширений багатьма людьми без посилання, що створювало хибне відчуття колективного “крику душі”. Я не виключаю, що частина поширювачів були російськими ботами, адже масове поширення цього допису, без сумніву, вигідне Росії. Але все ж значна частина поширювачів — наші прості, наївні нерозважливі люди. Тому повторю свою рекомендацію минулого року: не поширюйте нічого. Так безпечніше», — продовжив Отар Довженко.

Цей випадок іще раз доводить, що нам потрібно працювати над інформаційною гігієною та вчитися більш прискіпливо й уважно стежити за тим, яку інформацію та як ми споживаємо. І, що ще важливіше, за тим, яку інформацію ми поширюємо. Тому що таким чином шкодимо не тільки собі, а й людям навколо нас.

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Веталь
17:56 / 06.10.2023
Знаю Макса з коменту вище, з часів, ще коли допомагав йому в артилерійській учєбці, знаю багатьох інших, хто воює і чую від них приблизно те ж саме, про що і дописується в оригінальному дописі. А от всі оці "викриття маніпуляцій" - таке відчуття що якраз наші ІПСОшники в кращому випадку писали, а в гіршому - піарники "слуг народу". Коли мені пише з-під Бахмуту друг і каже, що видали турецький бронік-говно, в якому хіба що на блокпосту стояти можна, а не бігати та копати і доводиться купувати і везти з Британії йому STV, розумієш, що начебто і не "голі босі", але все одно екіпіровка у бійців лайно, куплене Міноборони (невідомо ще за яким прайсом і невідомо у кого) лише "аби було". Знаю інших, яких кидають в тилу в польові табори, не даючи нічого окрім форми - і їм доводиться купувати все з рук, або просити мене їм знайти навіть такі прості речі як фляги та гортекс чи накидки від дощу. Знаю людей, якм після поранення і госпіталю навіть відпустки не дають і ВЛК їх знову в окопи відсилає... Але продовжуйте вірити, що в нас все ок - потім тільки не дивуйтесь, якщо пі...ри знову пів-Харківщини чи ще якої області відгризуть
Максим Колесніков
10:11 / 06.10.2023
Мене звати Максим Колесніков. Я військовий. Ви легко можете знайти мій профіль в соцмережах та в Гуглі. Я знаю Комбатанта особисто. Ві не "нібито якійсь військовий". Він військовий, піхотинець з самого початку повномасштабки. Ваша стаття неправдива і вона шкідлива, як і будь які спроби приховати реальність.
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду