У Росії побилися прихильники аніме з іншими підлітками — і вже за декілька днів в Україні, Росії та Білорусі пишуть про затримання «представників небезпечного руху “ЧВК Рьодан”». Хоча немає доказів, що цей рух взагалі існує і не є вигадкою ЗМІ та російських силовиків. 

Спочатку що таке «Рьодан» і до чого тут аніме

У Японії з 1998 року виходить манга (комікс) художника Йосихіро Тогасі під назвою Hunter x Hunter, «Мисливець на мисливця». Це історія підлітка, який шукає свого батька. Події відбуваються у вигаданому світі, наповненому всілякими пригодами та фантастичними тваринами й персонажами. У головного героя та його друзів є вороги, зокрема — кримінальна організація «Трупа тіней», які є другорядними, але важливими героями цієї манги.

Hunter x Hunter — дуже популярна манга в Японії: ще у 2011 році її тираж становив 52 мільйони екземплярів. Зараз вона містить 400 глав та налічує 37 томів; за опитуванням 2007 року Hunter x Hunter опинилася на 21-му місці серед усіх манг за популярністю. Її автор Йосихіро Тогасі — відомий мангака, його дружина — ще більш відома художниця, авторка франшизи «Сейлор Мун» Наоко Такеуті. Мангу Hunter x Hunter щонайменше тричі екранізували, востаннє — у 2013-14 роках, вона налічує 148 серій. Через хворобу Тогасі випускає нові історії з тривалими перервами, і остання глава, на яку дуже чекали фанати, вийшла 22 жовтня 2022 року. Це спричинило черговий сплеск інтересу до Hunter x Hunter у всьому світі — оскільки манга популярна і за межами Японії.

«Трупа тіней» (також існує варіант перекладу «Бригада фантомів») японською звучить як «Геней Рьодан». У ній 13 членів, кожен із них має свій порядковий номер на одязі та зображення павука із 12 лапами. У коміксі члени угруповання — це герої, які не визнають будь-яких правил; такі собі бунтівники, які приймають до себе парій, злодіїв, відкинутих суспільством. Причому крадуть вони не заради грошей — а щоб довести, що правил і власності не існує, жодні матеріальні цінності їх не цікавлять.

У сюжетах про «Рьодан» багато алюзій на християнство: герої носять перевернуті хрести, очільника групи звуть Люцифер, і їх завжди 13 — у християнській культурі ця цифра вважається нещасливою. У групі також є проблемний персонаж, який шкодить або зраджує «фантомів». Він завжди має номер 4 — у японській мові назва цієї цифри співзвучна слову «смерть» і теж вважається нещасливою. Так само як у ліфтах деяких країн не існує кнопки «13», у японських будинках може не бути квартири номер 4.

Манги й аніме давно популярні далеко за межами Японії, у них є величезні спільноти фанатів, і країни Європи — а також Росія — не виняток. Hunter x Hunter — не найпопулярніша манга у світі, але і в неї є свої прихильники. Складно оцінити їхню кількість, але точно можна сказати, що до 22 лютого 2022 року вона не була серед найпопулярніших — на відміну від інших аніме, що їх систематично забороняють російські суди через «піклування про здоров’я та психологічний стан» підлітків. Лише у 2021 році в Росії заборонили п’ять найвідоміших аніме, серед яких «Токійський гуль», «Акіра» та «Зошит смерті».

Що сталося 22 лютого

Цього дня в московському торговельному центрі «Авіапарк» група підлітків — шанувальників аніме посварилася з іншою групою підлітків, які також постійно збиралися в цьому ТЦ. Виникла суперечка — в російських медіа пишуть, що вона була не першою. Деякі ЗМІ вказують, що причина була в зовнішньому вигляді підлітків-анімешників, інші — що діти не поділили стільці. Хай там як, але молоді та спортивні люди зненацька програли якимсь дивакам із довгим волоссям, із павуками на одязі та в картатих штанях. Відео бійки поширили в мережі.

До цього випадку жертвами агресії з боку «офників», тобто спортивних юнаків із короткими зачісками та впевненістю, що всі повинні вдягатися, як вони (раніше їх називали гопниками), майже завжди ставали анімешники, і не обов’язково шанувальники «Рьодан». Просто 22 лютого «під роздачу» потрапили саме вони — і раптово перемогли нападників. Російські медіа, які намагалися проаналізувати вибухову популярність раніше невідомої «субкультури», поговорили з кількома любителями аніме та героїв «Рьодан», причетними до бійки, і з’ясували хронологію подій:

— 19 лютого у ТЦ «Авіапарк» «до хлопців у чорних кофтах до…балася компанія спортсменів за зовнішній вигляд»;

— у соцмережах шанувальники «Рьодан» вирішили дати відсіч і призначили розбірки на 22 лютого на тому ж самому місці;

— 22 лютого вони перемогли нападників, виклали відео у соцмережі та «по приколу» назвали свою групу в телеграм-каналі «ЧВК Рьодан».

У телеграмі справді є невеликий канал (зараз у ньому 12 тисяч учасників), де обговорюють мерч із павуками та інші незрозумілі для людей, які не дивляться аніме, речі. Саме цей канал 22 лютого змінив назву на «ЧВК Рьодан» — ймовірно, він був першим. Але вже за кілька днів десятки, навіть сотні каналів, пабліків і груп так само перейменувалися на «ЧВК Рьодан» і почали поширювати відео першої бійки із закликами дати відсіч нападникам.

У коментарі під відео «перемоги павуків» у різних соцмережах, насамперед у «Вконтакті», прийшли різні люди з різних таборів і пересварилися. Врешті-решт «спортики» та «неруські» вирішили, що їх ображають «павуки», і оголосили на них полювання. Таким чином у всій Росії почалися бійки підлітків у торгових центрах, причому навряд чи ті, кого били, справді мали відношення до «Рьодана» — більшість просто любить аніме та вдягається не так, як інші. Тепер на більшості відео з цих бійок постраждалими є переважно анімешники: їх відловлюють по одному, іноді відрізають волосся, когось змушують на колінах просити вибачення перед «Всевишнім», у когось розбите обличчя.

Понад те, окрім відео від 22 лютого, немає жодних доказів того, що «павуки» влаштовують бійки чи взагалі колись мали намір із кимось битися. Ці заклики поширюють у сотнях телеграм-каналів, які не мають жодного відношення до аніме, окрім назви. При цьому нічого не відомо про вбитих або тяжко поранених (українська поліція повідомила про двох загиблих у Москві, але в російських ЗМІ така інформація не знайшлася). Навіть про велику кількість постраждалих під час цих «масових бійок» інформації немає. Ці збіговиська навіть близько не схожі на «лихі 90-ті» з їхніми масовими бійками. І в Україні, скоріш за все, ніхто б не дізнався про ці російські підліткові розбірки, якби російські силовики не почали облави на тих, кого вони вже вважали «деструктивними», — тобто на підлітків, які дивляться аніме.

Що відбувається в Росії та Білорусі

Після масового поширення відео у всій Росії підлітки з різних молодіжних субкультур почали флешмоби: закликали своїх прихильників прийти в конкретні торговельні центри та битися з «ворогами» — тією ж «ЧВК Рьодан». Проблема, судячи з численної кількості дискордів, коментарів у групах аніме та дописів у телеграм-каналах із назвою «Рьодан», полягає в тому, що ніякої «ЧВК Рьодан» не існує та не існувало — в неї немає ані ідеології, ані якоїсь програми дій, облич, структури чи навіть одного майданчика, де б вони спілкувалися.

Про них узагалі ніхто нічого не чув до 22 лютого. І судячи з відео, які викладають ті, хто ходив до ТЦ, вони не мають відношення навіть до аніме — це просто молодь, яка здебільшого збиралася подивитися на чиюсь бійку, а не брати в ній участь. Іноді занадто активні провокували один одного і справді билися — але не більше.

При цьому в усій Росії на ці незрозумілі флешмоби виїжджала поліція у фантастичній кількості — і затримувала щодня до тисячі підлітків. Начебто щоби протидіяти масовим бійкам і поширенню «деструктивної субкультури». Насправді в Росії вже неодноразово за десять останніх років саме силові структури фактично створювали якісь «субкультури» та визнавали їх терористичними або екстремістськими. Так було з нібито субкультурою «АУЕ», потім були «Групи смерті», «Сині кити». Нещодавно в Росії визнали екстремістським рух «Колумбайн» — хоча дослідники впевнені, що не існує ані руху з такою назвою, ані навіть єдиної ідеології для тих, хто вбиває дітей у школах. Але російські правоохоронні органи випускають десятки релізів про те, що затримали чергового члена «руху Колумбайн» чи «АУЕ», навіть надають описи того, як ці люди повинні виглядати (часто — в чорному одязі з каптуром). Про це масово пишуть російські ЗМІ, наростає моральна паніка, в кожній школі розповідають, куди настукати на підлітка, який носить чорне худі та знає слово «скулшутинг». У результаті цих нескінченних обговорень з’являється купа пабліків, де підлітки реально обговорюють можливість стрілянини у школі та купують худі з написом «Колумбайн». Їх затримують і саджають. Коло замикається.

Так само й тепер: сотні поліцейських, які затримували підлітків у Росії, та заяви депутатів Держдуми про те, що це «деструктивна субкультура» або навіть «ІПСО України», переконають росіян у тому, що «субкультура Рьодан» справді існує, і її потрібно заборонити через «екстремізм». Це допоможе ще більше тиснути на будь-які неформальні групи, залякувати батьків і самих підлітків, які вештаються торговими центрами та збираються більш ніж утрьох. У відповідь вони будуть створювати все більше пабліків із назвою «ЧВК Рьодан», до них у школи прийдуть перевіряти телефони, знайдуть там підписки на телеграм-канали із такою назвою й так далі. Таку ж тактику обрали в Білорусі — там уже затримали більш ніж 200 підлітків, які начебто збиралися з кимось побитися, та погрожують арештами і штрафами батькам.

Як «Рьодан» прийшов до України

Одразу після 22 лютого та поширення відео спочатку в російському сегменті телеграму, а потім і в українському почали з’являтися десятки каналів із назвою «ЧВК Рьодан». Найбільший зараз нараховує 2,1 мільйона читачів. Але насправді ще до 1 березня він називався «Свіжак» і публікував треш-контент із відео про побиття та приниження російських підлітків, а також новини про відомих винятково жителям країни-агресорки блогерів. Більшість інших каналів так само перейменувалися винятково через «хайп» на темі — це визнали навіть українські адміністратори каналів, які теж змінили назву на «ЧВК Рьодан» заради збільшення кількості підписників. Тема популярна також у тіктоку — зараз у відео з хештегом «Рьодан» має майже 280 мільйонів переглядів, але до 20 лютого відео за тегами «Рьодан» не знаходилися. Російські ЗМІ докладали неймовірних зусиль, аби переконати аудиторію: «ЧВК Рьодан» — небезпечне угруповання, яке перебуває під впливом підступного Заходу (оскільки перекласти «провину» на українську ІПСО, як намагалися російські пропагандисти, не вийшло — через схожі флешмоби в Україні).

Оригінальні, так би мовити, «рьоданівці» перебувають у шоковому стані: перший із каналів, який, судячи з усього, вигадав назву «ЧВК Рьодан», уже за кілька днів перейменувався на «Алі рьодан». Адміністратор каналу закликає людей швидко припинити постити місця зустрічі для бійок та пояснює: рьоданівці не мають відношення до будь-чого, що відбувається. Вони проти насильства, просто збиралися обговорювати аніме, і затримують здебільшого не їх, а тих, хто на них нападає. При цьому заборонити як «деструктивну субкультуру» збираються саме їх.

Водночас якісь люди виступають від імені «руху Рьодан», дають коментарі пресі, а також обіцяють «захопити Череповець».

Дослідниця Олена Романюк зауважує, що до 20 лютого гугл узагалі не видавав згадок про «ЧВК Рьодан» або «рух Рьодан». Також вона помітила, що начебто українські телеграм-канали «Рьодана» здебільшого постять відео бійок саме з Росії, інформують, що зустріч відбудеться «за київським часом» — при тому, що вся Україна живе за одним часом, на відміну від Росії. І навіть в описах попереджень для батьків указують, що «рьоданівці виступають проти мігрантів із Кавказу», що для України зовсім не актуально. Дослідниця вважає, що в Україну «Рьодан» прийшов саме з російського тіктока (зараз за тегом #редан у тіктоку — 280 мільйонів переглядів), але навряд чи є організованим рухом. Однак його можуть використовувати задля маніпулювання українськими підлітками.

Через синхронність і стрімкість поширення цих «рьоданівських» каналів (а також появу купи каналів і пабліків із назвами «Антирьодан») деякі експерти вважають, що «ЧВК Рьодан» — це спецоперація. Наприклад, Андрій Шаповалов, виконувач обов’язків керівника Центру протидії дезінформації при РНБО, прямо називає «Рьодан» «російською інформаційно-психологічною операцією з рекрутингу українських дітей для участі у протиправних діях». Він же наводить цікаві дані: велика частина контенту з україномовних тікток-акаунтів веде у шахрайські групи, де підліткам обіцяють «фінансову допомогу» чи «безплатне підключення до Старлінка» в обмін на підписки на конкретні телеграм-канали чи надання персональних даних. Тобто це звичайні шахрайські схеми або спосіб накрутити кількість підписників у телеграмі.

Медіаексперт, виконавчий директор громадської організації «Інститут постінформаційного суспільства» Дмитро Золотухін, навпаки, не бачить впливу Кремля в цій історії, хоча вважає, що спецслужби можуть її використати: «Спецслужби можуть скористатися можливостями хайпу. Причому це можуть зробити спецслужби з обох сторін. Але створити таке і досягти охоплення аудиторії, що сягає 200 мільйонів, спецслужби не можуть. Принаймні, без участі російського телебачення та темників із Кремля. Я скептично ставлюся до того, що в цьому є рука Кремля. Мені здається, що в цьому може бути рука однієї з башт Кремля, яка не любить Пригожина та вирішила зробити з бренду ПВК “Вагнера” токсичну сутність. На такі роздуми наштовхує використання абревіатури “ЧВК” у негативному контексті, саме тоді, коли вагнерівців зображають мало не іконами сучасної Росії... У цьому вбачається технологія. Якщо в цій історії і є активна участь якоїсь частини Кремля — то вона спрямована саме проти Пригожина, а не проти України. А решта — це супутня шкода».

Експерт також вважає, що швидке поширення теми «Рьодан» в Україні може бути як штучним, так і природним: «Причинами хайпу та масового поширення і залучення аудиторії у меседжі завжди можуть бути тільки дві речі: 1) великі гроші; або 2) влучання в очікування цільової аудиторії. Маю гіпотезу, що в цьому випадку могли спрацювати обидва ці елементи. На першому етапі хтось дав поштовх масштабним фінансуванням. А потім усе це самостійно активно реплікувалося. На мій погляд, це показник того, що ми живемо в історичний період, коли в аудиторії 12–18 років відчувається абсолютна порожнеча сенсів. А психологічний тиск постійно зростає. Ця аудиторія є вкрай вразливою. А батьки вже просто не вивозять... Я вбачаю в цьому процесі дуже багато природних причин, які розкривають наші слабкості на кількох рівнях. Але насамперед, звісно, на державному». У себе у фейсбуку Дмитро Золотухін припустив, що поява груп «Рьодану» могла бути частиною рекламної кампанії гри Atomic Heart у Росії — а далі все «вийшло з-під контролю».

Як відреагували ЗМІ та поліція

25 та 26 лютого з’явилися повідомлення про купу випадків в Україні, коли підлітки намагалися влаштувати бійку чи флешмоб у торговельних центрах різних міст — загалом за декілька днів їх було більш як сорок по всій країні. Наймасовіша — в Харкові, де затримали понад 230 людей, із яких лише 30 були повнолітніми. Судячи з фото, більшість учасників не має відношення ані до «Рьодану», ані до субкультури анімешників (яка, на відміну від вигаданої «ЧВК Рьодан», справді існує). Представники поліції одразу ж назвали ці флешмоби (оскільки до реальних бійок діло не дійшло) справою рук російських спецслужб.

Хоча були й ті, хто ставив під сумнів такі заяви, — серед них радник міністра внутрішніх справ Вадим Денисенко.

«Я відразу скажу, що не дуже вірю у створену росіянами ІПСО. Моя версія всього того, що відбувається, зводиться до кількох наступних тез. Перш за все, ніякої підпільної масової субкультури нема. Була тупість російських силовиків, які самі себе перелякали та почали робити жорсткі наїзди на молодь. Паралельно ми маємо знати одну річ: росіяни вже кілька місяців не вигадують нових ІПСО. Вони тупо дзеркалять: якщо на території Росії щось працює, вони пробують відзеркалити у нас. Групи аніме, справді, є і в нас, і в Росії, і в Білорусі. Технологія “синього кита” була відпрацьована. Зараз є спроби все це реанімувати та масштабувати, хоча повторюся: на мою думку, ще 2-3 дні тому ніякої організованої розгалуженої групи не існувало. А відтак, за 2-3 дні вона не може стати супермасовою», — написав Денисенко 1 березня. Справді, складно уявити, що російські спецслужби настільки впливові, що за два дні створили розгалужену та впливову мережу.

При цьому поліція швидко заблокувала щонайменше 30 каналів, які поширювали інформацію про місця та час бійок, — і постійно повідомляє про затримання адміністраторів цих каналів. Зазвичай це діти 13–15 років, які використовують «Рьодан» для розкрутки своїх каналів.

І якщо поліція діяла ефективно та оперативно — Дмитро Золотухін називає її дії «бездоганними» (він вважає недоречним називати історію з «Рьоданом» інформаційно-психологічною операцією) — то про українські ЗМІ цього сказати не можна.

Майже одночасно вони почали писати в заголовках про «масові бійки» у різних містах України (хоча, повторимо, бійок не відбулося, немає інформації про постраждалих), писати про «ПВК “Рьодан”» — наче це справді приватна військова компанія, а не вигадана назва для фанатів аніме, а також всіляко залякувати українців.

На сайті «ТСН» вийшла новина із заголовком «Як розпізнати, що ваша дитина схильна до руху "Редан": три ознаки». Батькам пропонують почати хвилюватися, якщо у їхньої дитини довге волосся, одяг оверсайз, є зображення павука і вона призначає зустрічі з друзями у ТЦ. Дитина авторки цього тексту підходить за трьома з чотирьох критеріїв — як і переважна більшість сучасних підлітків. Дивно, що «ТСН» не пропонує дізнатися, чи схильні діти до агресії, чи є їм чим зайнятися після школи та чи вважають вони бійку цікавою розвагою. Здається, ці критерії були би показовішими.

Переважна більшість українських ресурсів також пише, що «представники субкультури називають себе неформалами, виступають проти футбольних фанатів, мігрантів і вихідців із Кавказу. Вони кажуть, що не асоціюють себе з приватною військовою компанією, а називаються так лише “жартома”» — це дослівний переклад із повідомлення російського ресурсу «База». Жодних доказів цих тверджень ресурс не навів — і сам неодноразово писав, що бійки відбулися між підлітками саме через одяг прихильників аніме. Однак це не заважає українським ЗМІ передруковувати ці повідомлення, не піддаючи їх сумніву. «Рьоданом» лякають дітей, батьків і вчителів у шкільних групах; ювенальна поліція пише про необхідність поговорити з дітьми (і це ще непогана ідея на тлі порад пошукати в підлітка одяг оверсайз).

«Медіа тільки погіршують проблему, надаючи ще більшого медійного поштовху шкідливому та небезпечному хайпу. Медіа завжди так діють, так було і з "синіми китами". Я вважаю, що медіа збільшили аудиторію цього інформаційного феномену в 10–100 разів», — вважає Дмитро Золотухін.

Зараз складно порахувати, наскільки медіа реально збільшили аудиторію цих груп, телеграм-каналів, і наскільки реально вплинули на бажання конкретних підлітків піти з кимось побитися. Але можна сказати, що українські ЗМІ допомогли поширенню моральної паніки в українському суспільстві, й замість перевірити факти — просто транслювали в перекладі публікації російських ЗМІ. Тепер вони звітують (із посиланням на заяви поліції), що «активність руху йде на спад», і «Росія не досягла своєї мети» в Україні — хоча конкретної мети так ніхто і не знає.

Хай там як, скоріш за все, «Рьодан» скоро зникне з українських новин — як ті самі «сині кити».