Трибунал для Путіна: хто, як і коли буде судити російського диктатора

Трибунал для Путіна: хто, як і коли буде судити російського диктатора

08:52,
2 Лютого 2023
3231

Трибунал для Путіна: хто, як і коли буде судити російського диктатора

08:52,
2 Лютого 2023
3231
Трибунал для Путіна: хто, як і коли буде судити російського диктатора
Трибунал для Путіна: хто, як і коли буде судити російського диктатора
Майже за рік після початку великої війни мрія українців побачити президента Росії на лаві підсудних почала втілюватися.

У кінці січня органи влади Європейського Союзу підтримали створення спеціального трибуналу для покарання політичного та військового керівництва Росії за розв’язання війни в Україні.

«Спеціальний трибунал» звучить суворо, але що це за орган? Коли він запрацює, де буде розташований та які повноваження матиме? І чи є взагалі в ньому сенс? Ніхто не планує завойовувати Росію, тому малоймовірно, що хтось заарештує Путіна та передасть його правосуддю. Виглядає так, наче створення трибуналу — марна трата часу та ресурсів, адже українці просто отримають вирок на папері, а російський диктатор навіть не здригнеться у своєму палаці чи бункері. MediaSapiens розібрався, чи справді це так. Спойлер: ні, не марна, у майбутнього трибуналу є конкретний практичний сенс навіть якщо Путіна та його оточення будуть судити заочно.  

Хто має право судити Росію

Згадки про «трибунал для Путіна» лунають з різних боків з першого дня повномасштабного вторгнення. Для більшості українців, які не знаються на міжнародному праві, це просто образ справедливості. Збройна агресія Росії та божевільна російська пропаганда нагадують гітлерівську Німеччину, а всі ж ми знаємо, чим закінчило керівництво Третього Райху. Або отрута в бункері, або Нюрнберзький трибунал. Першій варіант, звісно, теж не виключений, але з огляду на перспективи відновлення світового порядку саме відкритий суд є привабливішим шляхом. І він не потребує мільйонів жертв та знищення половини земної кулі, щоб оточити той бункер.

Але українці, які інтуїтивно почали вимагати для Путіна саме трибуналу, мали рацію і  суто з юридичної точки зору, адже головні міжнародні судові інстанції — Міжнародний суд ООН та Міжнародний кримінальний суд — не здатні покарати керівництво Росії за розв’язування війни.

Міжнародний суд ООН, розташований у Гаазі, розглядає лише справи між державами. У компетенції інстанції — встановити, чи порушувала держава — членкиня ООН певні міжнародні конвенції, ратифіковані державою-позивачкою і державою-відповідачкою. З приводу російської агресії Україна подала в Міжнародний суд ООН уже два позови: перший ще у 2017 році щодо порушення Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, а другий — 26 лютого 2022 року щодо Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Але навіть у разі позитивного для України рішення суду, воно безпосередньо не торкнеться політичної та військової «еліти» Росії.

Міжнародний кримінальний суд також працює в Гаазі, але не є структурою ООН. Він створений, щоб розглядати чотири основні міжнародні злочини: геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини і злочини агресії. Останній пункт — той самий, що потрібен для звинувачення персонально Путіна та його оточення. Адже геноцид, злочини проти людяності і воєнні злочини — це похідні від одного-єдиного рішення диктатора (за підтримки його оточення, тому посіпак це теж стосується) розв’язати агресивну війну в Україні.

Україна ще в 2015 році звернулася до суду щодо воєнних злочинів і злочинів проти людяності на сході України і в Криму. А 24 лютого 2022 року прокурор Міжнародного кримінального суду в Гаазі Карім Хан із власної ініціативи оголосив, що розпочне розслідування ситуації в Україні після повномасштабного вторгнення. У відповідь на це низка українських правозахисних груп створила глобальну ініціативу «Трибунал для Путіна», яка документує злочини Росії на території України, що перебувають у  компетенції МКС. Але, попри назву ініціативи, «персоналізований» злочин агресії в перелік не увійшов. МКС уповноважений на розслідування агресії, вчиненої громадянами країни — учасниці статуту. А Росія Римський статут не ратифікувала. Розгляду актів геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів це не стосується, а от останній пункт — виняток.

Оминути це правило можна лише за допомогою Ради Безпеки ООН, за поданням якої МКС може порушувати справи про агресію навіть проти фігурантів, що не ратифікували статут. Але в Радбезі сидить Росія зі своїм непохитним правом вето, отже шансів на початок розслідування — ніяких.

Самостійно Україна взагалі не може нічого зробити, тобто судити Путіна за нашим  кримінальним кодексом. Диктатор має міжнародний імунітет від іноземної кримінальної юрисдикції як голова держави. Також захищені голова уряду та міністр закордонних справ.

Залишився єдиний шлях — створення міжнародного трибуналу, як Нюрнберзький у 1945 році.  

Як «дозрівало» рішення

Вперше на міжнародному рівні заклик до створення трибуналу прозвучав на початку березня 2022 року. Група міжнародних юристів у співпраці з українським Міністерством закордонних справ оприлюднила спільну заяву щодо можливостей покарання злочину агресії, скоєного режимом Путіна. «Ми пропонуємо створення спеціального трибуналу з обмеженим фокусом на злочині агресії, який не може бути розслідуваний іншими судами», — закликали юристи. Також вони вперше запропонували назву цього органу: «Спеціальний трибунал щодо покарання за злочин агресії проти України». Автори заяви наголосили, що юридично немає перешкод для створення цього органу, але потрібна «політична воля». «Чи це можливо зробити? Так. Чи це буде зроблене? Тут є питання», — зауважив британський юрист Філіп Сендз.

Як і з наданням важкої зброї Україні, Захід дозрівав до необхідності судити Путіна повільно. Європа пройшла довгий шлях від «занепокоєння» та «засудження» до визнання Росії державою — спонсоркою тероризму. Лише майже за рік після початку війни, 19 січня, Європарламент ухвалив резолюцію щодо створення спеціального трибуналу, а за кілька днів те саме зробила Парламентська Асамблея Ради Європи. Резолюції цих органів не мають статусу «обов’язкових до виконання», але мають великий політичний вплив. 

Що може спецтрибунал

Окрему резолюцію ПАРЄ присвятила тому, яким має бути трибунал для Путіна. Це перший міжнародний документ, у якому окреслені параметри майбутнього суду.

Так, спеціальний трибунал буде розглядати лише одну справу — про агресію проти України, розпочату Росією в 2014 році. Питання дати важливе, адже досі половина депутатів Ради Європи, попри переконання України, впевнена, що Росія «з’їхала з глузду» лише в 2022 році. Але в цьому ж січні 2023 року Європейський суд із прав людини ухвалив історичне рішення, яким уперше юридично зафіксував початок агресії саме з 2014 року.

Трибунал буде проходити паралельно із розслідуванням МКС та доповнювати його.

Серед підсудних спецтрибуналу має бути політична та мілітарна верхівка не лише Росії, але й Білорусі. «Юрисдикція трибуналу має включати роль і співучасть лідерів Білорусі в агресивній війні проти України», — вирішила асамблея.

ПАРЄ наполягає, що у статуті спецтрибуналу повинно бути зазначено, що керівництво держави-агресорки не матиме імунітету від переслідування в цьому органі. «Посада глави держави або уряду, члена уряду або парламенту, виборного представника або державного службовця в жодному разі не повинна звільняти обвинуваченого від кримінальної відповідальності за злочин агресії або виправдовувати пом'якшення покарання для цієї людини», – йдеться в рішенні.

ПАРЄ також уперше затвердила, де має відбуватися трибунал. «Місцем розташування має бути визначена Гаага з метою забезпечення взаємодоповнюваності та співпраці трибуналу з Міжнародним кримінальним судом та іншими міжнародними судами та інституціями», — йдеться в резолюції ПАРЄ.

На початку вторгнення українська влада пропонувала створити цей трибунал в Україні, бажано в Харкові або Маріуполі, для наочності злочинів. Але, крім необхідної співпраці з МКС, розташування трибуналу в Україні може бути й небезпечним, адже орган цілком реально може запрацювати ще до закінчення війни.

На відміну від МКС, який вимагає присутності підсудного на процесі, спеціальний трибунал може судити заочно, якщо це буде закладено в його статуті. 

Коли очікувати на вирок

Поки що невідомо, в межах якої міжнародної інституції буде створено спецтрибунал. В ідеалі рішення повинна прийняти Генеральна Асамблея ООН. Генеральна Асамблея — це найбільш відповідний орган, до якого можна звернутися, поки Рада Безпеки ООН нічого не може вдіяти через вето Росії.

Для створення трибуналу та скасування імунітету посадовця потрібні 2/3 голосів асамблеї. Як повідомила керівниця Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук, зараз достатньої кількості голосів немає: світ досі схиляється до тактики «не дратуй ведмедя». Але вже достатньо держав та інституцій визнали, що політика «умиротворення» із Росією не працює і кожну поступку вона сприймає за слабкість. Тому українські дипломати сподіваються переконати тих, хто сумнівається.

Олександра Матвійчук під час виступу в ПАРЄ

Якщо заручитися підтримкою ГА ООН не вийде, трибунал може бути створено в межах європейських інституцій. Рада Європи вже довела твердість своїх намірів покарати диктатора, тож проблем із голосуванням не виникне. З іншого боку, це понизить статус рішення трибуналу, адже було би краще, якби Путін був засуджений усім світом. Та все одно рішення європейського трибуналу залишиться легітимним та впливовим. Звинувачення у скоєнні агресії максимально ускладнить життя російської та білоруської верхівки, навіть якщо вони більше ніколи не перетнуть кордони своїх держав. Будь-яка держава, яка зараз заплющує очі на злочини Путіна та Лукашенка, вже не зможе ігнорувати рішення трибуналу. Епоха «не все так однозначно» назавжди відійде в історію.

Окрім того, наявність рішення спецтрибуналу буде найнадійнішим обґрунтуванням щодо компенсації постраждалим та відновлення України коштом заморожених активів Росії за кордоном. 

Залишилось питання термінів створення трибуналу та винесення вироку. Вважається, що остаточне рішення про створення трибуналу може бути ухвалене на надзвичайному саміті Ради Європи, який запланований на 16-17 травня у Рейк'явіку. Також створення трибуналу до літа анонсувала заступниця Державного секретаря США з політичних питань Вікторія Нуланд.

Трибунали можуть тривати роками, як це було, наприклад, із Міжнародним трибуналом щодо колишньої Югославії, який працював із 1993 по 2017 рік, а також Міжнародним трибуналом щодо Руанди, який розглядав злочини геноциду майже стільки ж — із 1994 по 2015 рік .

Але керівниця постійної делегації України в ПАРЄ Марія Мезенцева переконана, що розгляд справи буде доволі швидким. Адже «є відповідальність 2030 людей, які планували, віддавали накази. Виконували їх рядові солдати. А звичайного солдата притягнути до відповідальності дуже важко. Тут ми бачимо, хто конкретно віддавав накази і 23 лютого, і 24 лютого. Злочин агресії, хоч він і вищого ґатунку, дуже легко довести. Нам притягнути вище політичне керівництво Росії набагато легше»,розповіла  Марія Мезенцева.

Попереду кропітка робота з узгодження деталей трибуналу, але останні рішення ПАРЄ доводять, що процес незворотний. Путін таки опиниться на лаві підсудних — хоча, можливо, спершу віртуально.

Фото: Pexel, pace.coe.in

Читайте також
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2023 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду