Як Facebook співпрацює з різними державами. Частина друга: авторитарні режими

Як Facebook співпрацює з різними державами. Частина друга: авторитарні режими

12:59,
26 Липня 2021
1614

Як Facebook співпрацює з різними державами. Частина друга: авторитарні режими

12:59,
26 Липня 2021
1614
Як Facebook співпрацює з різними державами. Частина друга: авторитарні режими
Як Facebook співпрацює з різними державами. Частина друга: авторитарні режими
Підлаштування соціальних мереж під правила окремих країн має і позитивні, й негативні наслідки. З одного боку, Facebook та інші компанії мають розуміти контекст, у якому вони діють. З іншого боку, уряди й самі соціальні мережі можуть створювати небезпечні прецеденти, примусово видаляючи з інформаційного поля держав «незручні» погляди.

За останні десять років соціальні мережі значно наростили свою присутність в інформаційних просторах практично всіх країн світу. Твітер, інстаграм і фейсбук перетворилися на потужні медійні майданчики, де все активніше точаться конфлікти – світоглядні, соціальні, політичні. І найгостріші баталії розгортаються під час виборчих перегонів, коли соцмережа стає не тільки місцем висловлювання, а й інструментом для маніпуляцій громадською думкою. Через це держави поступово починають адаптувати власне законодавство, щоб захистити інформаційний простір від усе частіших випадків дезінформації, координованого впливу й інших викликів інформаційної епохи. Та змусити соціальні мережи нести більшу відповідальність за контент, який публікується або просувається на платформах. Або, навпаки, використати її як інструмент власного впливу. «Опора» вже аналізувала, як Facebook та інші соціальні мережі співпрацюють з урядами різних демократичних країн світу, балансуючи між дотриманням свободи слова, орієнтацією на національний контекст та отриманням прибутку. 

На черзі – авторитарні країни, для яких дотримання свободи медіа та права людини на самовираження найчастіше не є надто важливими. Інтуїтивно ми ніби очікуємо, що Facebook, як один із найяскравіших представників компаній західного світу, буде до останнього намагатися захистити свободу слова. Однак у реальності це не зовсім так. Як зазначив в одному зі своїх інтерв’ю Шива Вайдхьянатан, один із найвідоміших дослідників медіасфери: «Якщо ви керуєте авторитарним урядом, ви любите фейсбук. Фейсбук – це ключ до того, щоби тримати людей розрізненими, розгубленими та наляканими». Розбираємося, чи це так насправді. 

М'янма

Яскравим прикладом «особливої уваги» з боку Facebook є парламентські вибори у М’янмі 2020 року та військовий переворот, який за ними послідував. Варто згадати, що м’янманський фейсбук узагалі є досить чутливою темою для компанії, адже соцмережа отримала багато звинувачень у сприянні розпалюванню ненависті в контексті геноциду мусульман-рохінджа, що розпочався у 2016 році. Правозахисники підкреслюють, що мережа стала одним із ключових полів поширення пропаганди з боку м'янманських військових, які розгорнули кампанії дезінформації з метою розпалювання ненависті та закликів до насильства щодо мусульман-рохінджа. Згодом і сам фейсбук визнав, що зробив недостатньо для того, щоб запобігти використанню мережі для підбурювання до насильства офлайн та відзвітувала про кроки до покращення моніторингу дотримання правил спільноти у м’янманському сегменті мережі. 

Важливо зазначити, що для багатьох м'янмарців весь доступний інтернет обмежується фейсбуком. Війська хунта, яка правила країною до 2011 року, накладала жорсткі обмеження на користування інтернетом, і до лібералізації цієї політики після 2011 року більшість населення країни не мала доступу до інтернету й навіть до мобільних телефонів. За словами політичного аналітика Річарда Хорсі, одного дня м'янмарці отримали доступ до інтернету й вийшли в онлайн майже всі одразу. До того ж компанія Facebook одразу скористалася новим ринком та уклала угоди з телекомунікаційними компаніями, дозволяючи м'янмарцям користуватися безкоштовним безлімітним доступом до фейсбука, а в мобільних телефонах, які купували собі жителі країни, одразу був встановлений додаток цієї соцмережі. Нині аудиторія фейсбука має близько 54 мільйонів м'янмарців. 

Відрефлексувавши на цей досвід, компанія Facebook з особливою ретельністю підійшла до підготовки до виборів у М’янмі у 2020 році. Особливо враховуючи той факт, що це – другі демократичні вибори в історії країни. Тож у передвиборчий період Facebook вжив таких заходів для захисту виборів у М’янмі:

  • розширення політики щодо дезінформації у М’янмі та співпраця з місцевими партнерами з метою видалення дезінформації та чуток, які можуть поставити під питання легітимність виборчого процесу;
  • інвестували в покращення штучного інтелекту, який розпізнає мову ненависті 45 мовами світу, включно з бірманською. Facebook заявляє, що протягом другого кварталу 2020 року у м’янмарському сегменті мережі було видалено 280 тисяч дописів, які містять мову ненависті;
  • розширення правил прозорості політичної реклами з розкриттям інформації про рекламодавця (ці правила вже знайомі українському користувачу) та валідації офіційних сторінок політичних партій;
  • обмеження можливості пересилати дописи у приватних повідомленнях до п'яти разів для одного допису з метою зниження ефекту віральності для неправдивих дописів;
  • розширення співпраці з місцевими фактчекерами;
  • особлива увага до протидії та виявлення координованої неавтентичної поведінки.

Пізніше Facebook заявив про додаткові заходи, спрямовані на захист виборчого процесу у М’янмі: 

  • обмеження поширення контенту, який штучний інтелект фейсбука визначив як такий, що, швидше за все, порушує політику щодо мови ненависті: після перевірки цього контенту обмеження будуть зняті, якщо контент не порушує правил спільноти, або видалений, якщо правила порушені;
  • накладення обмежень на поширення контенту від користувачів чи сторінок, які раніше поширювали контент, що порушує правила спільноти;
  • переклад бірманською мовою попереджень щодо контенту, який був визначений фактчекерами як неправдивий;
  • проведення тренінгів із медіаграмотності серед м’янмарських журналістів та громадських активістів.

Після поствиборчого військового перевороту коомпанія Facebook солідаризувалася зі світовою спільнотою, що засуджує такі дії, та обмежила поширення контенту, який, швидше за все, порушує політику мережі щодо мови ненависті, та контенту на підтримку насильства й військових. Також Facebook заблокував сторінки самих військових (які на той на момент ще не були заблоковані) та обмежив можливість реклами на сторінках фейсбука бізнесу, що належить членам хунти. Окрім цього, компанія дозволила не додавати дисклеймер про рекламодавця до політичної реклами з метою забезпечення безпеки рекламодавців.

У розмові з Reuters представники Facebook заявляють, що в результаті зусиль компанії, спрямованих на покращення технологій штучного інтелекту та розпізнавання фотографій, рівень мови ненависті у м’янмарському сегменті мережі досяг історичного мінімуму, втім журналісти та громадські активісти продовжують фіксувати велику кількість мереж акаунтів, груп та сторінок, які систематично поширюють неправдиву інформацію, спрямовану на розпалення етнічної та релігійної ворожнечі. М'янмарські військові також звинувачують Facebook в упередженому ставленні до політики у М'янмі, адже починаючи з 2018 року фейсбук блокує сторінки м'янмарських військових, звинувачених в участі в координованій неавтентичній поведінці. 

Бразилія

Передвиборча кампанія чинного президента Бразилії Жаіра Болсонару настільки тісно пов’язана з фейсбуком, що перша його промова після перемоги на виборах відбулася у форматі трансляції Facebook Live (у якій, до слова, він проголосив намір переслідувати своїх політичних опонентів із лівого крила). Змагаючись за президентське крісло, Болсанару повністю проігнорував традиційні ЗМІ та вів боротьбу за серця виборців у соціальних мережах. Під час передвиборчої кампанії він майже щодня виходив у прямі ефіри Facebook Live. Втім, окрім такої активної прямої комунікації з виборцями, Болсонару не гребував «брудними» методами, розгортаючи масштабні деінформаційні кампанії у фейсбуку та месенджері вотсап, яким користуються дві третини бразильських виборців. Сотні чуток, теорій змов, маніпулятивних фото й відео, які зображали політичного конкурента Болсанару Фернандо Аддада затятим комуністом, який прагне перетворити Бразилію на Кубу, навернути дітей до гомосексуальності та підірвати процес підрахунку голосів, заполонили чати у вотсапі напередодні виборів. Сам Аддад, проти якого була спрямована ця кампанія, стверджує, що має інформацію про те, що за цієї дезінформаційною кампанію стоять 156 підприємців, прихильників Болсонару із бізнес-сфери. З приводу цих звинувачень Болсонару надав досить контроверсійний коментар: «Якщо якийсь дружній до мене підприємець таким займається, я не можу цього контролювати. Я знаю, що це незаконно. Але я не можу цього контролювати, в мене немає способів дізнатися про це та вжити якихось заходів [щоб зупинити це]». 

Незважаючи на те, скільки уваги привернула до себе передвиборча кампанія та скільки було інформації про зловживання інфраструктурою соціальних мереж та поширення дезінформації, лише у 2020 році, два роки потому, фейсбук видалив три мережі координованих сторінок, безпосередньо пов’язаних із президентом Болсонару, його сином, двома бразильськими парламентарями та їхніми підлеглими. Фейсбук стверджує, що не має доказів того, що безпосередньо політики керували цією мережею, втім знайшли зв’язки з їхніми підлеглими. У той же час настали не найкращі часи для президентства Болсанару – звинувачення у скоординованій поведінці онлайн для поширення дезінформації спровокували незалежне розслідування Верховного Суду Бразилії щодо поширення фейкових новин про судову гілку влади та окреме розслідування в Конгресі, за чим слідували поліцейські обшуки в офісах та домівках прихильників президента. Сам Болсонару активно критикував такі дії та називав розслідування Верховного Суду «неконституційним» та «спробою встановити цензуру над свободою слова».  

Невдовзі Верховний Суд Бразилії оголосив рішення, в якому присудив видалити 12 акаунтів у фейсбуку та 16 аккаунтів у твітері  сторонників Болсонару у зв’язку з поширенням дезінформації щодо суддів. У відповідь на рішення суду фейсбук не видалив відповідні акаунти, а лише обмежив до них доступ на території Бразилії, за що отримав штраф у розмірі близько 368 тисяч доларів та понад 19 тисяч доларів за кожен наступний день невиконання рішення суду. Хоча існує велика кількість свідчень про систематичне використання координованої неавтентичної поведінки для поширення дезінформації з боку Болсонару та його сторонників, фейсбук негативно сприйняв таке рішення Верховного Суду та назвав це «перевищенням юрисдикції» з боку бразильських суддів та спробою обмеження свободи слова за межами Бразилії, а виконання рішення суду вони мотивували прагненням «захистити місцевих співробітників Facebook від кримінальної відповідальності». Дивно, адже у випадку Дональда Трампа компанія так не піклувалася про свободу слова за межами США і не обмежила доступу до його аккаунта для користувачів з американською IP-адресою, а заблокувала повністю.  

В’єтнам

У В’єтнамі фейсбук також користується неабияк популярний – у 2018 році дохід соціальної мережі в цій країні складав майже третину від усього ринку Південно-Східної Азії (1 млрд доларів). Довгий час уряд В’єтнаму та соціальні мережі співіснували відносно мирно: хоча у країні присутня цензура, фейсбук та інші мережі залишалися оплотом «свободи слова». Однак у 2020 році спостерігачі Amnesty International помітили, що фейсбук різко збільшив кількість обмежень на контент: із 77 обмежень у липні – грудні 2019 року до 834 у січні – червні 2020 року. За даними Amnesty, це зростання було викликане спробами влади будь-яким чином зупинити обговорення випадку в одній із провінцій В’єтнаму, де військові розпочали будівництво аеродрому на землі, що належала жителям провінції, без їхньої згоди.

Цим подіям передувало те, що у квітні 2020 року уряд В’єтнаму почав тиснути на компанію Facebook, відключивши локальні сервери платформи, чим значно уповільнив діяльність соціальної мережі на території країни. Причиною стало прийняття у В’єтнамі нового Закону про кібербезпеку, який розширив на фейсбук указ №72, що діяв у країні з 2013 року. За цим указом, усім громадянам В’єтнаму забороняється залишати в інтернеті «антидержавний контент та наклеп щодо державних чиновників, а також поширювати неправдиву інформацію». Крім того, згідно з новим законом, фейсбук мав зберігати дані користувачів та власні сервери виключно на території В’єтнаму. У випадку, якщо соціальна мережа не піде на поступки щодо нового законодавства, уряд В’єтнаму обіцяв заборонити фейсбук у країні. 

Зрештою, компанія погодилася з новими правилами, заявивши: «Мільйони людей у В’єтнамі використовують наші послуги щодня, аби зв’язатися з родиною та друзями, і тисячі компаній користуються нами, аби знайти клієнтів. Ми не завжди погоджуємося з урядами з таких питань, як свобода слова та самовираження, в тому числі й у В’єтнамі, але ми працюємо, аби захистити ці права у всьому світі». Як результат, кількість обмежень контенту у В’єтнамі зросла до 2,3 тисяч випадків у липні – грудні 2020 року. 

Таїланд

Інший приклад зміни правил фейсбука через вимоги уряду – Таїланд. У серпні 2020 року соціальна мережа була змушена заблокувати всередині країни доступ до однієї з найпопулярніших груп – «Royalist Marketplace». Ця група налічувала понад 1 млн членів і була присвячена обговоренням монархії, яка панує в Таїланді. Паралельно з тим у країні тривали антиурядові протести, на яких лунали до того небачені заклики до повалення монархії. Важливо зазначити, що критика монархії в Таїланді заборонена на законодавчому рівні. 

Чому фейсбук погодився заблокувати цю сторінку? Відповідь дуже проста: на початку серпня 2020 року міністр цифрових технологій Таїланду звинуватив соцмережу в невиконанні вимог щодо обмеження контенту та образу монархії. До 25 серпня соціальна мережа мала закрити доступ до групи відповідно до попередніх постанов суду, або ж отримати звинувачення, відповідно до Закону про комп’ютерні злочини, який передбачає штраф у розмірі до 200 тис. бат (близько 6,4 тисячі доларів) плюс 5000 бат (160 доларів) за кожен день невиконання.

Як і у випадку з В’єтнамом, компанія пішла на поступки тайському уряду й закрила доступ до групи, при цьому заявивши, що дії Таїланду, який забороняє власним громадянам висловлювати невдоволення політичною ситуацією у країні, порушують міжнародне право. 

Філіппіни

Хоча Філіппіни не надто часто з’являються на шпальтах українських газет, для фейсбука ця країна є однією з провідних. Смартфонів тут більше, ніж людей, а 97% філіппінців, які використовують інтернет, мають облікові записи у фейсбуку. Звісно, що в таких умовах політикам вигідно вкладати ресурси й час у власне просування саме через соціальні мережі.

Першим серед філіппінських політиків це зрозумів Родріго Дутерте, колишній мер міста Давао, який у 2016 році балотувався на посаду президента Філіппін. Хоча на момент балотування йому було більше 70 років, основну ставку у своїй кампанії він зробив саме на фейсбук. Перед стартом виборчої кампанії Дутерте винайняв кількадесят експертів безпосередньо із фейсбука, які навчили його команду використовувати соціальну мережу для просування під час виборчих кампаній. Після того команда Дутерте створила цілу армію облікових записів та сторінок на підтримку президента у фейсбуку, які почали поширювати дописи на підтримку кандидата у президенти. Важливо зазначити, що кампанія Дутерте базувалась у різних географічних локаціях: три – на Філіппінах, але в різних місцевостях, і одна – за кордоном. Четверта закордонна група була найважливішою в цій кампанії – вона поширювала повідомлення низкою сторінок та облікових записів, які навіть не завжди стосувалися Філіппін. Зрештою це призвело до повного домінування Дутерте в політичній дискусії у фейсбуку: його стосувалися 64% усіх дописів, пов’язаних із виборами на Філіппінах, і соціальна мережа охрестила його «королем розмов у фейсбуку». Анданар, секретар у зв’язках із громадськістю з команди Дутерте, подякував мережі за те, що «в період кампанії фейсбук був дуже цінним інструментом для прихильників Дутерте в організації подій та поширенні новин про кампанію». Також він додав, що платформа «була співмірною з наявністю безлімітного доступу до радіо та прямого ефіру на телебаченні».

У травні 2016 року Дутерте виграв вибори, але фейсбук залишився одним із головних його засобів для впливу на людей. За словами філіппінських журналістів, «щойно Дутерте здобув перемогу, механізм формування громадської думки перетворився зі стратегії кампанії на стратегію, яку спонсорувала держава». Вся команда президента, що до того просувала в соціальній мережі його програму, тепер націлилася на поступове знищення опозиції. Частково їм це вдалось. У 2016 році мережі у фейсбуку активно поширювали дезінформацію про непристойну поведінку сенаторки Лейли де Ліма (опозиціонерка, багато критикувала політику Дутерте), що зрештою знижувало довіру суспільства до неї. Тож її звинувачення в наркоторгівлі та арешт не викликали особливих заперечень серед громадськості. Крім того, створені Дутерте сторінки з часом почали значно частіше залишати агресивні повідомлення, образи та погрози насильства – зокрема, до наркоторговців, боротьба з якими стала для президента найголовнішим завданням (тут варто зауважити, що ця боротьба велася за повного ігнорування прав людини – часто підозрюваних просто страчували на місці). Одна з філіппінських активісток зазначала, що кампанія працювала з мільйонами людей на декількох фейсбук-сторінках: «Ми не могли сказати їм, що опублікувати або чим поділитися, але змогли спрямувати їх у стратегічно бажаному напрямку». Аби уявити масштаби дезінформаційної кампанії Дутерте, варто звернутися до цифр, які озвучує Марія Ресса – співзасновниця Rappler, найбільшого новинного сайту Філіппін, чия команда першою помітила мережі сторінок на підтримку президента. За її даними, у 2017 році у Філіппінах діяли щонайменше 12 мільйонів облікових записів та сторінок, що підтримують Дутерте або створюють фейкові новини.

У чому ж тут провина фейсбука? Річ у тім, що свого часу ця соціальна мережа сприйняла Філіппіни як своєрідний полігон для випробувань своїх амбіцій та можливостей. У 2013-му соціальна мережа почала співпрацювати з місцевим урядом та операторами мобільного зв’язку і запустила Free Facebook – спеціальний тариф, користувачі якого можуть безкоштовно та безлімітно виходити в інтернет через фейсбук. У той же час користуватися браузером та іншими соціальними мережами на Філіппінах доволі дорого. Відповідно, фейсбук став для філіппінців фактичним замінником інтернету й інших незалежних новинних ресурсів. Слід зауважити, що оскільки Дутерте і його адміністрація рішуче виступали проти основних ЗМІ на Філіппінах (сам президент часто називав їх «фейковими»), фейсбук став зручним засобом для придушення голосів незалежних ЗМІ у країні. До прикладу, буквально з перших років правління Дутерте почалися проблеми (в тому числі й судові) в найбільшого новинного сайта Rappler, газет Philippine Daily Inquirer, що критикувала президента, й інших видань.

Ще однією проблемою були автоматизовані алгоритми. Facebook, як і будь-яка компанія, прагне отримати якомога вищі прибутки. Відповідно, алгоритми мережі налаштовані таким чином, щоби підштовхувати взаємодію між різними користувачами та просувати найпопулярніші теми. Оскільки за допомогою координованих мереж поведінки та ботів популярність Родріго Дутерте штучно підвищувалась, алгоритми мережі все частіше пропонували філіпінцям дописи про президента. Тож команда Дутерте навіть не мала потреби купувати політичну рекламу, а лише час від часу підвищувала кількість дописів.

Але за свідченнями деяких філіппінців, попри активне розгортання бізнесу у країні, компанія Facebook «ставиться до Філіппін як орендодавець: інколи заглядає до них, аби вирішити дрібні проблеми, але часто знімає з себе відповідальність за серйозні та проблемні речі». Так, приміром, координовані мережі підтримки Родріго Дутерте, які з’явились ще у 2016 році, фейсбук видалив лише у 2020 році. Досить поблажливо соцмережа ставиться й до дезінформації (зокрема, щодо опозиційних політиків) та відвертої пропаганди, яка поширюється у її філіппінському сегменті.

Крім того, після перемоги Дутерте фейсбук поступово поглиблював свою співпрацю з новим президентом. Попри очевидні свідчення наявності мереж та поширення дезінформації, соціальна мережа пропонувала новій адміністрації послуги, щоб «максимально розкрити потенціал платформи та передати найкращий досвід». Згодом фейсбук також запропонував Дутерте допомогу із прокладанням підводних інтернет-кабелів до Філіппін. Таким собі ознаменуванням тісної співпраці фейсбука й Дутерте стала інавгурація новообраного президента, трансляція якої відбулася у Facebook Live і на яку було заборонено приходити всім представникам незалежної преси Філіппін.

Водночас сама компанія Facebook своєрідно реагує на будь-які звинувачення у співпраці з режимом Дутерте. Керівництво компанії стверджує, що «Facebook не зацікавлений у тому, аби бути арбітром істини, бо не хоче брати на себе роль цензора чи мати редакційну думку, яка може відштовхнути користувачів». Тривалий час такі слова викликали справжнє обурення серед журналістів та громадських діячів Філіппін. Вони запитували у Facebook, чому в Німеччині, Великій Британії або Франції видалення мереж сторінок та протидія дезінформації є одними з ключових завдань мережі, а ці ж проблеми у Філіппінах ігноруються. Зрештою, з часом компанія почала дещо змінювати свою позицію щодо країни. Спершу Facebook почав проводити серед філіппінських журналістів та активістів просвітницьку компанії щодо стандартів компанії (як поскаржитися на образливий контент, як виявити підроблені облікові записи та інші джерела дезінформації тощо). 

У 2020 році, коли Facebook оголосив війну координованій неавтентичній поведінці, соціальна мережа видалила у Філіппінах мережу сторінок, пов’язаних із військовими та поліцією, яка підтримувала президента та його політику і просувала комуністичні ідеї. Такі дії соцмережі викликали різке невдоволення президента Дутерте: зокрема, він заявив, що «фейсбук не може заважати йому просувати цілі свого правління у країні». Тоді ж президент та військові сили Філіппін закликали соціальну мережу відновити всі видалені сторінки – або соціальну мережу буде заборонено на території країни. Втім, станом на червень 2021 року фейсбук на Філіппінах усе ще працює. 

Російська Федерація

Хоча у травні 2021 року компанія Facebook визнала Російську Федерацію однією з найбільших гравчинь, які поширюють дезінформацію та мають координовані мережі сторінок, у самій Росії ця соціальна мережа не є надто популярною. Справді, в Росії фейсбук використовують лише близько 7% користувачів інтернету (ймовірно, через популярність локальних місцевих мереж, як-от вконтакті). 

Основна логіка дій російського уряду стосовно фейсбука та інших соціальних мереж відмінна від кейсів, які ми розглядали вище. Так, якщо Болсонару або Дутерте намагалися підпорядкувати фейсбук та використати його у власних інтересах для впливу на суспільство, російський уряд не прагне помітно впливати через цю соціальну мережу на російських користувачів. Натомість найчастіше Росія прагне або видалення з російського фейсбук-сегменту дописів, які порушують російське законодавство, або ж хоче, щоб іноземні соціальні мережі зберігали персональну інформацію російських користувачів на території РФ (та за необхідності повідомляли цю інформацію відповідним російським службам). 

Звідси традиційний тиск російського уряду на компанії Google, Twitter і Facebook. Зокрема, до 1 жовтня 2020 року всі соціальні мережі мали перенести свої сервери на територію Російської Федерації. Втім цього не відбулося й російський регулятор (Роскомнагляд) спробував дещо сповільнити соціальні мережі на території країни. Наступні спроби уповільнення та накладання штрафів відбулися після антикремлівських протестів у січні, коли Роскомнагляд наполягав на видаленні дописів, які він вважав незаконними.

Хоча погрози про блокування соціальної мережі з боку російського уряду є доволі частими, фейсбук поки що не поспішає виконувати його рішення. Ймовірно, через непопулярність соцмережі серед російських громадян, рішення уряду не настільки сильно впливають на фейсбук порівняно з іншими країнами.

 * * *

Досі побутує думка, що сучасний диктатор, аби сконцентрувати владу у своїх руках та «закрутити гайки» для суспільства, має вороже ставитися до соціальних мереж, які виглядають, ніби рай для свободи слова. Тому досить очікуваними політиками є обмеження та заборони користування соціальними мережами, а також обмеження поведінки онлайн загалом. Втім, як можна побачити з наведених нами прикладів, сучасний диктатор любить фейсбук. У такому насиченому інформаційному просторі з високою залученістю громадян, виявляється, досить легко перевернути догори дриґом картинку світу для громадян, заполонивши сторінки соціальних мереж сотнями дезінформаційних повідомлень щодо політичних опонентів та політики в державі загалом, адже «брехня, повторена десять разів стає правдою». Тому особливо в суспільствах, де фейсбук є одним із ключових джерел споживання новин, авторитарні лідери мають особливо вигідне становище, адже ще ніколи не було так легко, швидко й дешево донести практично будь-яку інформацію до найширшого кола людей. 

Сама ж компанія Facebook виражає щире занепокоєння та намагається максимально обмежити можливості цього інструменту в руках «поганих хлопців», але з такими масштабами і з точки зору розміру компанії, й кількості активних користувачів по світу наразі компанія Facebook спроможна лише намагатися погасити пожежі, які вже палають. Тому роль таких техногігантів у політичних процесах у всьому світі потребує переосмислення з боку глобальної спільноти, адже сама компанія виявляється неспроможною вирішити глобальну проблему, в серці якої опинилася вона сама.

 Фото: ndtv.com

Читайте також
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду