Телемарафон «Єдині новини» стартував 24 лютого 2022 року. «Детектор медіа» почав моніторити телемарафон 21 березня того ж року за такою методологією. У січні цього року «Детектор медіа» уточнив і доповнив цю методологію, відповідно до зауважень і побажань від редакцій учасників телемарафону. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа».

З березня 2022-го по вересень 2024 року у фокусі уваги моніторингу були фіксація й аналіз ефірних сіток різних каналів, основний контент, який продукували редакції (сюжети, прямі ввімкнення, гостьові студії), порушення стандартів інформаційної журналістики учасниками телемарафону, прояви політичного піару, представлення в ефірі різних парламентських фракцій і депутатських груп, російські наративи й токсичні медійні персонажі в ефірі марафону, замовчані телемарафоном події та теми.

21 травня 2024 року Перший канал Суспільного вийшов із телемарафону й вирушив у самостійне плавання 24/7. Для моніторингу ця зміна не є принциповою. Робота інформаційної редакції Суспільного мовника оцінюється так само як і раніше. Методологія оцінки ефірного продукту Суспільного мовника залишається такою ж, як до телемарафону.

З жовтня 2024 року моніторинг телемарафону змінив формат. Тепер його основу становить аналіз висвітлення головних суспільно важливих тем у марафоні та — для порівняння — на Першому каналі Суспільного. Відстежується висвітлення учасниками телемарафону головних тем кожного дня й тижня, представлення народних депутатів різних фракцій / депгруп в ефірі каналів, як і раніше, прояви політичного піару у формі сюжету або ж гостьової студії, наявність токсичних медіаперсонажів і російських наративів. Детальніше про новий формат моніторингу читайте тут. А тут — повний огляд звітних днів.

Вступ

4—5 травня найвищою інтенсивність боїв була на Покровському, Гуляйпільському і Костянтинівському напрямках фронту. У телемарафоні канали сукупно найбільше уваги приділили не найактивнішим Куп’янському і Олександрівському. В ефірі Першого каналу Суспільного в звітні дні найбільшу увагу приділили Покровському і Олександрівському.

У звітні дні ворог здійснив чимало повітряних атак по цивільному населенню з великою кількістю загиблих і поранених: 4 травня по Мерефі на Харківщині, 5 травня по Полтавщині, Краматорську і Запоріжжю. Усі ці події оперативно і повно висвітлював прямими ввімкненнями власних кореспондентів Перший канал Суспільного. У телемарафоні ж кореспонденти дісталися лише Мерефи і Запоріжжя.

Протягом двох звітних днів найбільш обговорюваною були тема тимчасового перемир’я між Україною і Росією у прив’язці до параду ворога в Москві й очна участь президента Зеленського в саміті європейської політичної спільноти в Єревані. Експертний аналіз обох тем на Першому каналі Суспільного був ґрунтовнішим за телемарафон. Саміт у Єревані репортажно прямими ввімкненнями висвітлювали в телемарафоні.

У внутрішній політиці найважливішу тему — оприлюднення чергових фрагментів «Плівок Міндіча» і розгляд парламентською ТСК питання щодо згаданого в записах «Сенс Банку» — висвітлював лише Перший канал Суспільного. Учасники телемарафону в ці дні тему повністю замовчали.

У звітні дні в телемарафоні найбільше було грубих порушень стандартів достовірності й відокремлення фактів від думок. В ефірах Першого каналу Суспільного в ці дні також найбільше порушували стандарти достовірності й відокремлення фактів від думок.

Протягом тижня 4—10 травня в «депутатських» гостьових студіях телемарафону були переважно представники «Слуги народу». Представників опозиційних фракцій «Батьківщини» та «Європейської солідарності» не запрошували. В ефірах Першого каналу Суспільного цього тижня представництво владної і опозиційних фракцій у дискусійних студіях у цілому було збалансованим.

Протягом двох проаналізованих днів у телемарафоні були 10 проявів політичного піару. В ефірі Першого каналу Суспільного проявів піару не було.

1. Висвітлення основних тем тижня

СИТУАЦІЯ НА РІЗНИХ ДІЛЯНКАХ ФРОНТУ:

У звітні дні знову найбільше боїв було на Покровському напрямку фронту (24 і 50 боєзіткнень на добу відповідно). Високою залишалася інтенсивність боїв і на Гуляйпільському (29 і 24 боєзіткнення, причому 4 травня на цьому напрямку боїв відбулося більше, ніж на Покровському), третім за інтенсивністю залишався Костянтинівський напрямок (16 і 14 боєзіткнень на добу), далі були Олександрівський (7 і 14) і Південно-Слобожанський (4 і 12 боєзіткнень на добу). На всіх інших напрямках інтенсивність боїв була набагато нижчою. 4 травня «Мадяр» заявив, що п’ятий місяць поспіль вороже військо втрачає більше людей, ніж набирає нових, тож частина обговорень в ефірах була саме про втрати ворога на фронті.

У телемарафоні канали сукупно найбільше уваги чомусь приділили далеко не самим активним напрямкам фронту — Куп’янському (було 4 обговорення з гостями) і Олександрівському (репортажний сюжет, пряме ввімкнення і 2 обговорення). Найактивнішим напрямкам приділили менше уваги. Найбільше уваги фронту в ці дні приділили канали «1+1» і «Ми — Україна». Найчастіше в марафоні обговорювали ситуацію на фронті з військовими-фронтовиками (12 разів), речників різних підрозділів Сил оборони запрошували 6 разів, воєнних експертів — 3 рази. Найактивніше в ці дні працювали воєнкори каналів ICTV з СТБ, які зробили два прямих ввімкнення і два репортажних сюжети, на «1+1» було ввімкнення і сюжет, на «Інтері» — сюжет.

В ефірі Першого каналу Суспільного в звітні дні найбільше говорили з гостями про Покровський і Олександрівський напрямки (по 3 обговорення). По два обговорення присвятили менш активним Південно-Слобожанському і Оріхівському напрямкам. Більш активним — Гуляйпільському і Костянтинівському присвятили лише по одній гостьовій студії. Найчастіше про фронт говорили з речниками підрозділів Сил оборони (8 разів), 4 рази запросили воєнних експертів, лише тричі — військових-фронтовиків. З фронту в звітні дні знову репортажів не робили.

НАСЛІДКИ ВОРОЖИХ ОБСТРІЛІВ І БОМБУВАНЬ ЦИВІЛЬНИХ ОБ’ЄКТІВ:

У звітні дні ворог здійснив чимало повітряних атак по цивільному населенню з великою кількістю загиблих і поранених. 4 травня внаслідок ракетного удару по Мерефі на Харківщині загинуло 7 людей, було поранено 19 (станом на той день). Наступного дня 4 людини загинули, а 37 було поранено внаслідок ракетно-дронового удару по Полтавщині, того ж дня внаслідок обстрілу Краматорська загинуло 6 людей, 10 було поранено, і того ж таки дня внаслідок атаки КАБами в Запоріжжі загинули 12 людей, ще 37 були поранені. Усі ці події максимально оперативно і повно висвітлював прямими ввімкненнями власних кореспондентів із місць ворожих атак Перший канал Суспільного. У телемарафоні ж кореспонденти дісталися лише у Мерефі (був репортаж на ICTV з СТБ) і в Запоріжжі (прямі ввімкнення на каналі «Ми — Україна»). Решту подій висвітлювали короткими формами на чужому відео. Частину подій намагалися висвітлювати розмовами з гостями — посадовцями і речниками. На мою думку, ці два дні дуже наочно засвідчили значну якісну перевагу кореспондентської мережі Першого каналу Суспільного над сумарною мережею учасників телемарафону.

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ ТА СВІТОВА ПОЛІТИКА:

Протягом двох звітних днів найбільш обговорюваною в ефірах і телемарафону, і Першого каналу Суспільного була тема тимчасового перемир’я між Україною і Росією у прив’язці до параду ворога в Москві на «дєнь побєди». В ефірах більшості учасників телемарафону тему аналізували традиційні, «штатні» експерти, найбільше уваги експертизі приділили на каналі «Ми — Україна». А в ефірі ICTV з СТБ тему обговорили з секретарем Комітету ВР з питань нацбезпеки Костенком. В ефірі Першого каналу Суспільного протягом обох звітних днів тему обговорювали з великою кількістю експертів різної компетенції. Важливою для України подією цих днів стала очна участь президента Володимира Зеленського в саміті європейської політичної спільноти в Єревані, де президент мав також низку відповідальних переговорів із лідерами різних країн, зокрема й із прем’єрами Вірменії, Словаччини і Грузії. Репортажно ці події в телемарафоні висвітлювали прямими ввімкненнями кореспондента ICTV (щоправда, кореспондент переважно ділився власними оцінками, висновками і враженнями, фактів було обмаль). Натомість в ефірі ICTV та СТБ було ексклюзивне інтерв’ю президента Зеленського. Перший канал Суспільного цього разу кореспондентів на саміт не делегував, натомість транслював наживо основні моменти. Експертний же аналіз значення цих подій на Першому каналі Суспільного був значно грунтовнішим за такий у телемарафоні.

ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА:

У внутрішній політиці найважливішу тему — оприлюднення чергових фрагментів «Плівок Міндіча» і розгляд парламентською ТСК питання щодо згаданого в записах «Сенс Банку» — висвітлював лише Перший канал Суспільного (про що у відповідному розділі цього звіту). Учасники телемарафону в ці дні тему повністю замовчали. До теми в телемарафоні звернулися лише в наступні дні в авторській програмі ведучої «1+1» Наталії Мосейчук, де тема обговорювалася з лояльними до влади експертами.

Теми й події, які не згадували в ефірі телемарафону, але згадували в ефірі Першого каналу Суспільного

Нардепи Железняк і Гончаренко оприлюднили нові фрагменти «плівок Міндіча» (4 травня).

Соцопитування КМІС: Довіра до Зеленського незначно знизилася (4 травня).

Суд заарештував трьох бійців «Вовків Да Вінчі» у справі про викрадення чоловіка (4 травня).

У Дніпрі чоловік стріляв у групу оповіщення ТЦК (4 травня).

Парламентська ТСК розглянула питання щодо «Сенс Банку», який фігурує на «плівках Міндіча», секретар РНБО Умєров не прийшов на виклик ТСК через відрядження (5 травня).

У ЗСУ відреагували на поширене в соцмережах відео з побиттям військового (5 травня).

У Києві та Дніпрі відбулися акції протесту проти нового Цивільного кодексу (5 травня).

Не повідомляли ні в марафоні, ні в ефірі Першого каналу Суспільного:

Координаційний штаб: Росія двічі просила Київ видати їм військовополонених з КНДР (4 травня).

«Дзеркало тижня»: Голова Держфінмоніторингу був в офісі лише 27 днів за три місяці (4 травня).

Нардеп Железняк: Реформа ДБР стане однією з вимог програми Ukraine Facility (4 травня).

Чоловіка, який стріляв у групу оповіщення ТЦК у Дніпрі, затримали (5 травня).

Держстат: Економіка України показала скорочення за квартал вперше за 3 роки (5 травня).

Нардеп Негулевський незадовго до отримання підозри від слідчих переїхав у 800-метровий маєток (5 травня).

СБУ не побачила «достатніх підстав» у запиті НАБУ, щоб вводити санкції проти Іванющенка (5 травня).

Суд ухвалив примусово доставити на засідання нардепа Тищенка (5 травня).

В Одесі з газом напали на бус ТЦК, кілька військовозобов’язаних втекли (5 травня).

2. Порушення стандартів інформаційної журналістики 4—5 травня

Телемарафон:

В ефірі каналу «1+1» найбільше грубих порушень стандарту достовірності були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на авторство суб’єктивних думок. Чимало також було подано фактів без посилань на джерела. Найбільше грубих порушень стандарту точності були невідповідностями картинки і тексту за кадром у БЗ. Найбільше грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок були емоційними оцінками журналістів у новинах. Усі грубі порушення стандарту повноти інформації були не достатніми представленнями компетентності експертів.

В ефірі каналів ICTV та СТБ найбільше грубих порушень стандарту достовірності були суто абстрактними псевдопосиланнями. Усі грубі порушення стандарту точності були невідповідностями між картинкою і текстом у БЗ і в прямих ввімкненнях. Найбільше (та й загалом надзвичайно багато) грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок було суто емоційними оцінками журналістів у новинах. Також забагато було зайвих у новинах маркерів авторизації і посилення уваги. Більшістю грубих порушень стандарту повноти інформації були відсутність відповідей на класичне репортажне запитання «де?». Усі грубі порушення стандарту доступності подачі інформації були використанням журналістами слів, незрозумілих для частини аудиторії.

В ефірах каналу «Інтер» найбільше грубих порушень стандарту достовірності були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на авторство суб’єктивних думок. Багато було й узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Більшістю грубих порушень стандарту точності були невідповідності картинки і тексту в БЗ і в якості «ілюстрацій» до розмов із гостями. Найбільше грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок були емоційними оцінками журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Багато також було висновків журналістів. Більшістю грубих порушень стандарту доступності подачі інформації було використання слів, незрозумілих для частини аудиторії.

В ефірах каналу «Ми — Україна» найбільше ж грубих порушень стандарту достовірності були суто абстрактними псевдопосиланнями. Усі грубі порушення стандарту точності були невідповідностями картинки і тексту в БЗ і оглядових сюжетах. Найбільше (та й загалом надзвичайно багато) грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок були суто емоційними оцінками журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Забагато було також різних суб’єктивних міркувань журналістів у новинах. Більшістю грубих порушень стандарту повноти інформації були недостатні представлення компетентності експертів. Також багато відео показували без інтершуму. Дуже багато грубих порушень стандарту доступності подачі інформації були використанням слів, незрозумілих для частини аудиторії. Було також одне порушення стандарту оперативності — подавали як новину репортаж про подію, що сталася більш як за добу до ефіру.

Перший канал Суспільного

Найбільше грубих порушень стандарту достовірності були суто абстрактними псевдопосиланнями. Багато цього разу було й узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Усі грубі порушення стандарту точності були невідповідностями між картинкою і текстом у БЗ і в якості «ілюстрації» до розмов із гостями. Найбільше (і цього разу багато загалом) грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок були емоційними оцінками журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Найбільше грубих порушень стандарту доступності подачі інформації були покази скриншотів, які неможливо прочитати з телеекрана, й адаптацій скриншотів, які також неможливо було прочитати.

3. Представлення парламентських фракцій і груп у гостьових студіях 4—10 травня

Депутати у телемарафоні:

Народних депутатів у телемарафон на звітному тижні запрошували 6 разів (попереднього тижня було 9 запрошених обранців). В ефірі побували 5 представників владної фракції «Слуги народу» (це понад 83% всіх депутатських студій) і один представник фракції «Голосу» (Романа Костенка запросили в ефір каналів ICTV та СТБ як секретаря Комітету ВР з нацбезпеки, оборони і розвідки). Представників двох інших опозиційних фракцій — «Батьківщини» і «Європейської солідарності» — в телемарафон не запрошували.

Офіс президента цього тижня в телемарафоні тричі представляв радник ОП Михайло Подоляк (в ефірах «1+1», «Інтера» і «Ми — України» мав сумарно 66 хвилин), двічі в ефірах «Інтера» і «Ми — України» був інший радник Сергій Лещенко (загалом 18 хвилин в ефірі). 13 хвилин в ефірі каналу «1+1» мала заступниця керівника ОП Ірина Мудра, 9 хвилин в ефірі «Інтера» мала уповноважена президента України з питань Фонду президента України з підтримки освіти, науки і спорту Ольга Будник, 12 хвилин в ефірі каналу «Ми — Україна» мав уповноважений з санкційних питань Владислав Власюк. Загалом же Офіс президента протягом звітного тижня мав у телемарафоні 1 годину 58 хвилин ефіру.

Депутати на Першому каналі Суспільного:

В ефірі Суспільного мовника цього тижня народних обранців запрошували 28 разів (попереднього тижня — 30 разів). Представників владної фракції «Слуги народу» на канал запросили 13 разів, представників парламентської опозиції сумарно 10 (у гостях по 4 рази побували представники фракцій «Голосу» та «Європейської солідарності», двічі — представники «Батьківщини»). Крім того, в ефірі каналу двічі був представник депутатської групи «Довіра» (обидва рази Павло Бакунець), також двічі в ефірі каналу побувала позафракційна депутатка (Оксана Савчук). У дискусійних гостьових студіях баланс представників влади і опозиції було чітко дотримано в більшості випадків. 8 травня Василю Мокану зі «Слуги народу» опонував уже згаданий нардеп із «Довіри» Бакунець, говорили про гроші для підвищення зарплат військовим, Бакунець радше був як член бюджетного Комітету Ради (загалом нардеп таки був опонентом, але, на мою думку, все ж логічніше було знайти в цьому Комітеті представника будь-якої з реально опозиційних фракцій). Крім усіх згаданих, у програмі «Новий відлік» побував представник «Платформи за життя та мир» (екс-«ОПЗЖ») Григорій Мамка. Темою обговорення були «плівки Міндіча», а пана Мамку запросили в тому числі й тому, що його прізвище там згадувалося.

Найчастіше — тричі — в ефірі каналу побував представник «Слуги народу» Сергій Козир, але щоразу в новій якості — то як член Комітету ВР з питань енергетики і ЖКП, то як співзасновник ГО «ВПО України», а то як представник владної фракції в дискусійній студії. Двічі в ефірі каналу побували уже згаданий Павло Бакунець із «Довіри», Ніна Южаніна з «Європейської солідарності», Олег Дунда зі «Слуги народу» і позафракційна Оксана Савчук. Усі інші нардепи гостювали на каналі по одному разу.

4. Прояви політичного піару в телемарафоні 4—5 травня

Протягом двох проаналізованих днів у телемарафоні було 10 проявів політичного піару. По 5 в ефірах каналів ICTV та СТБ і «Ми — Україна». Найчастіше фігурантами позитивного піару були прем’єр-міністерка Юлія Свириденко і президент Володимир Зеленський. Негативного піару не було.

В ефірі Першого каналу Суспільного проявів політичного піару в звітні дні не було.

5. Російські наративи і токсичні медійні персонажі в телемарафоні 4—5 травня

Російських пропагандистських наративів в ефірах телемарафону і Першого каналу Суспільного протягом звітних днів не було. У телемарафоні новини «Інтера» 4 і 5 травня вела токсична ведуча каналу.