In English

Німеччина є однією з лідерок (другою після США за обсягом наданої фінансової допомоги) підтримки боротьби України проти терористичних дій Росії. Однак у німецькому політикумі існує сила, яка дотримується цілком протилежної позиції. Нещодавнє журналістське розслідування знайшло підтвердження того, що Росія співпрацює з ультраправою партією «Альтернатива для Німеччини» (AfD) та ставить перед нею завдання перешкоджати поставкам німецької зброї в Україну для протистояння російській агресії. Станом на початок червня ця політична сила вийшла на друге місце в соцопитуваннях. На наступних виборах 2024 року вперше в історії повоєнної Німеччини може перемогти ультраправа партія. Як не дивно, партія, що вихваляє Гітлера та солдатів Вермахту, є найближчою союзницею путінської Росії, яка заявляє про «денацифікацію» як ціль своєї анонсів проти України. Що уможливлює цей парадокс і які антиукраїнські, дуже подібні на прокремлівські меседжі просовує ця партія — розгляньмо нижче.

Після Другої світової війни Федеративна Республіка Німеччина (ФРН) пройшла процес денацифікації та десятиріччями була для Європи зразком дотримання антифашистського консенсусу: неофашистські партії були практично вилучені із суспільно-політичного життя — подібні політичні рухи були нетривкими та маловпливовими. Десь на маргінесі існувала Національно-демократична партія Німеччини, Nationaldemokratische Partei Deutschlands (NDP) (у червні 2023 року перейменована на «Батьківщину», Die Heimat), що вважалася наступницею Націонал-соціалістичної робочої партії, яку й очолював Гітлер. Утім, за нею пильно стежила Федеральна служба захисту конституції Німеччини, Bundesamt für Verfassungsschutz (BfV).

У 2013 році було створено партію AfD, яка, щоби потрапити до ландтагів (парламентів земель) і бундестагу (парламенту держави), відмовилася від відвертого гітлеризму, притаманного представникам NDP, але зберегла весь «джентльменський набір» правого радикалізму — різного штибу ксенофобію (расизм, антисемітизм, ісламофобію), євроскептицизм, насильство до політичних опонентів.

У соціалістичній Німецькій Демократичній Республіці (НДР) денацифікація була помітно менш інтенсивною, ніж у капіталістичній ФРН. Східні землі тепер стали електоральною базою і для AfD, і для ультралівої партії Die Linke. Соціально-економічний розрив, який досі існує між «вессі» та «оссі» (західними та східними німцями), підживлює у східних регіонах ностальгію за НДР, а ультраправі й ультраліві пропонують антиліберальний антикапіталістичний проєкт, який до вподоби багатьом східним німцям.

У березні 2021 року BfV надало AfD статус «підозрюваної у правоекстремістських прагненнях», а правонаціоналістичне об’єднання AfD «Крило» було оголошене правоекстремістським, тож зараз уся партія перебуває під наглядом відомства. Активісти партії не раз потрапляли в скандали зі схваленням Третього Райху, антисемітськими, антимігрантськими висловлюваннями тощо.

На виборах 2013-го AfD отримала 4,7 % та не потрапила до бундестагу. А ось уже результати наступних виборів 2017 року (через два роки після міграційної кризи) вразили Німеччину: AfD набрала 12,6 % та отримала 94 із 709 місць у федеральному парламенті. У 2021-му AfD показала трохи гірший результат (10,3 % та 83 мандати). У 2023 році популярність AfD зростає: згідно із соцопитуваннями, ультраправі стабільно мають понад 20 % підтримки, вже обігнавши владну соціал-демократичну партію та поступаючись лише ХДС/ХСС, яку колись очолювала Ангела Меркель. Наступні вибори до Бундестагу заплановані на 2025 рік. AfD амбітно запевняє, що боротиметься за посаду федерального канцлера. Втім, усі німецькі партії наразі відмовляються й думати про гіпотетичну коаліцію з ультраправими. AfD вже заявила, що після виборів буде домагатися «розпуску Європейського Союзу або виходу з нього Німеччини».

Німецькі ультраправі, що мають симпатію до Третього Райху, — здавалося, що може бути далі від ідеології путінської Росії з її сантиментами з приводу «Великої перемоги»? Втім, на практиці AfD, мабуть, є чи не найбільшими в Європі Putinversteher’ами — «тими, хто розуміє Путіна» або попросту його політичними союзниками.

Пропагандисти тут використовують прийом «діалектичної єдності», коли до різних груп або ситуацій застосовуються різні набори правил або критеріїв. Часто це призводить до несправедливого або непослідовного ставлення, втім у споживачів пропаганди подібні нестиковки не викликають когнітивного дисонансу. В агітпропі діалектичну єдність можна використати, представивши ситуацію як складну взаємодію сил, де точка зору пропагандистів зображується як збалансована або раціональна середина. Наприклад, Росія перекладає відповідальність за піднесення неонацистських рухів на владні еліти Європи, тож опозиційні до них сили не розпізнаються як ворожі. Виходить, що опоненти владних еліт країн Європи, навіть якщо ці опоненти є відвертими симпатиками Третього Райху, ідентифікуються Росією як потенційні союзники. Таким чином кремлівські маніпулятори узаконюють свою позицію як найбільш розумний або логічний вибір.

Росія, яка заявляє про необхідність «денацифікувати» Україну, де жодна з праворадикальних партій не може подолати електоральний бар’єр, водночас усіляко підтримує ультраправі сили в Німеччині. По-перше, йдеться про доведену фінансову підтримку AfD з боку Росії в обмін на просування вигідних Кремлю тез. По-друге, бачимо ідеологічний зсув цієї німецької партії в бік ідеології «русского мира». По-третє, зафіксовано підтримку AfD кремлівськими ботами з метою сприяння збільшенню популярності партії серед баварських виборців. Про все це по черзі.

На гачку «російських грантів»

Довгий час фінансування AfD Кремлем було лише припущенням. Проте все таємне колись стає явним. У серпні 2023-го видання The Insider і Spiegel провели розслідування, яке довело пряме фінансування Росією німецьких ультраправих. Посередником був прокремлівський пропагандист Володимир Сергієнко, який постійно мешкає у ФРН, має і німецьке, і російське громадянство, але виступає на російських політичних шоу як «німецький політолог». Через Сергієнка представники AfD «отримували з Москви тексти своїх виступів, лобіювали кремлівські ініціативи та навіть подавали на власний уряд до суду». Постійно курсуючи між Москвою та Берліном, Сергієнко щоразу перевозив по 9 тисяч євро (максимальна сума незадекларованого перевезення через кордон готівки — 10 тисяч євро). Таким чином він зміг перевезти десятки тисяч євро. Також гроші пересилали через підконтрольну Сергієнку громадську організацію. Основною метою цієї діяльності було через судові позови призупинити передачу Україні зброї, зокрема танків Leopard. І справді 5 липня 2023 року парламентська фракція AfD подала відповідний позов на федеральний уряд до Федерального конституційного суду. Формальний привід — постачання озброєнь не погоджене з Бундестагом, хоча німецькі закони не вимагають цього.

Крім цього, як ідеться в розслідуванні, Сергієнко погоджував із куратором тексти виступів, які потім публікували від імені німецьких ультраправих законодавців. Вони були засновані на проросійських наративах. Наразі німецькі правоохоронні органи зацікавилися цим випадком, що загрожує кримінальним переслідуванням кільком депутатам Бундестагу від AfD.

«Русский мир» в ідеології німецької партії

Грошове утримання не є єдиним фактором, який пов’язує AfD та Кремль. Від самого початку свого існування німецькі ультраправі виступали проти «диктату» Вашингтона та Брюсселя, заперечували членство ФРН у ЄС і НАТО. Під цей контекст прекрасно підходила орієнтація на Москву — як на інший полюс сили. Якщо не євроатлантизм, який структурує Європу з 1949 року, то що? Варіантів небагато: дружба з Росією та прийняття її геополітичних концепцій. Упродовж багатьох років «москвофільство» AfD було радше латентним. Утім, уже в 2023 році синхронізація поглядів AfD з кремлівськими наративами стала повністю оприявненою. 22 вересня 2023 року дослідницький центр Correctiv опублікував викриття, в якому узагальнив виявлене ним ідеологічне зближення AfD із Кремлем. В ідеологію AfD послідовно впроваджуються поняття «євразійство» та «багатополярний світ» — ключові тези зовнішньої політики Кремля. Наприклад, депутат ландтагу у федеральній землі Саксонія-Ангальт Ганс-Томас Тілльшнайдер, який неодноразово їздив до Росії навіть після її повномасштабного вторгнення в Україну, написав у фейсбуку: «Прихильники трансатлантичних відносин проти євразійців. Ми повинні змінити погляди!».

Лідером списку AfD на виборах до Європарламенту, які заплановано на червень 2024 року, став Максиміліан Кра. Саме він голосував проти резолюції Європарламенту про статус кандидата в ЄС для України та підтримував головного агента Путіна в Україні Віктора Медведчука. Цього року Кра випустив книжку «Права політика — маніфест», у ній він протиставляє «праву зовнішню політику», «багатополярний світ» глобалізму, в якому європейські країни нібито «виступають як васали США».

Антизахідна риторика наскрізь пронизує передвиборчу програму AfD до виборів до Європарламенту. Провину за конфлікти в Європі правопопулісти покладають на «домінування неєвропейських держав», натякаючи на США. Вони хочуть, щоби ФРН домагалася статусу спостерігача у Шанхайській організації співробітництва (організація, створена Росією, Китаєм та низкою азійських країн), а також кооперації з ініційованим Москвою Євразійським економічним союзом (ЄАЕС).

Отже, замість банальної ідеї розпуску ЄС або принаймні Dexit (вихід ФРН зі складу ЄС) Москва пропонує AfD ширші горизонти: інтеграція з Росією, Китаєм і пострадянськими країнами. Ідеологи AfD натомість стверджують, що вони лишень є послідовниками політики канцлера Отто фон Бісмарка, який ворогував із Францією та Британією та підтримував союз із Російською імперією.

Електоральний пуш-ап

Ще один аспект співпраці AfD та Росії — електоральний. Кремль уже «уславилися» втручанням у вибори США в 2018 році. Із нещодавніх прикладів — Словаччина звинуватила Москву у втручанні у парламентські вибори. Про насторожливі результати виборів у Словаччині ми писали тут. Як повідомляє німецьке видання Bild, у твітері сотні «ботів» — автоматичних облікових записів — ведуть кампанію на підтримку AfD, багато з них пов’язані з Росією.

Простежується співпраця AfD та Кремля у передвиборчій кампанії до ландтагів завдяки участі російських ботів. Приміром, 22 вересня 2023-го акаунт із назвою @RenateBiller опублікував повідомлення такого змісту: «Якщо вони залишаться при владі, то через 5 років буде громадянська війна. #afd #шахрайствонавиборах #ісламізація». Акаунту було всього декілька днів, і він мав усього 16 підписників. Проте повідомлення лише за 12 годин отримало 641 ретвіт і 643 лайки. Сотні облікових записів, що ретвітнули це повідомлення, походять із Росії, мають російські назви та складаються з довільних комбінацій букв і цифр. Раніше багато з них розповсюджували рекламу нерухомості та автомобілів у Росії та новини про події там.

Аналітичний звіт групи DFRLab показує, що стале розповсюдження повідомлень правої тематики дозволяє припустити, що «ботами керує або прихильник AfD, або партія заплатила російській бот-мережі за розповсюдження повідомлень». Активізацію бот-мережі аналітики пов’язують із регіональними виборами в Баварії, які відбудуться 8 жовтня 2023 року.

Фактчекерське розслідування Correctiv помітило схожу тенденцію і у фейсбуку. В цій соцмережі було викрито мережу ботів, яка з лютого 2023 року майже щодня створювала сторінки з випадковими назвами, а потім використовувала їх для платної реклами проросійського контенту — матеріали пропагандистських ЗМІ, автентичний контент від політиків AfD та клони вебсайтів німецького уряду. В Німеччині мережа охоплює тисячі користувачів.

Антиукраїнські меседжі німецької методички AfD

Томас Гальденванг, керівник BfV, органу, що контролює дотримання демократичного правопорядку в Німеччині, сказав: «Частина представників AfD поширює ненависть і агітацію проти всіх видів меншин у Німеччині, особливо мігрантів... Ми бачимо, що частини AfD також дотримуються та пропагують антисемітські настрої». «Також ми бачимо, що частини AfD перебувають під сильним впливом Москви та продовжують поширювати російські наративи», зокрема щодо повномасштабної війни Росії в Україні, додав він. Ось деякі приклади цих наративів.

Найкращий вихід для України — капітуляція. Лідер партії Тіно Хрупалла, говорячи про перспективи завершення війни, порівняв Україну з гітлерівською Німеччиною та провів паралелі з Вермахтом, якому довелося капітулювати. Давати Україні зброю означає сприяти війні. «Ми як AfD принципово відкидаємо поставки зброї. Експорт важкого озброєння може бути розцінений як вступ у війну. Цьому потрібно запобігти будь-якою ціною», — твітив депутат бундестагу Ґерольд Оттен (AfD).

Санкції шкодять усім, окрім самої Росії. AfD регулярно критикує економічні санкції, запроваджені проти Росії, стверджуючи, що ці санкції шкодять німецькому та європейському бізнесу. Минулої осені партія вивела на протести своїх прихильників на тлі різкого зростання вартості природного газу та електроенергії в Німеччині, головним чином через те, що ЄС відмовилася від закупівлі російських енергоносіїв. Одна з вимог мітингу — припинити «економічну війну» з Росією.

Україна програє війну. Тіно Хрупалла сказав, що Україна за підсумками війни «програє, як і Росія, а виграють лише США». Він також додав, що «будь-який день, коли війна закінчиться швидше, навіть із втратою територій, буде хорошим днем».

Окрім цього, члени AfD демонструють свою антиукраїнську позицію через те, що регулярно відвідували анексований Крим, цим свідомо зневажаючи ключові принципи міжнародного права, суверенітету та територіальної цілісності України. Напередодні фейкових «референдумів» на тимчасово окупованих територіях у вересні 2022 року делегація від цієї партії відвідувала Росію та навіть планувала поїхати на Донеччину та Луганщину, але через різку критику скасувала візит на Донбас. У серпні 2023 року депутат міської ради міста Баден-Баден від партії «Альтернатива для Німеччини» Мартін Кюне двічі малював свастику та нецензурні слова на автівках з українськими номерами. Після викриття посадовець подав у відставку.

На зорі свого існування AfD позиціювала себе як радикальна альтернатива наявному курсу ХДС/ХСС та СДПН. У більшості випадків діяла щодо центристської політики за принципом «баба яга проти». Але динаміка політичного розвитку дуже швидко привела AfD до лабет Кремля. Показова «антифашистська» Росія солідаризується з найбільшою загрозою Німеччині з часів гітлеризму та використовує її у власних інтересах. Загалом програма AfD все більше наближається до путінського євразійства, що робить із AfD фактично прокремлівську партію в одному з європейських парламентів.