У Києві провели стратегічну сесію з розробки національної стратегії з медіаграмотності

У Києві провели стратегічну сесію з розробки національної стратегії з медіаграмотності

19:10,
14 Червня 2023
1593

У Києві провели стратегічну сесію з розробки національної стратегії з медіаграмотності

19:10,
14 Червня 2023
1593
У Києві провели стратегічну сесію з розробки національної стратегії з медіаграмотності
У Києві провели стратегічну сесію з розробки національної стратегії з медіаграмотності
Війна трансформувала підходи до розвитку медіаграмотності в Україні.

Сьогодні, 14 червня, відбулася перша стратегічна сесія з розробки національної стратегії з медіаграмотності, організована Національним проєктом з медіаграмотності «Фільтр», повідомила пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики.

За словами заступника міністра Тараса Шевченка, близько трьох років однією з основних цілей було об’єднати ініціативи у сфері розвитку медіаграмотності, щоб досягти максимального ефекту від синергії, співпраці та обміну досвідом.

«Сьогодні я бачу, що ця ціль виконується. Власне, одним із первинних висновків тоді було те, що громадські і міжнародні організації у сфері медіаграмотності, напевно, зробили більший внесок, ніж держава. Але саме для того був створений "Фільтр" — щоб виправляти, докладати більше зусиль і діяльності з боку саме Міністерства, — розповів Тарас Шевченко. —  Сьогодні ця діяльність — один із наших пріоритетів, який ми спочатку визначили політично, а потім закріпили юридично: в Стратегії інформаційної безпеки та відповідному плані заходів медіаграмотність була визначена як одна зі стратегічних цілей. Так само — закон про медіа, який імплементував аудіовізуальну директиву ЄС, також містить позиції про медіаграмотність, оскільки вона є частиною цієї директиви».

Тим часом керівниця проєкту «Фільтр» Валерія Ковтун зазначила, що всі кроки у сфері медіаграмотності на найближчі п’ять років, які планувалися 23 лютого 2022 лютого, на наступний день, 24 лютого, стали абсолютно нерелевантними.

«Це наша друга спроба, яка буде враховувати всі можливі варіанти. Сьогодні до розробки програми залучені люди з різною експертизою, і я впевнена, що їх досвід буде надзвичайно корисним і важливим для побудови комплексної стратегії медіаграмотності, яка буде ефективною та відповідатиме нинішнім та потенційним викликам», — сказала Валерія Ковтун.

У коментарі MediaSapiens вона пояснила, що у попередньому проєкті стратегії першим етапом була визначена просвітницька діяльність — доступно пояснювати українцям з різних груп, чому медіаграмотність є важливою.

«Проте війна, на жаль, змусила українців дуже швидко зрозуміти, чому медіаграмотність є важлива і безпосередньо впливає на нашу безпеку. З огляду на це, ми маємо по-іншому підходити до роботи. Уже знаємо, що маємо хорошу базу для цього. За результатами останнього дослідження, проведеного ГО «Детектор медіа», «Індекс медіаграмотності української аудиторії», більшість українців усвідомлюють важливість медіаграмотності, більшість також цікавляться цією темою і розуміють, що дезінформація може суттєво вплинути на них самих і їхні сім'ї. Тому тепер наше завдання зробити так, щоб скоординувати зусилля усіх гравців у цій сфері, щоб громадяни отримали максимум можливостей прокачувати свою медіаграмотність», — сказала Валерія Ковтун.

Керівниця «Фільтру» зазначила, що розробка нового варіанту національної стратегії з медіаграмотності має ґрунтуватися на врахуванні та подальшому відстеженні таких поведінкових змін у суспільстві при розробці та впровадженні освітніх можливостей з медіаграмотності.

За її словами, за рік повномасштабної війни з’явилася низка абсолютно нових викликів.

«Люди глибоко травмовані цією війною. Перш ніж робити певні інтервенції з медіаграмотності, ми маємо розуміти, що у людей в головах, які болі переживають, щоб допомагати. Безпосередній зв’язок медіаграмотності з ментальним здоров’ям став дуже очевидним, — сказала Валерія Ковтун. — Вразливих груп стало більше: якщо до війни такими вважалися мешканці сіл, з якими не завжди були можливості зв’язку, то тепер серед них, зокрема, є люди з деокупованих територій, люди, які виїхали і не мають постійного доступу до участі в освітніх процесах. Робота з такими групами — це абсолютно нове. Таких досвідів у світі немає, ми будемо тими, хто створює такі практики».

Вона додала, що медіаграмотність кардинально масштабувалася.

«Це уже не виключно про фільтрування інформації, не лише про перевірку фактів. Це — про вміння будувати діалоги, вміння бути критично мислячими, вміння долати розколи у суспільстві, про соціальну згуртованість і про національну ідентичність», — зазначила Валерія Ковтун.

Планується, що після завершення стратегічної сесії команда протягом місяця розроблятиме проєкт стратегії на основі рекомендацій, наданих робочими групами. Завершити розробку національної стратегії з медіаграмотності планують до кінця року.

Додамо, про експертну дискусію про роль держави, донорів і ЗМІ в розвитку медіаграмотності українського суспільства читайте у публікації «"Медіаграмотність потрібна людині для виживання". Чи буде в Україні створена стратегія медіаосвіти».

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду