Медіаосвіта у війні

Медіаосвіта у війні

10:21,
15 Квітня 2023
3952

Медіаосвіта у війні

10:21,
15 Квітня 2023
3952
Медіаосвіта у війні
Медіаосвіта у війні
Як повномасштабне вторгнення Росії змінює програму шкільної освіти.

MediaSapiens започатковує серію публікацій про стан медіаосвіти під час війни, яка має на меті проаналізувати, як російське вторгнення вплинуло на імплементацію медіаграмотності в навчальні програми та заняття у школах і вишах, як розвивається неформальна освіта, на чому має бути сфокусований поступ у сфері медіаграмотності зараз та в повоєнний час.

Якщо у збройному конфлікті боротьба йде за території, то в інформаційних війнах вона точиться за авдиторії. Інформаційний простір під час криз уже не суто інформаційний, він перетворюється на пропагандистський — це аксіома. У протистоянні агресивній антиукраїнській пропаганді особливе значення має збереження та розвиток української громадянської та історичної освіти.

Міністерство освіти і науки України вважає, що важливим є формування в учнів чіткої поняттєвої системи, що не дозволить ворожій пропаганді підмінювати поняття та маніпулювати свідомістю. Серед актуальних дефініцій, відповідно до віку учнів, варто зважати на такі: ідеологія, геополітика, нація, політична нація, націоналізм, національна держава, імперія, колоніалізм, республіка, демократія, ксенофобія, тоталітаризм і його різновиди (комунізм, фашизм, нацизм, рашизм-путінізм), експансія, сепаратистський рух, політика «умиротворення», геноцид, репарація, інформаційні війни та постправда.

З 2018 року в Україні для десятикласників запроваджено інтегрований курс «Громадянська освіта» — це насамперед навчання молодої людини конкретних і відповідальних дій у тому просторі, де вона живе, щоби сформувати громадянську ідентичність учнівства. Курс містить 7 розділів, де розділ 5 — «Світ інформації та масмедіа» — створювався крізь оптику медіаосвіти, в ньому йдеться не лише про те, що таке медіа, а і як вони функціонують у суспільстві, який маніпулятивний вплив потенційно мають, як критично сприймати медіатексти, які існують стандарти подання інформації.

З початком повномасштабного вторгнення навесні 2022-го було оновлено навчальну програму курсу (наказ Міністерства освіти і науки України від 3 серпня 2022 року № 698).

Одними з перших матеріалів, розроблених відповідно до оновленої програми, стали «Громадянська освіта в умовах війни. Додаткові матеріали до методичного посібника до курсу громадянської освіти "3D Демократії: думаємо, дбаємо, діємо"» для учнів 10 класу закладів загальної середньої освіти. Автори — Оксана Волошенюк, Ганна Горленко, Петро Кендзьор, Олександра Козорог, Наталія Маркусь, Людмила Махун, Ольга Педан-Слєпухіна, Елла Ситник, за редакцією Петра Кендзьора. Їх підготувала Всеукраїнська асоціація викладачів історії та суспільних дисциплін «Нова Доба». В онлайн-виданні зібрані додаткові матеріали до розділів шкільного підручника з громадянської освіти «ЗD Демократії: Думаємо, Дбаємо, Діємо» (за яким учнівство навчається з 2018 року), в котрих відображено різноманітні виклики війни.

У передмові йдеться: «Швидка реакція на життєві виклики — особливість громадянської освіти. Тож у ході нашої роботи ми акцентували увагу не лише на приведення у відповідність із сучасними реаліями певних змістових ліній громадянської освіти, але й, передусім, на посиленні її практичного виміру».

Отже, в цьому виданні ми виокремили те, на що впливає війна в суспільстві:

1. Ідентичність. Що означає бути українцем / українкою в умовах війни.

2. Права людини. Мова про гуманітарне право — захист, способи й шляхи захисту цивільних осіб в умовах збройного конфлікту.

3. Суспільство. У цьому вимірі ми звернули особливу увагу на такі явища як багатокультурність, солідарність і соборність українського суспільства.

4. У тематичному блоці «Демократичне суспільство» зосереджено увагу на ролі громадських організацій, місцевої громади під час згуртованого опору ворогу; особливо виділена роль волонтерства як важливої складової громадянської культури.

5. Тематика параграфа «Медіаосвіта» присвячена наративам інформаційних війн. Зокрема, в таких матеріалах ми наголосили на агресивних проявах інформаційних війн в онлайн-просторі; інформаційних маніпуляціях, пропаганді, конкретизуємо питання, що стосуються складових інформаційної безпеки.

6. В економічному розділі ми звертаємо увагу на те, як працює економіка в умовах війни, та вчимо фінансової грамотності, подаємо поради про ведення домогосподарства в умовах воєнного стану, в зоні бойових дій, в окупації, під час евакуації та в тилу.

7. Дуже важливим є міжнародний вимір громадянської освіти. У відповідних матеріалах ми зосередилися на міжнародній солідарності, а також доповнили інформацію про інтеграцію України в НАТО. Наскрізною нашою тезою є те, що збройна агресія Росії проти України — загроза не лише для нашого суспільства, а й виклик світовому порядку та демократичним цінностям.

Протидія дезінформації, яка розділяє людей на ворожі табори, впровадження медіаграмотності в умовах реальної війни є важливим, тому логічно, що найбільшим став розділ «Cвіт інформації та масмедіа в умовах воєнного часу» (авторка Оксана Волошенюк).

Ми намагаємося з’ясувати, що змінилося в медіаспоживанні під час війни. Адже безперервне відстежування новин від початку повномасштабної воєнної агресії Росії стало життєво необхідною звичкою для більшості українців. Соціальні мережі намагалися задовольнити цю потребу, надаючи інформацію з різноманітних джерел в одній стрічці новин.

Дослідження «Споживання медіа» (осінь 2022-го), яке було виконано соціологічною компанією InMind на замовлення міжнародної неприбуткової організації Internews, що реалізує «Медійну програму в Україні» за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), засвідчило: якщо до великої війни респонденти використовували, як правило, 1-2 джерела новин, то з початком масштабних воєнних дій змушені використовувати від 3 до 5 джерел для отримання різноманітнішої картини.

Хто став лідером у донесенні новин у воєнний час? Адже споживання медіа, особливо соціальних мереж, відіграє важливу роль у соціалізації та соціальній поведінці підлітків. Соціалізація через медіа відрізняється від спілкування у школі, громаді, сім’ї та від інших соціальних функцій. Підлітки мають можливість вибирати медіа, які найкраще відповідають їхній особистості та вподобанням, але які часто-густо передають суперечливі повідомлення.

Як же добирати джерела інформації під час війни? Пропонуються різноманітні вправи й активності. Як-от:

Розглянь ознаки достовірної інформації, якими послуговуються українці. А ти?

Дослідження «Споживання медіа» (осінь 2022-го) було виконане соціологічною компанією InMind на замовлення міжнародної неприбуткової організації Internews, що реалізує «Медійну програму в Україні» за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Експертні думки. Отар Довженко, медіаексперт, голова Незалежної медійної ради, рекомендує: «Варто поглянути на кожне джерело, з якого ви прямо чи опосередковано отримуєте новини, і поставити головне запитання: навіщо це джерело взагалі поширює інформацію?

Створювати й поширювати контент (новини, аналітику, відео, фото) — це робота, яка вимагає ресурсів. Є люди й організації, які займаються цим професійно: журналісти, медіа, комунікаційники, пресслужби, частина блогерів. Вони отримують за створення й поширення контенту гроші, це їхня робота».

Привертається увага до достовірних джерел інформації, надійних медіа з «білого» списку Інституту масової інформації, а також багатьох інших українських засобів масової інформації, зокрема й регіональних, яким можна вірити й не чекати від них навмисних підступів, проросійської пропаганди чи дезінформації.

У розділі говоримо, що ж відбувається зі стандартами журналістики у воєнний час, запроваджуємо поняття «інформаційна війна» як «атака» на інформацію та знання противника задля зміни його світогляду, цінностей і переконань; з’ясовуємо, хто ж найчастіше поширює недостовірну інформацію (публічні люди, інтернет-боти, інтернет-тролі, користувачі «шерю-вірю» — ті, хто не встигає задуматися між моментом отримання інформації та її поширенням) та як вкидають фейки за участі публічних персон.

Задіяно і роботи переможців конкурсу медіатворчості «Моя школа — медіаграмотна», які створили ровесники учнів (організатор — Академія української преси). У них заохочується власна думка: наприклад, порадити своїм друзям приклади раціональної поведінки в часи інформаційного протистояння.

Авторка: Семененко Катерина, учениця 11-І класу Черкаської спеціалізованої школи І–ІІІ ступенів №13

Ідеться і про основні наративи антиукраїнської пропаганди Росії або чому відбувається атака на історичну правду. Адже в підготовці до війни путінський режим приділив особливу роль фальсифікації історії та пропаганді «русского міра». Відео та медіа замінили танки та снаряди.

«Анексії територій передує анексія історії» — це цитата з дослідження «Ре-візія історії. Російська історична пропаганда та Україна», яке здійснили ГО «Інтерньюз Україна» та Ukraine world. У ньому українські історики аналізують ключові наративи російської пропаганди. Учнівство знайомиться з поняттями наративу як погляду, який пояснює світ із цілком конкретної позиції, де особлива увага — до того, хто є ворогом, а хто другом. Адже успішна наративна «атака» призводить до того, що противник дивиться на світ крізь скельця наративу ворожої сторони. Наративна війна ведеться не лише за українську авдиторію. Нині головний напрямок російського інформаційного удару — іноземні спільноти, яким намагаються довести, що не варто так потерпати за Україну, якщо це впливає на повсякдення та комфорт.

Але будь-які навчальні ресурси не дають жодного ефекту самі по собі, без учителя — модератора. І ми надалі будемо звертатися до тих, хто підтримує в молодих українців бажання навчатися й бути допитливим. Школою громадянознавства стало вже все українське суспільство.

Матеріали підготовлено у рамках програми «Долучайся!», що реалізується PACT в Україні за підтримки USAID

Фото: hero.kharkiv.ua

Читайте також
ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду