Лабіринт медіаграмотності презентували в Славутичі
28 жовтня на центральній площі міста Славутич на Київщині відкрили Лабіринт медіаграмотності «Не віррр — перевіррр» з нагоди Всесвітнього тижня медіа- й інформаційної грамотності.
Лабіринт — це інтерактивна конструкція на тему медіаграмотності. Вона складається з 12 квадратних кімнат; кожна має свою тему: інформаційний шум, клікбейт, маніпуляції в медіа, пропаганда, тролі та боти, стереотипи і популізм, алгоритми соціальних мереж, інформаційна бульбашка тощо.
Відвідувачі Лабіринту можуть взаємодіяти з елементами. Наприклад, на одній з локацій глядач спочатку бачить на дошці лише твердження, а піднявши її догори — правильну відповідь, чи це судження, чи факт.
У кімнаті, присвяченій маніпуляціям, біля стіни закріплені кубики із зображеннями фотофейків. Прогорнувши кубик за його віссю, на зворотньому боці описаний справжній контекст світлини.
Щоб убезпечити відвідувачів(ок) Лабіринту від поширення коронавірусу, кожному видають олівець, яким можна взаємодіяти з елементами Лабіринту, не торкаючись пальцями. Також у наборі відвідувача Лабіринту є одноразова маска, інформація про проєкт і наліпки, якими можна позначити кімнати, які сподобалися найбільше.
Також усередині Лабіринту облаштовані кілька фотозон.
Наприкінці візиту кожен отримує довідку про проходження Лабіринту.
Лабіринт медіаграмотності «Не віррр — перевіррр» розробили в рамках програми «Мріємо та діємо», яку фінансує Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Програму виконує організація «Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів» (IREX) у партнерстві з проєктом «Будуємо Україну разом», Центром «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності», Making Cents International, Міжнародним республіканським інститутом і Zinc Network.
Славутич — одна з 12 громад, у яких упродовж 2021—2022 року працює програма «Мріємо та діємо». Напрям медіаграмотності тут курує 19-річний Тимур Гісматулін, проєктний менеджер місцевого молодіжного простору. Він пройшов програму «Медіаграмотне літо» і став «драйвером» своєї громади — тобто тепер він навчає медіаграмотності мешканців Славутича: від молоді до літніх людей.
Мер Славутича Юрій Фомічев і драйвер медіаграмотності Тимур Гісматулін видають довідки про проходження Лабіринту
У Славутичі Лабіринт перебуватиме до 31 жовтня з 10:00—18:00. Після того конструкція помандрує громадами України; насамперед тими, де діє програма «Мріємо та діємо»: Рівне та Здолбунів (Рівненщина), Борова та Лозова (Харківщина), Долина (Івано-Франківщина), Каховка та Горностаївка (Херсонщина), Сарата (Одещина), Петрівці та Переяслав (Київщина). Однак, за словами організаторів, це станеться після покращення епідеміологічної ситуації в країні. Наразі продумують віртуальний варіант Лабіринту, повідомили у «Мріємо та діємо».
Жителі Славутича на відкритті Лабіринту медіаграмотності
На відкритті локації мер Славутича Юрій Фомічев розповів, що медіа впливають на емоції та вчинки людей щодня, тому потрібно знати, як споживати інформацію правильно. Про медіаграмотність як стиль життя, а не лише під час перегляду новин говорив Марк Еллінгстад, директор відділу сприяння розвитку демократії та врядування регіональної місії USAID. Він додав, що від дезінформації потерпає не лише Україна, а весь світ; зокрема в США найбільш поширені маніпуляції щодо вакцинації та теорії змови.
Заступник Міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко розповів, що держава протидіє дезінформації трьома, однаково важливими способами: блокування медіа та каналів, які дезінформують, викриття міфів і фейків і розвиток критичного мислення та медіаграмотності українців. Марина Попатенко, заступниця Міністра молоді й спорту, наголосила, що споживати інформацію якісно й відповідально — важливе вміння молодої людини, і держава зважає на це, будуючи політику щодо підтримки молоді.
Тарас Шевченко і Марина Попатенко в Лабіринті медіаграмотності
До створення Лабіринту долучилася міжнародна освітня організація IREX, яка з 2015 року вперше втілює проєкт із медіаграмотності і робить це саме в Україні, розповіла Ребекка Белл, в.о. віцепрезидента програми IREX із глобальних програм. За її словами, це тому, що Україна — одна з країн, де вперше виявили координовану кампанію з дезінформації і водночас — інноваційні методи протидіяти їй. Спільний досвід IREX і України в розвитку медіаграмотності наразі поширений у 16 країн світу, додала спікерка.
Марк Еллінгстад і Ребекка Белл (посередині) у Лабіринті медіаграмотності
Нагадаємо, згідно з дослідженням «Детектора медіа», 52% опитаних мають індекс медіаграмотності вище середнього. А дослідження IREX показали, що 38% учнів краще визначають неправдиві новини після уроків з елементами медіаграмотності. Водночас Україна показала найвищу стійкість до дезінформації Росії та Китаю серед досліджуваних 10 країн Європи.
Фото програми «Мріємо та діємо»
