Тікток став ключовою платформою для тих, хто прагне показувати реалії війни в Україні, — звіт УІМК
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
Тікток став ключовою платформою для тих, хто прагне показувати реалії війни в Україні, — звіт УІМК
Аудиторія тіктоку демонструє стрімке зростання в Україні. Росія почала використовувати цю платформу для своїх інформаційних інтервенцій, про що свідчать розслідування міжнародних медіа. Водночас українські тіктокери почали використовувати платформу, щоб опонувати російським. Про такі тенденції йшлося під час симпозіуму «Від розваг — до політики. Трансформація TikTok в епоху пропаганди та дезінформації», організованому Українським інститутом медіа та комунікації.
«Стрімко зростає аудиторія тіктоку в Україні. Якщо у 2023-му цією платформою користувалися 18% українців, то у 2024-му — вже 27%, за даними щорічного дослідження USAID-Internews щодо споживання медіа. І тікток приваблює не лише молодь, як ми звикли думати, туди переходять люди середнього віку, там багато військових. Ми останні кілька років обговорюємо виклики, пов’язані з телеграмом, але на тікток теж треба звертати увагу. Тим більше Росія почала використовувати цю платформу для своїх інформаційних інтервенцій», — зазначила виконавча директорка Українського інституту медіа та комунікації Діана Дуцик.
Презентуючи спільний аналітичний звіт «Російська дезінформація у TikTok у дослідженнях західних науковців та аналітичних центрів», медіадослідниця Анастасія Сичова зазначила, що наразі немає повноцінних наукових досліджень, які б зосереджувалися на російській дезінформації в тіктоці в контексті російсько-української війни. Поки можна спиратися на медіарозслідування Reuters, BBC, MediaMatters, що показують, як Росія спотворює в тіктоці правду про війну в Україні.
Вона додала, що серед головних трендів розвитку соцмережі: зростання рівня політизації тіктоку, коли політики йдуть у першу чергу до молодіжної аудиторії, та використання його як простору активізації руху опору.
«Також за результатами дослідження було виявлено, що максимальна анонімність, яка дозволяє не автентифіковувати авторів контенту в тіктоці, масштабованість, тобто можливість за короткий період охопити максимальну аудиторію, в тому числі за допомогою рекомендації відео, а також сама автоматизація тіктоку дозволяють поляризувати суспільство за соціальними, політичними та іншими питаннями», — зазначила Анастасія Сичова.
Презентація звіту «Російська дезінформація у TikTok у дослідженнях західних науковців та аналітичних центрів»
Медіадослідниця акцентувала на тому, що тікток став ключовою платформою для тих, хто прагне показувати реалії війни в Україні. Цьому сприяє формат стисненого відео, яке дуже швидко завантажується і поширюється.
«Роль інфлюенсерів у нас значна. Українські тіктокери також використовували цю платформу, щоб опонувати російським тіктокерам, для донесення правди про масовані обстріли, для благодійних зборів. З’явилася навіть категорія інфлюенсерів війни. Це особлива категорія людей, яка займає певний простір між громадянською журналістикою, вони є добровільними свідками і авторами контенту», — розповіла Анастасія Сичова.
Вона додала, що за оцінкою американських дослідників, українські тіктокери використовували платформу, щоб:
- доносити правду про російсько-українську війну. Наприклад, блогери, які живуть у містах, що часто обстрілюються Росією, діляться з підписниками, як живуть в таких умовах;
- презентувати себе, приміром, показати, що попри війну можна займатися спортом, розвивати свої навички;
- налагодити зв’язок з підписниками з різних країн — певна «культурна дипломатія».
За словами Анастасії, усі дослідники, які вивчали різні аспекти тіктоку, сходяться в тому, що правила, які впроваджує платформа, на практиці працюють не дуже. Важливо, щоб ця соцмережа не дозволяла віруситися радикалізованим повідомленням, які поляризують суспільства, співпрацювала з локальними організаціями, які боряться з дезінформацією, формувала навички критичного мислення в аудиторій.
Презентація звіту «Російська дезінформація у TikTok у дослідженнях західних науковців та аналітичних центрів»
«Платформи мають хоча б показово боротися з дезінформацією, аби зберегти репутацію. Це стосується й TikTok: навесні цього року платформа ухвалила політику, згідно з якою відео від контрольованих державою ЗМІ не мають потрапляти в рекомендації за межами країни їхнього походження. Тобто відео від пропагандистських російських медіа не побачать за кордоном», — зазначила у своєму виступі керівниця напряму досліджень дезінформації в OpenMinds Юлія Дукач.
За її словами, в медіа Texty.org намагалися перевірити, чи згадана політика TikTok справді діє: «Наприклад, ми подивилися на кількість переглядів кожного окремого відео тікток-каналу “РИА Новости”. Аудиторія суттєво зменшилася після 18 квітня 2024 року — дня запровадження нових обмежень в Україні. А отже, відео “РИА Новости” більше не досягають української аудиторії, тому що не потрапляють у рекомендації чи результати пошуку».
Проте, як зауважила Юлія Дукач, на відміну від того ж телеграму, де просто можна вивантажити потрібні дані, з тіктоком дослідникам працювати набагато важче. «Алгоритми платформи досліджувати складно. Треба або реєструвати багато нових акаунтів умовних 13-річних підлітків, аби побачити, що нам рекомендуватиме соцмережа (і сподіватися, що вона повірить у нашу “легенду”). Або потрібно вивантажувати максимальну кількість контенту за певним хештегом», — розповіла дослідниця.
- Читайте також: «Здам фейсбук, продам тікток». Як в Україні продають і здають в оренду акаунти та що за це буває
Вона додала, що тікток мимоволі може підштовхнути блогерів, які роблять нейтральний контент, як-от про риболовлю, робити більше відео, приміром, про ТЦК, оскільки мережа дає суттєво більше переглядів на теми, затребувані суспільством. Цим можуть скористатися недоброчесні контентмейкери.
Фото: Український інститут медіа та комунікацій / фейсбук
