«Українці стали їсти менше хліба, а це означає, що людей в Україні не так багато, як каже статистика». Таку думку можна знайти в російських ЗМІ, які систематично пишуть про Україну — економіку, церкву, політику та «громадянську війну». Ось у 2017 році, за матеріалами цих ЗМІ, в Україні жило близько 25 мільйонів людей, а вже у 2018-му — лише 20, хоча за даними української статистики — вдвічі більше. Цю ж тему просували й деякі українські громадські організації та проросійські політики — Олександр Вілкул, Нестор Шуфрич, Олена Лукаш та інші. MediaSapiens розбирався, звідки взявся так званий індекс хліба, за яким населення України «зменшується» з року в рік, та з’ясовував, наскільки цим даним можна довіряти.

У російських та окремих українських ЗМІ, починаючи із 2017 року, з’являються однотипні повідомлення, що населення України стрімко зменшується. Одна з причин — зростання кількості заробітчан, які виїжджають із країни, або надлишкова смертність та низька народжуваність. Оскільки офіційного перепису населення не було з 2001 року, демографічні дані відкривають неосяжне поле для маніпуляцій. Наприклад, у 2017 році видання «Монитор-UA» стверджувало, що на території України залишилося не більше 24,5 мільйона жителів, хоча за даними Держстату — 41 млн 584 тис. 542 людини (без урахування мешканців Криму).

Видання опублікувало такі дані з посиланням на розрахунки Лариси Шеслер. Вона намагалася вирахувати кількість українців, виходячи з того, скільки вони споживають хлібобулочних виробів — так званого індексу хліба. Сама ж Шеслер у своїх розрахунках посилається на дані Економічного дискусійного клубу, який нібито зафіксував, що виробництво хліба у країні з 2000 року скоротилося у 2,2 раза, а в середньому українець, за даними видання, споживає лише 26 кг хліба на рік. «Монитор-UA» називає Шеслер «експерткою-економісткою», але жодних згадок про її економічні досягнення гугл не знаходить. Щоправда, уточнюють на сайті, у 2013-2014 роках Шеслер «була координаторкою антимайдану в Миколаєві та в 2014 році емігрувала до Росії під загрозою арешту». Вона дає коментарі російським виданням як експертка з «українського фашизму», є головою «Союзу політемігрантів та політв’язнів України», називається «російською правозахисницею» та перебуває в розшуку СБУ з 2015 року.

У тексті «новини» вказано, що дані взято з офіційної української статистики. Та насправді, за даними Держстату, у 2017 році українці споживали 100,8 кілограма хлібних продуктів із розрахунку на одну людину. Це дані офіційної відповіді Держстату на запит MediaSapiens. Не вказуючи, звідки взялася ця «офіційна статистика» для статті, Шеслер стверджує: «И эта простая производственная статистика наглядно вскрывает сомнительность [ложь] статистики демографической. Не потребление хлеба упало на Украине, а резко сократилось население. Разделите произведенные на Украине 1 млн 123 тысяч тонн хлеба даже на российскую норму потребления — 46 кг, и вы выясните, что по этим расчетам сегодня на территории Украины живет 24,5 млн человек. И эта цифра, видимо, близка к истине». Далі Шеслер намагається проаналізувати, скільки в Україні виготовляють борошна, й на основі цих даних робить висновок, що на території країни живе менше 24 мільйонів людей. Мовляв, виробництво борошна із 2008 по 2016 рік скоротилося в Україні з 2,8 мільйона тонн до 1,43.

Громадська організація «Економічний дискусійний клуб», на яку посилається у статті «Монитор-UA», і справді існує. І саме на її сайті в березні 2017 року вийшов матеріал із заголовком «Скільки хліба споживають українці», де вперше були оприлюднені дані, які використовуються в матеріалі «Монитор-UA». Хто є автором тексту на сайті «Економічного дискусійного клубу» — невідомо, проте там вказано, що до Клубу входять «ексміністри економіки та фінансів України, їхні заступники, відомі економісти, науковці, які об’єдналися для вирішення нагальних економічних і фінансових проблем України». До Клубу, за даними сайта, входять Анатолій Максюта, який виконував обов’язки міністра економічного розвитку та торгівлі України з вересня по жовтень 2014 року; ексочільник Державної служби статистики, ректор Національної академії статистики, обліку та аудиту Олександр Осауленко; ексочільник Львівської ОДА Юрій Турянський; голова Ради НБУ Богдан Данилишин та інші.

Згідно зі статистичними даними, які наводяться у статті «Економічного дискусійного клубу», — проте посилання на ці дані в матеріалі немає, — починаючи з 2000 року виробництво хліба та хлібобулочних виробів в Україні скоротилося з 2,5 мільйона тонн до 1,1 мільйона тонн, або у 2,2 раза, а чисельність населення країни офіційно зменшилася лише на 14 %. Також у статті стверджується, що виробництво хліба та хлібобулочних виробів нетривалого зберігання у 2016 році становило 72 грами на день, 2,2 кг на місяць, або 26 кг на рік на одну людину.

«З високою ймовірністю можна стверджувати, що частина виробництва популярних серед населення хліба та хлібобулочних виробів не підпадає під офіційну звітність», — пояснюють цей феномен автори тексту. При цьому в статті «Економічного дискусійного клубу» не намагалися розрахувати за цими даними кількість людей, що живуть в Україні. Але це зробила Шеслер на сайті «Монитор-UA», або, наприклад, анонім на сайті «Українського вибору». З тих самих даних він нарахував іще менше, чим Шеслер: усього 20 мільйонів українців.

Хто поширює історію про «індекс хліба» та «націю, що вимирає»?

Видання «Монитор-UA», яке опублікувало статтю Шлесер, забуло вказати джерело «розрахунків». Це сайт «Одна родина», де «експертка» є постійною дописувачкою. Спочатку цей текст дослівно перепублікували сайти на кшталт «Новороссії.інфо» та «Русской весны», а за кілька днів цю історію почали публікувати сайти, які нібито є українськими. Наприклад, «Монитор-UA» позиціонує себе як «експертну спільноту, яка не женеться за гарячими новинами, а зосереджене на осмисленні подій, які відбуваються в Україні», але висвітлює їх вельми специфічно. Видання, зокрема, має рубрики «Церковний раскол в Украине», «Вооруженный конфликт на Донбассе», в яких пише, як пропагандисти-чиновники дурять довірливих українців, називає Православну церкву України розкольниками й запевняє, що туди не ходять люди, а також стверджує, що «Украинский авианалёт на Луганск 2 июня 2014 года был военным преступлением», називаючи так авіаудар по будівлі Луганської ОДА, після якого почався масовий від’їзд мирних мешканців із Луганська.

У 2018 році те саме видання «Монитор UA» писало, що населення України — лише 20 мільйонів, тобто всього за рік українців стало на чотири мільйони менше. Цього разу видання посилається на слова нардепа від партії «Опозиційна платформа — За життя» (тоді ще від партії «Опозиційний блок») Михайла Папієва, колишнього регіонала.

Також у тексті посилаються на Олександра Вілкула, теж колишнього регіонала й азаровського урядовця, а на момент виходу тексту — нардепа від партії «Опозиційний блок». «По расчетам экспертов, 42 миллиона населения, о которых говорит официальная статистика (38 — без Крыма и ОРДЛО) получаются, если допустить, что потребление хлеба на Украине составляет 24 килограмма на одного человека в год. При том, что в ЕС среднее потребление хлеба составляет 48 килограмм, а в России — 44 килограмма на человека. А, как известно, с падением уровня жизни потребление хлеба — самого доступного продукта питания — должно не уменьшаться, а увеличиваться», — пише «Монитор-UA».

Екснардеп Олександр Вілкул у 2018 році справді написав, що населення України зменшується, але, за його даними, за найближчі 30 років українців має стати менше на 18 % — тобто 36 мільйонів. А в 2017 році видання «Мост Днепр» писало, що Вілкул сумнівається в офіційній статистиці і припускає, що станом на 2017 рік в Україні живе не 42 мільйони людей, а 24. «Есть и альтернативная методика подсчета. Раньше в воинских частях потребление хлеба и воды было строго засекречено. Потому что можно было понять численность солдат. Так вот, по этой методике фактически проживает в стране менее 24 млн человек. И сколько в Украине на самом деле жителей — 42,5 или 24 млн?» — йдеться в пості Вілкула за 2017 рік. Тобто у 2017 році екснардеп припускає, що в Україні живе 24 мільйони людей, а у 2018 пише, що за 30 років населення зменшиться на 18 % й сягне позначки 36 мільйонів. Де логіка?

Також у матеріалі на «Монитор-UA» цитують фейсбук-допис ексегіоналки Олени Лукаш від 2017 року, в якому вона писала, що влада України «масово винищує людей за допомогою жадібності, зброї та телевізора», тому населення зменшується, а це вигідно міжнародним інституціям, зокрема Міжнародному валютному фонду. Доведенням цих тез Лукаш себе не обтяжувала.

У вересні 2019 року видання «Eurasia daily» писало, що за «індексом хліба» населення України не більше 25 мільйонів. Спершу в тексті йдеться, що населення України може становити 35 мільйонів, якщо рахувати за кількістю людей, які мали право голосу на виборах, — 33,06 мільйона українців. «С учетом лиц моложе 18 лет численность населения составляет 40,64 млн человек. Но так как половина избирателей не принимала участия в выборах, то вероятно, что многие из них длительное время живут и работают в соседних странах», — йдеться в матеріалі. Також видання пише, що в Росії живе від двох до чотирьох мільйонів українців, і ще мільйони (точна цифра не вказується) у ЄС. Звідки у видання саме такі дані — невідомо.

Таким чином видання пише, що в Україні може бути близько 35 мільйонів людей, а потім уже й цю оцінку ставить під сумнів. «Однако и эта цифра оказывается невероятно завышенной, если численность населения рассчитывать, что называется, "по хлебу". Норма его потребления для детей до 6 лет составляет 43,8 кг в год, для детей от 6 лет до 18 лет — 79,1 кг, для людей трудоспособного возраста — 101 кг, а для пенсионеров — 100 кг», — пише видання. У своєму тексті «Eurasia daily» посилається на «Вести», які в матеріалі від 12 вересня 2019 року стверджують, що в Україні «склалася парадоксальна ситуація, адже ніхто достеменно не знає, скільки людей проживають у країні». У матеріалі «Вестей» населення намагаються підрахувати за кількістю виборців, працездатних людей і за «індексом хліба».

«Eurasia daily» висвітлює теми, пов’язані з Україною, Білоруссю і (за визначенням самого видання) Новоросією, Великим Кавказом тощо. Видання, якщо вірити даним на сайті, зареєстроване в Росії. Крім того, що видання «рахує за хлібом», скільки в Україні живе людей, воно називає Україну державою, яка живе на дотації, тощо.

У 2020 році видання «Народний кореспондент» писало, що в Україні живе приблизно 25,5 мільйона людей. Видання посилається на слова директорки Інституту демографії України Елли Лібанової, яка стверджувала, що «населення України буде скорочуватися за будь-яких умов», ще у 2016 році. В інтерв’ю Лібанова також сказала, що погано розуміє, скільки в Україні живе населення конкретного віку та статі. «Приблизно це 42 мільйони. Це правда. А от як вони розміщені по території, скільки у нас 18-річних, скільки 20-річних?» — казала вона. Також видання посилається на слова голови комітету ВРУ з питань здоров’я нації Михайла Радуцького, який в інтерв’ю припускав, що в Україні близько 30 мільйонів людей. Насправді Радуцький говорив про потребу провести новий перепис населення. «Субсидия списывается на 42 миллиона. Но эти же люди рассказывают, что 6 млн человек выехали, но списывают субсидии на 42 млн человек из бюджета. Но мы-то понимаем: 42 млн — это 2001 год. С тех пор переписи не было. Как можно рассчитывать экономику по данным 2001 года?» — казав нардеп. Насправді, за переписом 2001 року, загальна кількість населення — 48,5 мільйона.

У тексті цитують і нардепа від партії «Опозиційна платформа — За життя» Нестора Шуфрича, який казав, що з України на заробітки за кордон поїхали близько 10 мільйонів людей, і також пропонував порахувати українців за допомогою «індексу хліба». За його підрахунками, у країні живуть 28-29 мільйонів людей. І резюме: «Но если официальная статистика и пресса могут оперировать давно устаревшими данными, основанными на единственной переписи 2001 года, то мукомолов и производителей хлеба не обманешь: им-то прекрасно известно, что счёт населению Украины идёт уже даже не на 30 миллионов, а на 23-25…».

У березні 2020-го видання «AgroPortal» стверджувало, що так званий індекс хліба показав зростання кількості трудових мігрантів. Мовляв, в Україні хлібобулочні вироби споживають лише 34 мільйони людей. Автори статті цитують президента «Української зернової асоціації», який каже: «Насправді в Україні споживає зернові продукти харчування лише 34 млн людей. Так як рівень споживання хліба показує тенденції неофіційної міграції, то обраховані нами дані свідчать, що в країні триває збільшення кількості трудових мігрантів». Дані підрахунку за «індексом хліба» є на сайті «Української зернової асоціації». Організація позиціонує себе як асоціацію виробників, переробників та експортерів зерна. Організація має на меті «захист законних спільних інтересів своїх членів, сприяння формуванню та розвитку ринку зерна в Україні, утворення необхідних організаційних умов для взаємодії своїх членів».

Спроби підрахувати населення України за «індексом хліба» були і в інших видань: «Насправді.info», яке виходить російською мовою, має двомовний слоган — «Насправді нам потрібен мир / Нам нужен мир» і публікує відверто проросійські тексти. «Право народа», яке позиціонує себе як «всеукраинское общественное движение, объединившее более 500 общественных организаций, разделяющих идеи развития гражданского общества и народовластия» і пише про Україну виключно російською мовою; «trademaster.ua», що називає себе порталом оптової та роздрібної торгівлі. Знайшлося місце для «розрахунків» Шлесер і у видання «КП в Україні» — наприклад, у матеріалі за 2018 рік під назвою «Від 24 до 42 мільйонів: скільки нас насправді».

Що каже офіційна статистика?

За даними Держстату, у 2017 році українці спожили 4284,5 тисяч тонн хлібних продуктів, у 2018-му — 4207,3 тисяч тонн, у 2019-му — 4102,7 тисяч тонн, а у 2000 році цей показник і справді був вищий — 6141 тисяч тонн. Однак дані за 2017–2019 роки наведено без урахування тимчасово окупованих територій — Криму та частини Донецької й Луганської областей, а під хлібними продуктами мається на увазі борошно, крупи, рис, зернобобові, а також хлібобулочні, макаронні та кондитерські вироби в перерахунку на борошно. Також, за статистикою, у 2017 році українці споживали 100,8 кілограм хлібних продуктів із розрахунку на одну людину, у 2018-му — 99,5 кг, у 2019-му — 97,6 кг. У 2000 році ця цифра була більшою — 124,9 і поступово знижувалася з року в рік.

У 2019-му було вироблено 1 млн 737 тис. 605,8 тонн пшеничного й пшенично-житнього борошна, у 2018-му — 1 млн 745 тис. 984, у 2017-му — 1 млн 990 тис. 972 тонн. Вже у 2020-му в Україні виробили 1 млн 372 тис. 430,8 тонн пшеничного та пшенично-житнього борошна. Натомість хліба та хлібобулочних виробів нетривалого зберігання у 2020 році виготовили 750 тис. 347,4 тонн, у 2019-му — 892 тис. 660,9, у 2018-му — 975 тис. 053, у 2017-му — 1 млн 72 тис. 621. Тобто за останні роки кількість хлібобулочних виробів та пшеничного борошна в Україні справді поступово знижувалася.

Та жодне з «українських» видань, яке посилається на «розрахунки Шеслер», не побачило навіть тих даних, які є у відкритому доступі Держстату, — наприклад, порівняльну таблицю споживання основних продуктів із 2000-го по 2018 рік. Із неї видно, що кількість споживання цукру та хліба поступово зменшується, а риби, м’яса, яєць, олії, овочів та фруктів — зростає.

Що не так із розрахунками «за хлібом»?

Кандидатка економічних наук, доцентка, керівниця та редакторка проєкту іMoРe Тетяна Тищук каже, що, за демографічною статистикою, населення України справді зменшується, проте дані розрахунку кількості населення за обсягом споживання хліба не можуть бути точними. «Це дуже приблизний розрахунок, який, можливо, є сенс застосовувати в армії, аби точно визначити кількість військових, адже там норма споживання хліба буде одна. Але якщо ми рахуватимемо в такий спосіб звичайне населення, якість цих даних буде в рази гірша, ніж демографічна статистика, — каже Тетяна Тищук. — Більше того, незрозуміло, як ті люди, які розраховують кількість населення за індексом хліба, враховують зміну звичок і способу життя. Ми знаємо, що в бідних домогосподарствах, люди, в яких немає грошей, їдять більше хліба, ніж багатші, адже хліб — один із найдешевших продуктів». Інакше кажучи, люди можуть їсти менше хліба, бо стали жити краще.

На думку експертки, дані про кількість споживання хліба говорять лише про те, скільки хліба за рік споживають, а не про те, скільки людей може жити у країні. «Коли в людей змінюються звички, вони їдять більше овочів, м’яса, молочних продуктів, але менше хліба. Тому я не бачу раціональної й коректної методології такого підрахунку. Достовірними такі дані точно не варто вважати», — коментує пані Тетяна.

Професор Київської школи економіки, координатор дослідницького проєкту UaFoodTrade Олег Нів’євський каже, що в такий спосіб — за «індексом хліба» — можна лише приблизно порахувати кількість населення країни, «щоби зрозуміти порядок цифр», однак така оцінка буде грубою й неточною. «Всі можуть проаналізувати, що їхні родичі, друзі, знайомі споживають хліб у різних кількостях. Залежить від родини, харчових звичок, доходу, смаків, переконань», — коментує Олег Нів’євський. Він каже, що дані статистики, за якими в Україні виготовляється менше зерна й борошна, можуть бути неповними. Чимало українців купують хліб у маленьких пекарнях чи крамницях, і в статистику ці цифри можуть не потрапляти.

Словом, «індекс хліба» — точно не найкращий інструмент для оцінки кількості людей у країні. Залишається зважати на державну демографічну статистику та дані Оцінки чисельності наявного населення України, «електронного перепису», згідно з яким в Україні живе 37 мільйонів 289 тисяч людей. Дані Держстату та «електронного перепису» різняться, але жодні з них не свідчать, що в країні живе 30, 25 чи 20 мільйонів, як про це пишуть проросійські українські політики та російські ЗМІ.

Очевидно, одна із цілей російської пропаганди — показати, що населення України зменшується й бідніє через «громадянську війну» та «переворот на Майдані». Що люди не мають грошей на хліб. При цьому «докази» пропаганда не добирає: користується одним джерелом уже п’ятий рік. Останній раз на «розрахунки» Шеслер посилалися у 2021 році.

Фото: unsplash