Фактчекери не встигають за креативним підходом дезінформаторів, потрібні нові способи спростовування фейків – експерт

Фактчекери не встигають за креативним підходом дезінформаторів, потрібні нові способи спростовування фейків – експерт

14:19,
13 Вересня 2020
888

Фактчекери не встигають за креативним підходом дезінформаторів, потрібні нові способи спростовування фейків – експерт

14:19,
13 Вересня 2020
888
Фактчекери не встигають за креативним підходом дезінформаторів, потрібні нові способи спростовування фейків – експерт
Фактчекери не встигають за креативним підходом дезінформаторів, потрібні нові способи спростовування фейків – експерт
Чи може гра навчити людей розрізняти фейк і справжню новину? Чому традиційні медіа не можуть скласти конкуренцію творцям фейків? Ці питання обговорювали учасники «Донбас Медіа Форуму».

У рамках «Донбас Медіа Форуму», що проходив 11 та 12 вересня в Києві, відбулася дискусія «Гра як інструмент протидії дезінформації». Експерти обговорювали, що саме можна протиставити розповсюдженню маніпулятивної інформації та фейків і чи може гра підвищити навички критичного мислення.  

Йон Руузенбіік, дослідник з Кембриджського університету, один з розробників гри Bad News, у якій людина може зрозуміти, як створюються та поширюються фейки, вважає ігровий елемент простим та ефективним інструментом навчання людей навичок медіаграмотності (про саму гру MediaSapiens писав тут).

«Зараз гра доступна 17 мовами, у тому числі українською. Ми перевірили ефективність нашої гри, і результати дослідження доводять, що після її проходження люди краще та скоріше розпізнають фейкові новини, і цей ефект триває більше двох місяців. Такі ж самі результати ми отримали і в аудиторії, яка проходила гру чотирма іншими мовами», –розповів пан Руузенбіік.

Він навів і інші результати: люди старшого віку більш піддаються маніпуляціям та фейкам, а різниці між статями в результатах немає – тобто і чоловіки, і жінки в різних вікових категоріях однаково розпізнають або не розпізнають фейки. Пан Руузенбіік вважає, що люди старшого віку можуть бути більш вразливою для фейків аудиторію тому, що більшість ыз них, на відміну від людей молодшого віку, не розуміють, як легко зараз створити медіа – стати блогером, створити власний сайт або навіть підробити сайт уже існуючого впливового медіа. Але це тільки припущення дослідника.

Гейміфікація, додає він, це один з варіантів покращення навичок з медіаграмотності, тому зараз він із колегами працює над створенням подібної ж гри для месенджерів на кшталт Viber, користувачі яких активно поширюють фейки, особливо під час пандемії.

Ще один експерт, Ніколас Мелендез, який вивчає людську поведінку, також вважає, що ігри та інші креативні підходи до покращення навичок медіаграмотності у людей – це необхідність, і розвінчувати маніпуляції, фейки та міфи треба більш креативно, ніж це роблять зараз традиційні медіа.

«Я думаю, що гейміфікація – це гарна ідея для створення навичок медиаграмотності. Якщо ви бажаєте змінити поведінку людей, ви повинні не тільки знати, чому вони так себе поводять. Вам потрібно ще й мотивувати їх, щоб вони використовували нові навички. Застосування таких різнопланових, нетрадиційних методів дозволяють залучити ширшу аудиторію та закріпити нову поведінку. Традиційні методи спростовування фейків часто не спрацьовують: наприклад, людина прочитала великий матеріал про те, що маски не шкодять людям та не збільшують рівень вуглекислого газу. Але три місяці потому в розмові з іншою людиною, яка наполягає на шкідливості носіння масок, перша людина може й не пригадати, про що йшлося в тій статті – лише про те, що в ній було про зв’язок рівня вуглекислого газу та масок, і це було написано в авторитетному виданні. Таким чином, він може з легкістю підтримати позицію того, хто наполягає на шкоді від масок», –розповів пан Мелендез.

Він також додав, що традиційні медіа не встигають за креативністю творців та розповсюджувачів дезінформації, кількість і якість якої згодом буде тільки збільшуватися. «Можна спрогнозувати, що ми побачимо ще більше діпфейків, проксімедіа, складних інформаційних операцій, більше каналів трансляції фейків та активне використання бот-технологій, тому що всі ці технології з розвитком будуть ставати дешевшими і більш поширеними. Ми вже бачимо наступні кроки маніпуляції – наприклад, створення гібридних акаунтів, які частково автоматизовано поширюють інформацію, а частково керуються реальною людиною. Поява нових, більш розвинутих технологій діпфейку – зараз Стенфордський університет розробив таку технологію, яка імітує не тільки обличчя, але й голос. Нам ще доведеться дізнатися, як швидко можна спростувати такий діпфейк. Уявімо собі, що в одному регіоні, припустимо, Ірану, у медіа або соцмережах почнуть транслювати підроблений виступ Трампа, де він каже про початок війни з цією країною. Які можуть бути наслідки такого фейку? Скільки людей будуть схвильовані та залякані?», – запитує експерт.

Також, каже пан Мелендез, імовірно, наступною технологією з поширення дезінформації можуть стати хакерські атаки, ціллю яких стануть впливові та надійні медіа задля того, щоб розмістити в них неправдиву інформацію та скомпрометувати їх таким чином.  

Тому вкрай необхідно підвищувати навички критичного мислення аудиторії, використовуючи більш нестандартні та креативні підходи. Оскільки традиційні медіа та підходи не спрацьовують і не встигають за технологіями дезінформації.

Фото: niss.gov.ua 

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду