Керівник Департаменту кібербезпеки Служби безпеки України Ілля Вітюк повідомив, що за DDоS-атакою на урядові сайти та банківський сектор України стоять іноземні спецслужби.

«Зарано казати про конкретних виконавців. Сьогодні бачимо, що вартість такої атаки сягає мільйони доларів: окремий хакер чи група хакерів не може дозволити собі витратити такі кошти. Такі атаки проводять держави через спецслужби та спеціально створену інфраструктуру, — сказав Вітюк. — Ми бачимо слід іноземних спецслужб. Є окремі ознаки схожості цієї атаки з тими, що були 14 січня. Ми бачимо схожість за інфраструктурою, яка використовувалася тоді».

Заступник голови Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України з питань цифрових трансформацій і цифровізації Віктор Жора додав, що кібератака 15 лютого була схожа на атаки 13-14 січня, але інструменти в хакерів були інші. Він також не виключає, що за цими хакерськими атаками може стояти один замовник. У кібератаці на українські урядові мережі в ніч на 14 січня звинуватили спецслужби Росії. Однак Держспецзвʼязку не змогла підтвердити інформацію, що російські хакери зламали мережі критичної інфраструктури України й 15 лютого. «Поки зарано говорити про встановлених зловмисників, оскільки наразі усі обставини злочину розслідуються в межах відкритого СБУ кримінального провадження. Проте ми бачимо слід іноземних спецслужб. Виходячи із нинішніх реалій, країна, яка зацікавлена в таких іміджевих ударах по Україні, — це РФ. Втім, це треба встановити в межах відповідного розслідування», — наголосив Ілля Вітюк.

Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, своєю чергою, заявив, що ця DDоS-атака була наймасштабнішою в історії України.

Керівниця служби з питань інформаційної безпеки та кібербезпеки Апарату Ради національної безпеки і оборони України Наталія Ткачук вважає, що метою кібератаки була дискредитація органів влади. «Ми спостерігаємо критичну зміну механізмів і мети здійснення кібератак. Раніше це — отримання специфічної інформації з розвідувальною метою або виведення з ладу. Нині — це дестабілізація, дискредитація органів влади», — пояснила вона. З нею погодився заступник секретаря РНБО Сергій Демедюк, який назвав атаку «інформаційно-психологічною» та спрямованою проти українців.

Крім того, Віктор Жора розповів, що деякі державні сайти не працювали, бо їх спеціально вимкнули — «з метою не допущення поширення атаки і нанесення більшої шкоди інформаційним ресурсам». За його словами, атаки на сайти СБУ та Служби зовнішньої розвідки були вчасно попереджені, а портал Міноборони відключили від зовнішньої мережі. Сергій Демедюк додав, що українці не зазнали фінансових втрат через атаку на системи «Приватбанку» та «Ощадбанку». «Жодних поразок, втрат, пошкоджень, викрадень не сталося. Фінансова, енергетична та інші сфери працюють у сталому режимі, безперебійно. Ми продемонстрували, що ми єдині, стійкі, що ми стабільно працюємо», — зазначив він.

Директор Департаменту безпеки Національного банку України Ігор Коновалов уточнив, що системи обох банків «працюють стабільно, не зважаючи на те, що атака продовжується».

Нагадаємо, 15 лютого сайти Міноборони України та Збройних сил України стали недоступними. Також були зафіксовані перебої в роботі вебсервісів Приватбанку та Ощадбанку. Держспецзв’язку повідомила, що інформаційні ресурси зазнали потужної DDоS-атаки. Зокрема, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, що портал державних послуг «Дія» намагалися атакувати хакери з чотирьох країн — Росії, Китаю,Чехії та Узбекистану. 16 лютого Міністерство оборони України повідомило, що масштабна кібератака на портал відомства ще триває — її спрямували на максимальне завантаження серверних потужностей, на яких працює сайт.​

За фактом кібератаки правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтями 361 (несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих систем) та 363-1 (умисне масове розповсюдження повідомлень електрозв'язку, що призвело до порушення роботи автоматизованих систем) Кримінального кодексу України. США висловили готовність допомогти Україні в розслідуванні потужної DDoS-атаки на вебресурси країни. 

Фото: Мінцифри, стопкадр