Напрямки російських атак, пожежі поблизу лінії фронту та просування ЗСУ під час контрнаступу — за цим усім дуже зручно спостерігати за допомогою інтерактивної мапи DeepState. На ній червоним позначено окуповані території України, зеленим — звільнені, синім — щойно звільнені, а сіра зона — територія, яку наразі жодна сторона не контролює та яка фактично є полем бою. А ще там світло-рожевим позначено й території інших країн, які також окупувала Росія, зокрема Придністров’я, Абхазію, Південну Осетію тощо. Крім того, в телеграм-каналі проєкту публікують зведення з фронту, пояснюють події на його ділянках і геолокують фото і відео з поля бою, щоб точніше відобразити події на мапі.

Про те, як народився проєкт DeepState, які його мета й цінності та як вдалося досягти такого рівня довіри, що на нього посилаються українські та іноземні ЗМІ, ДСНС, евакуаційні служби й навіть міністр оборони України, «Детектору медіа» розповів його співзасновник Роман Погорілий.

Усе починалося задовго до великої війни

Коли двоє молодих хлопців — Роман Погорілий, на той момент іще студент юридичного факультету, та маркетолог Руслан Микула — у 2019 році заснували проєкт DeepState, вони й уявити не могли, у що він переросте в майбутньому. Та й сам проєкт тоді був просто телеграм-каналом із 10 тисячами підписників, де вони публікували огляди міжнародних подій.

«Тоді ще телеграм тільки-тільки починався, ним починали всі користуватися. А ми дуже цікавилися міжнародними подіями. Я пам'ятаю, як ми не спали до 3-4-ї ранку, коли восени 2019-го була операція Туреччини в Сирії. Ми в ці події поринали й обговорювали те, що наш медіапростір про це інформує дуже погано, недостатньо, — згадує Роман. — Своє хобі ми вирішили перетворити на щось більш публічне та створити телеграм-канал із простою мотивацією — це нам подобалося. Ми публікували інформацію про різні події, — спочатку ковід, потім Black Lives Matter у Сполучених Штатах, події в Карабаху, Сирії... Ми на це все реагували, все описували та публікували. Просто невелика аналітика по різних міжнародних новинах — політика, бойові дії. Ми хотіли якось цікаво подавати інформацію, зокрема те, що наш медіапростір або подавав із запізненням, або не договорював, або перекручував».

Назвали проєкт на честь поширеної теорії змови. «Ми хотіли бути чимось унікальним, а є ж теорія Deep State — невидимого третього уряду в Сполучених Штатах, який нібито тримає всю владу, але його ніхто не бачить, хоча він впливає на життя інших людей, — згадує Роман про вибір назви для каналу. — Не думали, що настільки справдиться ця назва (Deep State з англійської глибинна держава). Але, як то кажуть, як корабель назвеш, так він і попливе. Як сьогодні виявилося, назва Deep State абсолютно виправдала себе».

А символ шахового коня обрали, бо він позначає щось неординарне, неочікуване, як хід конем у шахах. Пробували, малювали різні варіанти та зупинилися на тому, який ми всі знаємо тепер.

• Читайте також: OSINT-спільнота Molfar ідентифікувала 44 російських військових, відповідальних за обстріл Дніпра

Восени 2021 року, коли Росія під виглядом навчань стягнула до кордонів війська, а Сполучені Штати заговорили про загрозу вторгнення, телеграм-канал зосередився на стеженні за пересуванням російської техніки. Інформацію брали з відкритих джерел: її багато публікували в соцмережах самі російські військові та звичайні росіяни.

«Ми стежили, що куди йде. На початку 2022 року росіяни з білорусами оголошували навчання, й ми теж за цим усім стежили, за всіма ешелонами, за переміщеннями, ми знали, звідки що йде, куди та як. Так ми набирали обертів, бо людям це стало цікаво. Потім уже безпосередньо під кордоном нашої країни йшли переміщення. Місцеві жителі знімали, самі російські військові знімали, куди їде техніка, куди вони рухаються. Все це ми публікували на нашому каналі», — згадує Роман.

Після 24 лютого на кілька днів Роман був вимушений відсторонитися від наповнення каналу, бо брав участь в обороні свого рідного міста Ірпеня. На той час хлопці вже почали долучати до команди інших людей, адже інформації, яку треба було відстежувати, ставало все більше — насамперед це дані про переміщення росіян уже по Україні.

Оскільки ситуація змінювалася дуже динамічно, хлопці вирішили створити карту на Google Maps, адже так простіше відстежувати рух ворожої армії. Тоді вони малювали на Google Maps всі лінії з переміщенням по Україні російських військ, беручи дані зі зведень Генштабу й інших відкритих джерел. Але вже в березні мапу перший раз «знесли» нібито через порушення політики приватності Google, хоча хлопці припускають, що причина була в численних скаргах росіян. Автори проєкту створювали мапу заново кілька разів і Google завжди їх видаляв, бо, за словами Романа, на той час іще дуже неоднозначно ставився до війни в Україні. При цьому хлопці бачили інтерес до неї з боку підписників. Так народилась ідея створити сайт із власною мапою, яка запрацювала у квітні 2022 року.

Цінності як основа репутації

Спочатку проєкт робили на громадських засадах та ентузіазмі, вкладали в нього власні сили та гроші. Зараз уже є донати прихильників, які фактично повністю йдуть на операційну діяльність та адміністративні витрати: підтримку сайта, його захист, сервер. Команда вже налічує більш ніж сто людей.

Головне для них, каже Роман, з одного боку — якнайточніше показувати ситуацію на фронті, адже мовчати про події на фронті не можна, вважає він, бо тоді люди почнуть черпати інформацію з інших, зокрема ворожих, джерел. Але при цьому публікувати інформацію треба так, щоб не нашкодити Силам оборони України, не зірвати якісь операції, поспішивши, і тим самим не наразити на ризик українських військових.

«Ми витримуємо паузи та намагаємося повідомляти про оновлення на фронті обережно, бо головне для нас — це життя й безпека наших бійців. Ми зацікавлені в перемозі, зацікавлені в успішних результатах нашої країни, нашої армії, тому й ловити хайп і писати одразу, коли там хтось щось сказав, ми не хочемо і не можемо», — каже Роман.

Наприклад, якщо українські військові вже зайшли в якесь село, але там іще тривають стабілізаційні заходи, про це не повідомляють. Саме тому інформація на карті дещо відстає від реальної.

Інформацію отримують різними способами — це і зведення Генштабу, і дані від самих військових, і співпраця з різними структурами, і за допомогою OSINT — опрацювання доступних у публічному просторі даних: фото, відео, статті, ЗМІ, повідомлення, пости в соцмережах — усе підходить. Якщо це, наприклад, відео чи фото, осінтери DeepState їх аналізують і геолокують за різними ознаками.

«Коли ми знаємо та розуміємо, що є можливість нанести якісь більш оперативні позначення, — ми їх наносимо на мапу. І часто чуємо здивування у відгуках від військових різних рівнів про майже 100-відсоткову точність ділянок фронту», — розповідає він.

• Читайте також: Бутусов звинуватив владу у вигадуванні успіхів у Сіверськодонецьку, Гайдай відповів журналісту

Але набагато частіше, звісно, команді DeepState доводиться спростовувати російські фейки. Бувають і комічні випадки, наприклад, інформація про взяття росіянами під контроль села Піски. Остаточно вони змогли його захопити лише наприкінці жовтня 2022 року, але хвалилися, що контролюють село, ще з літа, публікуючи фото й відео з корівників на околиці села.

«На початку Пісок є корівники. Тижні три вони намагалися зайти в село — і всі три тижні вони з різних ракурсів знімали відео, робили фото й заявляли, ніби ось вони вже в центрі Пісок і вже їх узяли. Але всі ці матеріали вони, по суті, в корівниках знімали, й це було єдине місце, яке вони там тоді тримали», — згадує Роман.

Також торішнього літа росіяни неодноразово заявляли, що вже повністю контролюють Мар’їнку. Але всі ці повідомлення були брехливими. Наприклад, одного разу вони сфотографували на стіні табличку з написом «Районний відділ освіти м.Мар’їнка» та видали це як доказ того, що вони буцімто захопили місто. Насправді ж, як виявили тоді осінтери DeepState, ще 2020 з року Мар'їнка входить до Покровського району і юридичний статус Мар'їнської районної ради припинено, а район ліквідовано.

«Для чого воєнкор начепив табличку, нам невідомо. Мабуть, щоб такі, як ми, відгадали, де вони перебувають», — написали тоді на каналі проєкту.

Серед українців карта й канал DeepState стали одними з джерел новин про події на фронті. Наприклад, під час херсонського контрнаступу ЗСУ торік у листопаді мапу за день переглядали півтора мільйона разів. Оригінальних користувачів тоді було 220 тисяч на добу.

Зараз мапу переглядають близько мільйона разів щодня.

З минулого року карту й інформацію з телеграм-каналу проєкту почали використовувати українські ЗМІ та в національному телемарафоні. Посилаються на DeepState й іноземні медіа, зокрема британська yahoo!news, американські Global Happenings і ScreepsNews, знімальна група якої приїжджала в офіс проєкту, журналіст американської NBS News Річард Енгель у своєму твітері, литовські видання Lrytas.lt та Technologios.lt.

Нещодавно, розповідає Роман, до них приїжджали японці, які також посилалися на матеріали проєкту у своїй програмі про події в Україні. Він написав у своєму фейсбук-профілі про той візит: «Розповіли журналістам з Японії про нашу мапу та боротьбу українського народу! Неймовірно круто та приємно, що про нас знають та використовують нашу мапу в країні вранішнього сонця. Дякуємо народу Японії за допомогу та віру в нашу перемогу».

А ще раніше, під час визволення частини Харківської області торік у вересні, карту DeepState почали використовувати на офіційному рівні. «Те відчуття, коли твою мапу використовує сам міністр оборони України», — писали тоді в телеграм-каналі проєкту.

«Карта дозволяла класно показати, як ЗСУ звільняють території, а ці пости в соцмережах Міноборони насамперед робилися для партнерів з інших країн, НАТО тощо. Таким чином Міністерство показувало, що нам треба давати більше зброї, тому що ми ефективно боремося. Тоді пішли перші використання й ми не могли на це не звернути увагу», — згадує Роман.

А вже в грудні засновників проєкту запросили до Міністерства оборони, щоби вручити нагороди.

Також мапу, ділиться Роман, використовують за кордоном на безпекових самітах, переговорах і не тільки.

«Перед нами зараз дуже велика відповідальність, тому що нашою мапою користуються вже ті служби, від яких залежить життя людей, наприклад ДСНС. Вони користуються нею при розмінуванні територій — коли була окупована територія, наприклад, а тепер вона звільнена, вони дивляться сектори, де потрібно працювати. Скоро ця співпраця буде більш офіційною та публічною, і ми будемо певну інформацію від них отримувати також. Також мапу використовують різні медичні служби, які займаються евакуацією. А чому використовують? Бо точно, правильно, виважено, бо до нашої мапи, по суті, немає питань і серйозних претензій. І ніхто б не говорив, що ми точні та правильні, якби цього не було, якби тільки ми про це говорили на каналі. Отак репутація напрацьовувалася, вибудовувалися якісь зв'язки, наша робота підтверджувалася тим, що наші слова зіставлятися з діями — виважена робота, перевірка інформації, стриманість, точність. Відгуки, подяки — це ж теж показник».

Допомога фронту й мерч

Другий за пріоритетністю після мапи напрям проєкту — волонтерство. Воно почалося ще в березні 2022 року, коли вони допомогали військовим, здебільшого своїм знайомим. Але зі зростанням публічності проєкту люди почали все більше через них щось передавати бійцям на фронт.

Згодом цей сектор почали масштабувати, займатися цим серйозно, і нині в учасників проєкту вже є благодійний фонд. За три місяці з часу його заснування зібрали близько 15 мільйонів гривень, зокрема нещодавно купили дронів на 8 мільйонів.

«Звичайно, ресурсів небагато менше, ніж запитів, бо всі звертаються по допомогу. Ми намагаємося по можливості допомагати всім, але не можемо закривати всі потреби. Проте докладаємо зусиль, працюємо, — каже Роман. — Крім того, що ми через фонд купуємо, нам люди просто передають щось. Наприклад, прислала людина ящичок сухих душів чи пачку цигарок і каже: “Я — підприємець, торгую, знаю, що ви туди їдете, можу щось привезти”. Звичайно, допомагають і підприємці, і прості люди. У нас є волонтерський канал, де ми оголошуємо, що їдемо на фронт, і буває таке, що люди просто присилають шоколадки, біноклі, взуття чи ще щось, а ми передаємо».

Для розкрутки проєкт також розпочав випускати свій мерч, 10% із продажу якого також віддають Силам оборони. Можна придбати брендовані футболки, кепки, худі, чашки, каву, а віднедавна — і скреч-мапу. Це — глянцева паперова мапа з позначеними окупованими та звільненими територіями України. Червону зону можна стирати монеткою в міру деокупації території, і вона стає зеленою.

«Нині люди, які хоч якось дотичні до зборів коштів, до допомоги військовим, до якоїсь роботи, розуміють, що психіка людей працює так, що їм заважає те, що війна йде дуже довго, це набридає. А людей треба якось залучати й мотивувати. Ця мапа найперше змушує не забувати про те, що йде війна, — ділиться він ідеєю. — Не знаю, як до цього ніхто раніше за нас не додумався».

Але, зізнається Роман, така ідея зайшла не всім. «Дехто каже “там хлопці віддають своє життя, їм це важко, а ви тут монетками стираєте”. Ми чудово знаємо, як хлопцям важко, бо з ними постійно на контакті та їздимо до них, — каже він. — Зазвичай це говорять люди, яким щось заважає в житті. Наш народ такий різносторонній, у кожного своє бачення. Коли людина живе цим, їй хочеться самій замальовувати, і вона буде звертати увагу на події, знаючи та пам'ятаючи про війну, пам’ятаючи, що ми ведемо важку боротьбу й необхідно допомагати — ось плюс. Ну і взагалі це просто цікаво — постійно це моніторити. Яка різниця, що людина кожен день заходить на мапу і все одно також чекає. Тут вона може сама стирати. Можна дискутувати на цю тему дуже багато».

Що ще є на карті та як це допомагає військовим

Інтерактивна інтернет-мапа DeepState не лише показує окуповані та вже звільнені території, її функціонал набагато ширший.

Наприклад, на мапі можна подивитися на приблизну концентрацію ворожих сил, натиснувши на кнопку «патоген» у лівому нижньому кутку карти, — чим гарячіше, тим більше ворожих сил зосереджено в тій чи іншій точці. Ці дані обробляє нейронна мережа системи Griselda, яка збирає, перевіряє, аналізує та виводить інформацію і на карту, і на планшети військових. Це не закриті розвіддані, але все ж ця інформація допомагає військовим — нею користуються сотні підрозділів.

Також на карті можна «постріляти» різними видами артилерії, РСЗВ чи ракет, які є на озброєнні української армії, натиснувши на кнопку «засоби ураження» ліворуч унизу. Обираєш зброю, модифікацію — і робиш умовний постріл, а карта автоматично покаже, як глибоко ти вражаєш ворога. Так можна дізнатися, яка зброя має який радіус дії та як приблизно вона працює на фронті.

Також на карті можна подивитися наявність пожеж за останні дві доби, дані про які надає NASA, або ж симулювати умовний удар тактичною ядерною зброєю, встановивши заряд та обравши точку. Ця функція дозволяє побачити, якою може бути зона ураження в разі використання ворогом такої зброї. Є на карті й рівень радіаційного забруднення в різних точках України — ці дані DeepState отримує від єдиного екологічного чатбота в Україні SaveEcoBot. Віднедавна також на мапі можна глянути на мережу російських окопів та укріплень.

Мапа також має закритий функціонал, доступ до якого проєкт надав військовим. Там, наприклад, детальніша інформація про лінії бойового зіткнення, ворожі укріплення, мапа висот і різні шари, які дозволяють детальніше оглянути місцевість. Все це, пояснює Роман, має на меті полегшити українським військовим звільнення українських територій.

Фото надані DeepState