Інститут демократії імені Пилипа Орлика підготував цикл з дев’яти коротких відеолекцій щодо свідомого споживання інформації під час війни. «Медіапутівник: Як розпізнавати якісну інформацію та чому це важливо?» викладено на його ютуб-каналі.

«Ці відео — наш внесок в інформаційний спротив російській пропаганді, фейкам, дезінформації в жорстокій війні Росії проти України. Ми віримо, що багатьом людям наші пояснення і поради стануть корисними, допоможуть орієнтуватися в інформаційному просторі, розвинути критичне мислення, переконають не використовувати інформацію з сумнівних джерел», — зазначила виконавча директорка ІДПО Світлана Єременко.

За її словами, у створенні відеотренінгу взяли участь професійні і досвідчені тренерки. ІДПО близько десяти років проводить тренінги з медіаграмотності та протидії дезінформації по всій Україні для різних аудиторій — журналістів, громадських активістів, освітян, бібліотекарів, студентів, державних службовців, проте в умовах війни вирішили започаткувати і просвітницький онлайн-проєкт.

«Цей курс дає чудову можливість опанувати складні та важливі питання у простому форматі мінілекцій. Він буде цікавий всім, хто хоче розібратися у тому, як правильно споживати новини та іншу продукцію медіа. Ми навчимо, як відрізняти якісну інформацію від сміття, як під час війни протистояти маніпуляціям та пропаганді», — зазначила одна з авторок відеотренінгу, аналітикиня ІДПО Наталія Стеблина.

За словами медіатренерки Олени Самойленко, автори намагалися зробити зміст тренінгу якомога більш універсальним, бо засади критичного мислення і медійної грамотності є актуальними завжди.

«Наші відео залишатимуться актуальними і після перемоги, бо свідоме споживання інформаційного продукту є запорукою здоров’я суспільства», — сказала вона.

Соціологічне дослідження «Ставлення населення до медіа та споживання різних типів медіа», яке щороку проводить компанія InMind на замовлення міжнародної організації Internews/USAID, демонструє: більшість опитаних людей заявляють, що вміють легко розпізнати правдиву інформацію і фейки. А коли ж їм пропонують проаналізувати конкретні повідомлення, на жаль, картина інша. «Так відбувається тому, що громадяни спираються на свій досвід, а не на реальні навички перевірки фактів, оцінювання джерел тощо, — впевнена медіаекспертка ІДПО Тетяна Строй. — Наш короткий відеокурс стане у нагоді людям з різною освітою, різного віку, роду занять, споживачам різних типів медіа. Ми намагалися доступно пояснити, як працюють ЗМІ, чому помиляються чи свідомо маніпулюють, як швидко перевірити інформацію та як пересічний громадянин може вимагати більшої відповідальності від журналістів».

Кожна з дев’яти «серій» відеотренінгу присвячена одній темі і триває в середньому 7 хвилин. Для того, щоб отримати певне «перезавантаження» сприйняття функцій та можливостей впливу на споживача з боку сучасних медіа і навчитися відрізняти якісне від неякісного та самостійно перевіряти інформацію, автори відеотренінгу рекомендують послідовно подивитися всі частини.

Нагадаємо, комплекс порад про те, як піклуватися про здорове медіаспоживання в умовах війни, також розробили в Лабораторії психології масової комунікації і медіаосвіти Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України.

Фото: ілюстративне / Unsplash