Аналітики дослідили кілька мільйонів постів про партії, парламентські вибори та роботу нового складу Верховної Ради в українському сегменті Facebook, Instagram та VK. Дані збирали за допомогою нейронних мереж та методів штучного інтелекту.

Майданчик для російської пропаганди

Український сегмент VK, за даними дослідження, виявився найбільш сприятливим середовищем для жорсткої мови ненависті щодо України, її політики, суспільства, культури.

Прикметно, що проросійські користувачі також активно критикують проросійських політиків в Україні, навіть до «Опозиційної платформи». У VK цю партію критикують за нібито занадто кволу політичну позицію. Членів ОПЗЖ часто називають «зрадниками»: мовляв, вони недостатньо просувають інтереси Росії в Україні.

«Це були зневажливі пости про роботу Ради, про всі партії, включно з ОПЗЖ. Проросійськість цієї партії, якою ми її вважаємо в Україні і проросійськість у VK — це різні речі. Дуже часто ОПЗЖ критикують за те, що вони недостатньо роблять для просування проросійської ідеї в Україні і взагалі слабкі», — зазначила експертка аналітичного відділу ГО «Інтерньюз-Україна» Ірина Матвіїшин.

За її словами, у VK дуже популярними є сепаратистські і прокремлівські групи. Вони поширюють меседжі про те, що «Україну контролюють американці», «українці — грантоїди і всім в Україні керує Сорос».

Пік активності проросійських користувачів припав на період перед виборами до парламенту. «Напевно, вони надіялися на те, що можуть якось повпливати на проукраїнських користувачів, які мали голосувати на цих виборах. Але вже після 21 липня ми побачили спад активності», — розповіла експертка.

Про те, якими методами працює проросійська пропаганда у цій соцмережах, розповів головний редактор та співзасновник інтернет-видання Texty.org.ua Роман Кульчинський: «Проросійська пропаганда не означає, що вони будуть писати, що “мы за русский мир”. Таке є, але це крайнощі. Вони розбивають суспільство на сегменти і сіють зраду в кожному сегменті. Наприклад, істерика про вирубку лісів — це теж із цієї самої опери. Це дуже емоційна тема, яка всіх обурює, а значить влада погана і треба цим скористатися. Російська пропаганда не працює за два тижні чи навіть за два місяці до виборів. Вони створюють такі фреймворки, інтелектуальні рамки, в яких рухається передвиборна кампанія».

За його словами за п’ять років до виборів людям, які поширюють пропаганду в соцмережах, багато разів вдавалося поширювати меседжі які активно підхоплювали українські політики. «Зараз російська пропаганда критикує Зеленського, і вже прихильники Порошенка ведуться на цю пропаганду і її теж поширюють», — підкреслив він.

У цьому контексті головний редактор онлайн-платформи UkraineWorld Володимир Єрмоленко нагадав про дискусію з приводу того, чи виправданою є заборона VK в Україні: «Ми зрозуміли, що VK є раєм для російської пропаганди, але не стільки для дезінформації, скільки для поширення мови ненависті. І велика дискусія зараз — чи має VK бути під санкціями. Ця мережа цього не регулює, на відміну від Facebook, який намагається це робити. Як на мене, питання мови ненависті — це навіть головніше питання, ніж питання дезінформації».

За даними дослідників, у Facebook та Instagram теж є російська пропаганда. Але в українському сегменті цих соцмереж домінує українська риторика.

Кожен 12-й пост у Facebook про політику

Facebook виявилася найбільш політизованою серед трьох соцмереж (за кількістю постів про українську політику). У період з 1 травня до 15 вересня 2019 року, поки тривало дослідження, про партії або парламент писали 8,2% українських Facebook-користувачів.

За словами Ірини Матвіїшин, у Facebook напередодні виборів спостерігалося чітке протистояння прихильників Порошенка та Зеленського: «Політичне протистояння між фанатами Зеленського й Порошенка пережило вибори й перетворило Facebook у чорно-біле полотно самопохвали та взаємних звинувачень серед українців. Емоційно загострені Facebook-дописи переважають збалансовані або критичні погляди на обидві сторони».

Після виборів дописи у Facebook про роботу Верховної Ради стали більш нейтральними, помітили дослідники.

Instagram Зеленського

За кількістю прихильників та дописів в Instagram абсолютну перевагу мав Володимир Зеленський та його партія, свідчить дослідження.

«Ми побачили, що в Instagram Володимир Зеленський та “Слуга народу” отримали найбільше реакцій та уваги. Якщо порівнювати активність інших партій в Instagram, то вони значно програвали “Слузі народу”. І це було видно як по кількості лайків до їхніх відео та постів, так і по кількості самих постів і фан-сторінок», — зазначила Ірина Матвіїшин.

За її словами, на початку передвиборної кампанії конкуренцію «Слузі народу» намагалася скласти партія «Голос». Вона використовувала схожі методи. Зокрема, запис відеозвернень, сторіз, демонстрація відкритості та створення фан-середовища.

«На противагу Facebook та VK, саме в Instagram ми зафіксували найбільший відсоток позитивних та нейтральних постів. Одна з причин — такий контент генерують численні “Зе-акаунти” та фан-сторінки», — зазначила Ірина Матвіїшин.

Автори дослідження підкреслили важливість використання всіх типів соцмереж у політичній діяльності, зазначивши, що ті, хто повноцінно не встиг заскочити у цей потяг, програли вибори.

«Політсила Вакарчука пізно заявила про себе, але те, що вона пройшла до парламенту, підкреслює нашу тезу: масштабне залучення соцмереж може бути чи не вирішальною частиною електоральної стратегії. Сьогодні соціальні медіа є також політичним інструментом. Ті, хто недооцінив цю зброю, залишилися позаду. Перемога Володимира Зеленського підтверджує: освоєння соціальних медій та їх особливостей — один з вирішальних факторів політичного успіху сьогодні», — йдеться в результатах дослідження.

Успіх політичній стратегії в соцмережах принесло і переведення комунікації в розважальну площину. Особливо це стосується Instagram.

Зазначимо, що дослідження відбувалося в три етапи, кожен з яких MediaSapiens висвітлював окремо. Зокрема, аналітики «Інтерньюз-Україна» проаналізували два періоди до дня голосування (1.05–17.06 та 17.06–15.07), період одразу після виборів (22.07–28.07) та один період після початку роботи нового складу Верховної Ради IX скликання (29.08–15.09).