«Детектор медіа» завершує підбивати підсумки 2024 року. Матеріали, в яких ми розповідали про тенденції, успіхи та проблеми медіа у 2024 році, можна прочитати за тегом Підсумки року 2024.

У 2025 році українці продовжать стикатися з викликами у сфері медіаграмотності, й ці виклики вимагають розвитку відповідних навичок, вважають опитані «ДМ» представники галузі. Медійні проєкти з медіаграмотності дають можливість підвищувати вміння широкої аудиторії критично оцінювати медіаконтент, розпізнавати маніпуляції та помічати проникнення ворожих наративів, тому вони критично важливі для виживання держави під час війни й у повоєнні часи. 

MediaSapiens попросив експертів оцінити торішні досягнення (чи, навпаки, провали) в поширенні медіаграмотності та спрогнозувати, з якими викликами українці зіштовхнуться у нинішньому році. Ми поставили  їм чотири запитання:

1. Назвіть події або тенденції у поширенні медіаграмотності в українському суспільстві у 2024 році, які ви вважаєте найбільш цінними. Які найбільш успішні, значущі проєкти можете виокремити й чому?

2. Які категорії та соціальні групи нині є найбільш вразливими до викликів інформаційного простору та потребують розвитку навичок медіаграмотності, критичного мислення, інформаційної стійкості? Чого не вистачає державі та громадським організаціям для підвищення ефективності в поширенні медіаграмотності для різних вікових і соціальних груп?

3. Як масові інформаційні кампанії та онлайн-проєкти — тестування, онлайн-курси, освітні відеопроєкти — впливають на рівень навичок медіаграмотності та критичного сприйняття медійної інформації людьми?

4. З якими викликами українцям доведеться зіштовхнутися у 2025 році та які навички з медіаграмотності відтак доцільно розвивати?

Це перша частина нашого опитування, другу читайте згодом.

Керівниця Національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр» Ольга Кравченко:

1. Характерна риса цього року — в тому, що проєкти з’являлися до останніх його днів. Партнери працювали з різними аудиторіями. Наприклад, проєкт «Пруф» від редакції «Куншт» або проєкт «Швабра» від YouMind орієнтовані на підлітків, молодь. Та впродовж року з’явилося багато проєктів для нових аудиторій. Напередодні був запущений навчальний курс із кібербезпеки для військовослужбовців у застосунку «Армія+». Його представив міністр оборони Рустем Умеров. Проєкт має допомогти аудиторії покращити навички захисту персональних даних і посилити інформаційну стійкість.

У 2024 році ШІ-грамотність стала компонентом медіаграмотності, це стало складовою навчальних курсів. Нацпроєкт із медіаграмотності «Фільтр» і «Центр демократії та верховенства права» цього року проводили програму «ШІ-молодь», де опановували ШІ-грамотність, дізнавалися, як працює штучний інтелект, як писати завдання, як із ним етично поводитися.

При цьому поширення ШІ-грамотності стає кроссекторальним.

Усе більше і більше медіа створюють контент, спрямований на розвиток критичного мислення. Хочеться відзначити Суспільне мовлення та їхній цикл документальних фільмів «Велика російська брехня», в якому рефлексують над нашою історією, історичними міфами та розвінчують завдяки аналізу деякі з них, що побутують у суспільстві.

• Читайте також: «Суспільне Культура» презентувало антипропагандистський документальний цикл «Велика російська брехня»

В українців є потреба в медіаграмотності. Понад 70 тисяч людей у цьому році пройшли повністю національний тест із медіаграмотності. Такий безпрецедентний інтерес свідчить, що людям потрібні такі навички, вони вважають для себе їх актуальними. Вони хочуть бути частиною цього діалогу і розуміють важливість інформаційної безпеки в час війни.

2. Повномасштабна війна триває вже майже три роки, це робить нас більш вразливими, а стійкість людини до впливів, на мою думку, прямо пов’язана з ментальним здоров’ям. Усі розуміють, що треба продовжувати боротися, але втома, моральне виснаження робить суспільство більш вразливим.

У цій ситуації найбільш вразливими є ті групи людей, проти яких Росія працює найбільш активно. Ціла купа ІПСО, які запускає Росія, пов’язані зі зривом мобілізації. Вони спрямовані на чоловіків призовного віку, які можуть бути поінформовані про дезінформацію, але, зіштовхуючись із нею, можуть не застосовувати навички, реагувати емоційно та «вестися». Ця категорія людей є вразливою до російських ІПСО.

Також я б хотіла виокремити українців, які живуть за кордоном. Це така аудиторія, яку досить важко залучати, окрім великих онлайн-ініціатив. Часто, коли люди живуть за кордоном, можуть трохи по-іншому сприймати інформацію, ніж люди всередині країни. Мені здається, що вони можуть більш емоційно реагувати на певні події, трохи по-іншому сприймати суспільно-політичні процеси та бути схильними вірити різним вкидам.

І це також та аудиторія, яка може бути розчарованою або відчувати себе покинутою. Коли людина відчуває, що їй недостатньо приділяють уваги, вона може бути більш схильною до критики, схильною, наприклад, повірити дезінформації, що керівництво держави діє не в інтересах цієї держави.

Більш вразливими до дезінформації є люди, які живуть на територіях, близьких до активних бойових дій.

4. Навички критичного мислення — навички сучасної людини, без яких не обійтися ні в Україні, ні в Естонії, ні в США, ні в Канаді. Потрібно маневрувати між потоками інформації та шукати найбільш корисну, релевантну. Щоб не піддатися на «брейнрот» (слово року Оксфордського словника, означає буквально «загнивання мозку»), корисно вміти фільтрувати інформацію.

У контексті російсько-української війни, безумовно, слід очікувати, що Росія продовжить розхитувати інформаційну стійкість, ментальне здоров’я українців. Я впевнена, що продовжаться кампанії, щоб нав’язувати українцям думку, нібито все погано, щоб підривати моральний дух, — і до цього треба бути готовими.

З року в рік десятиліттями ведуться кампанії з дискредитації української влади. Думаю, після Революції гідності не було такого року, коли б Росія не намагалася дискредитувати дії української влади чи нав’язати думку, нібито українська держава є якоюсь неповноцінною. Це буде тривати й у майбутньому, нам треба бути стійкими до таких загроз.

Зараз не спостерігається поширення кампаній, скерованих на підрив довіри до Європейського Союзу, євроінтеграції. Сподіваюся, такого не буде, але це стратегічний вектор для нашої держави, і така дезінформація потенційно може поширюватися. Це потрібно відстежувати, щоб у разі виникнення діяти на випередження.

Програмний директор ГО «Детектор медіа» Вадим Міський:

1. Цьогоріч увага міжнародних донорських організацій до теми медіаграмотності залишалася досить високою, як і кількість ресурсів, спрямованих на підтримку ініціатив українських організацій, що вилилося у значний поступ у цій сфері.

З проєктів можу відзначити нові, спрямовані на підлітків — «Школа відповідального блогерства» та «Вартові правди» від «Детектора медіа», які вже мають чудові результати. У цьому ж напрямі працюють наші партнери з «Куншту» з проєктом «Пруф». Запит на роботу з підлітками буде актуальний і в найближчі роки, це та сфера, де ми не можемо покластися винятково на систему формальної освіти й очікувати, що молодь матиме належні навички та знання, хоча, звісно, є дуже ефективні проєкти в цій сфері, як IREX чи АУП.

• Читайте також: «Усе дуже взаємопов'язано: рівень корупції, рівень медіаграмотності, рівень щастя, рівень добробуту», — Ольга Кравченко, «Фільтр»

Але ще більше людей уже ніколи не повернуться ні за шкільну парту, ні в університети — дорослі, з якими переважно доводиться працювати методами інформальної освіти, через аудіовізуальний контент, який водночас і розважає, і доносить корисну інформацію. Тут можна відзначити провідну роль Суспільного мовлення — передачі Українського радіо та документальні фільми охоплюють відчутну частину дорослого суспільства, також на Суспільному відбувається Національний урок з медіаграмотності, й навіть цьогорічний Радіодиктант був присвячений медійній темі — сторіччю Українського радіо. В цілому, тематики медіаграмотності цьогоріч побільшало в ефірах багатьох каналів. Чудові результати показав Національний тест із медіаграмотності від «Фільтру», про який дізналася ширша аудиторія, ніж у попередні роки. Кожна з цих ініціатив робить внесок у підвищення стійкості суспільства, і, заміряючи «Індекс медіаграмотності українців», ми бачимо цей поступ.

2. «Детектор медіа» як одна з найперших організацій, що почала працювати з тематикою медіаграмотності, виконує зокрема роль дослідника — виявляємо критичні місця у медіаграмотності суспільства в цілому та різних його груп. Цьогоріч ми представили нову хвилю «Індексу медіаграмотності українців» — комплексне кількісне соціологічне дослідження, яке складається з майже півсотні індикаторів, розділених на чотири групи: розуміння ролі медіа, використання медіа, цифрова грамотність і чутливість до спотвореного медіаконтенту. А також дослідили глибше три окремі групи — українці 66+ років, внутрішньо переміщені особи та ветерани. Завершили якісне фокус-групове дослідження медіаграмотності підліткової аудиторії, його результати представимо у січні.

• Читайте також: Індекс медіаграмотності. Чи має українське суспільство імунітет від інформаційних загроз

За результатами цих досліджень бачимо, що прогалин у критичному мисленні суспільства й окремих його груп ще багато. Найбільш вразливими до викликів інформаційного простору є люди старшого віку, особи з низьким рівнем освіти та доходу, а також жителі сільських районів. Ці групи часто мають обмежений доступ до ресурсів для розвитку медіаграмотності та критичного мислення. Молодь і користувачі соціальних мереж, хоча й мають вищий рівень медіаграмотності, все ж залишаються вразливими до маніпуляцій і дезінформації в онлайн-просторі. Програми з медіаграмотності повинні бути орієнтовані на підвищення рівня медіанавичок і інформаційної стійкості серед цих категорій людей.

3. Ми як суспільство надолужуємо величезну дистанцію між викликами, які підкидає розвиток соціальних медіа та ШІ, та наявним рівнем критичного мислення. Саме тому «Детектор медіа» не полишає безпосередню роботу над підвищенням рівня медіаграмотності окремих суспільних груп і продовжує експериментувати й масштабувати проєкти. Це і низка аудіовізуальних проєктів для різних аудиторій, і підтримка вебсайтів, що розвивають критичне мислення — MediaSapiens і «Антоніна», й освітні проєкти, як «Школа відповідального блогерства» та «Вартові правди», і постійні публічні та закриті тренінги, які організація проводить на запити шкіл, університетів, клубів тощо.

Загалом наші та подібні партнерські проєкти дають можливість залучити широку аудиторію до більш усвідомленої роботи з інформацією, підвищують вміння людей критично оцінювати та перевіряти медіаконтент, розпізнавати маніпуляції та помічати проникнення ворожих наративів у своє оточення, готують людей до можливих зустрічей із шахраями в онлайні. У підсумку, озброєна такими навичками людина матиме менше стресу, буде більш захищеною та стійкою.

4. Дослідження показують, що система освіти, на жаль, поки ще не може забезпечити однаково якісне навчання медіаграмотності для всіх школярів. А виклики щодня зʼявляються нові (див. «Індекс медіаграмотності українців — 2023»). Ще два роки тому ми не мали розповсюдженого і дешевого генеративного ШІ, а сьогодні він на кожному кроці, й 9 із 10 українців не здатні відрізнити згенеровану ШІ дезінформацію або не бачать у цьому загрози. Половина користувачів телеграму, як найбільшої платформи для отримання новин, не задумуються над тим, які саме канали їм ці новини приносять — анонімні, офіційні чи канали професійних медіа. Значна частка людей, стикаючись з емоційним контентом в інтернеті, рефлекторно його поширює далі. Ці виклики ми вочевидь перенесемо з собою в новий рік, і доведеться разом працювати над їх подоланням.

Директорка Департаменту інформаційної політики та інформаційної безпеки Міністерства культури та стратегічних комунікацій України Ганна Красноступ:

1. Цей рік був багатим на публічні заходи та події з медіаграмотності.

25—26 квітня 2024 року відбулася Міжнародна конференція з медіаграмотності та саморегулювання медіа. Організаторами заходу виступили міністерство, Представництво Європейського Союзу в Україні, Програма підтримки ОБСЄ для України, Офіс Ради Європи в Україні, Програма розвитку ООН в Україні (UNDP), ЮНЕСКО в Україні та International Media Support. Під час заходу обговорювали питання медіаграмотності й національної безпеки; як взаємопов’язані боротьба з дезінформацією, стратегічні комунікації та медіаграмотність; медіаграмотність і штучний інтелект; як сприяти відповідальному споживанню інформації.

Як було анонсовано на конференції у травні, ми затвердили Стратегію міністерства з розвитку медіаграмотності на період до 2026 року. Її мета — покращити координацію та об’єднати зусилля стейкхолдерів для підвищення стійкості суспільства до інформаційних загроз шляхом підвищення рівня медіаграмотності населення України.

• Читайте також: Стратегію з розвитку медіаграмотності до 2026 року оприлюднили для громадськості

24 жовтня в Києві відбулася конференція «Стійкі разом: розвиток медіаграмотності в Україні», організована в межах Глобального тижня медіа- та інформаційної грамотності ЮНЕСКО. Конференція стала майданчиком для обміну досвідом, вдосконалення підходів до розвитку медіаграмотності та підвищення стійкості українців до дезінформаційних впливів.

Дуже корисною, на мою думку, була організована 11 листопада ГО «Український інститут медіа та комунікації» міжнародна конференція «Медіаграмотність в умовах війни та глобальних трансформацій», яка об’єднала велику кількість медіапрофесіоналів для обговорення нових тенденцій і напрямів співпраці в окресленій сфері.

Окремо хочу привернути увагу до результатів програми Ради міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) Learn to Discern (L2D) в рамках проєкту «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність в освіті. Посилення стійкості до дезінформації та маніпуляцій». Важливо, що учасники цієї програми продемонстрували значне покращення навичок аналізу новин і сильніше відчуття контролю за своїм споживанням медіа. За словами Мехрі Дракман, успіх в Україні надихнув на впровадження методології L2D у понад 25 країнах, що було корисним понад 430 тисячам людей в усьому світі.

Варто наголосити на тому, що Україна має дійсно унікальний досвід. Наприклад, Національний тест із медіаграмотності, який у цьому році охопив рекордну аудиторію: 236 тисяч розпочали тест, 76 тисяч — пройшли його повністю. У тесті взяли участь навіть люди з тимчасово окупованих територій.

2. На це запитання краще відповідати з урахуванням демографічних даних. Треба зосередити роботу на вразливих групах людей. За даними цьогорічного дослідження Детектора медіа, серед українців старшої вікової групи (66+) частка аудиторії з вищим за середній рівень індексу медіаграмотності складає 45%, тим часом як серед українців у цілому — 76%. Тому корисними є програми з медіаграмотності для людей старшого віку, оскільки ця група становить більше чверті населення України. І тут ми дякуємо за активну роботу ГО «Український інститут медіа та комунікації» та Deutsche Welle Akademie.

Учителі важливі! Я переконана, що саме через педагогічних працівників, які розуміють важливість медіаграмотності, можна працювати не лише зі здобувачами освіти, а також із їхніми батьками та родинами в цілому. Такий підхід має дати найкращі результати в частині охоплення населення просвітницькими ініціативами.

Для ефективного протистояння дезінформації робота з медіаграмотністю має бути міжсекторальною та потребує координації зусиль держави, громадського сектору, міжнародних організацій і медіаспільноти. Лише за умови спільних зусиль можна досягти стійких результатів. Така спільна робота підвищує довіру людей до державних інститутів.

Переконана, що йдеться не лише про людський капітал і фінансові ресурси. Ключовим є усвідомлення важливості цього питання всіма, хто може ухвалювати управлінські рішення з порушеного питання.

3. Відповідно до проведеного компанією InMind на замовлення Internews Network всеукраїнського опитування «Українські медіа: ставлення та довіра у 2024 році», спостерігається збільшення споживання новин у соціальних мережах, водночас використання новинних сайтів зменшується. Продовжує зростати кількість тих, хто користується смартфонами для споживання новин, — до 90%. Серед молоді цей показник становить ще більше — 97%. Це ілюструє актуальність залучення аудиторії онлайн до кампаній із медіаграмотності.

Освітні онлайн-проєкти використовують сучасні технології для створення цікавого та доступного контенту. Наприклад, загальнодоступний онлайн-курс із медіаграмотності VeryVerified.

Але їхня ефективність залежить не тільки від якості контенту, але й від правильної організації промоційних заходів. Тому у рамках Національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр» ми намагаємося залучати до активностей з медіаграмотності популярних блогерів і лідерів думок, що також сприяє популяризації їхніх власних проєктів.

Можу поінформувати про те, що ГО «Інститут свідомого громадянства» (ініціатива «Як не стати овочем») проводить дослідження ринку медіаграмотності в Україні, яке триває з жовтня цього року по квітень 2025 року. Ми плануємо використати результати дослідження для координації зусиль учасників ринку та підвищення ефективності Національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр».

4. Першим викликом є швидкий розвиток технологій, що спрощують створення та поширення контенту, що породжує нові проблеми, пов’язані з його якістю, достовірністю та впливом на суспільство.

Другим викликом, на мою думку, є небезпечна тенденція, яка полягає у спробах дискредитації проєктів і заходів із медіаграмотності. Наприклад, у 2024 році у медіа та соціальних мережах почали з’являтися матеріали, які намагаються поставити під сумнів доцільність вжиття заходів, спрямованих на підвищення медіаграмотності людей. При цьому такі ідеї намагаються просувати навіть в експертних колах, коли медіаграмотність називають симулякром, а «питання мобілізації» пов’язують «із неефективністю заходів з медіаграмотності». Вважаю це дуже небезпечною тенденцією.

Моя позиція. Спростування фейків само по собі ніколи не спрацює, коли особа бездумно пересилає друзям повідомлення у месенджерах, не володіє навичками самостійної перевірки фактів, які вкрай необхідні для ухвалення конструктивних рішень.

Що з цим робити? Точно продовжувати реалізацію Національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр», оскільки стійкість населення України до дезінформації та маніпуляцій важлива для захисту державності та розвитку країни під час війни та у післявоєнний період. Доцільно масштабувати наявні ініціативи, а також впроваджувати у 2025 році заходи щодо роботи зі штучним інтелектом.

Керівниця з комунікацій групи проєктів кризового реагування ПРООН в Україні Валентина Аксьонова: 

1. Важливо відзначити подію, яка набула вже дійсно всеукраїнського масштабу у 2024 році в галузі медіаграмотності, це Національний тест з медіаграмотності, що започаткований і проводиться за ініціативи Національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр» Міністерства культури та стратегічних комунікацій. ПРООН в Україні за фінансування уряду Японії підтримує проведення тесту вже вдруге. Цьогоріч інтерес до тесту перевершив усі очікування. У ньому  взяли участь  236,237 людей, а 76,323 успішно завершили тест, що в 5.5 раза більше ніж  в 2023 році. Це значне зростання, що свідчить про підвищення уваги до теми медіаграмотності серед громадян. Такі результати були досягнуті не лише завдяки успішній промокампанії тесту, але й насамперед завдяки рокам адвокації теми медіаграмотності, яку підтримували держава, громадські організації, експертне середовище. Це свідчить про поступове формування культури критичного мислення в  українському суспільстві, а це саме та мета, яку ми перед собою ставимо.

Ще однією дуже важливою ініціативою, яку ми пишаємося підтримувати вже також другий рік поспіль, це Всеукраїнський урок з медіаграмотності, який транслюється на Суспільне Культура та на YouTube каналі «Суспільне мовлення». Хочу окремо  відзначити активне включення «Суспільне мовлення» в процес розвитку медіаграмотності. Цьогоріч урок охопив понад 80 тисяч учасників, понад 2700 шкіл взяли участь в онлайн тестування наприкінці уроку. Урок в цікавій ігровій формі розповідає, як розпізнавати дезінформацію та критично оцінювати інформацію. Ця ініціатива  також реалізовується  Національним проєктом з медіаграмотності «Фільтр» Міністерства культури та стратегічних комунікацій, спільно з «Суспільне мовлення» та за підтримки ПРООН в Україні та фінансування уряду Японії.

Всі ці ініціативи, не лише навчають, вони  мають  ще одну дуже важливо функцію - це єднання. Підтримуючи, зокрема, Національний тест з медіаграмотності, ми ставили собі за мету вивести його на рівень всеукраїнської традиції, як наприклад, Національний диктант, і нам здається, що цього року ми вже дуже наблизились до досягнення цієї мети.

2. Аналізуючи останні дослідження, я би виділила серед вразливих категорій населення до шкідливих інформаційних впливів саме людей віком 65+ та дітей і підлітків. Ці дві групи потребують найбільшої уваги в контексті медіаграмотності. Люди старшого віку, як правило, мають менший доступ до цифрових технологій та досвіду критичного аналізу інформації, що підвищує їхню вразливість до дезінформації. Щодо дітей і підлітків, то вони, хоча й зростають у цифровому світі, часто не мають достатніх знань та навичок для оцінки достовірності інформації. 

• Читайте також: «Детектор медіа» презентував результати досліджень «Індекс медіаграмотності: Українці 66+» та «Індекс медіаграмотності: ВПО»

Якщо говорити про населення між цими віковими категоріями, то вони демонструють вищий рівень медіаграмотності та більше покриті існуючими ініціативами з цього напрямку. Але саме для молодшої аудиторії, а також старших людей, потрібен особливий підхід. Наприклад, для дітей та підлітків важливо інтегрувати медіаграмотність у шкільну освіту з ранніх років. Це має бути системне виховання, яке допомагатиме формувати звичку критичного мислення протягом усього життя. Таке виховання повинно починатися так само, як ми прищеплюємо дітям культуру здорового харчування чи фізичної активності. 

3. Я дуже вітаю, що організації, такі як «Детектор медіа», починають системніше працювати з аудиторією підлітків. Наприклад, цього року за підтримки ПРООН в Україні та фінансування уряду Японії стартував інтенсив «Вартові правди». Цей проєкт зібрав регіональних журналістів, які навчаються бути наставниками з медіаграмотності для школярів. Особливість цього підходу полягає в тому, що фахові медійники діляться своїм практичним досвідом із різними групами, але насамперед із молодим поколінням.

На жаль, система шкільної освіти поки що не може забезпечити однаково якісне навчання медіаграмотності для всіх школярів. Тому такі проєкти, як «Вартові правди», особливо важливі, адже вони спрямовані на регіони, де освітній процес через війну є складним. Зокрема, це південь і схід України, де забезпечити навіть базову освіту важко, не кажучи вже про інтеграцію медіаграмотності.

Але це саме та мета, яку потрібно ставити українській освітній системі. Медійна грамотність є невід’ємною частиною стійкості суспільства в умовах інформаційної війни. Інтеграція цих знань у шкільні програми, створення позашкільних проєктів та підтримка громадських ініціатив — це ті кроки, які допоможуть нам досягти цього. 

Якщо говорити про роль саме медіафахівців у розвитку медіаграмотності, важливо інтегрувати  таке навчання в освітні програми університетів, що готують журналістів. ПРООН в Україні за фінансування уряду Японії надала грантову підтримку Українському інституту медіа та комунікацій для реалізації проєкту з інтеграції медіаграмотності в освітні програми з журналістики в українських університетах. Проєкт складається з двох компонентів: дослідницького, що включає аналіз впровадження медіаграмотності у західних університетах і журналістських програмах України, та розробку рекомендацій для їхньої інтеграції. Тренінговий компонент передбачає навчання викладачів, які створюватимуть заняття зі свого курсу з інтегрованими компонентами медіаграмотності та протидії дезінформації. 

Важливо розуміти, що наш підхід у роботі з вразливими аудиторіями – це не просто підтримка чи захист. Це, насамперед, надання необхідних знань і навичок, які дозволяють посилювати ці групи, сприяючи їхньому саморозвитку, впевненості та стійкості перед викликами. Ми говоримо про справжнє empowerment – підхід, коли люди отримують інструменти для того, щоб самостійно долати труднощі, приймати обґрунтовані рішення та активно брати участь у житті своїх спільнот.

Глобальне гасло ПРООН – "Empowered lives – Resilient Nations", яке українською перекладається як "Можливості для людей – стійкість для націй", глибоко відображає цю концепцію. Коли ми підтримуємо вразливі групи, наша мета – не просто створити тимчасовий захист, а дати їм силу, яка стане фундаментом їхньої стійкості у довгостроковій перспективі.

Наприклад, розвиток медіаграмотності серед молоді, внутрішньо переміщених осіб або громад, що постраждали від війни, – це не просто навчання. Це процес, у якому люди отримують навички критичного мислення, здатність розрізняти дезінформацію і, головне, розуміння того, як управляти інформацією в сучасному цифровому світі. Завдяки цьому вони стають більш впевненими, незалежними та захищеними в умовах постійного інформаційного тиску. 

4. У 2025 році українці продовжать стикатися з низкою серйозних викликів у сфері медіаграмотності, і ці виклики вимагають цілеспрямованого розвитку відповідних навичок. Одним із основних питань залишається здатність розпізнавати контент, згенерований штучним інтелектом. Поширення ШІ-технологій суттєво ускладнює можливість відрізнити правдиву інформацію від фейків, і це стає серйозною проблемою. Згідно з дослідженням ГО «Детектор медіа», рівень загального індексу медіаграмотності українців  незначно знизився, зокрема частка аудиторії з вищим за середній рівнем показника зменшилася з 81% до 76%. Щодо штучного інтелекту то тільки 12% опитаних вважають, що змогли б відрізнити згенеровані штучним інтелектом зображення. Це чітко вказує на необхідність подальшого вдосконалення навичок критичного мислення та вміння ідентифікувати ШІ-згенерований контент. 

Ще одним викликом є популярність Telegram в Україні. Сьогодні Україна займає 11-те місце у світі за активністю використання цієї платформи. Згідно дослідження Internews Network для 73% опитаних Telegram є основним джерелом інформації. Більшість каналів на цій соціальній платформі залишаються анонімними, без верифікації, що значно підвищує ризик поширення недостовірної інформації. У такому контексті українцям надзвичайно важливо розвивати навички оцінки джерел інформації та вміння розпізнавати надійні джерела серед великої кількості сумнівних. 

Окремо потрібно звернути увагу на зростаючий обсяг інформаційного шуму. Сьогодні людина стикається з настільки великим потоком даних, що часто не встигає обробляти і критично оцінювати отриману інформацію. Це створює так звану «інформаційну втому», коли загальна стійкість до шкідливих інформаційних впливів значно знижується. У сучасних умовах, коли інформація стала масовим і доступним явищем, її цінність і якість поступово втрачаються. У таких обставинах українцям необхідно навчитися ефективно фільтрувати інформацію, визначати її пріоритетність та підтримувати базову цифрову гігієну. 

Я вважаю, що в 2025 році українцям варто зосередитися на розвитку кількох ключових навичок. Насамперед, це критичне мислення, яке допомагає аналізувати та оцінювати достовірність інформації, особливо з неперевірених джерел. Також дуже важливо підвищувати цифрову грамотність, адже розуміння принципів роботи платформ, алгоритмів та технологій ШІ дозволяє краще орієнтуватися в інформаційному просторі. Крім того, потрібно навчитися оцінювати джерела інформації, щоб визначати їхню надійність та авторитетність, особливо в умовах поширення контенту на анонімних платформах, таких як Telegram.

І, звичайно, не можна забувати про управління інформаційним потоком, що включає здатність уникати перевантаження, фільтрувати інформацію та зберігати стійкість до шкідливих впливів.

Засновниця ініціативи з інфогігієни «Як не стати овочем» Оксана Мороз:

1. Для мене значущим є те, що нарешті почали проводити дослідження на самому ринку медіаграмотності. Ми зараз проводимо його із Zinc Network для Національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр», щоб більш детально дослідити ринок і зрозуміти, яким чином досягнути його більшої ефективності.

Дослідження триває, ми вже пройшли багато координаційних етапів. Мене вразило і я вважаю важливим моментом те, наскільки однаково хочуть зрозуміти й покращити ефективність розвитку медіаграмотності представники ініціатив, представники держави, силових структур, Збройних сил, донорів. Проявляється єдність у тому, що нам потрібно аналізувати процеси, вивчати стан і вдосконалюватися.

З уже проведених інтерв’ю бачу, що у нас дуже хороший потенціал, щоб рухатися за результатами цього дослідження більш ефективно.

• Читайте також: Єдність, медіаграмотність, зміни в законодавстві — тільки так можна завадити втручанню Росії в українські вибори після війни

Знаковою подією для мене стало те, що Національний тест із медіаграмотності цього року показав усьому ринку, що можна виходити за межі «бульбашки», це треба робити. Що можна доєднувати бізнес, і він доєднується. Це стало хорошим сигналом.

Цього року значно поглибилася і розширилася робота з молодою аудиторією. Багато великих громадських організацій, ініціатив почали системніше займатися з молоддю, ініціатив у цьому напрямку стало більше. Це хороша тенденція.

2. Нам потрібно провести ґрунтовне комплексне дослідження сегментації аудиторії. Ті дослідження, які у нас є зараз, дають точкові уявлення про аудиторію. Більшість інформації про пріоритетність аудиторії ґрунтується на експертній думці чи донорів, чи ініціатив, чи донорів та ініціатив, і держави. Нам потрібно спиратися на глибинні сегментаційні дослідження, які будуть показувати й те, які на ринку є сегменти стосовно медіаграмотності, який в аудиторій рівень розуміння проблематики, якими є базові знання. Однозначно йдеться про дослідження з продуманим дизайном, із компонентом якісних досліджень, можливо навіть з експериментами, що дасть можливість відповісти на це питання комплексно.

У межах дослідження ринку медіаграмотності я проводжу глибинні інтерв’ю зі знаними експертами, які глибоко працюють у предметі, й кожен бачить проблематику по-своєму. Одні експерти вважають молодь більш пріоритетною, інші говорять про старше покоління, а хтось говорить, що нам потрібно зосередитися на військових. Ми працюємо на одному ринку, але бачимо його і різних кутів. У кожного є свій досвід, а нам треба знати об’єктивну картину.

На цьому етапі розвитку ринку важливо почати переходити від суб’єктивних оцінок кожного з нас як експертів, учасників ринку, до єдиної об’єктивної картини, і через неї фокусуватися на найбільш вразливих групах і найбільш важливих сегментах.

Нам не вистачає цього єдиного фокуса у баченні об’єму ринку, проблематики ринку та роботи на цю точку фокусування.

Ми маємо чудові базові умови: маємо ініціативи, експертів, залученість донорів, залученість держави, важливість поставленого питання, однак дуже не вистачає скоординованих дій у єдиній проблематиці.

Зрозуміло, ми не зможемо зробити так, щоб умовні сто відсотків ініціатив, учасників ринку працювали на одне, і це не потрібно. Проте, щоб досягати результату у тих складних умовах, в яких ми зараз живемо, і йдеться не тільки про війну, а й про сучасні виклики з соціальними мережами, штучним інтелектом, дуже важливо не розпорошуватися, а концентруватися.

3. Інформаційні кампанії можуть популяризувати, приводити аудиторію до певного важливого контенту, але самі по собі точно не сформують ні медіаграмотності, ні критичного сприйняття. Важливо, яким буде сам цей продукт, він має бути якісним.

Я виступаю за те, щоб була активна кампанія «Білого списку» якісних медіа Інституту масової інформації. У цьому випадку не йдеться лише про промоцію, йдеться про якість.

4. 2025 рік буде складним. З кожним роком у нас виклики ускладнюються. Окрім базових викликів, які є у світі, а це соціальні мережі та штучний інтелект, додаються виклики війни й дуже інтенсивної інформаційної війни. У нас додається виклик політики й виборів: будуть вони чи не будуть, уже в цьому році ми побачили, наскільки активізувалося інфополе.

В українців величезна втома, і це сильно провокує різноманітні конфлікти, видко запалює людей. Усе це не сприяє тому, щоб люди фільтрували інформацію і набували інформаційну стійкість.

2025-й — це той рік, коли нам треба чесно відповісти на запитання «Чи можемо ми зробити щось для тактичного розвитку?». Чи нам все-таки треба сконцентруватися на інструментах не найбільшої тактичної дії, наприклад, популяризувати «білий список» медіа, щоб люди знали, звідки брати інформацію, та пояснювати, чому не слід брати інформацію з анонімних джерел, а всі інші зусилля мають бути сплановані хоча б на середньострокову перспективу.

• Читайте також: ІМІ оновив «Білий список» прозорих і відповідальних медіа

2025 рік має об’єктивно бути роком системних змін на ринку медіаграмотності. Ті проєкти, які працюють на тактичні задачі, мають тільки набирати інтенсивності, а паралельно має розгортатися інтенсивний процес із систематизації, структурування ринку, підвищення ефективності, бо без цього, на мою суб’єктивну думку, ми будемо втрачати свою ефективність.

Ринок має бути сегментований, структурований, ми маємо чітко розуміти, на що працюємо, як координуємося з державою, бізнесом, донорами, і ми маємо максимально попрацювати на те, щоб цей потенціал, який не просто закладений, а уже проріс, підтримати для зміцнення ринку медіаграмотності, самодостатності.

Ілюстрація на головній: Getty Images