Коли слова вбивають. Як працює платформа Kremlin’s Voises і для чого вона потрібна
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
Коли слова вбивають. Як працює платформа Kremlin’s Voises і для чого вона потрібна
Громадська організація Internews Ukraine запустила та презентувала інформаційну платформу Kremlin’s Voice, де створила перелік російських пропагандистів та зібрала їхні людиноненависницькі висловлювання із закликами до війни проти України, вбивств українців і геноциду. Також організація презентувала ще одну платформу «Книга пам’яті», де розміщені історії свідків і постраждалих від воєнних злочинів Росії.
Kremlin’s Voice — це база даних пропагандистів Росії, покликана зафіксувати їхні злочинні висловлювання, які стали підґрунтям для нинішнього вторгнення російської армії на територію України. Це дозволить зберегти докази злочинної діяльності пропагандистів, аби згодом притягнути їх до відповідальності на рівні з російським військово-політичним керівництвом і воєнними злочинцями. MediaSapiens розповідає, як працює платформа.
Нинішня російсько-українська війна доводить, що фраза «слово здатне вбити» може мати цілком пряме значення. Адже її передумовою стали численні антиукраїнські наративи, які російські пропагандисти роками вливали у вуха росіянам.
«Пропаганда дала основу для війни Росії проти України. І наративи про перегляд історії, про так звану велич Росії, і спроба переписати історію України, заперечення існування України, і наративи про те, що вони лише миротворці, — все це не просто слова. За цими словами стоять життя людей, вони породжують убивства, геноцид, тортури. Це приклад, коли слова насправді вбивають. І саме тому російські пропагандисти є співучасниками злочинів Росії», — сказала під час презентації аналітикиня Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Ірина Субота.
Російські пропагандисти прямо говорили, що «послідовників українськості треба знищувати як скажених тварин», і закликали до «тотальної деукраїнізації» — це і стало фундаментом для злочинів, які вчиняють російські військові в Україні.
Наприклад, один з ідеологів Кремля, філософ Олександр Дугін заявляв про «принциповий підхід до української проблеми», яку нібито можна розв’язати «лише відсутністю цього терористичного утворення». Це висловлювання по суті є ідентичним нацистській тезі про «остаточне розв’язання єврейського питання», яке стало основою для Голокосту — геноциду євреїв. При цьому, як ішлося в дослідженні Павла Худіша, російська пропаганда регулярно використовує антисемітські стереотипи проти України.
Інший російський пропагандист, «воєнкор» Владлен Татарський поширював меседж російської пропаганди про Україну як «анти-Росію», тобто державу, де «русофобія зведена в ранг національної політики», та наголошував, що «ліквідація такого терористичного анклаву, яким стала Україна, життєво необхідна для Росії» і що саме існування України як такої є «екзистенційною загрозою для Росії».
Російські пропагандисти закликають убивати українців лише за їхній патріотизм. Наприклад, іще один російський «воєнкор» Дмитро Стешин в одному з ефірів говорив, «що більше людей, які готові захищати свою українську самобутність, політичну українськість і київський режим зі зброєю в руках, ми знищимо чи покалічимо, то легше нам буде жити з тим, що зараз називається Україною».
Інші російські пропагандисти прямо закликали до масових терактів і вбивств цивільних українців. Наприклад, журналіст Сергій Мардан закликав: «Бомбіть Київ! Бомбіть Харків! Бомбіть Дніпропетровськ! Не шкодуйте боєприпасів! Якщо українська політична нація хоче війни, вона має отримати таку війну, яка не залишить від цієї нації навіть спогадів». Також він поширював відверто геноцидні гасла проти українців як нації, наприклад, він писав: «Українство як система має повністю викорінюватися на звільнених територіях. Повна та тотальна деукраїнізація».
Особливою жорстокістю відзначився телеведучий Антон Красовський, який говорив, що з радістю спостерігає, як «російські ракети летять над територією так званої України і влучають прямо в ціль». Але справжнім шоком стали його прямі заклики до жорстоких убивств українських дітей: «Прямо топити таких дітей треба було в Тисині, прямо там, де “плине кача”. От прям топити цих дітей. Топити! Прям у Тисині. <...> . А це є наш метод. Ось прямо сказав “москалі окупували” — і одразу прямо кидаєш у річку з буйною, бурхливою течією. <...> Там кожна хата називається “смерекова хата”. І ось прямо в цю “смерекову хату” забивати та палити», — закликав він в одному зі своїх інтерв’ю.
Ці наративи довго та планомірно вливали у вуха російським військовим, які тепер буквально намагаються втілити ці заклики в життя: одні — бо повірили, що українці — це загроза, а інші — бо не вважають українців людьми, достойними життя. Градус ненависті у кожного свій, але джерело його одне й те саме — злочинна пропаганда.
«Саме російські пропагандисти нормалізують насильство, заклики до агресії, які можна почути звідусіль. Тож навіть якщо російські військові чують, що українці — це недолюди, а існування України — це історична помилка, коли ми бачимо ці злочини, то розуміємо, що це могло бути вчинено лише людьми з промитими мізками», — сказала аналітикиня Internews Ukraine Анастасія Герасимчук.
Усі ці висловлювання належать не політрукам, які виховують російську армію, а представникам медіа, лідерам думок і так званому експертному середовищу Росії. Транслюють їх на загальнонаціональних федеральних каналах, тобто для всіх росіян. Саме тому абсолютна більшість російського населення підтримує і саму війну, і злочини проти українців. «Вони мобілізують російське населення на підтримку цієї агресії», — підкреслила Анастасія Герасимчук.
Але навіть для тих росіян, які, наприклад, не підтримують воєнні злочини, є окремі порція пропаганди: та, яка заперечує злочини та називає їх фейками. Вона говорить, що інакше «Україна напала би першою», «Україна 8 років бомбила Донбас», а «росіяни звільняють братів-українців від хунти».
«Кожен російський наратив має свою мету. Одні — покликані спростовувати злочини, які вони вчинили у Бучі, коли російські пропагандисти буквально заперечували всі докази. Інші — применшують значення розслідувань. Наприклад, як це було з розслідуванням справи про збиття літака рейсу MH17. Також є ціла низка наративів, покликаних висміяти український проєвропейський вибір або взагалі зменшити довіру до Заходу, до Європи і до демократичних цінностей», — сказала Ірина Субота.
Такі наративи змушують людей якщо і не підтримувати вбивство цивільних українців, то бодай підтримувати сам факт війни на території України. Бо одні росіяни, наприклад, вірять, що «Україна загрожувала Росії», тому «Росія мусила вдарити першою», інші ж навіть досі думають, що «росіяни та українці — один народ», а вся інформація про російські воєнні злочини — це фейки Заходу, який і спровокував «убивство слов’ян слов’янами». Усе це в підсумку призвело до того, що критична маса росіян підтримує війну.
Відтак, наголошують експерти, рупори Кремля причетні до воєнних злочинів і війни в Україні не менше, ніж російське військово-політичне керівництво, і самі російські військові, які віддають і виконують такі накази. Тому справедливо, кажуть вони, щоб ці пропагандисти понесли за це покарання, поставши перед трибуналом, як і російський президент Володимир Путін і його оточення. Проте це — доволі складний і тривалий процес, але в усякому разі висловлювання рупорів Кремля, зібрані на платформі Kremlin’s Voice, надалі слугуватимуть доказами. Для зручності пропагандистів на сайті можна шукати за категоріями або за першою літерою прізвища. Усі їхні злочинні висловлювання мають посилання на джерело та поділені за тегами. А ще користувачі зможуть доповнювати список, заповнивши відповідну форму. Тож перелік злочинних голосів Кремля лише зростатиме і прямо зараз вони наговорюють собі на тюремні терміни, кажуть експерти.