Кількість українців, які перевіряють інформацію на достовірність, за два роки (2020-2022) зросла майже вдвічі з 24% до 47%. 20% не стільки перевіряють, скільки шукають повнішу, деталізовану інформацію; не перевіряє медіаконтент менш як третина аудиторії (31%). Про це свідчать дані Індексу медіаграмотності, який досліджує ГО «Детектор медіа».

Також більш ніж удвічі зросла кількість споживачів, які шукають підтвердження новин в інших ЗМІ (68% vs 32%), майже вдвічі — тих, хто оцінює надійність джерела, на яке є посилання (19% vs 33%) та тих, хто шукає першоджерело, на яке є посилання (18% vs 30%).

Також за останні два роки підвищується рівень чутливості до спотвореного контенту, а аудиторія стає більш компетентною у відстеженні фейкової інформації.

Наприклад, значущість проблеми дезінформації підкреслює 61% аудиторії (порівняно з 57% у 2020 році). 24% зазначили, що завжди можуть вирізнити фейки та не звертати на них уваги, і лише 18% у порівняні з 32% (у 2020 році) інтуїтивно вирішують, наскільки можна довіряти повідомленню. Частка українців, хто виявляє дезінформацію, шукаючи посилання на джерело в матеріалі, навпаки, суттєво зросла у порівнянні з 2020 роком — з 28% до 39%. Також респонденти орієнтуються на відео/фотопідтвердження (26%  vs 32%), наявність різних точок зору на подію (26% vs 31%).

Проблема замовних матеріалів у ЗМІ залишається актуальною для половини аудиторії (52% vs 55%); лише 21% вважає її неактуальною, бо вперше чує про «джинсу».

52% підозрюють «джинсу», коли в матеріалі висвітлено лише позитивні чи негативні аспекти персони, групи або товару; для 24% важливим маркером є те, що матеріал може сприяти впізнаваності персони, організації чи товару. 29% аудиторії  визначають замовний матеріал інтуїтивно; опитані також звертають увагу на наявність оцінок (позитивних або негативних) і коментарі упереджених або невідомих експертів (по 21%).

Загалом, до більшості медіа українці ставляться підозріло — довіряють лише частково (від 58% до 84%). Але якщо у 2020 році рейтинг недовіри очолювало телебачення, то у 2022 році частка тих, хто довіряє цьому джерелу, зросла втричі (з 10% до 30%). Суттєво зросла довіра до радіо (з 23% до 40%) та подкастів — з 18% до 25%.

За останній рік суттєво збільшилася довіра до офіційних джерел. Найбільше українці довіряють інтерв'ю з очевидцем події (55%), з посиланням на українські органи влади (43%) та офіційні повідомлення на інтернет-ресурсах урядових інституцій (29%).

Про дослідження: загальнонаціональне кількісне опитування проводилося компанією «New Image Marketing Group» на замовлення «Детектора медіа» у грудні 2022 — січні 2023 року. Дані зібрані за допомогою інтерв’ю face-to-face за допомогою планшета за стандартизованим опитувальником (CAPI), що проводилися серед жителів України віком від 18 років особисто. Вибірка: 1200 респондентів, репрезентативна за віком, статтю, областю і типом населеного пункту (за винятком тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та АР Крим).

Дослідження проведене за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії (DANIDA).