Спершу перевір — потім повір. Які інструменти використовують фактчекери VoxCheck

Спершу перевір — потім повір. Які інструменти використовують фактчекери VoxCheck

09:30,
18 Березня 2023
2639

Спершу перевір — потім повір. Які інструменти використовують фактчекери VoxCheck

09:30,
18 Березня 2023
2639
Спершу перевір — потім повір. Які інструменти використовують фактчекери VoxCheck
Спершу перевір — потім повір. Які інструменти використовують фактчекери VoxCheck
Штучний інтелект уже може генерувати тексти не гірше, ніж завзятий конспіролог, а от фото, відео, документи та заяви може перевірити кожен.

Щодня українські фактчекери аналізують та спростовують російську дезінформацію — фейки, маніпуляції, вигадані новини чи підроблені документи. MediaSapiens уже розповідав, які інструменти використовують аналітики й аналітикині «Детектора медіа», а тепер про свою роботу та застосовувані інструменти розповідає Кирило Перевощиков, аналітик VoxCheck. І дає поради, якими можна скористатися у боротьбі з російською пропагандою.

Як перевірити фото й відео

Головний інструмент для перевірки фото й відео — зворотний пошук зображень у різних системах: TinEye, Google Lens, Bing. Іноді доводиться шукати й у Yandex, особливо якщо треба знайти інформацію в російськомовному сегменті. Часто завдяки такому пошуку вдається знайти першоджерело або принаймні підказки, де продовжити перевірку.

Також у браузері можна встановити плагін Fake News Debunker by Invid із кількома функціями: зворотний пошук зображень, аналіз метаданих, аналіз змін, зроблених на фото. У виявленні фотоманіпуляцій допоможуть і інструменти на сайті FotoForensics.

Якщо нічого з переліченого не знайшло оригінал, доведеться шукати за ключовими словами. Також звертаємо увагу на будь-які деталі, які вкажуть на геолокацію: номера авто, дорожні знаки, особливості місцевості. Якщо знаємо район чи населений пункт, де, ймовірно, робили зйомку, шукаємо схоже місце в онлайн-картах.

Підроблені документи часто можна виявити ще до етапу зворотного пошуку чи аналізу фотоманіпуляцій. Достатньо уважно прочитати «документ»: чи коректний шаблон обрали для його оформлення, чи правильно вказані імена, посади людей, чи немає русизмів, які неминуче виникають у тих, хто вирішив створити фейк російською та перекласти його українською.

Як аналізувати соцмережі

Інструмент CrowdTangle дозволяє моніторити дезінформацію в соцмережах за ключовими словами, конкретними посиланнями, регіонами та мовами поширення. Також ми одразу бачимо, хто репостить фейки та наскільки вірусною є інформаційна атака.

Стає в пригоді й старий-добрий ручний моніторинг. Протягом останніх років у нас сформувалися переліки каналів у різних соцмережах, месенджерах, які наша команда регулярно відстежує. Наприклад, торік VoxCheck опублікував дослідження дезінформації про Україну в російських і проросійських телеграм-каналах. Ми досі перевіряємо контент у 59 каналах, представлених у цій роботі, а також в інших джерелах, де можна помітити співзвучні наративи.

Як визначити скоординоване поширення дезінформації

Вищезгадані інструменти — CrowdTangle, ручний моніторинг каналів — допомагають зрозуміти, наскільки масовою та скоординованою є атака. Якщо ми говоримо про російську дезінформацію, то зазвичай ініціатором хвилі поширення є державні органи або державні ЗМІ Росії. І вже після державних повідомлень «лавина» брехні сходить на решту ЗМІ, блогерів, воєнкорів, псевдоекспертів.

Щоб відстежити першоджерело, намагаємося знайти найранішу згадку фейку. Якщо ж оригінальне повідомлення видалили й користувачі не встигли його архівувати, доведеться проаналізувати інші публікації та з’ясовувати, на кого посилаються їхні автори.

Штучний інтелект

У рамках програми Third-Party Fact-Checking Meta надає нам інструмент для спростування неправдивої, маніпулятивної інформації у фейсбуку та інстаграмі. Штучний інтелект знаходить публікації з аналогічним змістом (текст, фото, відео, посилання на сторонні ресурси) і позначає їх нашим спростуванням. Після маркування в пості з’являється посилання на наш фактчек.

Штучний інтелект також використовується в уже згаданих системах для зворотного пошуку зображення. Зокрема і в таких специфічних сервісах як PimEyes для розпізнавання обличчя та пошуку фото зі схожим обличчям.

Поки ми не стикалися з текстами, які згенеровані ШІ. Проте загроза справді існує — той же ChatGPT може згенерувати теорію змови не гірше за досвідченого конспіролога.

Щоправда, наразі немає чіткого розуміння, як відрізнити текст авторства штучного інтелекту від решти прикладів дезінформації. Особливо якщо йдеться про одноманітні, передбачувані повідомлення, які російська пропаганда повторює ледь не щодня.

Як спростувати фейк

Спочатку ми перевіряємо, хто поширив фейк, чи поширювало це джерело (блогер, політик, видання або інша організація) дезінформацію раніше. Далі шукаємо інші публікації зі схожим змістом — це потрібно, аби знайти інші різновиди, такі собі «мутації» цього фейку, та охопити у фактчеку всі неправдиві тези.

Основний етап — фактчек на основі відкритих джерел. Залежно від випадку, перевіряємо, чи коректно в публікації передали зміст заяв, новин, законів, наукових статей, статистичних досліджень, розслідувань. Якщо у фейку фігурують фото чи відео, обов’язково встановлюємо їхню достовірність.

За необхідністю робимо запит до певної установи чи беремо коментар в експертів. Після перевірки всіх тез залишається визначити вердикт: неправда, маніпуляція, конспірологія, перебільшення. Або ж у нас не вистачає даних для повної перевірки — тоді залишимо вердикт «Безпідставно».

Складнощі в роботі фактчекера несуттєво відрізняються від проблем інших працівників медіасфери. Насамперед це великі обсяги інформації, які треба регулярно аналізувати, та необхідність швидко реагувати на виклики, загрози.

Також під час повномасштабної війни залишається дилема між фактчекінгом та безпековими питаннями. Наприклад, у відкритих джерелах уже можуть з’являтися підтвердження про окупацію або деокупацію територій, але публікація чутливої інформації до заяви офіційних джерел може лише нашкодити силам оборони.

Поради тим, хто тільки починає

Правило №1 — завжди перевіряти першоджерела. Якісні ЗМІ іноді можуть припуститися помилки в перекладі чи через брак часу не встигнути повністю розібратися в питанні. Або ж представники влади зманіпулюють і перекажуть лише ту частину новини, що вигідна для їхнього рейтингу.

Звісно, це не означає, що інституту репутації не існує — відповідальним медіа однозначно треба довіряти більше, ніж жовтій пресі. Однак краще перевірити оригінальну новину, навіть якщо раніше не помічали помилок у певному каналі. Коли немає можливості знайти першоджерело, оцініть, наскільки неупередженим, збалансованим, логічним, аргументованим є повідомлення. Можливо, в тексті забагато емоцій, його різні частини суперечать одна одній, а єдиним аргументом автора є «анонімні джерела»? Це можуть бути ознаки викривленої інформації. Не буде зайвим звернення до експертів, якщо не впевнені, що дійшли правильних висновків.

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду