Про імунітет та його види, про те, чому люди бояться вакцинуватися, про історію щеплень, типи вакцин і навіть про те, як крізь призму медіа досліджувати епідемію, можна дізнатися завдяки матеріалам проєкту «Абетка вакцинації від А до Я, або Освітнє щеплення від дезінформації». Проєкт разом із експертами-біологами втілила Академія української преси за підтримки ініціативи Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Медійна програма в Україні», що реалізується міжнародною організацією «Internews». Експерти проєкту створили матеріали для учнів та вчителів шкіл, які мають допомогти їм краще порозумітися у складній темі й навчитися аналізувати інформацію про вакцини та щеплення. Детально про проєкт під час онлайн-презентації розповіли експерти, які долучалися до його створення, — Руслан Шаламов та Микита Каліберда.

Один із авторів проєкту, кандидат біологічних наук Руслан Шаламов каже, що людству відомо про кілька пандемій і приблизну кількість людей, які внаслідок них загинули. «Однак із кожним разом ми бачимо, що медицина не стоїть на місці і дає раду пандеміям дедалі краще, — розповідає Руслан Шаламов. — Зокрема, успіхом можна назвати результати роботи профілактичної медицини, дієвої у боротьбі з пандеміями. У тому числі йдеться і про вакцинацію».

Він додає: попри успіхи вакцинації, у світі й зокрема в Україні поширюються антивакцинаторські настрої. «Наприклад, у 2018 році у Європі зареєстрували близько 83 тисяч випадків кору, із них 54 тисячі — в Україні, із них 16 — смертельних. В Україні станом на початок липня 2020 року лише 37% (від планового річного показника) дітей віком до року вакциновані від кору, паротиту і краснухи, — каже Руслан Шаламов. — Ці числа говорять, що в Україні посилюються антивакцинаторські настрої, батьки з меншою охотою хочуть вакцинувати своїх дітей, що призводить до такого жахливого становища». На його думку, така ситуація виникла через брак просвітництва у школах, медіа тощо. «Зараз у медіа набагато простіше знайти антинаукову інформацію, ніж зважену, науково підкріплену думку лікарів. Тому попри те, що вакцинація визнана найбільш ефективним медичним втручанням з усіх, винайдених людиною, антивакцинатори наразі виграють», — розповідає він. 

Антивакцинаторські настрої, за словами експерта, у світі поширюються із кінця XVIII століття, відколи вакцини лише починали виготовляти (докладно про це нещодавно розповідала українська служба Бі-бі-сі). «Стурбованість безпечністю вакцини виглядає як ланцюг подій: спочатку оголошують про ще не доведену побічну реакцію від вакцини, потім не доведений ефект широко рекламується в ЗМІ, пізніше гіпотеза не підтверджується, проте потрібно багато років, щоб люди в це повірили», — каже Руслан Шаламов.

Проєкт «Абетка вакцинації від А до Я, або Освітнє щеплення від дезінформації» створений якраз для того, щоб учителі й учні більше дізналися про вакцинацію. «З аргументами антивакцинаторів потрібно працювати, дуже ретельно їх вивчати і кожного разу пояснювати всім своїм слухачам, учням, як спростувати такі аргументи. Показувати, що всі їхні докази є фейковими, ненауковими», — додає експерт.

Ще один автор проєкту, біолог Микита Каліберда каже, що це чи не єдиний освітній проєкт в Україні, який стосується вакцинації. «Всі матеріали проєкту — комікс, посібники для вчителів, плакати та інше, — ми розмістили у вільному доступі. Усі вони безкоштовні, — розповідає Микита Каліберда. — Що більше ці матеріали використовуватимуть учителі, що більше про них дізнаватимуться учні та батьки, то краще люди ставитимуться до вакцин та щеплень».

За словами Микити Каліберди, творці проєкту перш за все хотіли поширити перевірену інформацію про вакцини: як вони працюють, як їх розробляють, які бувають види вакцин. «Ще одна мета проєкту — навчати медіаграмотності, адже ми знаємо, що дорослі люди, які закінчили школу, дізнаються про вакцинацію з медіа. Ніхто не читає додаткові книжки, не вчиться на спеціальних курсах. Тому ми хотіли, щоби наші продукти вчили освітян та учнів аналізувати інформацію, відрізняти фейки від правди», — каже біолог.

 Серед матеріалів проєкту — плакат, створений для промоції коміксу. Однак він, як каже Микита Каліберда, став окремим повноцінним продуктом. «Це плакат про те, що треба аналізувати інформацію, а не лише прислухатися до того, що ми чуємо у медіа і від знайомих. Ми розіслали його майже у тисячу шкіл України», — розповідає він.

 Ще одна частина проєкту — комікс «Щепле-що? Чомучки у пошуках відповідей про щеплення», створений для учнів початкової школи. «За сюжетом коміксу, учні й учениці вирушають шукати інформацію про вакцини. У ході подорожі аналізують, чому можна, а чому не можна довіряти і розуміють, що таке насправді щеплення, — каже Микита Каліберда. — Ми сподіваємося, що комікс спонукатиме вчителів до додаткових бесід з учнями і що ідеї, викладені в ньому, надихнуть дітей говорити про питання вакцинації, медіаграмотності та довіри до матеріалів медіа».

Для 5-6 класів у межах проєкту створили графічний роман «Як імунні клітини вірус долали», в якому пояснили, як формується імунітет після вакцинації і як він спрацьовує, коли до організму потрапляє справжній збудник. Також твір розповідає, хто такі експерти й чому не варто довіряти анонімним джерелам. «Вся інформація, зібрана у романі, є науковою та перевіреною. Проте ми старалися написати його максимально простою мовою, без заскладних термінів», — каже Микита Каліберда.

Експерти проєкту також розробили матеріали трьох занять для позакласних уроків у 8–11 класах. Для восьмикласників експерти підготували урок про імунітет та його види, а уроки для учнів 9–11 класів присвячені вакцинам, різним типам профілактики, видам препаратів для щеплення. «Під час уроків ми пропонуємо учням подивитися відео з тіктока, переглянути відеофейки. Наприклад, що вакцинована людина нібито притягує предмети як магніт, — розповідає біолог Микита Каліберда. — Оскільки в соціальних медіа є як підтвердження, так і спростування фейків та маніпуляцій, ми дивимося відео із соцмереж, і за допомогою інформації із тих самих соцмереж намагаємося їх спростувати. Це дуже актуальне завдання, яке дозволяє учням свідомо подивитися на соцмережі і ту інформацію, яка там поширюється».

На заняттях, які експерти розробили для класів із поглибленим вивченням природничих наук, учням пропонують дізнатися про епідемію через матеріали в медіа. «На цьому уроці вчитель — це лише фасилітатор, який спрямовує, допомагає, посилює роботу учнів. Вони читають статті, дивляться відео, вивчають наукові публікації», — каже Микита.

Крім цього, експерти проєкту «Абетка вакцинації від А до Я, або Освітнє щеплення від дезінформації» створили посібник «Про вакцини для учителів: теорія та медіаграмотність», присвячений медичним, біологічним та медійним аспектам просвітництва щодо вакцинації. У посібнику викладена коротка історія створення вакцин, описана основна мета вакцинації, типи й компоненти вакцинних препаратів, процеси їх створення, побічні ефекти щеплень тощо. Також у посібнику є чимало вправ для роботи з учнями, які розвивають медіаграмотність. «Посібник допомагає зрозуміти, що таке вакцинація. Лекції для освітян доступні й у відеоформаті. Послухати їх можна у транспорті, готуючи сніданок чи вечерю», — каже Микита Каліберда.