Петиція на сайті президента з пропозицією внести законопроєкт про ратифікацію Стамбульської конвенції до Верховної Ради України набрала необхідні для розгляду 25 тисяч голосів. Це вже друге подібне звернення.

Станом на 17:00 28 січня петицію підтримало вже понад 25 тисяч. Петицію щодо «невідкладної ратифікації конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» 24 листопада 2021 року подала Олена Шевченко, голова громадської організації «Інсайт», громадська активістка та правозахисниця.

У петиції вона нагадала, що громадська ініціатива «Марш жінок» ініціювала та створила схожу петицію в 2020-му, яка також зібрала понад 25 тисяч необхідних голосів.

«5-го червня 2020 року ми отримали від вас відповідь щодо неї — що ви доручите Міністерству закордонних справ України та Міністерству соціальної політики України оперативно опрацювати вказане питання, а також внесете в порядку законодавчої ініціативи на розгляд Верховної Ради України відповідний проєкт закону України ("Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами" — MS), — йдеться в тексті петиції. — Попри те, що стала однією із держав-авторок Конвенції та однією з перших підписала її, досі не здійснює жодних кроків для її ратифікації».

Крім того, у петиції закликають Зеленського сприяти включенню законопроєкту до порядку денного парламенту, провести консультації з усіма політичними силами та партіями/фракціями у Верховній Раді України щодо роз’яснення положень Стамбульської конвенції та важливості її ратифікації, а також забезпечити прозоре та незалежне голосування щодо ухвалення законопроєкту.

• Читайте також: Що таке гендернозумовлене насильство і хто від нього потерпає

«Нагадуємо ще раз про вимогу ратифікувати Стамбульську конвенцію проти насильства якомога швидше. Ми готові публікувати петиції кожні три місяці та збирати необхідну кількість підписів до тих пір, поки Стамбульська конвенція не буде ратифікована, а тисячі жінок, що постраждали від насильства, не буде почуто», — зазначається в заяві.

Поточний статус петиції — «очікує на розгляд». Відтепер протягом трьох робочих днів після набрання потрібної кількості підписів ОП повинен повідомити про початок розгляду, який має бути здійснений не пізніше, ніж протягом 10 робочих днів після цього повідомлення.

• Читайте також: Фемінізм не на часі? Які міфи про гендерну рівність поширюють українські політики й публічні люди

Стамбульська конвенція — це міжнародна угода Ради Європи щодо насильства проти жінок та домашнього насильства, відкрита для підписання 11 травня 2011 року у Стамбулі. Конвенція набула чинності 1 серпня 2014 року, першою у 2012 році її ратифікувала Туреччина, станом на 2018 рік конвенцію підписали 45 країн. В Україні Стамбульську конвенцію досі не ратифікували, хоча спроба була ще у 2016 році. Ратифікація Стамбульської конвенції в Україні є однією з вимог маршів жінок, які проходять у різних містах 8 березня.

• Читайте також: Десять міфів про ЛГБТ+, поширених в українських медіа та суспільстві

Нагадаємо, дослідження «Гендерна рівність в українських ЗМІ», проведене проєктом «Повага — кампанія проти сексизму в українських ЗМІ та політиці» та AI-платформою медіааналітики Semantrum, свідчить, що в українських медіа негативних публікацій щодо гендерної рівності у 2,5 рази більше, аніж позитивних. Лідерами за кількістю негатива стали сайти Politeka, Znaj.ua та ТСН.ua, за охопленням лідирують телеканали «Україна», «1+1» та «Інтер», за індексом лояльності медіа (співвідношення негатива до позитиву) — Politeka, Today.ua, Znaj.ua та «Україна». Натомість позитив щодо цієї теми стосувався «гендерної рівності» (79%), на другому місці — позитив у темі «ЛГБТІК+ спільноти» (22%), на третьому — «жіноче лідерство» (15%). Лідерами за кількістю позитиву стали сайти 24 каналу, НВ та Суспільного, за охопленням лідирують «1+1», «СТБ» та «Інтер», за індексом лояльності медіа — «Газета по-українськи», 24 канал, «Прямий» та «Еспресо», сайти «Суспільне», «Українська правда» та «Українська служба BBC». 

Фото: flickr