Дослідження: творчою роботою в медіа переважно займаються жінки, а 48% керівників — чоловіки

Дослідження: творчою роботою в медіа переважно займаються жінки, а 48% керівників — чоловіки

09:20,
23 Грудня 2023
1522

Дослідження: творчою роботою в медіа переважно займаються жінки, а 48% керівників — чоловіки

09:20,
23 Грудня 2023
1522
Дослідження: творчою роботою в медіа переважно займаються жінки, а 48% керівників — чоловіки
Дослідження: творчою роботою в медіа переважно займаються жінки, а 48% керівників — чоловіки
В Україні проаналізували, як у медіа представлені чоловіки й жінки.

Жінки рідше обіймають керівні посади в редакціях та обираються авторами для висвітлення важливих тем. Так відбувається не лише в Україні, а й у світі, стверджують у громадській організації «Жінки в медіа».

Щоб зарадити недостатньому представленню жінок у медіа та проявам гендерної дискримінації в журналістських матеріалах, ця організація, а також Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення розпочали проєкт з аналізу гендерного профілю українських ЗМІ. Опитування, проведене в межах цього проєкту, охопило 206 медійних організацій, у яких працює понад 4800 людей. Окрім іншого, воно було покликане оцінити ступінь гендерної рівності в українських медіа порівняно з європейськими стандартами.

За словами керівниці ГО «Жінки в медіа» Лізи Кузьменко, дослідження «Гендерний профіль українських медіа» є прикладом поєднання зусиль держави, громадського сектору та медіа. Під час презентації результатів дослідження в «Укрінформі» голова Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення Ольги Герасим’юк сказала, що подібних проєктів в Україні ще не було: «Це перший такий проєкт в Україні та в українському медіапросторі».

«Ми завжди наголошували на необхідності балансу гендерної справедливості в медіа, і зараз ми вирішили поглибити свій аналіз, щоб покращити розуміння реальної ситуації. Ми ретельно вивчали платформи, що впливають на суспільство, розглядаючи медіа не лише як інструмент інформації, але і як невіддільну частину суспільства. Тема дискримінації людей у медіа особливо гострою є сьогодні, під час великої війни, коли ворог намагається скористатися нею для поділу суспільства. Тож ми не лише аналізували, як події висвітлюють, але й досліджували, хто саме це робить — хто працює в медіа, які точки зору вони представляють, яку стилістику використовують», — сказала Герасим’юк.

Голова Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення Ольга Герасим’юк та керівниця ГО «Жінки в медіа» Ліза Кузьменко

На її думку, дослідження дає уявлення не лише про різноманіття голосів, а й про цілісність погляду на суспільство, на те, яким його бачать медіа, чи не викривляють суспільний портрет через різні упередження. Бо медіа можуть як посилювати стереотипи й упередження, так і навпаки — нівелювати їх. При цьому, сказала Герасим’юк, результати дослідження говорять не лише про проблеми, а й про певні досягнення України в цій сфері.

Опитування показало, що у складі більшості медіа, які заповнили анкети, переважають жінки. Лише в медіа, які мають ліцензію на ТБ та радіо водночас, більшість працівників — чоловіки. Однак журналістику все ж таки не можна вважати жіночою роботою, розповіла членкиня ГО «Жінки в медіа», аналітикиня «Гендерного профілю українських медіа» Зоя Красовська. Так, у медійних організаціях, які взяли участь в опитуванні, 53% працівників — це жінки, і лише 47% – чоловіки. Однак приблизно в таких же пропорціях, за даними Держкомстату, представлено загалом населення України (близько 54% жінок проти 46% чоловіків).

Водночас, сказала аналітикиня, жінки переважно обіймають творчі посади «низової ланки» й менше залучені до ухвалення певних стратегічних рішень, ніж чоловіки. Жінки несуттєво переважають за кількістю займаних ними керівних посад, тоді як мають суттєву кількісну перевагу у представництві творчих професій на телебаченні (журналістки, ведучі, маркетинг і піар). Так, творчі професії та професії, повʼязані зі створенням і поширенням контенту, диспропорційно представлені жінками у суттєвій більшості. Наприклад, жінок-журналісток — 77%, а чоловіків-журналістів — 23%, при цьому в керівництві медіа жінок — 52%, тоді як чоловіків — 48%. Водночас чоловіки переважають на посадах технічного персоналу та програмної служби: 70% та 60% відповідно.

Дослідження також показало, що жінки становлять більшість серед молоді в усіх компаніях. Журналісток, телеведучих, фахівчинь із маркетингу, піару та продакшену більше в молодших вікових групах. Що старшими є ці групи, то більше вони представлені чоловіками. Така ж тенденція простежується й серед фрилансерів/-ок, а також серед працівників/-ць підтримки, адміністраторів/-ок та інших підрозділів.

Членкиня ГО «Жінки в медіа», аналітикиня «Гендерного профілю українських медіа» Зоя Красовська

«У дослідженні ми висуваємо кілька гіпотез, які слід розглядати в подальшій аналітиці. По-перше, важливо враховувати вимоги воєнного стану, оскільки це також про мобілізацію та розподіл служби між чоловіками та жінками. Далі необхідно звернути увагу на стаж роботи осіб на керівних посадах, щоб визначити, чи спостерігається збільшення лідерства в останні роки. Дослідження також зауважує не лише кількісне представлення чоловіків і жінок, але і впровадження соціальних політик у компаніях, зокрема, як вони впливають на соціальні ролі чоловіків і жінок у сім’ях. Найчастіше гнучкі політики щодо батьківства, опікунства та покращення балансу між особистим життям і роботою застосовується щодо жінок. Найбільший гендерний розрив є в застосуванні політик відпустки по догляду за дитиною. Відсоток компаній, які практикують таку політику щодо чоловіків, — від 12% до 28%, а щодо жінок — від 41% до 78% організацій у різних категоріях», — розповіла Зоя Красовська.

Відпустки по догляду за дитиною, за її словами, разом із гнучким робочим графіком і повним соціальним пакетом є найбільш популярними соціальними політиками в медіа. Ці й інші соціальні політики застосовує менш ніж половина компаній, проте частіше це відбувається щодо жінок.

Гнучкий робочий графік для жінок застосовують 52% компаній, для чоловіків — 47%, повний соціальний пакет для жінок застосовують 41% компаній, для чоловіків — 36%.

Крім того, результати дослідження свідчать, що серед співробітників, які проходять навчання та підвищення кваліфікації, жінки становлять 59%, чоловіки — 41%. Частка жінок серед тих, хто підвищує свій професійний рівень, є навіть більшою, ніж пропорції між чоловіками та жінками в загальній сукупності співробітників.

34% медіа, що взяли участь в опитуванні, не мають ніякої формалізованої політики рівності. У 68% компаній відсутні посадові особи, консультанти або механізми щодо звернень у випадку порушень політик рівності, у 18% вони є, а ще у 14% — не знають про наявність чи відсутність такого механізму в редакції.

«Це лише перша спроба такого аналізу медіа, і в наступних дослідженнях можна заглиблюватися далі, зокрема дізнаватися про причини явищ, як це можна корегувати і як можна на це впливати», — резюмувала Зоя Красовська. Доречно було б, на її думку, й відстежити вплив війни.

Коментуючи представлені результати дослідження, заступник голови парламентського комітету з питань свободи слова Євген Брагар сказав: «Попри те, що за ринковими мірками зарплата в журналістиці не надто висока, професія все одно залишається привабливою завдяки ефекту медійності та присутності софітів. Однак при тому, що серед працівників медіа переважають жінки, панівні посади в більшості редакцій і на телеканалах займають чоловіки. Та і значна кількість зіркових телеведучих — це чоловіки. Чому так склалося? Мабуть, тому що українське суспільство за багатьма параметрами є традиційним. Традиційно в нас чоловік — голова сім’ї. З часом цей стереотип змінюється. І ми докладаємо зусиль, щоб українське суспільство швидше рухалося вперед, долаючи гендерний стереотип, згідно з яким жінка замкнена у трикутнику “Kinder, Küche, Kirche”».

За словами народного депутата, якщо виникне така потреба, Комітет із питань свободи слова готовий розглянути й підтримати пропозиції щодо посилення відповідальності за висловлювання в медіа, які спрямовані на порушення гендерної рівності. «Ми підтримуємо євроінтеграційний рух України, зокрема в напрямку забезпечення гендерної рівності», — сказав Євген Брагар.

Заступник голови парламентського комітету з питань свободи слова Євген Брагар

У Європейському Союзі ухвалена стратегія гендерної рівності, яка оновлюється кожні п’ять років і має на меті усунути нерівність між чоловіками та жінками в країнах ЄС. Тепер, після ухвалення рішення глав держав та урядів Євросоюзу розпочати переговори про членство в ЄС з Україною, говорили учасники презентації, цей документ має слугувати взірцем для побудови справедливого суспільства і в нашій країні.

Основні напрямки Стратегії гендерної рівності ЄС на 2020–2025 роки, зокрема, такі:

  • припинення гендерного насильства;
  • боротьба з гендерними стереотипами;
  • зменшення гендерних розривів на ринку праці;
  • досягнення збалансованої участі жінок і чоловіків у різних секторах економіки;
  • розв’язання проблеми гендерного розриву в оплаті праці та пенсії;
  • зменшення розриву в обов’язках по догляду;
  • збалансоване представництво жінок і чоловіків на керівних посадах і в політиці.

Втім, за словами урядової уповноваженої з питань гендерної політики Катерини Левченко, сама Україна також не пасе задніх у просуванні до гендерної рівності.

«Відповідно до посади я працюю з усіма органами державної влади та місцевого самоврядування для того, щоб питання гендерної рівності були ефективно забезпечені в роботі. І перше, на що я хотіла б звернути увагу, це те, що останнім часом спостерігається послідовність і сталість роботи. Це позитивний індикатор реалізації принципів рівних прав і можливостей чоловіків і жінок, закладених у національному законодавстві. Вони працюють», — сказала Левченко.

Уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко

Друге, про що вона сказала, — ефективність кроків для гендерної інтеграції, які сьогодні не зводяться винятково до розв’язання соціальних питань. «Ми дуже довго йшли від розуміння цієї політики як суто охоронної та захисної до того, щоб сприймати її як політику стратегічної рівності та недискримінації. Тобто саме так, як це відбувається в Європейському Союзі», — пояснила уповноважена з питань гендерної політики.

Такий принцип, за її словами сформульований і в Державній стратегії забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків, у якій говориться, що кожний орган державної влади має це впроваджувати.

Третій аспект, на якому зупинилася Катерина Левченко, говорячи про гендерну рівність, стосується справедливості. Вона сказала, що жінки й чоловіки повинні мати не тільки рівні права, а ще й рівні можливості для їхньої реалізації та, відповідно, рівну відповідальність. Дослідження щодо представлення жінок і чоловіків у медіа, на її думку, якраз і дає зрозуміти, чи є ця сфера в нас справедливою і що потрібно робити, щоб запобігти перекосам.

«“Гендерний профіль українських медіа” — це перший галузевий гендерний профіль. І це дуже важливо. Нещодавно ми представляли гендерний профіль України, у якому містилась інформація, що характеризує всі сфери життя країни загалом. І наш висновок був такий: з урахуванням сьогоднішніх труднощів у збиранні статистичних даних нелогічно робити загальні гендерні профілі, але дуже важливо сконцентруватися на галузевій роботі. Тож важливість дослідження щодо представлення жінок і чоловіків у медіа важко переоцінити. Воно стало першим галузевим дослідженням гендерного спрямування. Це практично приклад для інших сфер і галузей. Нам потрібні такі профілі для сільського господарства, енергетики, охорони здоров’я тощо», — підсумувала Катерина Левченко.

А заступниця голови фракції «Слуга народу», заступниця керівника Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук сказала: «Стабільність між балансом чоловіків і жінок у медіа наразі тримається. Відносно невелика кількісна перевага жінок у медіа викликана малою заробітною платою, особливо в регіональних медіа, через яку чоловіки не дуже зацікавлені працювати в цій сфері. Проте на керівних посадах у медіа чоловіків усе ж більше за жінок. Позитивна фемінізація індустрії пов’язана також із тим, що серед мобілізованих на фронт медійників переважають чоловіки. Водночас звертає на себе увагу те, що на телебаченні кількість спікерів чоловіків і жінок рівна. Якщо подивитися на співвідношення того, як часто цитують жінок як експертів, як політиків, то воно приблизно рівне».

Заступниця керівника Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук

Ця тема, на думку політикині, має опрацьовуватися органами спільного регулювання у форматі кодексів, однак у цьому процесі соціальна роль жінки не повинна бути зведена до чогось дуже вузького.

Дослідження «Гендерний профіль українських медіа» проведено завдяки проєкту «Мережа гендерних аналітичних центрів: посилення спроможності задля розробки передових політик, оцінки впливу, стратегічної адвокації та сфокусованих комунікацій щодо політик», що виконується Українським Жіночим Фондом за підтримки Європейського Союзу.

Фото: Кирило Чуботін, Укрінформ

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду