Восени 2021 року на телеканалі «1+1» вийде серіал «Моя улюблена Страшко» — адаптація колумбійської теленовели «Yo soy Betty, la fea» («Я — негарна Бетті»), яка вперше вийшла на екрани 1999 року. Історія про негарну, але розумну дівчину, яку не беруть на роботу через нетипову зовнішність, стала популярною. Адаптації серіалу вийшли в Німеччині, Польщі, США, Росії, Грузії, Чехії та інших країнах. Більшість адаптацій знімалися на початку двотисячних, зокрема й російська «Не родись красивой», яку показували на українському телебаченні у 2005 і 2006 роках. Цього разу матимемо українську. Настя Глушко влаштовується на роботу у б’юті-компанію, де стикається із цькуванням та об’єктивацією, а ще закохується у «принца». І якщо ця історія вражала світ 20, 15 чи 10 років тому, чи актуальна вона в часи боротьби із сексизмом щодо жінок?

Україна — не єдина країна, де з адаптацією формату зволікали. У Таїланді, наприклад, свою версію зняли у 2015 році, іспаномовну американську версію створили у 2019-му, алжирську — у 2021 році.

За сюжетом колумбійського серіалу, на роботу в компанію брендового одягу влаштовується головна героїня Бетті. Потворною її вважають геть усі: від керівників компанії до охоронця, який зустрічає на вході. Бетті не стежить за модою, носить брекети, великі окуляри та старомодну зачіску. Через «нетипову» зовнішність дівчині важко влаштуватися на роботу, хоча вона розумна, має диплом та власні ідеї розвитку компанії. Попри високу кваліфікацію, дівчину беруть на посаду секретарки керівника компанії — Армандо. Той саджає у своїй приймальні іншу красуню-секретарку, а Бетті доводиться працювати в тісній коморі без вікна за його кабінетом. У такий спосіб творці серіалу показують, що «у світ» можуть виходити лише ті, хто виглядає по-типовому гарно. Звісно, впродовж серіалу, який має понад 160 серій, Бетті знаходить союзниць та союзників, закохується в керівника компанії, який обманює її та зустрічається з нею заради вигоди. Зрештою вони таки будуть разом, однак після того, як Бетті «перевтілиться» — зніме окуляри та брекети, а ще їй вдасться побудувати успішну кар’єру. Та серйозно її сприйматимуть також лише після так званого перевтілення.

На «1+1» стверджують, що їхня версія серіалу буде відрізнятися від оригінального формату й відобразить реалії сучасного життя українців у великому місті, їхні проблеми та виклики. «У серіалі піднімуть проблеми цькування на роботі, сексизму, об'єктивації, спілкування в інтернеті та інші. Хоча світ стрімко змінюється, суспільство продовжує давати оцінку людині за її зовнішністю. Головна героїня серіалу “Моя улюблена страшко” власним прикладом покаже, що краса — це не лише зовнішні дані, але й якості, які варто розпізнати з перших хвилин: доброта, чесність, вміння співчувати, відданість», — йдеться в анонсі серіалу на сайті «1+1». В українській версії дії відбуватимуться не в модному домі, а в косметичній компанії, куди влаштується на роботу Настя Глушко, роль якої виконає українська акторка Ірина Поплавська.

В образі Насті акторка виглядає як типова героїня формату «Yo soy Betty, la fea» — у неї брекети, великі круглі окуляри, дивна зачіска та вінтажний одяг. Хоча «1+1» називає серіал «старою історією на новий лад», у трейлері ми бачимо, як від вигляду головної героїні всі жахаються: в дитини падає морозиво, літня пані на лавиці та навіть її собака також здивовані. Трейлери, в яких головна героїня стикалася зі схожою реакцією та обговоренням своєї зовнішності, були й до інших адаптацій, наприклад, російської.

«Головна героїня зовнішньо відрізняється від загальноприйнятих стандартів краси, особливо якщо ми говоримо про людей, які працюють в б’юті-індустрії. Попри те, що її не сприймають, кепкують через брекети, окуляри, одяг, дуже далекий від модних тенденцій, вона залишається вірною собі та бачить світ красивим», — йдеться в повідомленні каналу.

Що таке «загальноприйняті стандарти краси», залишається загадкою, але в тому ж трейлері ми бачимо, як із зовнішності головної героїні насміхаються дівчата-моделі, а в іншому трейлері Настю Глушко взагалі називають «чудом у пір’ї». І протиставлення: не красива, але ж розумна й «красива серцем», добра, чуйна, щира. До речі, на «1+1» запустили флешмоб із хештегом #красивасерцем, в якому дотичні до серіалу люди та підписники сторінок каналу розповідають свої історії цькування.

«Я дуже добре знаю, що таке хейт і булінг. Я стикалася з цим як у дитинстві, так і на початку своєї кар’єри, коли мій дірект був переповнений повідомленнями на кшталт “ти занадто товста”, “безголоса”, “не формат для сцени”. Тоді мені було дуже складно, я буквально була знищена всередині. Я не розуміла, як так можна? Навіщо люди мені пишуть це? Як мої пісні можуть викликати стільки ненависті і негативу? Тоді я реально думала покинути кар’єру співачки. Аби вийти з цього стану мені знадобилось більше чотирьох місяців. Я почала працювати з психологом, познайомилася з медитаціями, навчилась дивитися вглиб себе й абстрагуватися від негативу. Бажання висловити власну думку та хоча би трошки вплинути на ситуацію з неконтрольованим булінгом і хейтом у соцмережах допомогли мені записати пісню “Красива серцем”», — розповіла солістка гурту KAZKA Саша Заріцька про пісню для серіалу.

В інстаграмі створили сторінку головної героїні серіалу «Я_не_Страшко», де вона ділитиметься історіями, переживаннями та проблемами, з якими стикалась особисто та які можуть спіткати кожного. «У щоденнику також будуть публікуватись коментарі та поради психолога, адже всі активності до прем’єри серіалу проходять за підтримки громадської правозахисної організації “Ла Страда”», — пояснила MediaSapiens продюсерка серіалів і фільмів «1+1» Олена Єремеєва.

Отже, творці серіалу врахували сучасні тенденції громадської думки та зміну суспільних норм щодо «стандартів краси». Та чи змінюватиме героїня зовнішність, щоб догодити чоловіку, в якого закохається? Чи стане вона щасливою й вийде заміж лише після того, як зазнає зовнішнього перевтілення, як героїня оригінального серіалу Бетті та героїні більшості адаптацій? На «1+1» від спойлерів утримуються, лише кажуть, що намагалися зробити серіал цікавішим та змістовнішим, ніж він був п’ять, дванадцять чи двадцять два роки тому.

Як розповіла Олена Єремеєва, в серіалі, крім головної героїні, буде багато рольових моделей жінок: науковиця Женя (Катерина Кістень), менеджерка Яніна (Дар’я Баріхашвілі), підприємиця Соломія (Надія Хільська). «Всі вони цілеспрямовані, на своїх місцях та успішні. Серед цих талановитих жінок та чоловіків наша улюблена Настя Глушко має пройти свій шлях героїні. Вона — звичайна “сусідська дівчинка”, в якої є свої мрії, страхи та сприйняття світу. І вона долає комплекси та робить кар’єру. Її мрія — допомагати розвиватися великим компаніям, задля чого вона багато вчилась», — каже Олена Єремеєва.

Творці серіалу називають Настю амбітною дівчиною, яка не відходить від своїх принципів та цінностей, але їй бракує впевненості в собі. Настю Глушко виховали бабуся з дідусем зі «скромними фінансовими можливостями». «Тут виникає питання: чи мала Настя змогу вибрати колір і без того не дешевих брекетів, чи коли писала наукові роботи — мала взагалі час на шопінг? Так, вона не гіпстерка, бо веде геть інакший образ життя. Але чим її образ — не стиль, за який варто боротися?» — додає продюсерка. Вона погоджується, що з часів виходу оригінального серіалу про Бетті суспільний контекст повністю змінився, однак не вважає, що сьогодні суспільство повністю вільне від стереотипів. «За 22 роки успішних адаптації серіалу по всьому світу саме так ніхто не говорив про сексуальні домагання, об’єктивацію, цькування на роботі, ненависть у мережі тощо», — стверджує Єромолаєва.

Акторка Ірина Поплавська, яка зіграє «страшка», також ділилася історією цькування: «Коли мені було років 12, всі почали запитувати, що у мене з голосом, може я застудилася. Він був трішки низький та хрипкий, але я цього не чула. Було так неприємно, боляче, доходило до того, що в незнайомих компаніях я мовчала. Аж поки в одній із вистав я не подолала свій страх, набралася сміливості та заспівала з мікрофоном на сцені — це змінило моє ставлення до власного голосу». Вона сподівається, що серіал допоможе глядачам зробити те саме.

Учасниця кампанії проти сексизму «Повага», керівниця суспільного «Радіо Культура» Ірина Славінська каже, що не бачила колумбійського оригіналу, а російську адаптацію дивилася не надто уважно. Однак, зважаючи на синопсис колумбійського оригіналу, вважає, що історія має цікавий потенціал. «Серіал описує ситуацію, де “некрасиві” отримують менше роботи, грошей чи успіху. Саме це стає основою конфлікту та дає можливість поміркувати про певний імператив “красивості” — і про життя на його тіньовій стороні, — каже Ірина. — У цьому ж контексті виникає цікава сюжетна лінія про жіночу солідарність — своєрідний клуб, сестринство “некрасивих” жінок, які не лише розрізнено працюють, але й підтримують одна одну солідарними вчинками. Головна героїня колумбійського серіалу завдяки своїм знанням стає керівницею бізнесу, який власноруч рятує від банкрутства. Звичайно, там і про любов є, але лінія успішної менеджерки не менш потужна — і це цікава рольова модель».

Ірина каже, що їй не подобається напруга щодо «некрасивості» як певної «ненормальності», ще й у парі з високою кваліфікацією та інтелектом. Адже це приклад об’єктивації, де «недостатньо красива» має бути невидимою: працювати в шафі чи в коморі, а не на рецепції. «Тобто зовнішній вигляд — брекети чи окуляри, — стає приводом для образ на робочому місці. Більшу частину серіалу вона потерпає від того, що є “недожінкою”, тобто “недостатньо красивою”, аби на неї звертали увагу. А висока кваліфікація ніби асоціюється з “некрасивістю”. Героїня починає рухатися до перемоги одночасно з миттю, коли зазнає перевтілення — стає більш “красивою”», — розповідає Ірина Славінська.

Вона додає, що контекст межі 90-х і 2000-х, коли цей серіал вийшов на екрани, та 2021 року, коли в Україні з’явиться його адаптація, дуже відрізняється, адже в нас уже є досвід кампаній #янебоюсьсказати і #metoo, рух за бодіпозитив тощо. «Думаю, історія про “некрасивість” уже так не зіграє, оскільки й аудиторія геть по-новому сприймає тілесність і те, що є “красивим” тілом. До того ж сьогодні ми бачимо чимало нових рольових моделей успішних жінок — підприємниць, науковиць, менеджерок… Цікаво, як українська творча команда буде працювати з цим новим контекстом», — каже Ірина.

На думку гендерної експертки Марії Дмитрієвої, «історія Попелюшки» з її перевтіленнями вже не є актуальною й морально застаріла. «Як на мене, бажання розповісти стару історію демонструє відверту зневагу до аудиторії. Особливо в часи жанрового різноманіття, — каже Марія Дмитрієва. — Творці серіалу могли взяти приклад із корейських телекомпаній, які в кожному телесезоні пропонують глядачам і глядачкам і історичні серіали, і фентезі, і сай-фай, і детективи, і трилери, і містику, і драми, і сімейні саги та історії кохання. Однак і на телебаченні Кореї та Японії постійно виходять серіали, які працюють зі змінами в структурі зайнятості і в розподілі ролей у парах і сім’ях. У серіалах показані тати, які дбають про дітей повний день, і успішні бізнесвумен, які закохуються в молодших за них хлопців, бо ті про них щиро дбають, і жінки, які вирішують повернутися на ринок праці після років догляду за родиною». Українські телеканали могли б запозичити щось із цих сюжетів замість історії Бетті, вважає Марія.

Феміністична блогерка, есемемниця науково-популярного ресурсу «Гендер в деталях», журналістка Суспільного Ірина Дєдушева була вражена, коли дізналася, що на українському телеканалі планують зняти серіал за цим форматом. Адже, на її думку, подібні медіапродукти перекреслюють усю боротьбу жінок за власні права, в тому числі право виглядати так, як вони хочуть. «Класична історія, що жінка стає у фіналі “красунею” заради того самого принца — підкріплення одразу кількох стереотипів. Що краса (мабуть, творці серіалу не знають, що це суб’єктивне поняття) — невід’ємна складова “справжньої жінки”. І не важливо, наскільки вона талановита та працьовита, без гарного вигляду їй не досягнути успіху. А успіхом є підкорення того самого “принца на білому коні”», — каже Ірина Дєдушева.

Також Ірину вразила назва серіалу, адже, на її думку, автори таврують «страшком» дівчину, яка не відповідає їхнім стандартам краси. Саме їхнім, а не загальноприйнятим. «Героїня, до речі, виглядає модно та сучасно, — розповідає Ірина. — Я вважаю, що серіал за класичною історією “Дурненької Бетті” є просто неприпустимим у сучасному медіапросторі. Хіба що його автори хочуть показати цю історію по-новому. Все-таки у мене залишається маленька краплинка віри в це. До того ж в одній із новин про цей серіал зазначалося, що творці торкнуться проблеми мобінгу, сексизму та об’єктивації».

Ірина каже: хоче вірити, що ця історія не буде побудована на стереотипах, а аудиторія все це «з’їсть». Однак не виключає такого варіанту, адже вважає, що наше суспільство все ще доволі стереотипно мислить, а медіа нерідко користуються цим. «Коли всі країни випускали адаптації “Дурненької Бетті” у 2000-х роках, Україну ця доля оминула. Тоді на наших телеекранах можна було дивитися російську версію. Я вважаю, що цього було цілком достатньо, а в ідеалі можна було б і без цього обійтися. Адже страшно уявити, скільки підліток стали тими самими Катями Пушкарьовими у своїх школах і скільком цей серіал понизив самооцінку та зіпсував життя, — каже Ірина Дєдушева. — Хотілось би, щоб Україна так і залишилася країною, яке не зняла адаптацію до цього серіалу. Це було б тим, чим варто пишатися».

Фото: пресслужба 1+1