Моніторинг ІМІ та Zmina: Понад 40% новин ЗМІ містять дискримінацію. Найчастіше — сексизм

Моніторинг ІМІ та Zmina: Понад 40% новин ЗМІ містять дискримінацію. Найчастіше — сексизм

15:18,
31 Січня 2022
3014

Моніторинг ІМІ та Zmina: Понад 40% новин ЗМІ містять дискримінацію. Найчастіше — сексизм

15:18,
31 Січня 2022
3014
Моніторинг ІМІ та Zmina: Понад 40% новин ЗМІ містять дискримінацію. Найчастіше — сексизм
Моніторинг ІМІ та Zmina: Понад 40% новин ЗМІ містять дискримінацію. Найчастіше — сексизм
Автори:
Моніторинг також показав, що в 27,9% матеріалів про розслідування злочинів порушено презумпцію невинуватості.

Медіамоніторинг «Як медіа висвітлюють права людини у новинах» свідчить, що в 43% новин українських ЗМІ наявні дискримінаційні висловлювання. Найчастіше це сексизм щодо жінок — 22%, ще дискримінація за ознакою неврегульованого перебування особи в країні — 12%.

Моніторинг з 18 до 24 жовтня 2021 року провів Інститут масової інформації на замовлення Центру прав людини Zmina.

Моніторинг показує, що найбільше сексизму зафіксовано на сайті 24 каналу (28,4%), УНІАН та «Політека» (по 22%), ТСН (13,7%). Найчастіше медіа об’єктивували та сексуалізували жінок: публікували фото оголених жінок та сексистські коментарі.

«Майже кожен четвертий-п’ятий текст супроводжується принизливим ставленням чи оцінкою щодо жінки, найчастіше жінку в тих новинах розглядають лише як сексуальний об’єкт / об’єкт для задоволення, а не самостійну особистість. Такі "новини" тим більш небезпечні тому, що вони не тільки відбивають стереотипне ставлення, а й впливають на формування світогляду аудиторії, закріплюючи ці стереотипи. Це замкнене коло, яке можна розірвати тільки якісною журналістикою», — розповіла журналістка, експертка з недискримінації Ірина Виртосу. 

Окрім сексизму, 12% новин містили дискримінацію за ознакою неврегульованого перебування особи в країні («нелегальні мігранти»), 3% — дискримінацію за ознакою віку, 1% — за ознакою відсутності в особи підтримки вакцинації проти COVID-19, 5% — дискримінаційні твердження за іншими ознаками, зокрема щодо ромів, трансгендерних людей, бездомних та людей у стані алкогольного сп’яніння.

У новинах на теми, дотичні до свободи думки та віросповідання, ЗМІ дотримувалися вимоги щодо поваги стосовно різних віросповідань. Водночас серед цих публікацій 75% присвячено православ’ю, тоді як католицизму — 10%, юдаїзму — 5%, іншим релігіям — 10%.

«Виявлені в межах медіамоніторингу випадки мови ворожнечі здебільшого містили її в м’якій формі. Переважно такі новини стосувалися мігрантів з неврегульованим статусом, яких називали "нелегалами" (47% публікацій у цій категорії). У проаналізованих публікаціях помічено поодинокі згадки про ромів з мовою ворожнечі, трансгендерних людей, бездомних, людей у стані алкогольного сп’яніння, а також українців ("заробітчан") за кордоном, — йдеться в повідомленні. — Загалом герої публікацій зазвичай були об’єктами публікацій, а не суб’єктами з позицією, яку висвітлено в матеріалі, тобто їхні коментарі часто відсутні. Медіа також практично не зверталися по коментарі до експертів: лише 2% матеріалів містили експертні коментарі».

Крім того, моніторинг показав, що в 27,9% матеріалів про розслідування злочинів порушено презумпцію невинуватості, а саме: порушення стандарту балансу в новинах на теми, дотичні до презумпції невинуватості (дотримано в 44% новин цієї категорії), а також до права на свободу та особисту недоторканність (дотримано в 70,6% новин цієї категорії). Зазначається, що найчастіше цей стандарт порушували на сайтах «Вести» (50% незбалансованих матеріалів), Перший незалежний (46,5%) та «Цензор» (40%).

18,6% матеріалів про розслідування злочинів містила порушення презумпції невинуватості, оскільки в них підозрюваних називали «зловмисниками» або «злочинцями» без відповідних вироків у їхніх справах.

Дотримання стандарту достовірності бракувало в новинах, дотичних до права на свободу віросповідання (дотримано в 65,7% новин цієї категорії). «Виявлені порушення стандарту достовірності хаотичні й переважно спричинені не досить відповідальним ставленням журналістів до роботи з джерелами інформації», — уточнила аналітикиня Надія Добрянська.

Стандарт відокремлення фактів від коментарів також частіше порушено в матеріалах, дотичних до презумпції невинуватості. Його дотримано лише в 58% матеріалів на цю тему. Добрянська каже, що це «найчастіше було наслідком дослівного передруку повідомлень правоохоронних органів».

Найбільший рівень порушень стандарту відокремлення фактів від коментарів виявлено на таблоїдних сайтах — «Політека», 24 канал, ТСН та УНІАН.

«Що стосується джерел інформації, то журналісти часто посилалися на офіційні джерела в новинах про злочини та розслідування (37%), а також про перебування осіб у місцях несвободи (31%). Майже у всіх новинах, у яких виявлено сексизм, ЗМІ посилалися на соціальні мережі (92,4%). У публікаціях на тему релігії 33% джерел припали на повідомлення релігійних організацій», — зазначається в повідомленні.

Надія Добрянська звернула увагу, що загалом невелика кількість матеріалів містила оригінальну та ексклюзивну інформацію, здобуту безпосередньо журналістами. «Серед новин, дотичних до презумпції невинуватості та свободи релігії, таких матеріалів не ідентифіковано. Серед новин на теми, пов’язані з правом на свободу та особисту недоторканність, власних новин було лише 4%. Це один з прикрих висновків медіамоніторингу», — зауважила вона.

Директорка ІМІ Оксана Романюк розповіла, що для аналізу обрали чотири особисті права: право на свободу та особисту недоторканність, презумпція невинуватості, заборона дискримінації, свобода думки, совісті та релігії. У медіамоніторингу з’ясували, наскільки медіа дотримуються журналістських стандартів у висвітленні тем, що стосуються обраних прав людини, чи вживають журналісти коректну термінологію та чи присутня мова ворожнечі в публікаціях. Також у межах моніторингу дослідили, якими джерелами користуються журналісти у висвітленні цих подій, що стосуються обраних прав людини.

«Спершу ми думали, що "права людини" для ЗМІ — це така сама категорія, як і всі. Здавалося б, чим вона відрізнятиметься. Але результат нас вразив, хоча ми охопили лише чотири напрями із широкого спектра прав людини. Водночас рівень дотримання журналістських стандартів у новинах, які стосуються прав людини, вийшов гіршим, ніж, так би мовити, загальна температура в палаті, тобто в новинах щодо політики, економіки тощо», — сказала Оксана Романюк.

Медіамоніторинг охопив усі новинні матеріали (всього 463), опубліковані за цей період на сайтах дев’яти телеканалів: «Україна 24», «Подробности.Інтер», Суспільне, «1+1» (ТСН), «Факти.ICTV», Перший незалежний, 5 канал, «Еспресо», 24 канал. А також сайтів 10 онлайн-медіа, які є найпопулярнішими, за даними «Геміусу», «Сіміларвебу» та моніторингів Інституту масової інформації: «Обозреватель», «Гордон», «Українська правда», «Кореспондент», «Політека», «РБК-Україна», «Цензор», НВ, УНІАН, «Вести». З детальним звітом за результатами моніторингу можна ознайомитися за посиланням.

Медіамоніторинг провів Інститут масової інформації в межах проєкту, який реалізує Центр прав людини Zmina за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів необов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Нагадаємо, дослідження «Гендерна рівність в українських ЗМІ», проведене проєктом «Повага — кампанія проти сексизму в українських ЗМІ та політиці» та AI-платформою медіааналітики Semantrum, свідчить, що в українських медіа негативних публікацій щодо гендерної рівності у 2,5 рази більше, аніж позитивних. Лідерами за кількістю негатива стали сайти Politeka, Znaj.ua та ТСН.ua, за охопленням лідирують телеканали «Україна», «1+1» та «Інтер», за індексом лояльності медіа (співвідношення негатива до позитиву) — Politeka, Today.ua, Znaj.ua та «Україна». Натомість позитив щодо цієї теми стосувався «гендерної рівності» (79%), на другому місці — позитив у темі «ЛГБТІК+ спільноти» (22%), на третьому — «жіноче лідерство» (15%). Лідерами за кількістю позитиву стали сайти 24 каналу, НВ та Суспільного, за охопленням лідирують «1+1», «СТБ» та «Інтер», за індексом лояльності медіа — «Газета по-українськи», 24 канал, «Прямий» та «Еспресо», сайти «Суспільне», «Українська правда» та «Українська служба BBC». 

Фото: Charles Taylor / EyeEm / Getty Images

Читайте також
ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду