«Нащо про таке говорити? Це ж соромно!». Подкасти про секс — це нормально

«Нащо про таке говорити? Це ж соромно!». Подкасти про секс — це нормально

14:41,
27 Травня 2021
6486

«Нащо про таке говорити? Це ж соромно!». Подкасти про секс — це нормально

14:41,
27 Травня 2021
6486
«Нащо про таке говорити? Це ж соромно!». Подкасти про секс — це нормально
«Нащо про таке говорити? Це ж соромно!». Подкасти про секс — це нормально
Українські подкастери розповідають, як кохалися українці двісті років тому, спростовують популярні міфи про секс, відверто говорять про оргазм і мастурбацію та мріють записувати випуски про сексуальне насильство щодо чоловіків.

Чи знаєте ви, куди зникає секс у стосунках чи що таке насправді жіночий оргазм та як часто жінки його відчувають? Або якого значення надавали сексуальним стосункам українці у XIX сторіччі та чому тоді батьки не говорили з дітьми про секс? На ці питання відверто та без краплі сорому відповідають українські подкастери. «Детектор медіа» розповідає про п’ять українських подкастів, де йдеться про секс, стосунки й не тільки.

1. «11-А»

Подкаст «11-А» виходить за підтримки правозахисної організації Amnesty International в Україні, створюють його медійниці Дарина Мізіна та Діана Ковальова. Вони розповідають, що робити, якщо вам у мережі надіслали інтимне фото; як зрозуміти, чи готові ви до стосунків після розриву з колишнім чи колишньою; про секс до заміжжя та відкриті стосунки; про оргазм та віруси папіломи людини тощо. Ведучі розповідають про особистий досвід і відповідають на запитання.

Як розповідає Дарина Мізіна, на момент створення проєкту ведучі вже не перший рік працювали в журналістиці й комунікаціях, писали про фемінізм, права людини, а сама Дарина вела рубрику «Сексуальна освіта» у виданні «Гендер в деталях» і брала участь в ініціативах і конференціях на тему сексуальної освіти. «Діана кілька місяців умовляла мене на проєкт, адже я вагалася через новизну формату. Зрештою, таки погодилась, і 14 лютого минулого року ми випустили перший епізод», — розповідає Дарина. Стимулом для неї стало прагнення поширювати цінності культури згоди та здорових стосунків, а також брак якісної українськомовної інформації про стосунки із собою та іншими. «У першу чергу ми прагнемо створити безпечний простір для підлітків і молоді, де вони можуть отримати відповіді на всі питання, які їх хвилюють», — додає Дарина.

Вона розповідає, що випуски подкасту «11-А» розраховані на людей від тринадцяти років, проте авторки проєкту не обмежують доступ до контенту залежно від віку, адже обговорюють теми тілесності й сексуальності у форматі, який підійде різним віковим групам. «Звісно, серед наших слухачок і слухачів є люди, значно старші за підлітків. І це цілком нормальний випадок, адже ми пізнаємо свою сексуальність усе життя. Ми також проти вікових обмежень типу 16 чи 18+, бо вони часто стають на заваді здоровій і комплексній просвіті — контент доходить до людини, коли вже дещо запізно», — каже Дарина Мізіна.

Інформація в подкасті, за словами Дарини, є міксом достовірних наукових фактів, особистого досвіду, розуміння окремих аспектів стосунків. У випусках подкасту ведучі відповідають на запитання слухачів та слухачок: охочі можуть поставити їх у спеціальній формі. «Із моменту заснування подкасту ми майже не отримували негативних коментарів, що секс — це соромно і про це говорити не варто, — каже Дарина Мізіна. — Імовірно, тому що маємо аудиторію, яка поділяє наші цінності. Траплялися, звісно, негативні коментарі під постами про слатшеймінг і бодіпозитив в інстаграмі, але це радше винятки. Натомість в інших сферах життя ми все ще стикаємося з упередженнями і стереотипами про секс. Вони стосуються, зокрема, гомофобії, уявлень, ніби кількість сексуальних партнерів якось визначає “цінність” жінки, що в сексуальному насильстві є місце провині постраждалих тощо». Дарина додає, що в майбутньому разом зі своєю співведучою хотіла би створити подкаст про сексуальне насильство щодо чоловіків, але це складна тема: бракує статистики.

2. «Сексуальний подкаст»

Подкаст про секс мають видавець The Village Україна і Wonderzine Україна Марк Лівін та психологиня Ольга Хайдукова. Ольга погодилася говорити на тему сексу, адже вважає її несправедливо стигматизованою та сповненою забобонів та упереджень. «Мені здається, наш подкаст буде корисним людині, коли в неї виникнуть питання щодо власної сексуальності», — каже психологиня. Цільова аудиторія проєкту — повнолітні. У випусках можна почути відповіді на питання, що таке сексуальність, як отримувати більше насолоди від сексу, скільки разів треба й можна мастурбувати, як давати раду проблемам у сексі тощо.

В епізоді подкасту з назвою «Чоловікам потрібен тільки секс» Марк і Ольга розповідають про міфи, які можуть нашкодити в сексі. Зокрема, що вживання гострої їжі впливає на лібідо, посилює ерекцію чи що секс — фізіологічна потреба людини.

«Зазвичай слухачі нас сварили й казали, що хочуть, щоби випуски були відвертішими. Проте потрібно ще з’ясувати, що саме вони мали на увазі», — розповідає Ольга.

«Сексуальний подкаст» виходив у формі діалогу ведучого та психологині. Ользі цей формат сподобався: слухачі й слухачки можуть ніби підглядати за двома цікавими одне одному людьми. «Останній епізод подкасту вийшов іще торік, проте я досі отримую багато питань, розгорнутих рефлексій та вражень від тих, хто слухає подкаст уперше чи переслуховує, — каже Ольга. — За допомогою подкастів я насамперед хотіла створити поле для роздумів. Якщо у слухачів чи слухачок залишилися після прослуховування випусків питання до себе та власної сексуальності — це успіх». Загалом вийшло 10 епізодів подкасту.

3. «Як ми кохалися»

Це подкаст етнологині Ірини Ігнатенко, яка розповідає не про секс у загальному сучасному розумінні, а про життя українців сто чи двісті років тому, установки, з якими вони жили; про жінок та ставлення до інтимних стосунків. «У подкастах я розповідала про ставлення суспільства до сексу, про рамки та вимоги, які суспільство висувало до людей, намагаючись контролювати навіть інтимне життя людини, а особливо жінки. Наприклад, були чіткі правила, коли можна починати займатися сексом, у якому статусі це можна робити. А тих, хто цих норм і правил не дотримувався, суворо карали й навіть таврували, — каже Ірина Ігнатенко.— Це серйозний подкаст, після прослуховування якого людина отримує поживу для роздумів. І тільки декілька епізодів є легкими для сприйняття. Наприклад, як українці раніше називали чоловічі та жіночі статеві органи».

Подкаст етнологиня створювала разом із командою проєкту The Ukrainians. Вийшло сім епізодів. У першому йдеться про дошлюбні сексуальні практики українців, як знайомилися в українських селах хлопці та дівчата, про традицію вечорниць і спільну ночівлю молоді, яка була поширена на Чернігівщині, Слобожанщині, Полтавщині, Харківщині й чим секс був небезпечний для української молоді у XIX столітті. Наприклад, із подкасту можна дізнатися, що вечорниці засуджувалися духовенством як практика, що розбещує молодь. 45 % дівчат, які ходили на вечорниці, втрачали цноту до шлюбу, а серед тих, які не відвідували вечорниці, — лише 23,8 %.

«У XIX столітті секс сприймався не як щось, що приносить задоволення, а як те, що приносить небезпеку, особливо для жінки — незапланована вагітність, таврування, виховання дитини без чоловіка. Про розкриття своєї сексуальності тоді точно не йшлося. Секс був для дітонародження, тому він і мав бути в шлюбі, щоби все було впорядковано», — додає етнологиня.

Випуски подкасту «Як ми кохалися» створені за матеріалами книг Ірини Ігнатенко «Шлюбно-сімейні стосунки у традиційній культурі українців», «Жіноче тіло у традиційній культурі українців» і «Чоловіче тіло у традиційній культурі українців». «Я їздила селами України, спілкувалася з літніми жінками й спершу збирала інформацію про знахарство, народні методи медицини. І жінки розповідали мені не лише те, про що я запитувала, а все, чим вони хотіли поділитися. Майже кожна з них розповідала про шлюб, дітонародження, знайомство з чоловіком. І саме вони мене підштовхнули досліджувати цю тему. Я зрозуміла, як нашим прабабусям важко жилося. В них не було ніяких засобів гігієни чи контрацепції. Вони ходили на вечорниці і до кінця не розуміли, що таке статевий акт, бо про це ніхто нічого не говорив», — каже Ірина Ігнатенко. Вона додає, що жінок учили, що чоловік і шлюб — це дуже важливо, тому жінка могла роками терпіти насильство й мовчала. «Розповівши про насильство, вона б отримала лише звинувачення у свій бік, мовляв, хорошу жінку чоловік не буде бити. Я рідко чула про щасливі шлюби того часу, в яких чоловік жінку любив, допомагав по господарству», — каже етнологиня.

У випусках подкасту можна почути про так званий обряд «Комора» — перевірку нареченої на цнотливість. Інформація про цей обряд довго замовчувалася навіть у колі науковців-етнографів, проте на Київщині, Полтавщині, Чернігівщині, Поліссі він був одним із найважливіших елементів весілля. За допомогою обряду родичі й знайомі наречених могли перевірити, чи берегла дівчина цноту до заміжжя. Для наречених застеляли шлюбну постіль, ретельно обшукували перед тим, як провести до комори, аби перевірити, чи не сховали вони гострі предмети, які допомогли б зімітувати дефлорацію. У «коморі» наречені перебували не більше тридцяти хвилин й молодий мав якнайшвидше «добути калину», щоби продемонструвати рідні доказ чесності своєї дружини.

Як розповідає дослідниця, в народній українській культурі було не заведено і вважалося за сором говорити про секс із дітьми, а дівчатам навіть не пояснювали, що таке менструація. «У шлюб часто вступали молоді люди — 16 чи 17 років, за рік у родині з’являлася дитина. Тобто бувало, що у сім’ї батькам було всього лише 32 чи 33 роки, а їхнім дітям уже 16. Оскільки вся родина нерідко могла ночувати в одній кімнаті, розмов про секс могли уникати через побоювання інцесту. Однак це лише припущення», — пояснює науковиця.

На думку етнологині, її подкасти можуть зацікавити широку аудиторію й навіть підлітків, які цікавляться своєю фізіологією. «У подкастах немає ніякої непристойності, — каже Ірина. — Там є лише наша історія, культура, звичаї. Нам потрібно аналізувати, якими вони були, аби розуміти, які звичаї ми можемо продовжувати, а які потрібно залишити у минулому».

Авторка подкастів каже, що майже не отримує критичних зауважень від жінок, адже вони, на її думку, й знають, із чим могли стикатися жінки в їхній родині — бабусі чи прабабусі, ба навіть вони самі. «Натомість чоловіки, буває, критикують і подкасти, й самі дослідження. Стверджують, що такого не було, що ніхто жінок не бив, що жінка для чоловіка завжди була господинею, берегинею. Кажуть, що своїми розповідями я паскуджу наші традиції, працюю на Москву, — каже Ірина Ігнатенко. — У їхньому розумінні, якщо я показую народну культуру не в рожевих тонах, значить, я не люблю Україну».

4. «Секс как есть»

Подкаст «Секс как есть» створили в рамках проєкту «Вперше. Сексуальна освіта» — видання, де виходять просвітницькі матеріали на тему сексуальності, стосунків, ментального здоров’я тощо. Якщо на сайті контент серйозний, із посиланнями на фахівців і наукові дослідження, то подкаст «Секс как есть», за словами однієї з авторок Юлії Ковальчук, простіший. Співзасновниці «Вперше»  Катя Мячіна, Юлія Ковальчук та Ліза Панченко під час підготовки матеріалів для сайту часто обговорювали між собою теми, на які писали. А потім вирішили, що ці розмови можуть бути корисними ще для когось, і створили подкаст. «Формат подкасту дозволяє нам ділитися особистим досвідом. Ми певні, що розповідаючи історії, які ми пережили, можна достукатися до великої аудиторії. Ділячись власним досвідом, ми знаходимо зі слухачами та слухачками речі, які є для нас спільними й допомагають краще зрозуміти себе», — розповіла Юлія Ковальчук.

«Секс как есть», за словами Юлії, слухають люди від 16 й до 30 років із різних країн. Аби розширити аудиторію й залучити слухачів та слухачок із Білорусі та країн Середньої Азії, його творчині записують епізоди російською, що подобається не всім слухачам. Проте у планах авторок — записувати й інші подкасти, вже українською.

«Зараз ми готуємо ще три епізоди російськомовного подкасту та подкаст українською. У нових випусках ми спілкуватимемося не лише між собою, а з фахівцями й фахівчинями про те, що таке гендер, як змінювалися наші уявлення про власний гендер протягом життя, як на нашу сексуальність впливає перебування в інтернеті. Також розмовлятимемо з дівчатами, які займалися секс-роботою в інтернеті», — додає Юлія.

Юлія розповідає, що слухачі й слухачки охоче діляться враженнями від прослухування епізодів. Найбільше Юлі запам’ятався відгук дівчини, яка написала, що не має друзів, із якими вона могла б відверто говорити на інтимні теми, а прослуховування подкастів допомагає в них розібратися.

В епізодах подкасту можна почути історії про секс, якого не трапилося, перший секс, стосунки без зобов’язань, жіночий оргазм тощо. У тому ж випуску про жіночий оргазм ведучі подкасту відверто говорять про сквірт, як правильно треба дихати й загалом про свої «стосунки з оргазмом під час сексу і не тільки».

5. «Інтим пропонувати»

Це радіопрограма, що виходить в ефірі «Радіо НВ» щоп’ятниці з 15-ї до 16-ї та з 22-ї до 23-ї години. Знайти випуски програми можна також і на Apple Podcasts, SoundCloud та Google Podcasts. Її ведучі — Ярослава Кравченко та психолог Роман Мельниченко спілкуються в ефірі про секс та стосунки, розповідають слухачам і слухачкам, як можна пережити зраду, як закохуються жінки та чоловіки, і як жити без оргазмів. «Торік Радіо НВ робило повний перезапуск і оновлення програм у сітці. Було цікаво створити корисні, відверті програми, розширити аудиторію. Мені написав керівник радіостанції Олексій Тарасов і запросив до співпраці. Ми поспілкувалися, обговорили формат, теми — і запустилися. Проте спершу в мене двічі змінювався співведучий. Я вже наче тричі побувала заміжньою. Пілот ми писали з одним співведучим, на прем’єру вийшли з Сергієм Рясенком, зараз я веду програму з Романом Мельниченком. Коли робиш подібні шоу, вивчаєш і заглиблюєшся у своїх партнерів», — розповідає Ярослава Кравченко.

За її словами, програма розрахована на слухачів та слухачок 24–40 років. «У нас немає “заборонених” тем чи тем із віковими обмеженнями, адже ми торкаємось і стосунків у сім’ї, і дітей, і психології, історії, і прийняття себе, закоханості. Не знаю, чи є аудиторія, якій замало років, щоби слухати нашу програму, але з 16 я б рекомендувала слухати “Інтим пропонувати”».

Мета проєкту, каже Ярослава, — спонукати слухачів спілкуватися зі своїми партнерами та партнерками, дбати про стосунки, розбиратися у проблемах, визначати їх. «Інколи ці ефіри — це секс-просвіта, інколи — психоаналіз. “Інтим пропонувати” лідирує в рейтингах заявок від глядачів, що дзвонять в ранкові шоу, за запитом “нащо про таке говорити, це соромно!”. Але ми працюємо далі, рейтинги шоу хороші, що свідчить про його потрібність», — додає Ярослава.

Шоу «Інтим пропонувати» проходить у форматі розмови чоловіка та жінки. На думку Ярослави, це важливо, адже вона ділиться в ефірі власним досвідом, а Роман, який працює психотерапевтом, відповідає на її запитання й переповідає досвід зі своєї практики. «Інколи ми сваримось, інколи — погоджуємось один з одним. Це цікаво і динамічно», — додає Ярослава Кравченко.

Вона каже, що інколи слухачі діляться своїми історіями, дискутують — і їй це приємно. Є й випуски, які викликають суперечливі реакції слухачів. «Найбільш суперечливою була програма про секс на одну ніч. Особливою увагою користуються програми про стосунки: що робити, якщо почуття охололи, як уберегтись від рутини і таке інше. З останніх топовою була програма про чоловічу ерекцію, плануємо записати ще про жіночий оргазм. Проте ми виходимо за межі сексу, бо люди — істоти соціальні, і все, абсолютно все, що з нами відбувається, впливає і на стосунки, і на секс. А секс, у свою чергу, впливає на якість життя», — каже Ярослава Кравченко.

Фото: unsplash

Читайте також
ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду