Вінницький науковець Віталій Мокін розробив модель для довгострокового прогнозування поширення коронавірусу на основі даних про випадки захворювання, підтверджені ПЛР-тестами. Про це повідомляє Укрінформ.

Як повідомив Мокін, він уже тривалий час займається так званим напрямком Data Science. Науковець зосередився на опануванні штучного інтелекту на Python (мова програмування – ред.) у системі Kaggle – це платформа Google для обробки даних у різних сферах. 

У квітні стартував челендж для тих, хто займається Data Science. Це була система конкурсів із моделювання поширення коронавірусу, до якої долучився Віталій. Він побудував власну модель на основі технології Facebook для моделювання часових рядів,  так звана модель Prophet (з англійської – «Пророк»). 

«Я дещо там вдосконалив, і моя модель, мій датасет, моя технологія аналогів не мали. Зараз я вже розробив нову модель, яка моделює увесь ряд даних, зокрема, в основних 70 країнах світу. Вона дає досить непогані результати прогнозування. Вона складніша, я її зараз удосконалюю і готую оновлення. За нею ми вже будемо «програвати» сценарії – між оптимістичним і песимістичним, щоб прогнозування можна було зробити більш довгостроковим», - сказав Мокін.

За його словами, діюча наразі модель опрацьовує дані з 70 країн і дозволяє робити тижневі та двотижневі прогнози поширення епідемії коронавірусу. Їх включають до щотижневого звіту міжвідомчої робочої групи при Національній академії наук України (НАНУ) з прогнозування поширення коронавірусу, створеній для потреб РНБО і Кабміну.

«Академія наук використовує так звану компартментну модель. По суті, це – балансова динамічна модель, яка бере за основу різні складові, що характеризують природу явища, й описує, як вони між собою взаємодіють. Я ж використовую статистичну модель – модель часового ряду. Працюю зі своїм аспірантом Арсеном Лосенком. Ми даємо загальний графік по країні. Беремо один показник, ряд його чисел за рік і прогнозуємо наступні значення», - сказав науковець.

Він пояснив, що працює з офіційними даними про випадки коронавірусу, які підтверджені ПЛР-тестуванням. На їх основі модель робить прогноз кількості нових хворих.

Модель Мокіна із прогнозування поширення коронавірусу працює з показниками, починаючи з моменту різкого збільшення захворюваності, – з 6 липня. Наразі вона забезпечує точність прогнозів із похибкою 2-7,5%.

Нагадаємо, науковці Інституту молекулярної біології і генетики (ІМБіГ) розробили комбінований ПЛР-тест, який дозволяє в одному аналізі визначити наявність в організмі людини відразу трьох вірусів – SARS-CoV-2 та штамів А і В вірусу грипу. Тривалість проведення тесту – близько 6 годин.

Фото: Pixabay