«Можливо, правильно кажуть, що ця велика і потужна компанія [мережа ОДТРК] має бути трошки зменшена. Але я вважаю, що державне телебачення повинно мати свою нішу. Якщо приватні мовники все роблять за гроші, то державне телебачення і радіомовлення – це та ніша, де ми можемо проводити профілактичну, виховну роботу. Це дуже важливо», – вважає Марина Аксьонова, зазначаючи, що підставою для такої позиції не є бажання втриматися в кріслі керівника.

«Мене ніхто не може звинуватити в тому, що я тримаюся за це місце, тому що я працюю лише півроку. І так сталося, що зміна керівництва наклалася на зміну влади. Можете уявити, в якому складному емоційному просторі я працюю і намагаюсь щось зробити», – розповідає пані Аксьонова, призначена генеральним директором у листопаді 2013.

За словами генерального директора, державне мовлення важливе також як засіб збереження державної єдності. Деякі експерти вважають навпаки, що якраз суспільне мовлення має єднати країну. Наприклад, про це в нашому інтерв'ю казав генеральний директор суспільного мовника Литви LRT Аудрюс Сяурусявічус, а також медіаексперт Євген Глібовицький.

«В нас на Одещині 130 національностей. Скажіть, будь ласка, якщо ми будемо корпунктом, то хто почує ці меншини? Ви втратите частину українського народу, а кажете, що хочете єдину країну. Цього не можна допустити», – звертається пані Аксьонова, очевидно, до тієї частини громадськості, яка підтримує ідею трансформації ОДТРК в суспільне мовлення.

Також Марина Аксьонова торкнулась у своєму виступі питання майна:

«Я прийшла і побачила, скільки було вкладено, закуплено місцевою владою техніки, різного обладнання, щоб підтримувати мовлення. А тепер ми повинні це віддати? Тоді представники місцевої влади не матимуть можливості прийти і щось сказати не за гроші».

Потребу в трансформації державного мовлення пані Аксьонова не заперечує, але розглядає її в контексті покращення якості контенту при збереженні державного статусу.

«Треба вжити заходів, щоб підняти рівень програм. Так, можливо, варто змінити колективи, переглянути зарплатну сітку, найняти сучасних журналістів, операторів, монтажерів, щоб підняти рівень державного телебачення і зробити конкурентоспроможним до приватних каналів», – каже керівник ОДТРК.

Нагадаємо, в квітні 2014 року частина творчого колективу Одеської ОДТРК вимагала звільнити Марину Аксьонову та надіслала відповідне звернення на адресу «Телекритики». Працівники ОДТРК закидали генеральному директору витіснення державної мови, цензуру і перешкоджання свободі слова, повне недотримання стандартів журналістики під час Євромайдану, особисте засудження пані Аксьоновою Євромайдану та виправдання силовиків в ефірі ОДТРК, боротьбу з «неугодними» працівниками, відсутність діалогу з колективом, а також надання ефіру ОДТРК для мовлення стороннього Першого міського каналу.

Нагадаємо, вчора в Києві відбулася конференція «Трансформація державного мовлення в суспільне: шляхи та проблеми», участь у якій взяли представники обласних державних телерадіокомпаній. Результатом конференції має стати резолюція, яку наразі доопрацьовують з урахуванням позицій представників ОДТРК, які здебільшого базуються на ідеї збереження державного мовлення в регіонах. Раніше про негативне ставлення до ліквідації державного регіонального мовлення заявила Рівненська НСЖУ та учасники круглого столу «Роль суспільного телебачення у висвітленні життєдіяльності регіонів», проведеного в Харкові. Пропозицію прибрати ОДТРК з закону про суспільне мовлення висловив сектерар НСЖУ Сергій Омельчук. Представник Вінницької ОДТРК Володимир Данильчук під час конференції заявив, що не бачить суттєвої різниці між державним і суспільним мовленням.