Про що говорили учасники круглого столу «Шляхи реформування ОДТРК у суспільних мовників»

Про що говорили учасники круглого столу «Шляхи реформування ОДТРК у суспільних мовників»

00:00,
6 Травня 2014
597

Про що говорили учасники круглого столу «Шляхи реформування ОДТРК у суспільних мовників»

00:00,
6 Травня 2014
597
Про що говорили учасники круглого столу «Шляхи реформування ОДТРК у суспільних мовників»
Про що говорили учасники круглого столу «Шляхи реформування ОДТРК у суспільних мовників»
15 квітня в рамках проекту Громадської організації «Детектор медіа» «Впровадження суспільного мовлення» та програми  Ради Європи «Впровадження європейських стандартів в українському медійному середовищі» за фінансування уряду Канади було проведено круглий стіл «Шляхи реформування ОДТРК у суспільних мовників», участь в якому взяли представники державних телерадіокомпаній, Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, Держкомтелерадіо, а також журналісти-представники ініціативних груп зі створення громадського онлайн-мовлення. Співорганізатор заходу – Інститут Медіа Права.

Відповідно до Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», суспільне мовлення буде створено на базі НТКУ, НРКУ, УТР, ДТРК «Культура», ДТРК «Крим», КДР ТРК, Севастопольської ДТРК, студії «Укртелефільм», а також усіх обласних державних телерадіокомпаній. Але документ не пояснює, яким саме чином реформуватимуться ОДТРК. Учасники круглого столу мали обговорити можливі варіанти.

Вони поставили собі за мету сформулювати рекомендації, які планували передати парламентському Комітету з питань свободи слова та інформації й використати в процесі підготовки підзаконних актів. Нагадаємо, сам закон «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» був нарешті прийнятий 17 квітня.

Хоча мети й було досягнуто, проте майже всі аспекти практичного реформування ОДТРК лишаються дискусійними, в медіа та громадськості продовжують існувати різні думки. Єдине, в чому всі одностайно сходяться, – те, що ОДТРК треба реформувати якнайскоріше. Також більшість експертів вважають, що варто скоротити кількість співробітників у мережі ОДТРК.

Є два основних шляхи реформ. Перший – децентралізований – створити 25 окремих регіональних каналів, які мовили би 24 години на добу (власне, зберегти форму діяльності сьогоднішніх ОДТРК). Другий – створити окремий (другий) канал суспільного мовлення, який об’єднував би контент із регіонів.

На думку голови Держкомтелерадіо Олега Наливайка, на базі ОДТРК треба створити один суспільний телеканал, причому в короткий термін. Безпосередні кроки він не пропонував, натомість навів красномовну статистику: в мережі ОДТРК, що охоплює близько 70% території України та має бюджетне фінансування в розмірі 304 млн грн на рік (станом на 2014), працюють понад 5 200 людей, які отримують зарплатню в середньому 2300-2400 грн.

Голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Володимир Манжосов вважає, що в умовах ситуації, що склалася сьогодні в Україні, та враховуючи теперішню політику децентралізації, буде неправильним скорочувати регіональне мовлення до врізок на одному спільному каналі. Відповідно, він запропонував створити наразі один загальнонаціональний суспільний телеканал, при цьому підкресливши, що Нацрада готова розглянути будь-які пропозиції.

Критичні погляди на ОДТРК висловив нещодавно призначений гендиректор НТКУ Зураб Аласанія: «Здається, в такому вигляді, як вони є, ОДТРК уже мали би померти, але вони працюють!».

В першу чергу гендиректора лякають кількість співробітників мережі та фінансування. Він зізнався, що його заробітна плата складає 4400 грн. «Не може нормальний медіаменеджер працювати за такі гроші. Всі скажуть, що він краде», – каже пан Аласанія.

Також він зробив зауваження щодо редакції законопроекту, відзначивши, що норма про чотири роки державного фінансування та майно НСТУ у власності Кабміну – «дуже сумнівний варіант», оскільки таким чином уряд впливатиме на контент. Інша сумнівна норма – щодо утворення 25 окремих наглядових рад в умовах, коли важко створити навіть одну для НТКУ.

«Суспільне мовлення ніколи не на часі, не було й не буде, але я бачу, що прямо зараз треба це зробити. Навіть, не зважаючи на закон, просто зробити. А всі інші питання вирішувати по ходу», – підсумував Зураб Аласанія.

На думку шеф-редактора «Телекритики» Наталії Лигачової, в процесі реформування ОДТРК варто взяти до уваги досвід Німеччини та Польщі, де регіональне суспільне мовлення створено місцевими громадами та в результаті об’єднується в один канал зі спільною сіткою.

«Законопроект, який зараз є, – це продукт компромісу між шаленою кількістю інстанцій і розумінням того, що він має бути прийнятий парламентом. У ньому відсутня конкретика. Це не робочий документ. Хоча саме це збільшує його шанси на ухвалення. Його якнайскоріше прийняття дає можливість рухатися далі. В ньому закладено дуже важливу річ: те, що НСТУ – це юридична особа публічного права. Цей маленький рядок у довгих дискусіях відстояли експерти. Він дає можливість платити співробітникам гідну зарплату (за умови скорочення певної кількості людей)», – оцінила закон пані Лигачова.

«Місцеві мовники часто користуються більшою довірою, ніж центральні. Але без того, щоби цю ідею підтримували в тому числі й співробітники ОДТРК, щоби вони хотіли позбутися патерналістської опіки з боку держави, ми нічого не отримаємо», – додала вона.

Позитивний досвід Польщі також відзначив заступник гендиректора КДР ТРК «Центральний канал» Сергій Омельчук: «Позавчора повернувся з Любліна, де спілкувався з директором одного з регіональних мовників. І в черговий раз позаздрив колегам: у них усі філії мовлять через один окремий канал, а форма власності суспільної телерадіокомпанії – акціонерне товариство».

Директор ІМП Тарас Шевченко вважає, що не варто створювати окремий канал для регіональних мовників, а можна скористатися практикою BBC, де програми регіональних мовників включаються в ефір загальнонаціонального каналу. Також він покритикував текст закону, підкресливши, що Україні потрібні більш радикальні медіареформи. Причому, за його словами, в більшості європейських країн навіть немає законів про суспільне мовлення: там теле- та радіоканали просто працюють за відповідними стандартами.

«Робити суспільне телебачення у вигляді бюджетної установи – це утопія, яка ні до чого доброго не призведе. Телебачення – це, в першу чергу, виробництво. Якщо ми хочемо, аби воно рухалося в рамках економіки, воно не має прив’язуватися до бюджету. Те, що в законі НСТУ лишається бюджетною установою, є одним із найбільших ризиків того, що вона буде тією самою НТКУ», – каже Тарас Шевченко.

На думку медіаюриста, для досягнення ефективності регіонального мовлення необхідно скоротити чисельність штату й обсяги виробництва контенту.

«Витрачати кошти на утримання майна, людей, техніки може бути дорожче, ніж купувати готовий продукт», – каже пан Шевченко, зазначаючи, що про вартість продукції мовник має звітувати перед наглядової радою.

На думку Тараса Шевченка, створювати окремий канал для об’єднання всіх ОДТРК – «хибний шлях». Натомість варто створити таку схему: кожен регіональний мовник виробляє 1-2 години контенту, який виходитиме на загальнонаціональному суспільному каналі в однаковий час – у кожному регіоні своя програма.

Гендиректор Харківської ОДТРК Сергій Гулевський висловив, за його ж словами, непопулярну думку про те, що суспільне мовлення в Україні має фінансуватися через окремий податок. При цьому реклама на суспільному мовленні має бути повністю заборонена, а також має бути проведено спеціальну програму з інформування населення з метою донесення ідеї.

Виконавчий директор НАМ Катерина М’ясникова погодилася з тим, що податок – це не так страшно, як здається, за умови проведення широкої інформаційної кампанії.

Цю ідею заперечив гендиректор Черкаської ОДТРК Михайло Калініченко, нагадавши, що в Україні й без того надто багато податків, тому варто спочатку фінансувати суспільне мовлення з бюджету й у процесі випрацьовувати схему на майбутнє. Натомість, він підтримує ідеї децентралізації та надання більшої свободи регіонам, а також ідею створення другого каналу для контенту регіональних мовників.

Наталія Дніпренко («Нові медіа») підкреслила, що суспільне мовлення в першу чергу мусить працювати за схемою громадського контролю, коли суспільство може впливати на програмний продукт.

«Я приєднуюся до ідеї Наталії Лигачової про децентралізацію. Робочу групу з розробки системи громадського контролю треба створювати вже, не чекаючи прийняття закону. Крім того, треба спочатку впровадити експериментальну модель: обрати кілька областей, які погодяться бути експериментальним майданчиком для трансформації, –зазначила пані Дніпренко. – Громадськість дуже багато знає та багато чого може визначати. Треба їй довіряти».

Але, за словами Зураба Аласанія, наразі надмірний вплив громадськості на контент може бути недоцільним, тому що зараз найрейтинговіші програми Першого національного – концерти Михайла Поплавського та «Криве дзеркало» Євгенія Петросяна.

Журналіст «Громадського радіо» Наталія Соколенко заявила, що за результатами моніторингу діяльності ОДТРК, який вона проводить для ГО «Телекритика», в ефірах усіх обласних телеканалів виявився високий рівень замовних матеріалів, і запропонувала негайно змінити керівництво.

«Це не має жодного відношення до журналістики. Це полив лайном усіх, хто не при владі», – каже журналістка про нинішню діяльність ОДТРК, підкресливши, що ситуація відрізняється тільки у Львівський ОДТРК: там «джинси» в 10 разів менше, ніж, наприклад, у Харківській чи Сумській.

«Всі канали, окрім ZIK, Чорноморської ТРК і вінницького каналу «Віта», включно з приватними, я би ліквідувала прямо сьогодні. Від них жодної користі немає. Принаймні в частині виготовлення новин, – сказала пані Соколенко, додавши, що почала би з Харківської ОДТРК. – Що робити з колективами? Скажіть, чи є в журналістів-новинарів з ОДТРК якісь заслуги, щоби суспільство платило їм зарплати? Я вважаю, що немає».

Журналістка підтримує схему врізок ОДТРК на загальнонаціональному суспільному каналі, причому не тільки на ньому, а також і на комерційних каналах, якщо мова йде про невеликі області.

Також під час круглого столу виступили ініціатори громадського онлайн-мовлення в Донецьку й Запоріжжі – Олексій Мацука та Тарас Білка. Вони розповіли про свої історії взаємодії з ОДТРК, які не надають оптимізму щодо майбутнього цих установ у їхньому теперішньому вигляді.

«Донецьку ОДТРК можна навіть не моніторити, а просто відкрити підручник із радянської журналістики – там усе те саме», – заявив Олексій Мацука.

Завершив дискусію медіаюрист Юрій Крайняк, який звернув увагу учасників круглого столу на досить серйозну невизначеність у тексті закону про СМ: «Закон не передбачає створення НСТУ тільки на базі ОДТРК. Єдина згадка про ОДТРК – це передача їхніх частот НСТУ. Але доля місцевого державного мовлення – технічної та творчої бази, яка зараз напрацьована, – законом не регулюється. Тобто, за логікою законопроекту, всі ліцензії ОДТРК мають бути віддані під суспільне мовлення, але що саме має відбутись із місцевими державними мовниками та їх ресурсами – не зазначено».

При цьому, за словами експерта, в статті 13 чинного Закону «Про телебачення та радіомовлення», сказано, що організаційно-правовий статус обласних державних телерадіокомпаній може бути змінено лише на статус громадських телерадіокомпаній. Закон про СМ цю статтю не змінює, отже на базі ОДТРК має створюватися саме громадське, а не суспільне мовлення. З огляду на те, що за законопроектом свої ліцензії ОДТРК мають віддати НСТУ, фактично ОДТРК зможуть мовити як «громадські мовники» або в інтернеті, або змушені будуть отримувати нові ліцензії на мовлення (згідно з Законом «Про телебачення і радіомовлення», це відбуватиметься поза конкурсом).

«Але наразі діючого нормативного регулювання діяльності громадського мовлення явно недостатньо, тому у випадку прийняття закону про суспільне мовлення в теперішній редакції дана невизначеність може трактуватися надзвичайно широко. І ще невідомо, чи виграють від цього глядачі», – підсумував пан Крайняк.

Результатом круглого столу стали такі рекомендації:

1. Забезпечити незалежність редакційної політики ОДТРК та громадський контроль за їх діяльністю.

2. Запровадити публічні річні звіти про діяльність кожної ОДТРК.

3. Визначити роль ОДТРК у майбутньому суспільному мовленні: окремі канали в кожному регіоні з подібною сіткою мовлення чи регіональні вставки на загальнонаціональному каналі мовлення (за прикладом ВВС).

4. Визначити єдиний підхід до програмної концепції ОДТРК, у тому числі щодо обсягів мовлення.

5. Запровадити в ОДТРК наглядові ради зі складу представників громадськості.

6. Змінити формат угод про державне замовлення в спосіб, який передбачає більшу редакційну свободу компаній формувати програми в межах вказаних тематичних напрямків.

7. Залучати громадські організації до спільного виробництва телерадіопрограм.

8. Провести перевірку забезпечення ОДТРК цифровим сигналом на території відповідних областей.

Участь у дискусії взяли журналісти, медіаменеджери, експерти та юристи: голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко, голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Володимир Манжосов, гендиректор НТКУ Зураб Аласанія, шеф-редактор «Телекритики» Наталія Лигачова, директор ІМП Тарас Шевченко, юрист ІМП Ігор Розкладай, гендиректор Харківської ОДТРК Сергій Гулевський, гендиректор Черкаської ОДТРК Михайло Калініченко, заступник гендиректора КДР ТРК «Центральний канал» Сергій Омельчук, редактор сайту «Новини Донбасу», ініціатор Громадського телебачення Донеччини Олексій Мацука, виконавчий директор НАМ Катерина М'ясникова, перший секретар НСЖУ Сергій Томіленко, медіаексперт Наталя Дніпренко («Нові медіа»), медіаекперт, представник «Громадського радіо» Наталя Соколенко, журналіст Тарас Білка, (ТРК «Алекс», Запоріжжя). Модерували захід оглядач «Телекритики» Світлана Остапа та журналіст «Громадського радіо», телеведучий Андрій Куликов.

Фото – Максим Лисовой

У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Максим Лисовой/ТК
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду