Threads: соцмережа майбутнього чи невдала копія Twitter?

Threads: соцмережа майбутнього чи невдала копія Twitter?

08:30,
2 Жовтня 2023
1589

Threads: соцмережа майбутнього чи невдала копія Twitter?

08:30,
2 Жовтня 2023
1589
Threads: соцмережа майбутнього чи невдала копія Twitter?
Threads: соцмережа майбутнього чи невдала копія Twitter?
Застосунок, популярність якого залежить від хибних дій конкурента.

Компанія Meta запустила соцмережу Threads на початку липня й уже за перший день зібрала 50 мільйонів користувачів. Утримати цей результат застосунку не вдалося й за стрімким зльотом настало падіння — за два тижні юзерів стало 13 мільйонів. Однак робити висновки щодо неуспішності проєкту поки зарано, адже розробники поступово вдосконалюють продукт, ба більше — враховують невдачі свого головного конкурента,соцмережі X (колишній Twitter) Ілона Маска, який втрачає активну аудиторію через зміни в політиці платформи.

Media Sapiens зібрав думки про майбутнє соцмережі Threads, її безпеку в користуванні, а також дізнався, чи варто українським медіа розвивати Threads як майданчик для поширення контенту та спілкування з аудиторією.

Threads з’явився 6 липня й одразу викликав шквал обговорення, мемів і критики. Таку реакцію підігрівали як самі розробники, зокрема власник Meta Марк Цукерберг, так і їхній конкурент — власник Х Ілон Маск. Цукерберг не приховував конкуренцію з Х/Twitter: «Це займе деякий час, але я думаю, що має з’явитися програма для публічних розмов із понад 1 мільярдом людей. У Twitter була можливість зробити це, але не вдалося. Сподіваюся, ми це зробимо».

Потім суперечки в соцмережах перейшли на новий рівень: спочатку Маск погрожував судом Цукербергу, а потім викликав його на ринг у Лас-Вегасі, але пізніше відклав бій через операцію на спині. Голова Meta пропонував провести поєдинок 26 серпня й навіть обговорював можливість проведення двобою в Колізеї, але далі суперечки в соцмережах діло не пішло.

Усі ці публічні скандали додатково розділяли аудиторію на шанувальників Х і Threads та зробили останній непоганий піар. Однак щодо технічних особливостей нової соцмережі, то вона майже повністю копіює старий добрий Twitter. І це чи не одна з головних причин, чому Meta важко протистояти соцмережі, яка існує 17 років. Хоч Маск і вносить радикальні зміни — перейменував Twitter на Х, заявив про впровадження щомісячного платежу, обмежив кількість дописів на добу — користувачам нелегко мігрувати в нову мережу та відновлювати аудиторію, що формувалася роками.

Велика кількість користувачів Threads у перші дні зумовлена не лише невдоволенням соцмережею Х, а й легкістю в реєстрації. Точніше, окремо реєструватися в ній не потрібно взагалі, достатньо мати акаунт в Instagram. Threads має загальну стрічку, дописи з об’ємом до 500 символів і можливість поширення фото й відео тривалістю до 5 хвилин. Протягом двох місяців розробники додали стрічку «Відстежується», настільну версію, а також можливість завантажувати фото й відео у високій якості. В Instagram ви можете бачити рекомендовані алгоритмами тредси (повідомлення у Threads), а тредсами легко ділитися в усіх соцмережах, що завантажені у користувача.

Чи вдасться Threads витіснити Х (Twitter) із ринку

Опитані нами експерти розглядають три варіанти подій: або Ілон Маск остаточно вб’є Х і Threads займе його нішу, або Х залишиться, а про Threads забудуть як колись про Clubhouse. Третій варіант запропонував медіатренер Академії української преси Андрій Юричко — вони складуть компанію один одному в падінні.

«Аудиторія не змогла знайти там нічого з того, що могло б запропонувати альтернативу вже наявним соцмережам, — каже Юричко. — Якби власники замінили Threads на фейсбук, закривши останній, тоді можна було б говорити про безальтернативність для аудиторії. А поки є вибір, перетікання аудиторії буде відбуватися обережно. Приклад тіктоку показує, що треба час, правильні підходи та привчання аудиторії до певного формату, щоб він заграв і набрав поширення».

Експерт із питань цифрової безпеки ГО «Інтерньюз-Україна» Павло Бєлоусов каже, що попри нововведення Маска, на цьому етапі в Х більше свободи, стала та зрозуміла аудиторія.

«Коли тільки Meta анонсувала свій аналог, то в тодішньому Twitter були очікування, що він стане кращою та більш вільною заміною. Проте — як на мене, очікувано — цього не сталося. Бо ми вже маємо досвід Facebook. Та й принципово нову аудиторію набрати там складно, на що теж розраховували», — каже експерт.

Бєлоусов говорить, що можливо, з розвитком щось у концепції Threads зміниться й розробники запропонують щось, що привабить користувачів настільки, щоб піти зі звичних і зрозумілих для них майданчиків.

«Або сервіс поховають, що теж у практиці Meta було неодноразово, — каже експерт. — Тому, як на мене, наразі особливо не варто витрачати ресурси на це, але, якщо ресурс та оптимізм є — чому б ні. Що точно найближчим часом не зміниться, так це політика відносно контенту. Вона буде приблизно такою, як і у Facebook. Бо Meta загалом — це не про свободу слова тощо, це про гроші».

Про те, що Threads — це одна з чергових соцмереж компаній-техногігантів, перед якими не стоїть завдання зробити щось добре для користувача, а заробляти, каже і консультант з цифрових технологій eQualitie Віталій Мороз:

«Компанія Meta вирішила перехопити користувачів, але їм нема сенсу мігрувати від одного техгіганта до іншого, адже вони наб'ють собі лоба на тих самих помилках, які мають усі техногіганти. Тому перехід не виявився успішним».

Консультант із цифрових технологій eQualitie Віталій Мороз

За його словами, питання не лише в тому, чи є ніша для Threads — коли незадоволені користувачі шукали альтернативи Twitter, вони також шукали якісь нові технологічні рішення з новим функціоналом. Наприклад, можливість спілкуватися з користувачами інших соцмереж. Багато користувачів, тікаючи з Twitter, обирали децентралізовані соцмережі — це ті, які працюють за іншими принципами, дозволяють контролювати свої дані, у яких немає реклами, нав'язливого маркетингу, у яких стрічка не буде керуватися алгоритмами, а відображатиметься в хронологічній послідовності. Це абсолютно інша екосистема.

Розвиток соцмережі, за словами експерта, це питання стратегічних рішень, які буде придумувати компанія. Наприклад, компанія уже вирішила використовувати відкритий протокол ActivityPub для того, щоб рухатися в бік федіверсу, децентралізованих соцмереж. Це означає, що якщо користувач зараз зареєстрований в Instagram, Twitter чи в Facebook, у нього є можливість взаємодіяти тільки з користувачами цієї ж соцмережі. Через усе це соцмережі називаються централізованими. Threads дивиться на розвиток децентралізованих соцмереж, таких як Mastodon чи Matrix, у яких користувачі, будучи на одному сервері, можуть спілкуватися з користувачами іншого серверу.

Якщо цю технологічну особливість додадуть до Threads, то, скоріше за все, він стане комплементарним до інших соцмереж.

«Розробники мають певну стратегію і рухаються в правильному напрямку. Тобто вони намагаються вийти за межі логіки великих техногігантів і великих централізованих мереж. Яким буде розвиток — побачимо, але користувачі масово мігрують усе ж таки в Mastodon і Bluesky — вони пропонують інші підходи та стилі управління», — каже Віталій Мороз.

За даними сайту вебаналітики SimilarWeb, кількість відвідувань Threads протягом вересня (з 1 до 26-го числа) склала 41 мільйон. Для порівняння, кількість відвідувань Twitter протягом цього ж періоду перевищує 5 мільярдів.

Кількість відвідувань Threads протягом першого місяця існування перевищила мільйон, а вже наступного місяця — у серпні — впала на 60%. Це можна побачити на інфографіці SimilarWeb.

Експерт із кібербезпеки, директор компанії 10Guards Віталій Якушев каже, що показники Threads будуть залежати не стільки від невдач Ілона Маска, скільки розміру фінансування, на яке готова піти Meta.

«Соціальних мереж дуже багато, але для того, щоб вони були популярними, треба, як китайці — ввалювати сотні мільйонів доларів у рекламу і таким чином розкручувати соцмережу (як це було з TikTok), або соцмережа має закрити якусь нішу, якої ще не було. Threads умовно закриває нішу старого Twitter, який усім подобався, в якому було мінімум цензури. Дії Ілона Маска вбивають переваги, які зробили Twitter популярним», — каже Якушев.

Експерт із кібербезпеки, директор компанії 10Guards Віталій Якушев

За його словами, проблема Threads не в тому, що він був дуже необхідний, а в тому, що крім Twitter у цій ніші вже є продукти. Наприклад, Bastyon — альтернатива Twitter і YouTube без цензури, якою користувалися, наприклад, сепаратисти й терористи. Bastyon своєю лояльністю закрив цю нішу.

«Та кількість користувачів, яку Threads отримав у перші дні, — це штучно створена маса. Так само у свій час вибухнув Clubhouse, а потім поступово зник. У Clubhouse перестали вливати маркетингове лушпиння й зараз про нього згадують тільки ті, у кого гарна пам'ять. У Threads буде так само — якщо Meta готова вкладати туди дуже багато грошей, щоб не згасав вогонь маркетингової уваги, то можливо соцмережа залишиться живою», — сказав Якушев.

На його думку, якщо Маск продовжить закручувати гайки, а Threads навпаки демонструватиме лібералізацію, то в останнього є шанс виграти. Головний у соцмережах той, хто робить контент, каже експерт. Якщо Threads якось перетягне на себе інфлюенсерів і блогерів, то люди підуть за якісним контентом. Просто зараз цього не відбувається, тому що немає унікального контенту, як було з Tiktok — соцмережі, що кардинально відрізнялася від Youtube, Facebook та Instagram. Threads може виграти тільки в тому випадку, якщо повністю замінить Twitter і запропонує нові технологічні рішення.

Чи є Threads безпечним для користувачів

Коли з’являється нова соціальна мережа, перше, на що звертає увагу аудиторія — чи будуть захищені персональні дані. У випадку з Threads питання безпеки стояло не так гостро, адже його безпекові механізми та політики мало відрізняються від Facebook та Instagram — інших продуктів Meta.

«Враховуючи, хто власники та розробники Threads, я не думаю, що в питаннях безпеки ситуація там буде гіршою чи кращою, ніж з іншими публічними продуктами компанії, — розповідає Андрій Юричко. — Крім того, якраз щодо безпеки користування не було зроблено жодного акценту, що свідчить, що кардинальних змін не відбудеться. Але я маю на увазі захист персональних даних, несанкціонований доступ до профілів, “витоки” особистих листувань чи оприлюднення чатів із закритих пабліків. Якщо під безпекою мати на увазі безпеку контенту та його споживання — відповіді у мене поки немає».

Експерт із питань цифрової безпеки ГО «Інтерньюз-Україна» Павло Бєлоусов

Павло Бєлоусов каже, що з точки зору цифрової безпеки нової мережі — не сказати, що все надійно та безпечно: «Модель Мета — централізувати користування їхніми сервісами та тісно повʼязати. Так і тут: щоб завести акаунт в Threads — потрібно мати Instagram. Щоб видалити Thread — треба попрощатися й з Instagram. Плюс, якщо зловмисник захопить акаунт в Instagram, то практично автоматично отримує доступ й до Threads. Для Меtа — все нормально, зрозуміло, а ось для користувача — не дуже».

Віталій Якушев радить розділяти безпеку користування соцмережою на два напрямки: модерація соцмереж і заходи, яких самі користувачі вживають задля убезпечення акаунтів. Треба звернути увагу, чи дозволяє мережа підключити двофакторну аутентифікацію, яка парольна політика тощо. А те, як цими інструментами користуються люди, від соцмережі не залежить.

Чи варто українським медіа розвивати Threads

В одному з текстів «Детектор медіа» писав, що українські інфлюенсери вже «забили» на розвиток Threads і публікують дописи з жартами «Щось тут порожньо» або «А Threads уже всьо». Однак видалити свої акаунти поки що ніхто з медійних осіб чи ЗМІ не може: щоб видалити Threads — треба видалити Instagram, тож час від часу щось публікують. Частіше ці дописи — це копіювання контенту з Twitter чи Instagram.

Українські користувачі мають враховувати, що Threads — це нова мережа зі старими правилами, тобто вона повторює політику щодо мови ворожнечі, закликів до екстремізму, насильницького контенту й інших обмежень, як і Facebook. Тож розраховувати, що дописи про війну Росії проти України не будуть блокуватися — не доводиться.

«З одного боку, медіа орієнтуються на платформи, де багато користувачів, тому що їм потрібні аудиторії. Але з іншого боку, їх дуже погано вчать уроки твіттеру та фейсбуку. Правила прописує компанія десь у Кремнієвій Долині, вони універсальні, і медіа не можуть контролювати їхні політики й алгоритми. Відповідно, журналісти потрапляють під цензуру. Журналісти вважають, що мають право писати “русня” та бажати Путіну смерті, але за правилами техногігантів цього зробити неможливо. Тому українські медіа або мають підкоритися цим правилам, або видалятися», — каже Віталій Мороз.

Експерт радить медіа дивитися на майбутнє інтернету й бути на платформах, де вони самі встановлюють свої правила, або де правила адаптовані під умови України. Реєструватися у новій соцмережі, яка має старі правила — це робити одну й ту саму помилку.

Медіатренер Академії української преси Андрій Юричко

Андрій Юричко каже, що відверті дописи про війну, фото та відеосвідчення злочинів будуть видалятися на будь-яких платформах які модеруються з країн, де немає війни та які не є жертвами агресії. Це завжди прерогатива певних закритих пабліків чи купи судових рішень, які журналісти потім оформлюють для публікацій. Видалення чи блокування дописів регулюється законами, етикою, правилами та політикою.

«Вони захищають психіку аудиторії від неприйнятного контенту, стресу, неадекватності, агресії та насильства у суспільстві. Українська реальність з обстрілами, тривогами, втратами, переїздами та турботами про безпеку й пошуки справедливості цікавить закордонну аудиторію, поки залишається в рамках “пристойного”. Такі правила діяли і в Україні до 24 лютого. Звірства росіян у Бучі, Ірпені, Маріуполі, Чернігові та інших окупованих територіях тимчасово призупинили це правило, бо це був шок для західної спільноти, що таке можливо в центрі Європи. І вони хотіли це якнайшвидше зупинити, зокрема, через поширення, розголос і засудження подібного», — каже Юричко.

Але вже зараз, за його словами, відбувається повернення дії цих правил щодо контенту з України. Це позначається на можливості поширення контенту про війну, зменшенні охоплення аудиторії, тіньових банах акаунтів тощо. Під заборону вже потрапляють не лише фото та відео знищення російських військових чи жертв серед українців, а й слова «рашисти», «русня» тощо.

Віталій Якушев говорить, що медіа мають генерувати унікальний контент на власному ресурсі, наприклад, на сайті, а потім, використовуючи різні плагіни або просто вручну, поширювати в будь-яку соцмережу. Якщо Threads стане затребуваним — то і на ньому або в іншій популярній соцмережі. При цьому, на його думку, медіа не мають робити будь-яку непідконтрольну платформу основним каналом комунікації з аудиторією. В компаніях змінюються власники, генеральні директори, через це кардинально змінюється контентна політика. Врешті решт, соцмережі помирають. Приклад Х це доводить нам прямо зараз, раніше така ж сама доля спіткала Tumblr, який колись був дуже популярним. Тому треба шукати способи залучати аудиторію на власні ресурси. І це — виклик для медіа, з яким поки що вони не впоралися.

Головоне фото: unsplash, інші фото надані спікерами

Читайте також
ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду