Наприкінці січня 2021 року Дональд Трамп складе повноваження президента США. Цього дня соцмережа Twitter передасть офіційний акаунт лідера держави @POTUS його наступнику Джо Байдену.

Останній рік президентства Трампа ознаменувався низкою гучних новин про його непрості відносини з глобальною платформою мікроблогів Twitter. Цього року соцмережа вперше у своїй історії позначила твіт президента США як недостовірний. Після цього почалася серія подій, яку низка ЗМІ назвуть «війною Трампа проти Twitter». MediaSapiens з'ясував, що саме відбувалося та що про це пишуть американські ЗМІ.

З чого почався конфлікт

Упродовж всього періоду президенства Дональд Трамп активно використовував свій твітер-акаунт для поширення своїх думок і заяв та навіть кілька разів побив власні рекорди із кількості твітів на добу. Іноді він поширював на платформі недостовірні або сумнівні тези.

Про необхідність боротися з дезінформацією і перевірки публікацій у Twitter заявляли й раніше 2020-го. Але тільки 26 травня цього року платформа вперше позначила твіт Дональда Трампа як недостовірний: так були промарковані твіти глави Білого дому, в яких той критикував ідею губернатора Каліфорнії щодо проведення виборів президента поштою. Також біля твіту поставили посилання на інформацію про те, що таке поштове голосування і що воно й раніше існувало в США, проте не викликало нарікань. Ба більше, Трамп раніше й сам голосував поштою, оскільки часто перебуває у Нью-Йорку, а зареєстрований як виборець у Флориді.

У компанії Twitter заявили, що деякі твіти Трампа вводять в оману користувачів щодо процесів голосування. А промаркували їх «для забезпечення додаткового контексту навколо виборчих бюлетенів». Після цього президент розкритикував соцмережу та пригрозив її заблокувати:

«Вони заявляють, що мій допис про ненадійність голосування поштою є невірним. Дані перевірки засновані на повідомленнях "Fake News" CNN та Amazon Washington Post… Twitter повністю придушує свободу слова. І я, як президент, не дозволю, щоб це сталося».

Тим часом гендиректор Twitter Джек Дорсі заявив, що платформа мікроблогів і надалі вказуватиме на «недостовірну або спірну інформацію про вибори». Він відкинув претензії Трампа та сказав, що, відповідно до політики компанії, твіти Трампа про голосування поштою «можуть ввести людей в оману, й вони можуть подумати, що їм не потрібно реєструватися, аби отримати бюлетень» (лише зареєстровані заздалегідь виборці отримують бюлетені. — MS.).

Невдовзі після цього Дональд Трамп підписав указ «проти цензури», який вносить зміни у статтю 230 Закону про дотримання етики у ЗМІ, щоби соцмережі несли відповідальність за те, що публікують на платформах. Тобто фактично він зобов’язав діяти їх як «видавців», хоча зараз вони є «платформами».

Що таке стаття 230 та чому Трамп хоче її змінити?

Основна мета 230-ї статті — захист власників соцмереж від відповідальності за будь-що, розміщене на платформах третьою стороною (користувачами. — MS.), пише Адам Сміт у статті The Independent.

Глобально ідея Закону полягала в тому, щоби стимулювати появу нових типів зв'язку та послуг іще на зорі ери інтернету, пояснює журналіст. Статтю 230 ввели в дію у 1996 році як частину Закону про дотримання етики у ЗМІ, який був спрямований на боротьбу поширенням порнографії в мережі. Згодом значну частину цього закону суди визнали неконституційним порушенням свободи слова, але стаття 230 діє й далі.

«На практиці закон захищає будь-який вебсайт або сервіс, де розміщують контент, відеосервіси, як-от YouTube, соцмережі, як-от Facebook та Twitter, від судових позовів щодо вмісту, розміщеного на них користувачами», — пояснює Адам Сміт.

Закон включає положення, згідно з яким платформи можуть самі видаляти образливий або суперечливий вміст, опублікований користувачами. В той же час закон не стосується порушення авторських прав: користувачі, які розміщують суперечливий вміст, усе ще можуть нести відповідальність за це в суді.

Представники технологічної індустрії «вже давно вважають, що стаття 230 є вирішальною для захисту всієї галузі, хоча цей закон стає дедалі суперечливішим із зростанням потужностей інтернет-компаній», — пояснюють у статті The Independent. Та звертають увагу на те, що сам Трамп не може внести зміни до статті. Це має зробити Конгрес.

Що про статтю 230 думає Джо Байден

Колишній віцепрезидент та новообраний президент США Джо Байден теж хоче внести зміни у Закон про дотримання етики у ЗМІ. Ще на початку 2020 року він заявив The New York Times: «Статтю 230 слід негайно скасувати для Цукерберга та інших платформ. Її слід скасувати, оскільки це не просто інтернет-компанія. Вона поширює неправду, знаючи, що це неправда».

Але позиція Джо Байдена все ж відрізняється від того, що думає про статтю 230 Дональд Трамп, пише The Verge. Прессекретар кампанії Байдена Білл Руссо заявив, що Байден буде пропонувати зміни до законодавства, яке передбачає притягнення соцмереж до відповідальності за свідоме викривлення інформації.

«На відміну від Трампа, політика Байдена має на меті збільшити модерацію дезінформації (в соцмережах. — MS), а не зменшувати її», — припускають у The Verge.

Також у жовтні минулого року кампанія Байдена надіслала листи до Facebook та Twitter із проханням відмовитися від будь-якої політичної реклами Дональда Трампа, яка виявиться оманливою або неправдивою. Наступного місяця Twitter справді відмовилася від тиражування взагалі будь-якої політичної реклами. Але Facebook цього поки не зробила, хоча і зменшила її обсяги на певний період.

Twitter продовжила політику обмеження твітів Трампа

Тим часом Дональд Трамп, попри власні звинувачення Twitter у цензурі, й далі активно публікував твіти на платформі мікроблогів. А сама компанія Twitter продовжила задекларовану раніше політику щодо обмеження суперечливого або оманливого змісту твітів, яку той публікує.

Так, після скарги користувачів була заблокована відеопромова Трампа про вбитого афроамериканця Джорджа Флойда. У промові президент каже про протести, які охопили країну після смерті чоловіка. Висловивши співчуття, Трамп попереджає про «насильство та анархію» з боку «радикальних лівих груп». Пізніше в Єврокомісії привітали рішення Twitter не видаляти суперечливі пости президента США, але позначати їх як фейкові.

«Twitter не видалив жодного повідомлення пана президента Трампа. Він тільки додав факти. І це те, що я називаю плюралізмом», — заявила віцепрезидентка Єврокомісії за цінностями і прозорості Віра Юрова.

А сам Дональд Трамп у черговий раз звинуватив соціальну мережу Twitter у тому, що там про нього, мовляв, розкручують тільки негатив.

Водночас у Facebook дописи Трампа не обмежували та не блокували, за що очільника компанії Марка Цукерберга публічно розкритикували навіть його підлеглі. Допис Трампа у Facebook уперше видалили тільки в серпні 2020-го, коли той поширив відвертий фейк про те, що діти «фактично не невразливі до COVID-19».

Цензура чи війна?

Примітно, що провідні американські ЗМІ практично не стають на бік Дональда Трампа в контексті його звинувачень у бік компанії Twitter. Більшість публікацій, присвячених конфлікту, здебільшого мають критичний тон у бік самого президента США. «Війна Трампа проти Твітера», — саме так частіше описують ситуацію в американських медіа.

«Трамп загострює війну проти Twitter», — пише Associated Press.

«Така дія президента, схоже, радше стосувалася політики, а не суті речей. Він (Трамп. — Ред.) прагне зібрати прихильників після того, як він кинувся на Twitter за застосування перевірки фактів до двох своїх твітів», — зауважують у статті.

Видання нагадує цитату Трампа, де той каже, що перевірка фактів є «редакційним рішенням» Twitter, що означає політичну активність компанії. А якщо такі дії — редагування, мовляв, компанії мають нести відповідальність як і інші ЗМІ, попри те, що соцмережі не самі створюють контент, а його розміщують користувачі.

«Трамп воює з правдою, а не з Twitter», — із таким заголовком вийшла стаття провідного політичного аналітика CNN Джона Авлона.

«Перевірка фактів не є цензурою. Але саме це заявляє президент Дональд Трамп, знову нападаючи на платформу», — пише автор. Заяви президента США щодо голосування поштою у статті він називає «підступними». І пише, що з боку Трампа це «чергова спроба применшити впевненість у чесності наших виборів».

У виданні навели кілька фактів щодо того, що голосування поштою за останні кілька десятків років у США насправді не містило так багато фальсифікацій, як стверджує Трамп. Приміром, згідно з публічними даними від Фонду Карнегі, за 20 років, коли у штаті Орегон приймали бюлетені поштою, було зареєстровано лише 12 випадків фальсифікацій зі 100 мільйонів поданих бюлетенів.

«Але давайте дивитися реально: причина, через яку Трамп виступає проти бюлетенів поштою — його впевненість у тому, що це принесе користь демократам. Він сам так і сказав: "У цій країні більше ніколи не буде обрано республіканця». Але це неправда, особливо зараз"», — додають у публікації CNN.

«Нападки президента Трампа на Twitter через фактчекінг його твітів — частина давньої традиції, яку підтримують ображені інтернет-тролі. Ставки високі», — пише технологічний оглядач The New York Times Кевін Руз.

Трамп «чітко дав зрозуміти, що буде намагатися покарати Facebook, YouTube чи інші платформи, які перешкоджають його можливості спілкуватися з його підписниками», — зазначає автор. Залишається відкритим складне питання про те, які вислови може розміщувати у соцмережах світовий лідер, додає він.

«Повна невідповідність битви Трампа з Twitter», — пише для The Athlantic професорка в галузі права Університету Маямі Мері Енн Франкс. Авторка статті називає наказ президента «опортуністичним» та навіть «орвелівським».

Вона нагадує: Дональд Трамп сам у Twitter неодноразово порушував політику платформи: висловлював то погрози, то безпідставні звинувачення у бік різних осіб, блокував критиків. Але в той період у роботу платформи він взагалі не втручався. Проте президент США різко виступив проти Twitter саме після того, як соцмережа вперше позначила одну із його публікацій, зауважує Франкс.

Далі професорка аналізує сам наказ Трампа: «Наказ — незрозумілий з юридичної точки зору. З одного боку, використання Першої Поправки… є очевидною недобросовісною практикою. Навіть Трамп, незважаючи на те, що він конституційно неграмотний, усвідомлює, що Перша поправка обмежує повноваження уряду у обмеженні свободи слова». Намагання змінити щось у діяльності соцмереж видання називає «безрезультатними».

Особливою іронією фахівчиня називає звинувачення Трампа в цензурі з боку Twitter, коли той посилається на Першу поправку. Проте Twitter не видалила помилкові твердження Трампа, а лише розмістила біля твіту додаткову інформацію для користувачів.

«Та навіть якби Twitter і видалила твіти Трампа, ці дії теж були б захищені Першою поправкою. Адже право на свободу слова включає як право говорити, так і право не говорити», — пояснюють у статті. Суть наказу полягає серед іншого в тому, щоб відвернути увагу від «катастрофічно неправильних дій Трампа в ситуації з пандемією COVID-19 та від його демонтажу демократії», йдеться далі у матеріалі.

Питання із статтею 230 поки відкрите

Як не дивно, самому Дональду Трампу корисна стаття 230, каже Кейт Руан, старший юрисконсультантка Американського союзу громадянських свобод.

«Якби платформи не мали імунітету, вони б не ризикували юридичною відповідальністю, яка з'явилася б із розміщенням брехні, наклепів та погроз від Дональда Трампа», — коментує вона The New York Times.

Після інавгурації новообраного президента США, твітер-акаунт Дональда Трампа втратить спеціальний захист та буде підпорядковуватися тим самим правилам соцмережі, що й усі інші користувачі. У компанії Twitter нагадують, що зазвичай розміщують повідомлення про «суспільний інтерес» на деяких твітах «світових лідерів», які порушують правила, інакше їх буде видалено. Але ці правила не поширюються на звичайних користувачів та колишніх високопосадовців.

Тим часом дискусія щодо 230-ї статті триває. Питання про те, є соцмережі повноцінними видавцями або ж лише майданчиками для висловлення думок, ще має вирішити Конгрес. Вірогідно, вже після того, як на посаду президента США вступить новообраний глава держави Джо Байден.

Фото: itc.ua, depositphotos.com