Першу частину огляду за січень — березень читайте тут і тут (коротко). Повну другу частину — тут.

Порушення стандартів у ефірі телемарафону

У січні — березні цього року в досліджених ефірах телемарафону загальна кількість порушень стандартів інформаційної журналістики знову зросла, порівняно з попереднім кварталом. Тоді порушень було 17562, у звітному кварталі — вже 17960. Хай зростання й невелике (на 2%), але виразною є загальна тенденція до погіршення якості ефіру телемарафону.

Середні показники грубих порушень стандартів на кожну проаналізовану ефірну годину по каналах виглядали так:

Значна частина порушень професійних стандартів веде до дедалі більшого спотворення інформаційної картини сьогодення, яку змальовує для своєї аудиторії телемарафон. Як результат — продовження падіння глядацької довіри до марафону, причому це падіння йде стрімко і за експонентою. Останнє дослідження Київського міжнародного інституту соціології, опубліковане 19 лютого, вперше показало негативний баланс довіри-недовіри: марафону довіряли 36% українців, не довіряли 47%.

74,9 порушення на годину ефіру означають, що в марафоні в середньому щохвилини відбувається більше одного порушення. Як і в попередньому кварталі, найбільший «внесок» у спотворення контенту телемарафону в першому кварталі цього року робили канали «1+1», ICTV з СТБ і «Інтер». Найменшим був «внесок» Першого каналу Суспільного.

Якщо порівнювати середні показники порушень окремих стандартів у телемарафоні за останні 12 місяців, то динаміка змін була ось такою (всі дані — середні кількості порушень на годину ефіру):

Порушення стандарту відокремлення фактів від думок

Як і раніше, на цей стандарт припадає більше половини всіх порушень у телемарафоні. Ось у які способи журналісти різних каналів і медіагруп порушували цей стандарт у першому кварталі цього року (в середньому на годину ефіру):

Уже третій квартал поспіль медіагрупа ICTV з СТБ продовжує залишатися найбільшим порушником цього стандарту, попри те, що навіть трохи зменшила кількість порушень порівняно з попереднім кварталом. Канал «1+1» майже їх наздогнав, збільшивши кількість порушень. Більш відчутно зросла кількість порушень цього стандарту на каналі «Інтер». На каналах «Рада» і «Ми — Україна» кількість цих порушень трохи зменшилася. На Першому каналі Суспільного, який робить найменше подібних порушень, їхня кількість у першому кварталі року відчутно зросла.

Суб’єктивні думки журналістів у новинах

Середня кількість цього різновиду порушення стандарту відокремлення фактів від думок знову зросла — в попередньому кварталі було 41 таке порушення на годину ефіру в середньому, у звітному кварталі їх стало 42,1. Як і в попередньому кварталі, найбільше подібних порушень було в ефірі каналів ICTV та СТБ (59,1), значно більше від середнього значення по телемарафону також було на каналах «1+1» (58,4) та «Інтер» (55,1). Найменше таких порушень було в ефірі Першого каналу Суспільного (12). Найбільшим зростання кількості подібних порушень було на каналах «Інтер», «1+1» і Першому каналі Суспільного. В ефірах каналів ICTV та СТБ зростання було помірним, але медіагрупа так і залишилася найбільшим порушником за цим різновидом. На інших каналах кількість подібних порушень трохи зменшилася.

У телемарафоні журналісти продовжували використовувати суто емоційну лексику, що в змістовому сенсі новинам не додає нічого, натомість може спотворювати фактичну основу. Крім того, левова частка такої лексики давно вже перетворилася на штампи. У першому кварталі в марафоні стало відчутно менше пафосної лексики, але все одно вона була. У всьому іншому журналісти більшості редакцій, схоже, ні про що не вміють розповідати без власних оцінок, тож цих оцінок у телемарафоні хоч греблю гати, причому будь-яких і з будь-яких приводів. На більшості каналів у першому кварталі року традиційно багато було різноманітних міркувань журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Відчутно менше міркувань журналістів було лише на Першому каналі Суспільного. Найчастіше це були такі собі журналістські «експертні думки» з будь-яких приводів — від геополітики до медицини. Чимало журналісти робили й припущень. І було забагато зайвих для новин маркерів посилення уваги та авторизації.

Неавторизовані суб’єктивні думки в авторських матеріалах і розмовних студіях

Кількість подібного виду порушень стандарту відокремлення фактів від думок у марафоні неістотно зменшилася: у попередньому кварталі їх було по 2 на годину ефіру, у першому кварталі цього року стало 1,9. Основою цього стало зменшення кількості подібних порушень насамперед на каналах ICTV та СТБ (було 2,9 такого порушення на годину, стало 2). Зменшили кількість подібних порушень канали «Інтер» і «Ми — Україна». Натомість відчутно збільшили їхню кількість ведучі каналу «Рада», який і став у звітному кварталі найбільшим порушником. Найменше цих порушень, як і раніше, було на Першому каналі Суспільного.

Безпідставні узагальнення

Саме за цим різновидом порушення стандарту вже третій квартал поспіль є позитивна тенденція: якщо в третьому кварталі минулого року було в середньому 1 подібне порушення на годину, в четвертому кварталі — 0,8, то в першому кварталі цього року їхня кількість знову зменшилася до 0,5 порушення на годину в середньому. При цьому зменшення кількості подібних порушень відбулося на всіх без винятку каналах. У звітному кварталі найбільше подібних порушень було на каналах «1+1» і «Інтер». І майже не було взагалі на Першому каналі Суспільного.

Нечіткість меж цитування

Загалом кількість подібних порушень стандарту продовжує залишатися незначною (0,1 порушення на годину ефіру в середньому). Системними, як і раніше, їх можна вважати в ефірах ICTV та СТБ (0,3 порушення на годину). Взагалі не було подібних порушень на каналі «1+1» і на Першому каналі Суспільного. На інших каналах подібні порушення були одиничними.

Порушення стандарту достовірності

Загальна картина у першому кварталі року за різновидами порушень цього стандарту була такою (середні кількості порушень на проаналізовану годину ефіру):

Як я вже згадував, кількість порушень стандарту достовірності у першому кварталі цього року виявилася незначно меншою за попередній квартал — було 18,5 порушення на годину в середньому, стало 18,2. Чотири учасники марафону зменшили кількість порушень стандарту, найвідчутніше — в ефірі каналу «Рада» (було 19,7 порушення на годину, стало 18,4), на «1+1», ICTV з СТБ і на Першому каналі Суспільного зменшення були не такими відчутними. Збільшили кількість порушень стандарту достовірності на каналах «Інтер» і «Ми — Україна» (на останньому — на 1,2 порушення на годину в середньому).

Узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактів

Хоча саме цього різновиду порушення стандарту достовірності стало менше, ніж було у попередньому кварталі (з 6,9 такого порушення у середньому на годину до 6 порушень), але саме він продовжує з великим відривом займати перше місце за кількістю серед усіх різновидів. Зменшення кількості таких порушень насамперед дали канали ICTV з СТБ (стало менше на 1,9 порушення на годину в середньому), «Рада» і «Інтер». На каналі «1+1» подібне зменшення було менш істотним, на інших каналах відбулося незначне збільшення кількості таких порушень. У першому кварталі цього року найчастіше до подібних «посилань» вдавалися на каналі «Ми — Україна» та «Рада», найменше подібних порушень було на Першому каналі Суспільного. Найчастіше це були неперсоналізовані псевдопосилання на різноманітні організації, структури й установи. На другому місці за вживаністю на каналах були псевдопосилання на невідомих, невизначених фахівців у різних царинах. І дуже багато (загалом 100 у проаналізованому ефірі) було узагальнених розмитих псевдопосилань на різноманітні ворожі джерела, яким за визначенням вірити не можна.

Інформація з телеграм-каналів і соцмереж без перевірки

Середня кількість «посилань» на телеграм-канали та соцмережі в першому кварталі цього року становила 3,7 на годину ефіру, що було дуже неістотно менше, ніж у попередньому кварталі (3,8). По окремих каналах картина була такою: як і раніше, істотно найбільше (6,4 на годину ефіру в середньому) подібних «посилань» було в ефірах Першого каналу Суспільного, оскільки редакція, на відміну від інших, завжди або майже завжди в посиланнях це згадує. Найменше таких «посилань» (2,1 на годину) було в ефірах «Інтера». Порівняно з попереднім кварталом найвідчутніше зменшили кількість таких порушень в ефірах Першого каналу Суспільного і «1+1» (обидва — на 0,7 порушення на годину). Найбільше зросла в ефірах ICTV та СТБ (було 2,7, стало 3,7 порушення на годину). На всіх інших каналах зміни були менш відчутними.

У звітному кварталі редакції послуговувалися такими, заявленими в «посиланнях», платформами:

Як бачимо, телеграм-канали продовжують у телемарафоні залишатися поза будь-якою конкуренцією за кількістю використань у якості «джерел інформації». 536 інформацій було взято з телеграм-каналів (це лише тих, які були заявлені в «посиланнях» або ж ідентифіковані на відео логотипами). З фейсбук-сторінок канали беруть інформацію набагато рідше, заявлених таких випадків було лише 83. Мережа Х та інстаграм використовувалися епізодично. Найбільше телеграм-каналами й фейсбук-сторінками у звітному кварталі послуговувався Перший канал Суспільного, інші канали меншою мірою, але не забуваймо, що дуже часто вони просто не згадують про цю обставину в розмитих узагальнених псевдопосиланнях на джерела фактів.

Зверну також увагу на те, що редакції доволі-таки охоче використовували у якості «джерел» інформації та відео російські сторінки в телеграмі та соцмережах. Найбільше цього у першому кварталі року було в ефірах каналів «Ми — Україна» (67 випадків!), Першого каналу Суспільного (37) і ICTV з СТБ (26).

Узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок

Кількість подібних порушень стандарту достовірності залишилася в першому кварталі поточного року незмінною, порівняно з попереднім кварталом — 3,7 порушення на годину ефіру в середньому. Найбільше подібних порушень було в ефірах каналів «Інтер» (5,2 на годину в середньому), «1+1» (5) і «Рада» (4,8). Найменше таких псевдопосилань було на Першому каналі Суспільного (лише по одному такому порушенню на годину в середньому). Порівняно з попереднім кварталом зміни по каналах були незначними — невеликі зменшення на «Раді» й на «Ми — Україна» і невеликі збільшення на решті каналів. Змістовно ж найбільше, майже половина, подібних псевдопосилань були на різноманітні «професійні» групи. Друга позиція, але як і раніше з великим відривом, була за псевдопосиланнями на думки невідомо кого в різноманітних організаціях, установах і структурах. Нікуди не поділися й «експерти-аналітики», «геополітичні» псевдо тощо.

Фактична інформація без посилань на джерела

Кількість подібних порушень стандарту достовірності у звітному кварталі зросла, порівняно з попереднім — з 2,3 порушення на годину в середньому до 2,6. Найбільше подібних порушень було в ефірах каналу «1+1» (5,1 порушення на годину в середньому), а основу зростання загальної кількості таких порушень дав телеканал «Інтер», де у звітному кварталі таких порушень було 4,3 на годину після 2,8 у попередньому кварталі. Як і в попередньому кварталі, майже не було повідомлень без посилань на Першому каналі Суспільного. Як і раніше, більше половини цих порушень становили повідомлення про наслідки ворожих обстрілів і атак по цивільних об’єктах у різних областях України.

Абстрактні псевдопосилання

Абстрактні псевдопосилання на джерела самі по собі у журналістиці є якимось дивним явищем, як на мене. Але в телемарафоні, який позиціюється як достовірний, це явище продовжує бути дуже поширеним. У січні-березні цього року кількість цих покручів навіть збільшилася, порівняно з попереднім кварталом (було 1,9 на годину ефіру, стало 2,2). Збільшили вживання подібних «посилань» майже на всіх каналах, найбільшим було зростання їхньої кількості на каналі «Рада» (було в попередньому кварталі по 2,1 подібного покруча на годину, стало 3,1). Єдиний канал, де кількість подібних порушень стандарту достовірності бодай трохи зменшилася, — це Перший канал Суспільного (було 0,8, стало 0,6 порушення на годину).

Порушення стандарту точності подачі інформації

Порушень стандарту в першому кварталі року було от стільки (у середньому на годину ефіру):

Порушень стандарту точності в першому кварталі поточного року знову стало більше: в попередньому кварталі було 6,7 порушення на годину ефіру в середньому, в звітному кварталі — вже 7,1 порушення. Найбільше стандарт порушували на каналі «1+1» (9,7 порушення на годину), найменше — на Першому каналі Суспільного (4,5), решта каналів були близькими до загального тренду марафону. Порівняно з попереднім кварталом значно погіршили показники за цим стандартом на каналах «Інтер» (на 1,3 порушення на годину) і ICTV з СТБ (на 0,8). Зростання кількості порушень стандарту на решті каналів було незначним, а на «Ми — Україна» залишилося без змін.

Невідповідність картинки й тексту в сюжетах і БЗ

Найбільше таких порушень у першому кварталі цього року було на каналах «1+1» (6,9 на годину в середньому) і «Ми — Україна» (6,7), найменше стандарт у такий спосіб порушували на Першому каналі Суспільного (2,8 порушення на годину). Доволі значне збільшення цього різновиду порушень стандарту точності дали канали «1+1» і «Інтер» (і там, і там — на 0,9 порушення на годину), ICTV з СТБ (на 0,5) і «Ми — Україна» (на 0,3). На двох інших каналах цей показник не зазнав змін. Як і в попередніх періодах, найчастіше стандарт порушували, бездумно «перекриваючи» різноманітні БЗ і тексти сюжетів абиякою архівною картинкою. Друге місце за поширеністю займали невідповідності тексту з картинкою в більшості повідомлень про наслідки ворожих обстрілів, ракетних і дронових атак по різних населених пунктах України. На половині каналів продовжує також жити погана традиція «перекривання» будь-яких усних повідомлень про перебіг боїв на різних ділянках фронту просто випадковим архівним відео якихось бойових дій. Що майже ніколи не відповідає одне одному ні за географією, ні за часом, ні за змістом.

Фактичні помилки

Їхня загальна кількість у марафоні не змінилася, порівняно з попереднім кварталом, а от по окремих каналах певні зміни були. Чотири учасники телемарафону збільшили кількість таких порушень, найвідчутніше — телеканал «Рада» (в попередньому кварталі було 0,5 порушення, стало — 1 порушення на годину). Зменшили кількість таких порушень на каналі «1+1» (на 0,6 порушення на годину в середньому), втім все одно канал продовжив залишатися найбільшим порушником за подібним різновидом. І менше на 0,5 порушення на годину стало в ефірах каналу «Ми — Україна».

«Ілюстрування» розмов із гостями

Загальна кількість таких порушень в телемарафоні в першому кварталі залишалася незмінною (0,6 у середньому на годину), зміни по каналах також були незначними. Найбільше таких порушень було в ефірах «Інтера» і «Ради» (і там, і там по 1,1 на годину), взагалі не було такого в гостьових студіях ICTV та СТБ.

Невідповідне «ілюстрування» прямих ввімкнень

Кількість таких порушень у першому кварталі цього року неістотно зменшилася в марафоні (було 0,5 порушення на годину в середньому, стало 0,4). Неістотно зменшили їх на каналі «Рада» й Першому каналі Суспільного, неістотно збільшили — на «Ми — Україна». На інших каналах змін не було. Найбільше подібних порушень традиційно вже на каналі «Інтер» (0,8 на годину), певно через найбільшу кількість прямих ввімкнень. Найменше ж — в ефірах ICTV та СТБ. Бо в них кількість прямих ввімкнень є найменшою в марафоні.

Порушення стандарту повноти інформації

У першому кварталі цього року картина цих порушень була такою (в середньому на годину ефіру):

Порушень цього стандарту в першому кварталі року стало відчутно більше, ніж було у попередньому (з 2,6 в середньому на годину до 3,4). Зростання відбулося на всіх без винятку каналах, найбільшим воно було на каналах «Ми — Україна» (на 1,2 порушення на годину в середньому), «Рада» (на 1,1) і «Інтер» (на 0,9). Канал «Ми — Україна» залишається одноосібним «лідером» за кількістю таких порушень (8 порушень у середньому на годину), найближчим переслідувачем є, теж як і раніше, канал «Рада» (4,6). Найменше порушень цього стандарту було на Першому каналі Суспільного (1,3).

Відсутність інтершуму на відео

Перше місце саме цього різновиду порушення стандарту повноти в першому кварталі цього року забезпечили редакції каналів «Ми — Україна» (5,2 подібного порушення на годину) та «Рада» (3,1), де інтершум ігнорують цілком системно. Природа цього явища продовжує залишатися невідомою, логічному поясненню не піддається. На інших каналах саме таких порушень було небагато, тож вважати їх системними, на моє переконання, не слід.

Неповне представлення гостей студії чи спікерів у синхронах

Збільшилася кількість і цього виду порушень стандарту повноти інформації. В попередньому кварталі їх було по 0,6 на годину ефіру, в цьому стало по 0,8. Найвідчутнішим було це збільшення на каналах «1+1» (було 0,8, стало 0,9) і «Ми — Україна» (відповідно — 0,9 і 1,4). Саме на «Ми — Україна» таких порушень у звітному кварталі було найбільше (1,4 на годину), по 0,9 такого порушення на годину було в ефірах «1+1» і «Інтера». Найменше так порушували стандарт на Першому каналі Суспільного (0,3 порушення на годину).

Не позначення архіву в бекграундах

Кількість подібних порушень зросла з 0,4 на годину в середньому до 0,6. Найвідчутнішим це зростання було на каналах «Інтер» (з 0,4 порушення на годину до 0,8) і ICTV з СТБ (з 0,3 до 0,7). Найбільшим порушником тут був у першому кварталі канал «1+1» (0,9 такого порушення на годину), найменше такого було на каналі «Рада» і Першому каналі Суспільного (по 0,2 порушення на годину).

Відсутність відповідей на ключові запитання новини

Кількість цих порушень у першому кварталі цього року зросла з 0,1 порушення на годину до 0,3. Це зростання обумовили канали ICTV з СТБ (було в попередньому кварталі 0,2 порушення на годину, стало 0,5) і «Ми — Україна» (було 0,1, стало теж 0,5). На інших каналах ці порушення були епізодичними.

Відсутність бекграундів

Загалом цей показник залишався невисоким і незмінним, як і в попередньому кварталі було 0,2 подібного порушення на годину ефіру. Найбільше подібних порушень було в ефірі каналів «Рада» (0,5 порушення на годину) і «Ми — Україна» (0,3). Майже не було їх в ефірах ICTV та СТБ (лише одне порушення за весь період).

Порушення інших стандартів та етичних норм журналістики

У першому кварталі картина порушень інших стандартів і етичних норм була такою (в середньому на годину ефіру):

Порушення стандарту доступності подачі інформації

Порушень стандарту доступності в першому кварталі стало трохи більше, ніж було в попередньому (1,4 порушення на годину в середньому проти 1,3). Найбільше стандарт порушували на каналі «Рада» (1,9 порушення на годину), найменше — на ICTV з СТБ (0,9). Інші канали були недалекими від загального тренду телемарафону. Порівняно з попереднім кварталом найвідчутнішими були збільшення кількості порушень на «Раді» (на 0,5 на годину в середньому) і на Першому каналі Суспільного (на 0,4), найвідчутніше зменшення було на каналі «Ми — Україна» (на 0, 5). На інших каналах зміни були незначними.

Порушення стандарту балансу думок

У марафоні в першому кварталі року трохи побільшало внутрішньополітичної тематики. Відтак трохи зросла і кількість порушень стандарту балансу думок (у попередньому кварталі було 0,1 порушення на годину в середньому, стало 0,2). Найбільшим порушником стандарту був телеканал «Рада» (по 0,5 порушення стандарту на годину ефіру в середньому). На Першому каналі Суспільного було одне порушення цього стандарту, взагалі не порушували стандарт лише на «1+1».

Порушення стандарту оперативності

Порушень стандарту оперативності в першому кварталі року було стільки ж, як і у попередньому кварталі (0,2 порушення на годину в середньому). Найбільше порушували стандарт на каналі «Рада» (0,4 порушення на годину в середньому), не порушували взагалі лише на ICTV з СТБ.

Порушення етичних норм журналістики

Порушували етичні норми у першому кварталі лише троє учасників марафону: ICTV з СТБ, «Рада» і «Ми — Україна».

Прояви політичного і бізнесового піару в ефірі телемарафону

Загалом у проаналізованій частині телемарафону за перший квартал поточного року я зафіксував 129 проявів політичного піару (це по 0,54 прояву на годину ефіру в середньому, тобто щодвігодини глядачам пропонували не новинний, а піарівський продукт. Для порівняння, в попередньому кварталі таких проявів було 97 (або ж по 0,4 прояву на годину).

За формами ці прояви піару були такими:

Найбільше проявів піару було прогнозовано на каналі «Рада» — 70, це більше половини від усіх проявів загалом по телемарафону або ж майже по 2 піарівських прояви на годину ефіру! «Ми — Україна» і ICTV з СТБ істотно відстали від «лідера піару». Найменше таких проявів було на Першому каналі Суспільного (3).

Перша десятка тих, хто мав у піарівських матеріалах 3 і більше згадок у позитивних контекстах, виглядала так:

Незмінним і безперечним лідером серед бенефіціарів політичного піару в телемарафоні продовжує залишатися президент Володимир Зеленський. Це при тому, що він як чільний ньюзмейкер (глава держави та верховний головнокомандувач) і без того в телемарафоні цілком виправдано має найбільшу представленість у реальних новинах. Друге місце посідала партія «Слуга народу» через піарівське представлення своїх депутатів. Кабмін мав позитивні згадки в частині матеріалів про Шмигаля, Офіс президента згадувався автоматично в піарівських матеріалах із керівником ОП Андрієм Єрмаком і його радником Михайлом Подоляком. З новинок у першому кварталі було явне піарівське «відпрацювання» двох тем — будівництва фортифікацій і підтримки владою бізнесів. Обидві теми з’являлися в ефірі телемарафону як реакція на критику дій чи бездіяльності влади в цих питаннях. Бізнесмен Віктор Пінчук мав 7 позитивних згадок винятково в ефірах каналів ICTV та СТБ, власником яких він є.

На відміну від попередніх періодів, у першому кварталі цього року в марафоні різко збільшилася кількість негативного піару. І найбільша його кількість припадала на нищівну критику київської влади — міського голови Віталія Кличка, КМДА і керівників департаментів, а також фракціям «УДАР» і «ЄС» у Київраді. Другий «негативний» напрямок піару був переважно проти бізнесмена Ігоря Мазепи і його компанії «Concorde Capital».

Перша п’ятірка тих, кого згадували в піарівських матеріалах у негативних контекстах:

Наративи російської пропаганди і токсичні медійні персонажі в ефірі телемарафону

У проаналізованому цим моніторингом ефірі першого кварталу поточного року звучав лише один наратив російської пропаганди — в ефірі каналу «Рада» 12 лютого ведуча називала як реальну річ без пояснень і застережень російський наратив про «спеціальну воєнну операцію». В ефірі каналу «Інтер» 11 січня був токсичний «експерт» Андрій Вігірінський (колишній завсідник ефірів на каналах Медведчука). Ефіри традиційно вели токсичні ведучі телеканалів «Рада» (22 рази) і «Інтер» (6 разів).

Події / теми, про які не повідомлялося в марафоні в січні-березні 2024

Як і раніше, більшість важливих подій і тем у телемарафоні висвітлюється, як мінімум, завдяки «сукупному добору» інформації різними редакціями (не сказали одні — сказали інші). Поза тим усе ж деякі, на мій погляд, важливі теми в проаналізованих ефірах не звучали. Це були й теми, пов’язані з війною, зокрема її міжнародним виміром. А були й теми внутрішньої політики та події, явно незручні для влади, кілька прикладів:

З бюджету спрямують 8 млн гривень на моніторинг тональності новин про Зеленських, Єрмака та інших посадовців (18 січня).

Bihus.Info розповів про спецоперацію, де 30 людей стежили за журналістами видання (19 січня).

Затримання Мазепи: «Маніфест 42» закликав президента Зеленського розібратися з тиском силовиків на бізнес (19 січня).

Журналіст Ніколов каже, що поліція відпустила фігурантів у його справі (26 січня).

Довіра до телемарафону продовжує падати, марафону більше українців не довіряють, ніж довіряють, — КМІС (19 лютого).

Зросла кількість українців, які вважають, що Зеленському досить одного президентського терміну, — дослідження КМІС (20 лютого).

Телеканал «Еспресо» заявив про злам ефірної системи (20 лютого).

Нардеп Костенко: в ОП є «спеціальні люди», які вирішують, кого з нардепів випускати у закордонні відрядження (7 березня).

Скриншот відео: «Спецкор» / «Новини 2+2» / ютуб