In English

На початку травня Володимир Зеленський оголосив про укладання низки нових безпекових договорів із сімома країнами вже в найближчому майбутньому — на той момент схожі угоди з надання гарантій безпеки та постачання військової допомоги були підписані з дев'ятьма різними країнами. У своєму закордонному турне наприкінці місяця президент України відвідав Іспанію, Бельгію, Португалію, які поповнили список тих, хто підтримав виконання положень Спільної декларації G7, ухваленої у Вільнюсі 12 липня минулого року, та уклав двосторонні угоди з Україною. Візит до кожної з цих країн супроводжувався оголошенням про відповідний пакет військової допомоги, сум наданого фінансування або деталей щодо постачання техніки й озброєнь. 

Першою Володимир Зеленський відвідав Іспанію, підписавши 27 травня у Мадриді двосторонню безпекову угоду з прем'єром Іспанії Педро Санчесом. До пакета допомоги на 1 млрд євро увійшли бронетехніка (зокрема додаткові танки Leopard 2), артилерія, а також іспанська сторона зобов'язалася поповнити запаси ракет до українських систем ППО. Прем'єр-міністр Іспанії сказав, що «протиповітряна оборона [необхідна] для того, щоб захистити цивільне населення, інфраструктуру, міста, які продовжують потерпати від атак, як це сталося цими вихідними в Харкові».

Також у вівторок, 28 травня, під час візиту до Брюсселя президент України разом із прем’єр-міністром Бельгії Александром де Кроо підписав двосторонню безпекову угоду між країнами строком на десять років (як і всі інші подібні двосторонні угоди). Угода передбачає спрямування Бельгією майже 1 мільярда євро військової допомоги вже в поточному році та підтверджує зобовʼязання Бельгії поставити Україні 30 винищувачів F-16 до 2028 року, перші з них мають надійти цьогоріч. Утім, очільник уряду Бельгії під час спільної пресконференції з Володимиром Зеленським у Брюсселі сказав, що підписана угода забороняє застосовувати бельгійську військову техніку та військові матеріали, включно із літаками F-16, поза українською територією. Останньою, того ж дня, Зеленський відвідав Португалію, де у Лісабоні аналогічну угоду з боку Португалії підписав прем'єр-міністр Луїш Монтенегру. Португалія пообіцяла надати щонайменше 126 мільйонів євро військової підтримки цього року та підтвердила свою участь у коаліції F-16 та у чеській програмі закупівлі боєприпасів великого калібру.

Розбираємося, як у своїх дописах і коментарях пропагандистські телеграм-канали пов'язують підписання цих угод із темою відправлення військ НАТО чи окремих європейських країн в Україну, наданням дозволу Україні використовувати іноземне озброєння для ураження військових цілей на території Росії та іншими темами.

«Черговий “будапештик”»  

Проаналізовані пропагандистські проросійські телеграм-канали робили наголос на «несерйозності» чергових підписаних двосторонніх безпекових угод. Мовляв, країни, які зараз відвідує Зеленський, просто приєднуються до підписання того, що було затверджено у Вільнюсі торік, строки постачання озброєнь неймовірно розтягнуть у часі, а суми останніх підписаних угод (на прикладі Португалії), «дуже скромні». 

Один із каналів (понад 400 тисяч підписників) пропонує читачам «скромну перемогу з присмаком зради» та переконує, що Офіс президента поділився не всією «правдою» щодо суті підписаних угод. Пропагандисти пишуть, що лише маленька частина озброєнь буде постачатися зі складів і запасів, а значно більша — це просто замовлення для європейського військово-промислового комплексу, яке буде вироблятися не менш як два роки. Таким чином, просувається уже доволі типова пропагандистська теза про те, що «Європа та США наживаються на “конфлікті в Україні”», просто зараз країни ЄС нібито активніше переймають досвід оборонної промисловості Штатів. 

Насправді ж, якщо говорити про довготривале протистояння з Росією, поступове нарощування потужностей оборонної промисловості Заходу несе позитивний сигнал для України. Так, навесні цього року німецький військово-промисловий концерн Rheinmetall оголошував про плани зі спільного виробництва снарядів великих калібрів на заводі на території України. А ВПК Сполучених Штатів збирається потроїти виробництво артилерійських боєприпасів від нинішніх 30 тис. на місяць до 100 тис. на місяць уже до початку 2025 року. Тобто країни Заходу готують свою промисловість і бізнес до довготривалої підтримки України.

Інший телеграм-канал (понад 1 млн підписників) зосереджує увагу на тому, що укладені угоди нібито не є «гарантіями» безпеки, тому що не зобов'язують країни-підписантки безпосередньо відправляти свої війська до України вже зараз. Це — чергова маніпуляція: підписані угоди й не передбачали введення військ країн-підписанток в Україну. Пропагандисти самі вигадали, що це мало б бути в угодах, а тепер поширюють «зраду» через те, що такого пункту в угодах немає. І взагалі, пишуть вони, ці угоди «нікчемні», які мають силу «меморандуму» та є винятково «домовленостями окремих політиків». Як приклад, постійно апелюють до Будапештського меморандуму 1994 року — який, власне, теж не передбачав військового втручання з боку країн-партнерів у випадку, якщо Росія їх порушить. 

«Детектор медіа» вже аналізував подібну тезу російської пропаганди під час укладання найпершої двосторонньої безпекової угоди з Великою Британією у січні 2024 року. Тоді, після підписання, Україну у пропагандистських каналах називали «маріонеткою Британії», яка нібито втратила суб'єктність, і наголошували на тому, що через підписання такої угоди «Україні не дадуть вийти з конфлікту шляхом переговорів». Насправді оголошення прем'єром Великої Британії Ріші Сунаком дати перевиборів до парламенту (4 липня) є чудовою нагодою спростувати пропагандистську тезу про те, що підписання Україною безпекових угод є лише «угодою між окремими політиками». 

Як пише видання Politico, ймовірні переможці наступних виборів — партія лейбористів — активно працювали над своїм іміджем серед британських виборів, що вони будуть не слабші у питаннях оборони та міждержавних відносин, ніж консерватори. Також нещодавно відбувся візит кандидатів на посади міністра оборони та міністра закордонних справ від партії лейбористів до Києва, де вони зустрілися із головою ОП Андрієм Єрмаком, завіривши, що «Велика Британія продовжує бути єдиною в підтримці України» та підтвердивши цільовий показник у 2,5% від ВВП, що буде спрямований на оборону та який був установлений урядом Сунака.   

Після згадок про підписання угоди з Іспанією, Бельгією чи Португалією буквально наступним дописом у кількох аналізованих каналах ідеться про те, що Захід навмисне вибудовує модель, коли все менше зброї буде постачатися напряму з наявних запасів, а все більший акцент зроблено на замовленнях для західної оборонної промисловості. Там цитують слова генсека НАТО Єнса Столтенберга щодо необхідності створення окремої структури для фінансування та постачання зброї в Україну, але перекручують його слова в бік «дублювання неефективних інституцій, у які на високі зарплати будуть працевлаштовані такі чиновники як Столтенберг». Або, як ідеться на іншому каналі, йдеться, що «Заходу головне завантажити свій ВПК на роки вперед, використовуючи “українську кризу”, а яким буде результат війни — байдуже». Тобто пропагандисти знову просувають тезу про те, що Захід і НАТО зацікавлені у затягуванні війни (з якої Україні «не дадуть вийти шляхом переговорів»), а не у підтримці мирних ініціатив із боку Москви чи українського Глобального саміту миру у Швейцарії.  

Коментуючи візит Володимира Зеленського до Бельгії, під час якого той відвідав авіабазу, де розміщено F-16, які будуть передані Україні, один із каналів (понад 990 тис. підписників) кепкував над «рожевими поні» (називаючи так споживачів інформації від Офісу президента), мовляв, навчання пілотів цих винищувачів досі тривають, а сам факт відвідування авіабази буде представлено в українських медіа як «потужну перемогу». Загалом візити до Іспанії, Бельгії та Португалії були узагальнені пропагандистами як «шоу з підписання “маленьких будапештиків”», які використовуються винятково для піару президента та нібито не мають на меті реального підсилення Збройних сил України: «Ефект від цих угод ЗСУ відчує дуже слабко і дуже нескоро».   

«Не мирний і не легітимний»

Ще минулого тижня прокремлівські пропагандисти та російські чиновники публічно «винесли вирок» легітимності Зеленського. Наприклад, очільниця Russia Today Маргарита Симоньян розмірковувала у своєму телеграм-каналі, як вони збираються титрувати Володимира Зеленського: «колишній президент України, нелегітимний, самопроголошений», та запропонувала епітет «прострочений». А російський експрезидент Дмитро Медведєв в одному з останніх дописів на своєму каналі переконує читачів, що «втрата легітимності псевдопрезидентом колишньої України нічого не змінить», а до чинного президента України потрібно застосувати правила поведінки, «як до терориста», тому що «така доля спіткала духовного вчителя Зеленського — Степана Бандеру». Порівняння Зеленського та Бандери, до речі, в такому контексті є нічим іншим, ніж публічною погрозою вбивством. «Детектор медіа» уже розбирався, як російський агітпроп просуває тему «нелегітимності Зеленського» та як пропагандисти навіть закликали українців вийти на акції протесту наприкінці травня.

В анонімних телеграм-каналах також спостерігалася непослідовність, коли буквально в сусідніх дописах могли паралельно просуватися тези, що суперечать одна одній. То читачів продовжували годувати «інсайдами» про те, що Зеленський начебто готовий до таємних перемовин із Москвою, то обґрунтовують, що він «сам умисне створив умови, в яких президенту України заборонено будь-що підписувати із Путіним» — мається на увазі участь у мирних перемовинах або запрошення представників Росії до обговорення «формули миру» у Швейцарії. Наприклад, так, поруч, розміщував дописи анонімний канал з аудиторією майже 420 тис. підписників. Поряд із дописами, в яких описували «нікчемність» підписаних безпекових угод з Іспанією, Португалією та Бельгією, поширювали лякалки й «інсайди» щодо присутності французьких і німецьких військових в Україні. Нібито вони «вже перебувають в Одесі», а «за кілька місяців це будуть не тільки інструктори».

Апофеозом такої непослідовності було поширення пропагандистськими каналами відеофрагменту, на якому президент Франції Емманюель Макрон начебто демонструє мапу з розташуванням військових об'єктів у прилеглих до України областях Росії, які нібито можуть стати цілями для ударів ЗСУ за допомогою західних озброєнь. З одного боку, пропагандисти заспокоювали своїх читачів, переконуючи, що «Україна уже застосовувала західну зброю на території Росії», та згадують падіння військового літака ІЛ-76 біля Бєлгорода, в збитті якого звинувачують «український Patriot». З іншого боку, анонімні канали пишуть про «когнітивну операцію», яка, за словами пропагандистів, полягає в наступному: спровокувати Росію бомбардуваннями Бєлгорода та рейдами Російського добровольчого корпусу в Бєлгородську область; потім  отримати «помсту» у вигляді бомбардування Харкова, а потім вимагати у Заходу дозволу бити по територіях Росії західною зброєю. І все — для задоволення бажання Зеленського затягувати війну (телеграм-канал із аудиторією понад 400 тис. підписників).

Також цього тижня, коментуючи можливі перемовини з Україною, Володимир Путін сказав, що «у Росії немає відповіді на участь у якихось конференціях щодо України, бо незрозуміло, про що йдеться». Російський диктатор учергове повторив тезу про те, що Росія «не відмовилася від перемовин», але буде вести діалог «лише з легітимними представниками влади». 

Такими для себе Путін вважає Верховну Раду України та її спікера Руслана Стефанчука. Услід за словами Путіна російський пропагандистський телеграм-канал (понад 2,5 мільйона підписників) поширив допис про зміну російськомовної сторінки, присвяченої Руслану Стефанчуку у Вікіпедії, на якій додали інформацію про те, що голова ВРУ є «легітимним Президентом України». Пропагандисти запевняють, що Вікіпедія сама «виконала вимоги законодавства “незалежної”», і хоча  «невідомо, хто  вніс правки, ресурс (Wikipedia) є цілковито та повністю “заукраїнською” платформою». Дійсно, на деякий час сторінка була змінена, але модератори вже виправили статтю, прибравши в ній російський фейк про «Стефанчука як легітимного президента України». У цьому прикладі чітко простежується принизлива лексика, звинувачення інтернет-ресурсів у підтримці України та той ступінь зневаги, з якою про Україну та чинну українську владу розмірковують російські пропагандисти та високопосадовці.

Усіма цими публікаціями у проросійському сегменті телеграму цього тижня продовжувалася інформаційна кампанія до безпекового форуму у Швейцарії, який відбудеться у середині червня. Читачів залякували присутністю іноземних військових в Україні та тим, що Захід «дав відмашку» Україні бити по території Росії «зброєю НАТО». Чергове просування теми щодо «нелегітимності» Володимира Зеленського відбувалося на фоні підписання президентом України безпекових угод із трьома європейськими країнами. Пропагандисти наголошували на тому, що ніби практичний результат від підписання — нікчемний, українські дипломатичні зусилля марні, бо на угоди накладається «нелегітимний» підпис Зеленського. А Володимир Путін начебто готовий до мирних переговорів, лише з тими представниками української влади, яких він сам визнає.

Ілюстрація на головній та інфографіка: Наталія Лобач