In English

17 лютого Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський повідомив про виведення українських військ із міста Авдіївка, яке розташоване за менш ніж 10 кілометрів від Донецька. Оборона міста тривала з 2014 року. Проте росіяни подавали захоплення міста як перемогу, яка далася легко. «10 років [українці] заливали Авдіївку бетоном, прос…ли за 10 днів», — написали у кримському пропагандистському телеграм-каналі, який має майже 57 тисяч підписників. І «після взяття Авдіївки Армія Росії рветься вперед», — запевняли у телеграм-каналах на 247 і 11 тисяч підписників, які висвітлюють у вигідному для Росії дусі новини з зони бойових дій.

За два дні після оголошення про виведення українських військ з Авдіївки у проросійських телеграм-каналах продовжували обговорювати теми, які мали б тішити прихильників Росії. І використовували брак інформації про обставини виходу з міста і кількість військових, які не змогли евакуюватися, щоб розхитувати нерви українцям. А російського «воєнкора» Андрія Морозова затравили інші пропагандисти через те, що він повідомив, що від жовтня 2023 року, коли почався потужний наступ на Авдіївку, росіяни втратили 16 тисяч військових. Після цього Морозов вчинив самогубство. 

А російські пропагандисти продовжили, як написали у кількох телеграм-каналах з аудиторією в 11 і 208 тисяч підписників, що мета захоплення Авдіївки — «створити передумови для падіння першої кістки доміно, що покладе початок кінця цілісності бандерівської оборони».

Протягом 19 і 20 лютого на запит із похідними від слова «Авдіївка» російською та українською у системі «TeleZip / Mantis Analytics» у 137 проросійських телеграм-каналах вийшло 1397 публікацій. Запит фокусувався на проросійських телеграм-каналах, про які «Детектор медіа» писав у дослідженні «Кремлівська гідра» на початку січня 2023-го. Ці повідомлення, зрештою, вписуються у традиційні теми повідомлень росіян, що жителі захоплених територій чекали на прихід росіян. Втрата Авдіївки «означає втрату підтримки України партнерами» чи «цивільні й військові лідери України маніпулюють суспільною думкою і не мають досвіду, щоб протидіяти росіянам».

Теми повідомлень у проросійських телеграм-каналах зі згадками Авдіївки

П’ята частина повідомлень у вибірці була спрямована на підтримку почуття ейфорії серед проросійських користувачів телеграму через те, що російські військові захопили Авдіївку. А практично в кожному восьмому повідомленні йшлося про те, що жителі Авдіївки радісно вітають росіян, готуються отримувати 10000 рублів виплат, а українські військові з полегшенням здаються в полон. Дарма що до початку російського вторгнення в Україну в Авдіївці проживало понад 35 тисяч осіб, а під час осінньо-зимового наступу росіян у місті залишилося тільки 1336 цивільних.

Пропагандисти поширювали твердження, що українські військові, які здалися росіянам, зробили «правильний вибір, адже врятували своє життя». Зокрема, так написали у проросійському телеграм-каналі на 41 тисячу підписників, який поширює проросійський погляд на Харківщині. Хоча, як відомо з повідомлення 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка, росіяни вкотре вчинили воєнні злочини та стратили щонайменше трьох українських військовослужбовців. Варто додати, що це не перший випадок, коли російські військові поширюють у соціальних мережах те, як вони страчують українських полонених. У січні ми вже повідомляли, що росіяни поширюють відео зі стратами та пограбуваннями вбитих військовослужбовців.

На звинувачення про воєнні злочини росіяни вдалися до тактики пропаганди віддзеркалення: заперечили розстріли військовополонених і звинуватили у воєнних злочинах українців. Мовляв, російські військові знайшли в Авдіївці приміщення для тортур, а ще запевняли: 

«Є така прикмета: якщо хохли розганяють інформацію про те, що полонених убивають — значить, готуються до нашого наступу… Подібні заяви служать одній єдиній меті — налякати своїх військовослужбовців і змусити їх до останнього стояти на своїх рубежах. Так було в Артемівську (нині Бахмут. — "ДМ"), в Мар’їнці, так було в Авдіївці», — написали у проросійському телеграм-каналі на 247 тисяч підписників.

Телеграм-канали також маніпулювали статистикою кількості загиблих і полонених військовослужбовців. 21 лютого вони поширювали інформацію, що в Авдіївці могли залишитись і потрапити у полон від кількох сотень до тисячі військовослужбовців. Речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Дмитро Лиховій заперечив інформацію про сотні полонених:

«Під час завершальної стадії Авдіївської оборонної операції, і я вже неодноразово наголошував, що Збройні Сили України не приховували цього, певна кількість військовослужбовців не вийшла на зв’язок... Ці заяви російської пропаганди щодо сотень і тисяч полонених є повною дезінформацією, яка нічим не підтверджена. Ми говоримо: так, полонені є, але їхня кількість обчислюється в жодному випадку не сотнями. При цьому ми пам’ятаємо про кожного солдата й боротимемося за його звільнення».

Для прихильників Росії продовження бойових дій за два дні після захоплення Авдіївки пояснювали потребою відсунути Збройні сили України далі від Донецька, щоб вони не обстрілювали «столицю». У масиві даних таких повідомлень було щонайменше 28. У російській пропаганді теза про «обстріли Донецька» з 2014 року служить виправданням агресії проти України. Після захоплення Авдіївки пропагандисти продовжують використовувати цей аргумент. Вони запевняють, що росіянам доведеться захопити ще сотню кілометрів. І в такій логіці, яка співзвучна словам Путіна, що «кордони Росії ніде не закінчуються», так можна воювати без кінця для створення буферних зон для буферних зон. Одним із представників точки зору, що не варто довго радіти захопленню Авдіївки, а захоплювати нові території, є російський пропагандист Андрій Михеєв. Його думку поширив телеграм-канал на понад 200 тисяч підписників:

«Отже — ні, однією Авдіївкою не обійтися. Але й недооцінювати її звільнення не варто: по-перше, це все-таки відсуває лінію фронту від межі міста; по-друге, відкриває нашим бійцям простір на південно-західному напрямку. Просто не потрібно обманювати себе. Попереду ще багато роботи».

Трохи більше ніж п’ять відсотків повідомлень містили позиції авторів дописів у проросійських телеграм-каналах щодо шкоди від захоплення Авдіївки Збройним силам України. Наприклад, що через перекидання резервів в Авдіївку Збройні сили України марно втратили боєздатні підрозділи. Про це писали у проросійському телеграм-каналі на 247 тисяч підписників.

Однак частіше автори постів у проросійських телеграм-каналах підкріплювали повідомлення про проблеми через втрату Авдіївки позиціями «третіх осіб», які би потішили прихильників Росії. «Експертами» цього разу служили українські військові та закордонні експерти. Зокрема, окупаційний телеграм-канал із майже 21 тисячею підписників переказав опис тактики росіян в Авдіївці українським військовим для того, щоб підсумувати його словами: «Навіть якщо лише частина написаного правда, значить, наша армія вийшла на принципово інший рівень володіння воєнним мистецтвом, що здавався недосяжним два роки тому». 

Інколи цитати третіх осіб були занадто загальними, як передбачення чи прогнози погоди: «Найближчим часом може скластися складна ситуація не тільки в Авдіївці, але й на півдні, а також у північних районах Харківської області та Куп’янську». Таку цитату поширив проросійський блогер із 409 тисячами підписників Шейх Тамір. У іншому дописі він же процитував 20-секундну нарізку озвученого російською відеокоментаря експерта зі США Ерла Расмуссена, якого цитують лише російські видання. Ось ця цитата: «звільнення Авдіївки армією Росії свідчить про те, що конфлікт поступово наближається до завершення». На жаль, із 20 секунд нарізки з кількома склейками, ще й перекладеної російською, складно встановити, чи точно експерт «екосистеми» проросійських медіа Ерл Расмуссен сказав, те, що написав Шейх Тамір.

Ерл Расмуссен у пошуку Google

Поки росіяни встановлювали контроль над Авдіївкою, тривала Мюнхенська безпекова конференція. Пропагандисти поєднували дві події, цитуючи іноземні видання. Наприклад, розповідаючи про Мюнхенську конференцію, проросійський телеграм-канал на 128 тисяч підписників послався на газету Le Figaro: 

«Якщо торік на Мюнхенській конференції лідери вірили в перемогу України, то зараз вони схиляються до того, що в конфлікті переможе Росія, пише Le Figaro… Крім того, у європейців є свої причини для занепокоєння: зокрема, якщо до влади в Штатах прийде Дональд Трамп, європейці не можуть визначитися, як до нього ставитися: є табір тих, хто за примирення, і тих, хто заздалегідь панікує».

Частково таке узагальнення відображає характеристики Мюнхенської Безпекової конференції оглядачами міжнародної політики. І застереження, що демократичні країни недооцінюють потребу нарощування оборони. А також на ставлення до перемоги України серед громадян 12 європейських держав, яких опитали соціологи YouGov у січні. За цим соцопитуванням, майже кожен десятий респондент вірить у здатність українців перемогти Росію на полі бою. Кожен п’ятий вірить у перемогу Росії, а більш ніж третина чекають, що війна закінчиться мирною угодою. Поки що не виглядає, що мирна угода можлива без того, щоб Україна примирилась із вимогами відступити Росії окуповані території. Таку точку зору не підтримує більшість українців. Адже 52% респондентів, опитаних Київським міжнародним інститутом соціології на початку лютого, вважають, що найбільш реалістичним результатом закінчення бойових дій буде відновлення контролю України над усіма окупованими територіями. 

Відповіді респондентів КМІС на питання «На Вашу думку, що виглядає як найбільш реалістичний результат війни для України?»

А це означає, що українське суспільство буде продовжувати підштовхувати партнерів допомагати давати відсіч росіянам. Адже в уявленні опитаних соціологами «Левада-Центру» росіян після 2018 до 2023 року, головним ворогом Росії є США, держава з найбільшою армією серед членів НАТО. Тоді як у 2018 році головним ворогом вони називали Україну. Громадяни держав-членів НАТО з Європи, за соцопитуваннями, не бажають воювати з Росією, а деякі з них, як от у Чехії, не впевнені у можливості себе захистити від Росії. І в інтересах союзників України — не доводити до перенесення збройних дій на їхні території, поступившись Росії та зменшивши підтримку України.

Колаж на головній та інфографіка: Наталія Лобач