Раніше на країни Балканського регіону, тобто Болгарію, Румунію, Сербію, Боснію та Герцеговину, Північну Македонію, Чорногорію, Хорватію, Албанію, а також частково визнане Косово, Україна звертала менше уваги в порівнянні з країнами Західної Європи та США в аспекті стратегічних комунікацій та інформаційної політики. Хоча події після 24 лютого 2022 року, особливо питання євроінтеграції Західних Балкан і пришвидшення процесу євроінтеграції України зробили балканську тематику актуальною для українських медійників. Балканський регіон є місцем, де ще з часів Російської імперії XIX століття працює російська пропаганда (про нинішній рівень інформаційного впливу Росії на Балканах можна прочитати у звіті Центру передового досвіду стратегічних комунікацій НАТО).

Фактором російського впливу на Балканах є православна церква. Російська православна церква в реальності не відділена від держави, залишаючись елементом гібридної війни проти України та Європи. Особливо це помітно на Балканах: дослідники з Центру стратегічних та міжнародних досліджень, Німецького фонду Маршалла відзначають вплив РПЦ на Сербську церкву, а вона своєю чергою впливає на інші країни. Наприклад, у Чорногорії, яка входить до юрисдикції Сербської православної церкви, СПЦ прямо підтримувала на виборах більш проросійського прем’єра. В Північній Македонії, де теж суттєвий вплив СПЦ, російська пропаганда постійно використовує тезу про протиставлення «слов’янсько-православної» єдності на противагу Заходу з його «нетрадиційними» цінностями. Болгарія навіть була вимушена висилати священників РПЦ з країни через загрозу національній безпеці — оскільки вважає, що через священників РПЦ Росія намагається розпалити конфлікт усередині країни, вигідний їй. Звісно, тісні стосунки СПЦ та РПЦ допомагають просувати й у самій Сербії проросійські й антизахідні настрої.

Окрім православної церкви, Росія використовує історію як ще один елемент політичного впливу за кордоном. Зокрема, через наратив про Росію, яка «визволила» балканські народи від гніту Османської імперії в XIX столітті. Росія в цьому наративі виступає визволителькою, а Захід начебто постійно грав у підкилимні ігри, не враховуючи інтересу жителів Балкан. Особливо Москва маніпулює цим, коли мова заходить про війни в колишній Югославії 1990-х років. Мовляв, коли НАТО бомбило Белград у березні 1999 року, то саме Росія (а не Україна) підтримала Сербію. Це ще більше розпалює антизахідні настрої в регіоні, де країни йдуть шляхом європейської та євроатлантичної інтеграції.

За даними оглядового аналізу Ради міжнародних відносин, Росія десятиліттями вкладала гроші в те, щоб бути впливовою на Балканах. Не в останню чергу поширення пропаганди відбувалося через медіа — як місцеві, так і російське іномовлення у вигляді RT i Sputnik. В той час, коли мовлення двох вищезгаданих медіа було заборонено на рівні ЄС у березні 2022-го, Росія лише наростила свій інформаційний вплив у Сербії, заявивши про відкриття RT Balkan у Белграді.

Кандидатка історичних наук, керівниця аналітичного центру балканських досліджень, співзасновниця Balkans Ukraine Cooperation Platform Катерина Шимкевич розповіла в коментарі «Детектору медіа» про вплив російської пропаганди на Балканах, особливості висвітлення російсько-української війни й України в балканських медіа, а також про перспективи інформаційного посилення Києва в Балканському регіоні.

Вона виділяє чотирьох основних а́кторів російського впливу на Балканах: «Це в першу чергу церква. І це найбільш актуально для Болгарії, Сербії, Чорногорії, Греції, Північної Македонії, де православні церкви несуть російську пропаганду в маси. На другому місці — різні культурні та просвітницькі організації, на третьому — медіа. Четверте — це російські дипломати, які діють на Балканах як шпигуни. Звісно, є ще російська діаспора — теж дуже небезпечний вимір, на який дуже мало хто звертає увагу».

Російський вплив на Балканах в одних країнах більший, в інших менший, але інструменти впливу однакові.

Читайте також: 330 відтінків російської дезінформації: досліджуємо інформаційний простір Східної Європи

Повномасштабне російське вторгнення в Україну призвело в деяких країнах Балкан до початку переосмислення історії та культури з точки зору деколонізації. 12 грудня 2023 року було демонтовано пам’ятник воїнам Червоної Армії в Софії. Біля монумента проходили акції на підтримку України, і були вимоги його демонтажу з боку болгар та українців у Болгарії.

Міністр цифрового управління Болгарії Божидар Божанов у травні 2022 року запропонував Європейській Комісії розробити механізм контролю над алгоритмами соцмереж. Це було викликано зростанням кількості проросійських статей у болгарських медіа й інформаційному просторі в цілому. Так, за даними дослідження Фонду гуманітарних та соціальних досліджень, за період січня-лютого 2022 року текстів кремлівської пропаганди було 39, а від 24 лютого до 17 квітня — вже 397 матеріалів.

У болгарських медіа (Novini247, NewsFront, pogled.info, informiran.net) просували наративи російської пропаганди та конспірологічні теорії про змову глобального «гегемона-ляльковода» (США), який керує маріонетками («продажними ліберальними елітами» в державах ЄС і НАТО). Європа начебто гине, бо є жертвою світової змови. І лише Росія бореться за справжні цінності, адже відроджується попри спроби Заходу нав’язати свою волю. У 2023 році міністр оборони Болгарії сказав, що російська пропаганда намагається знизити боєздатність країни та розхитує ситуацію в країні, зокрема через організацію протестів фермерів щодо транзиту українського зерна.

Також пропаганда намагається просувати потрібну для неї версію історії на Балканах. Москва формує наратив, де лише визволення балканських народів від поневолення було важливою подією, а решта не має значення. Ланкою, що поєднує Росію та Балкани, є православ’я.

Катерина Шимкевич пояснила роль історії в російській пропаганді на Балканах: «Росія постійно нагадує про історичні зв’язки через православ’я, показуючи історично-релігійну єдність. Що тільки Росія, Болгарія, Сербія, Греція, Чорногорія, частково Північна Македонія зберегли стабільні релігійні інституції, попри “гніт” османів і Заходу, вистояли та зберегли православні цінності. Росія у своїй пропаганді апелює до XIX-XX століття, особливо періоду Другої світової війни, нагадуючи балканським народам про велику роль Москви у так званому звільненні від нацистів».

Боротьба з російською дезінформацією, про яку почали говорити як про виклик і загрозу національній безпеці після 2014 року, теж дала свої результати. Про російські інформаційні впливи, особливо в Сербії та Болгарії, почали більше робити досліджень. Про загрозу від дезінформації як складової гібридної війни Росії стали говорити на офіційному рівні ЄС і НАТО.

У квітні 2020 року Центр передового досвіду зі стратегічних комунікацій НАТО оприлюднив звіт про основні наративи російської дезінформації на Західних Балканах. У звіті було проаналізовано як новини з сербських сайтів публікуються в медіа Боснії і Герцеговини, Косово і Чорногорії. На думку аналітиків з НАТО головним джерелом російської пропаганди є сербське видання Srbin.info.

Які медіа БіГ, Косово і Чорногорії поширюють новини з сербських медіа. Джерело.

У червні 2020 року Європейський Парламент прийняв рішення створити комісію з іноземного втручання у всі демократичні процеси ЄС. Представники комісії вивчали вплив російської дезінформації на Євросоюз, зокрема на Балканах. У звіті, опублікованому в березні 2022 року, було зазначено наступне: «Росія бере участь у дезінформації безпрецедентного масштабу як у традиційних ЗМІ, так і на платформах соціальних мереж, щоб ввести в оману своїх громадян вдома та міжнародну спільноту напередодні та під час її агресивної війни проти України, яку розпочала Росія 24 лютого 2022 року, доводячи, що навіть інформація може бути використана як зброя».

Прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон у червні 2022 року оголосив про те, що в Боснії та Герцеговині будуть працювати 2 військові спеціалісти з протидії дезінформації та проведення реформ у сфері оборони. Це стало частиною місії НАТО в балканській державі. Далі буде йтися про медійний вплив Росії в БіГ.

Читайте також: Спецпредставник США заявив, що Балкани «отруєні» російською дезінформацією

У квітні 2023 року голова Центру з глобальної взаємодії при Держдепартаменті США Джеймс Рубін сказав, перебуваючи в столиці Північної Македонії Скоп’є: «Основним джерелом загрози в цій частині світу є створена Росією дезінформація, яка часто повторюється та діє через сербські медіаплатформи, а потім повторюється та оприлюднюється тут, на Західних Балканах. Я б сказав, що цей регіон досить серйозно отруєний переважно російською дезінформацією».

Отже, представники західних установ усвідомлюють рівень проблеми з російською пропагандою на Балканах. Але для боротьби недостатньо виявити загрозу — потрібно ефективно протидіяти спробам Росії впливати на інформаційний простір країн НАТО.

Російська пропаганда в Сербії

Для Росії Сербія є головною країною поширення російської пропаганди з огляду на політичний, інформаційний, економічний і культурний вплив Москви на Белград. Росія фінансувала будівництво в Белграді пам’ятників останньому російському цареві Миколі II перед Державною президією Сербії та Стефану I Неманя (великий жупан Рашки у 1166-1196 роках, засновник династії Неманичів).

Путін дарував фрески та мозаїки православному собору св. Сави в Белграді. Саме через православну церкву Росія впливає на сербів, показуючи винятково єдність і дружбу двох народів.

Сербія не приєдналася до санкцій проти Росії після 24 лютого 2022 року. Політичне керівництво на чолі з президентом Александаром Вучичем позиціонує свою зовнішню політику як незалежну, в сенсі непідконтрольну Заходу, водночас вважаючи Росію своїм союзником.

Усе це є наслідком тривалої пропаганди Росії, де звеличувалася роль Москви під час воєн у Югославії 1990-х років. За версією російської пропаганди, лише Росія підтримала сербів у часи, коли їх бомбило НАТО у 1999 році.

Основні рупори пропаганди Кремля у світі — RT і Sputnik — досі працюють в Сербії, вони були створені після захоплення Росією Криму у 2014-2015 роках. Тоді ж Росія запустила пропагандистський ресурс Russia Beyond. У листопаді 2022 року було оголошено про відкриття в країні RT Balkan — початок мовлення очікується у 2024 році.

На початку грудня 2023 року Балканська ініціатива вільних медіа оприлюднила дослідження, де було показано роль світових брендів у рекламі, що поширюється в медіа Болгарії та Сербії. Згідно з цим дослідженням, російська пропаганда теж поширюється через рекламу. Дві найбільші сербські телекомпанії (TV Pink, TV Happy) у своїх матеріалах розповідають, що Росія начебто була «змушена» почати т.зв. СВО у лютому 2022 року через «антиросійських хрестоносців із НАТО».

За даними «Вокс Україна», саме медіа Сербії поширюють основні меседжі російської пропаганди про Україну: «громадянська війна», «в Україні нацизм», «Україна сама винна у війні», «погане НАТО, яке воює проти Росії руками українців». А вже через них ці тези просочуються в медіа Боснії та Герцеговини, Чорногорії, Хорватії, Північної Македонії.

У березні 2022 року Атлантична ініціатива Центру дослідження безпеки та правосуддя опублікувала дослідження про спрямовану кампанію в сербських медіа проти України. Аналізувалися основні п’ять провладних видань: Politika, Večernje Novosti, Informer, Srpski Telegraf, Alo. У матеріалі визначено основоположний наратив російської пропаганди, спрямований проти НАТО: Альянс бомбив Белград у березні 1999 року не через політику Слободана Мілошевича та його оточення, а щоб знищити сербів.

Тому не дивно, що формування росіянами в Сербії та частково в інших країнах регіону негативного образу НАТО або Заходу загалом безпосередньо впливає й на сприйняття України й українців у державі та регіоні. Нібито лише Росія підтримала Сербію в 1990-х роках, тому немає сенсу надавати допомогу Україні й тим паче солідаризуватися із Заходом щодо позиції в російсько-українській війні.

Катерина Шимкевич говорить, що політична позиція керівництва Сербії впливає на висвітлення в медіа російсько-української війни та України в цілому: «У хорватських медіа використовують терміни “агресія» і “російсько-українська війна». На противагу хорватським медіа, в Сербії згадують про “конфлікт», “українську кризу». У медіа поширюють проросійські наративи через відповідну термінологію».

Читайте також: «Схеми»: У Сербії з'явилася філія руху Медведчука «Другая Украина», яку очолив проросійський політик

На думку Катерини Шимкевич, попри те, що в Сербії масово поширюють проросійські наративи, є ще й опозиційні медіа, які публікують репортажі з фронту та про події в Україні.

«Були репортажі з України від NovaS, Danas, N1 Serbia та журналу Nin. Вони опозиційні до режиму Вучича, тому проукраїнські. Лише опозиційні медіа, наприклад Danas, опублікував мій текст про позицію України у 1999 році, коли було бомбардування Белграду силами НАТО (є також окреме аналітичне дослідження). У Сербії таку правду чути не хочуть. Їм вигідно так, як каже Росія»,— вважає Катерина Шимкевич.

Російський інформаційний вплив у Хорватії, Боснії і Герцеговині, Косово

Хорватія на офіційному рівні підтримала Україну, хоча є різниця позицій між президентом Зораном Мілановичем і прем’єр-міністром Андреєм Пленковичем. У січні 2023 року Міланович засудив надання Україні військової допомоги, адже це, на його думку, лише продовжить війну. У травні 2023 року Міланович засудив гасло «Слава Україні!», порівнявши його з гаслом усташів (хорватська націоналістична організація 1920-1940-х років).

Разом із тим, Хорватія надає Україні гуманітарну та військову допомогу. За даними Міністерства юстиції та державного управління Хорватії, загальна сума допомоги станом на серпень 2023 року складає 160 мільйонів євро.

• Читайте також: Президент Хорватії назвав «Слава Україні!» «гаслом шовіністів, які вбивали євреїв і поляків». Україна відповіла

Як пояснила «Детектору медіа» Катерина Шимкевич, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну хорватські медіа активно писали про Україну: «Хорватські медіа (Dalmatinski portal, Dubrovački vjesnik, Večernji list) перші пів року 2022-го приділяли величезну увагу тому, як висвітлювати повномасштабну війну Росії проти України. Були регулярні репортажі, де показували українські міста, які бомбили, показували звернення Зеленського. Через пів року (з липня 2022-го) українська тема стала не номер один у хорватських медіа, особливо на телебаченні. Для хорватів воно є найбільш популярним типом медіа».

Складніша ситуація в Боснії та Герцеговині, яка за етнічним складом складається з православних сербів, католиків-хорватів і мусульман-босняків. БіГ є федеративною державою (Республіка Сербська, де мешкають переважно серби, та Федерація Боснія і Герцеговина з переважно хорватами й босняками).

Карта Балкан. Джерело.

Для Росії важливо підтримувати свій вплив у Республіці Сербській, де лідером є Мілорад Додік, який очолює боснійсько-сербську партію «Союз незалежних соціал-демократів». За даними дослідження аналітичного центру Clingendael про російський вплив у Сербії, Боснії і Герцеговині та Чорногорії, оприлюдненого в серпні 2023 року, БіГ є другою за ступенем впливу Росії країною в регіоні після Сербії.

У грудні 2020 року вибухнув скандал: Додік подарував міністру закордонних справ Росії Сергію Лаврову ікону, яка була незаконним чином вивезена з окупованої частини Луганської області. Видання Istraga оприлюднило дані, які свідчать про причетність російського олігарха Костянтина Малофєєва до викрадення української ікони. Малофєєв — наближена особа до Додіка. Також у цій історії згадують російського військового Ігоря Гіркіна, який на початку 1990-х років воював на боці сербів у Боснії та Герцеговині.

Особливістю медіа в Боснії та Герцеговині є те, що більшість контенту вони беруть із сербських медіа. Тому так поширюються проросійські наративи, які вже знайшли аудиторію в сусідній країні.

Згідно з дослідженням громадської організації Support4partnership, частина боснійських медіа ще з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну висвітлювала війну з проросійських позицій. Мова про наступні медіа: Radio Television of the Republika Srpska (RS), Alternative Television, Nezavisnih Novina, Glas Srpsk. Саме вони називали війну «СВО на Донбасі», а Radio Television of the Republika Srpska взагалі публікувало щоденні репортажі з окупованої росіянами Донеччини в перші місяці великої війни.

На початку березня 2022 року Glas Srpska опублікував текст Посла Росії у Боснії і Герцеговині Ігоря Калабухова під назвою «Правда про ситуацію в Україні», де були озвучені меседжі російської пропаганди про «нацизм в Україні» тощо.

Катерина Шимкевич говорить, що сербські медіа в Боснії залишаються джерелом поширення російської пропаганди: «Босняки в медіа питанню Криму взагалі не приділяють уваги. Вони не бачать, що російська анексія мала не тільки територіальний характер, а що Росія напала на представників мусульманської цивілізації. Сербські медіа в Республіці Сербській є рупором російської пропаганди. Там у всьому винні українці, й журналісти висвітлюють «злочини» ЗСУ проти «народу Донбасу», висловлюють підтримку сербам, які поїхали воювати «за своїх православних братів» (росіян)».

Росія виступає на сербському боці в ставленні до різанини в Сребрениці 1995 року. Російські політики та дипломати не вживають термін «геноцид» відносно злочину проти боснійських мусульман у 1990-х роках.

Окремо варто сказати про Косово, як ще одну тему російської пропаганди. Косово проголосило свою незалежність у 2008 році, наразі її незалежність визнають більш як сто країн світу. Україна, як і Росія, не визнала незалежність Косово.

Як говорить Катерина Шимкевич, російська пропаганда використовує прецедент Косова, щоб легітимізувати окупацію Кримського півострова у 2014 році: «Україна має пояснювати як українському суспільству, так і в сербських медіа відмінності між Косово 2008 року і Кримом у 2014 році. Путін, не дивлячись на невизнання незалежності Росією Косова, проводить там свою політику. Коли потрібно, Путін наводив консультативний висновок Міжнародного суду ООН, де написано, що незалежність Косово не є помилкою та не суперечить міжнародному гуманітарному праву. Попри те, що Росія не визнала Косова, є консульство там».

У серпні 2022 року й у 2023 році час від часу були загострення ситуації в Косові. Катерина Шимкевич каже, що Росія прагне підживлювати заморожений конфлікт: «Українці мають розуміти, що це інформаційне відвертання уваги від війни Росії проти України. Росії вигідна постійна ескалація між Сербією і Косово. І це є частиною гібридної війни Белграда проти Приштини, щоб постійно тримати в напрузі ЄС, НАТО, США».

За даними дослідження Центру передового досвіду зі стратегічних комунікацій НАТО основним медіа Косово, яке поширює російську пропаганду є TV Most.

Російська пропаганда в Албанії та Північній Македонії

Албанія, яка за часів комуністичної диктатури Енвера Ходжі була територією бункерів, у 1990-ті почала реформи та зуміла стати членом НАТО 2009 року.

На офіційному рівні Тирана висловила підтримку Україні після 24 лютого минулого року. У січні 2023 року міністр оборони Албанії Ніко Пелеші сказав, що Албанія надасть Україні гуманітарну та військову допомогу.

Балканська мережа журналістських розслідувань в Албанії провела дослідження щодо наративів російської дезінформації за період січня-серпня 2022 року. Основні наративи виявилися наступними: приховування фактів звірств російських військових проти українського цивільного населення, повторювана дезінформація, яка виправдовувала російське вторгнення в Україну. НАТО й США начебто є загрозою для Росії, що знімає відповідальність за продовольчу кризу, в якій винна начебто популістична економічна політика Заходу, а не Росія. Також медіа поширюють інші тези: «Захід руйнує спроби встановити мир в Україні», пише про наявність американських і німецьких біолабораторій в Україні, про захоплення України неонацистами, про польські імперські амбіції анексувати західні регіони України та про те, що войовничий і русофобський Захід прагне оточити Росію тощо.

Північна Македонія, яка має історичні суперечки з Грецією, Болгарією та Сербією, теж стала місцем поширення російської пропаганди. Ситуація дуже схожа на боснійську, коли републікація текстів із сербських медіа поширює російську дезінформацію.

За даними спільного дослідження журналістів-розслідувачів з OCCRP (проєкт із висвітлення організованої злочинності та корупції), NOVA TV і KRIK (Мережі з висвітлення злочинності та корупції), які були оприлюднені в червні 2017 року, Росія стояла за протестами проти євроатлантичної інтеграції Балканських держав, зокрема тодішньої Македонії та Чорногорії. Російські спецслужби шпигували за македонськими політиками. Також журналісти наводять дані, що було створено 30 російсько-македонських культурних організацій, щоб посилити вплив Росії у Македонії.

Читайте також: Чорногорія, НАТО й безсилість міжнародної журналістики в Україні

Росія планувала у 2016-2017 роках розпалити етнічний конфлікт між албанцями й македонцями, звинувативши Північноатлантичний Альянс в дестабілізації ситуації в Македонії. 2 березня 2017 року на російському пропагандистському ресурсі Sputnik вийшов матеріал під назвою “НАТО прагне бачити кров на вулицях Македонії задля проєкту Великої Албанії”.

У 2020 році Македонія змінила свою назву, ставши Північною Македонією, виконавши вимоги Греції, яка теж претендує на історичну спадщину сусідньої держави. Того ж року Північна Македонія стала тридцятою державою НАТО.

У липні 2023 року громадянською асоціацією MOST було презентовано дослідження про основні меседжі російської пропаганди в Північній Македонії за перший рік повномасштабної російсько-української війни. Загальні наративи наступні: Україна є екзистенційною загрозою для Росії, Косово — це Сербія, як і Донбас є Росією, санкції шкодять більше Заходу, ніж Росії й тому є неефективними, Захід прагне знищити Росію через православний світогляд, підтримка слов’янсько-православного братерства з подальшою антизахідною риторикою.

Європейська інтеграція

Європейська інтеграція Західних Балкан є однією з тем, якими маніпулює російська пропаганда. Нагадаємо ситуацію на Балканах: Хорватія, Румунія, Болгарія, Греція, Словенія є членами ЄС і НАТО, Албанія, Північна Македонія та Чорногорія входять лише до НАТО. Сербія, Боснія і Герцеговина, Косово не входять ні до ЄС, ні до НАТО. Албанія, Північна Македонія, Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Сербія отримали статус кандидата в ЄС ще у 2000-х роках і чекають на переговори про вступ до Євросоюзу вже 20 років.

Україна подала заявку на вступ до ЄС 28 лютого 2022 року й отримала (разом із Республікою Молдова) кандидатський статус у червні 2022 року. 14 грудня Європейська Рада вирішила почати переговори про вступ до ЄС для України.

«Щодо європейської інтеграції України, то неоднозначно сприйняли медіа Хорватії та Сербії надання Україні кандидатського статусу у червні 2022 року. Писали, що Україна не гідна отримати європейську перспективу в обхід Сербії чи Боснії і Герцеговини», — каже Катерина Шимкевич, пояснюючи місце євроінтеграції в російській дезінформації. Ось, наприклад, стаття на RT Balkan під заголовком «ЄС надав нового ляпаса Балканським країнам», де сербський проросійський політолог розповідає, що «ліцемірний Брюссель» обходить увагою всі поступки, які зробили «балканські країни» (тобто Сербія та БіГ), і починає перемовини з «корупційною, нефункціональною країною без чітко визначених кордонів» заради геополітичних інтересів Вашингтона, буквально повторіюючі тези російської пропаганди, які, власне, він і дає коментарі.

14 грудня на засіданні Європейської Ради в Брюсселі відносно Боснії та Герцеговини було відзначено, що переговори про вступ розпочнуться після виконання певних рекомендацій, прогрес за якими Європейська Комісія буде аналізувати навесні 2024 року. ЄС готовий розпочати переговори з Північною Македонією лише після впровадження конституційної реформи. Також посол Австрії в Україні Арад Бенкьо у відеозверненні 14 грудня привітав рішення про початок переговорів про вступ України до ЄС. Таким чином австрійська сторона підтримала подальшу євроінтеграцію України, хоча ще до засідання Європейської Ради 12 грудня канцлер Австрії Карл Нехаммер виступив проти прискореного вступу України до ЄС, коли є ще Боснія та Герцеговина, яка теж очікує подальшої євроінтеграції.

Українські біженці

Російська пропаганда також використовує тему біженців з України, щоб посіяти розбрат серед суспільств балканських держав. Поширюють тезу про те, що українці одразу отримали особливий статус і допомогу, а в той час африканці роками чекають, щоб отримати статус шукачів притулку. Теза про те, що українці чимось кращі за нелегальних мігрантів із Близького Сходу чи Африки, використовується по всій Європі, а не лише на Балканах.

Катерина Шимкевич прокоментувала ці наративи так: «Коли українці почали приїздити, то це були різні країни: Болгарія, Чорногорія, Сербія, Хорватія. Була цікава теза російської пропаганди, що українці не схожі на біженців. І від чого вони тікають, адже їздять дуже дорогими автівками, одягнуті добре, знають декілька мов».

Росія не лише принижує українських біженців, формуючи про них негативний образ на тлі мігрантів з інших частин світу, але й формує уявлення про росіян як «жертв путінського режиму», які втекли від злого Путіна і їм теж потрібна допомога.

Також Росія використовує культуру як зброю, застосовуючи лояльних друзів Путіна, щоб показати єдність Балкан і Росії. Як тут не згадати сербського кінорежисера Еміля Кустуріцу, який у лютому 2022 року став головним режисером Центрального академічного театру Російської армії.

Інформаційне посилення України на Балканах

Адекватною відповіддю на засилля російської пропаганди на Балканах може бути формування системної інформаційної політики України в цьому регіоні. Після 24 лютого 2022 року МЗС України, українська влада та громадські організації почали звертати більше уваги на країни Азії, Африки та Латинської Америки через особливу «нейтральну» позицію в російсько-українській війні. Балкани з’являються в новинах українських медіа у зв’язку з такими темами: загострення в Косово, європейська інтеграція Західних Балкан, скандали навколо російської агентури на Балканах.

На думку Катерини Шимкевич, яка досліджує Балкани й коментує українські питання в балканських медіа, нам необхідно сформувати власне стратегічне бачення інформаційної політики в регіоні.

«Нам потрібно зрозуміти в Україні, для чого нам Балкани, щоб вибудовувати інформаційну політику. Бо від розуміння регіону Балкан буде залежати те, як саме буде подаватися інформація. На мою думку, потрібно створити спеціальну агенцію чи інститут, який буде займатися постійним наповненням балканського медіапростору інформацією про Україну», — сказала Катерина Шимкевич.

В основі інформаційної політики має бути роз’яснення обставин російсько-української війни. Без цього важко собі уявити ефективну комунікацію України з Балканами. Разом з тим, російська пропаганда роками маніпулювала громадською думкою в балканських державах про Захід і Україну.

Тепер маємо ситуацію, коли сам підхід до комунікації має бути змінений — з реактивного на проактивний. Провівши багато досліджень щодо агентів впливу Росії на Балканах, медіа, що поширюють російські наративи, нині час будувати стратегію, як комунікувати з регіоном, який тривалий час був у тенетах російської дезінформації. На нашу думку, варто більше уваги приділяти людським історіям — балканців, які мешкають в Україні та українцям на Балканах. Також існує велика потреба в аналізі громадської думки про Україну на Балканському півострові й навпаки, щоб зрозуміти, щ в Україні думають про Балкани. Акцент має бути на впливі російської дезінформації на сприйняття України на Балканах.

Інфографіка Наталії Лобач