«У всьому винен Захід, а Росія воює не на повну силу»: Як російські дипломати поширюють дезінформацію в ОБСЄ

«У всьому винен Захід, а Росія воює не на повну силу»: Як російські дипломати поширюють дезінформацію в ОБСЄ

12:40,
17 Березня 2023
2025

«У всьому винен Захід, а Росія воює не на повну силу»: Як російські дипломати поширюють дезінформацію в ОБСЄ

12:40,
17 Березня 2023
2025
«У всьому винен Захід, а Росія воює не на повну силу»: Як російські дипломати поширюють дезінформацію в ОБСЄ
«У всьому винен Захід, а Росія воює не на повну силу»: Як російські дипломати поширюють дезінформацію в ОБСЄ
Аналітики й аналітикині «Детектора медіа» проаналізували виступи російської делегації в ОБСЄ в січні та лютому цього року й виокремили тактики, за допомогою яких росіяни поширюють свою дезінформацію.

Попри рік повномасштабної війни проти України, Росія досі присутня в міжнародних організаціях, зокрема в Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ). Російські дипломати не лише беруть участь у зустрічах і засіданнях у рамках роботи Організації, а й поширюють на них дезінформацію. Наприклад, повторюють, що мусили напасти, щоб захистити себе. Чи стверджують, що всі українці — нацисти. 

«Детектор медіа» проаналізував виступи російських делегатів у період із 26 січня по 16 лютого 2023 року в рамках секції «Розгляду актуальних проблем» щотижневих зустрічей Постійної ради ОБСЄ. І виокремив дезінформаційні меседжі й тактики, які російська делегація використовує для поширення пропаганди у стінах Хофбурга — будівлі, де проходять засідання Організації. 

Для початку розберімося, що таке Постійна рада ОБСЄ та як вона працює

Постійна рада — це один із головних форматів взаємодії між країнами — учасницями ОБСЄ, міжнародної організації, якою керують безпосередньо держави, а не окремо створений керівний орган. Щороку в організації лідирує делегація однієї з країн-учасниць, минулого року це була Польща, цього — Північна Македонія. Кожного четверга (окрім окремих випадків та святкових тижнів) проходять засідання, на яких представники делегацій усіх країн-учасниць обговорюють актуальні питання, що стосуються ситуації в регіоні ОБСЄ. 

З початку великої війни проти України першою частиною кожної зустрічі є секція «Російська агресивна війна проти України (The Russian war of aggression against Ukraine)». Під час неї головуюча делегація, делегація України та західні делегації виголошують виступи на підтримку України. Росія не бере участі в цій частині, оскільки виступає проти неї, прикриваючись «неконсенсусною назвою» секції («агресивної війни» замість «спеціальної воєнної операції»). 

Далі, вже в секції «Розгляд актуальних проблем (Review of Current Issues)», кожна делегація має право виголосити виступ на будь-яку тему, що безпосередньо стосується криз у країнах регіону. Саме в цій частині делегація Росії щотижня презентує виступ, який стосується війни проти України й повниться прикладами російської дезінформації. Дезінформацію можна помітити вже в назві виступу, яка періодично змінюється залежно від ситуації: «Щодо злочинів київського режиму, що тривають, та небезпечної політики країн західного альянсу з ескалації напруги».

То які тактики використовує Росія, просуваючи дезінформацію в ОБСЄ?

  1. Тактики «самі винні», віддзеркалення і знецінення

У рамках свого виступу Росія щотижня звинувачує Україну та Захід, що вони спровокували її на агресію. Ця історія почалася торік: ще до повномасштабного вторгнення учасники російської делегації повторювали тезу про «загрозу з боку НАТО». У своїх заявах росіяни стверджують, що Україна — взагалі не повноцінна держава: нею керують буцімто «західні куратори», які і спонукають воювати із «сестрою» Росією. Часто російські дипломати в залі заявляють, що Україна їм не ворог і насправді Росія просто бореться за інтереси свого народу.

«Київський режим» — ось хто головне зло разом із НАТО. Наприклад, в одному з виступів  російська делегація заявила, що «зараз триває пошук приводів для підтримання рівня ескалації та ще глибшого військового втручання НАТО у ситуацію на Україні, “промацування” меж стриманості Росії щодо прямих загроз безпеці [Росії], що створені західними державами на території України». Та наголосила, що «низка держав Північноатлантичного альянсу надають танки тим, хто публічно декларує мету “знищити Росію як державу”... Брехливо та лицемірно на цьому фоні заявляють, ніби не залучені до конфлікту…»

Також пропагандисти виривають цитати іноземних політиків із контексту. Впродовж останніх місяців це стосується здебільшого висловлювань європейських політиків щодо Мінських угод, зокрема експрезидента Франції Франсуа Олланда й ексканцлерки Німеччини Ангели Меркель.

Російські дипломати часто заявляють, що НАТО, допомагаючи Україні зброєю, нібито виводить ескалацію війни на новий рівень. На думку російської делегації, мета таких дій — «розвалити Росію».

У рамках виступів на інших секціях у засіданнях Постійної ради російська делегація може присвячувати великі частини своїх доповідей нібито провалам та помилкам західних країн. У такий спосіб вони намагаються показати, що Захід, який кричить про вади Росії, насправді є ще гіршим. Ба більше, він нібито доводить Україну до межі. 

За допомогою всіх цих тактик Росія намагається виправдати свої дії й перекласти відповідальність за них на жертву агресії або ж країни Заходу.

  1. Тактика навішування стереотипів

Російські дипломати під час засідань повторюють наратив російської пропаганди, що «всі українці — нацисти». У такий спосіб делегація агресора часто намагається виправдати дії своїх військових. Мовляв, Росія бореться проти нацистської хунти, яка може заполонити всю Європу. 

Для поширення цього наративу представники Росії виривають із контексту різні ситуації й висловлювання, створюють фейкові фото- та відеоматеріали, а також повторюють меседжі й вигадки російських пропагандистських медіа. До прикладу, в одному з виступів російські дипломати заявили: «Відзначаємо, що країни Заходу продовжують заохочувати прояви неонацизму на Україні, камуфлюючи очевидні злочини й безпрецедентну дискримінацію під нібито боротьбу за зміцнення суверенітету. Чого варті акти прямої дискримінації проти історично притаманної Україні російської мови, що не отримали жодної оцінки, [а також] заходи з її витіснення з галузей освіти, культури та повсякденного життя. На контрасті озвучуються плани зробити обовʼязковою до вивчення англійську мову чи фантазії віцепремʼєрки Ірини Верещук щодо необхідності додати польську мову до програми шкільних випускних іспитів. Мільйонам російськомовних українців у насильницький спосіб перекроюють ідентичність за підтримки Заходом цих процесів й повного мовчання ОБСЄ». 

Уже класичним прикладом використання тактики навішування стереотипів у російських виступах є твердження, що гасло «Слава Україні!» — нацистське. Російські дипломати вигадують для нього недостовірний історичний контекст, заявляючи про його нібито нацистське походження. За допомогою використання цієї «історії» російська делегація хоче показати, що «київський режим» є злочинним, а західний світ допомагає поширенню нацизму в Європі. У цьому ж контексті росіяни згадують про обмеження російськомовного продукту в Україні, а також у країнах Балтії, називаючи це «русофобією» в Європі. 

Аналогічно росіяни згадували і про заборону діяльності Української православної церкви Московського патріархату в Україні. Мовляв, це справжній прояв нацизму й приниження на основі релігійної приналежності. Це підпадає під загальну російську стратегію приниження українського народу, що є основою імперських амбіцій у державній політиці Росії. А також спробою виправдати агресію проти України. 

  1. Тактика залякування

Російські дипломати не лише виправдовуються, але й залякують колег-дипломатів з інших країн. Мовляв, зараз Росія ще навіть не воює, а просто грається. Наприклад, у заявах можуть звучати фрази на кшталт: «Ми думаємо, що ритм бою барабанів війни у найближчому майбутньому може змінитися» і що Захід через це буде змушений змінити свій підхід до ситуації. 

Подібні погрози пов’язані з меседжами, що Захід хоче знищити Росію та її державність. Зокрема, часто російські дипломати наголошують, що нібито спланована операція «колективного Заходу», який є ворогом Росії, вже провалилась, а президент Росії переможно провадить «спеціальну воєнну операцію». Як наслідок, у заявах представників російської делегації є погрози «відповідальністю» для людей, які займаються «русофобною діяльністю» та закликають до реакції керівництво ОБСЄ. Тобто для людей, які розуміють, що Росія розв’язала злочинну війну й щодня вбиває українців, і закликають реагувати на це.  

  1. Тактика багаторазового повторення

Меседжі, які поширює Росія під час засідань ОБСЄ, регулярно повторюються.  Упродовж останніх місяців представники російської делегації з тижня в тиждень повторювали ті самі фейки, історії й наративи в тому самому форматі. У такий спосіб пропагандисти, наприклад, хотіли переконати, що справжні трагедії через Україну трапляються саме з росіянами. 

Зокрема, багаторазово повторювали історію вбивства Дарʼї Дугіної. Російські дипломати стверджували у Хофбурзі: героїню знищили українські націоналісти, які боялися її правди, і цю ситуацію варто розглядати як злочин на ґрунті ненависті. Також доволі довго представники російської делегації повторювали свою версію вибухів на Кримському мосту, називаючи ситуацію «терактом». Чи згадували історію про «нацистський» браслет Валерія Залужного. 

Вдаючись до цієї тактики, Росія хоче викликати сумніви навіть у тих, хто ставився до її заяв скептично. 

  1. Тактика підміни понять

У рамках роботи міжнародних організацій підміна понять суттєво відрізняється від того, що ми звикли бачити, наприклад, у медіа — не війна, а «спеціальна воєнна операція», не програш, а «жест доброї волі». Натомість у  випадку міжнародних організацій ідеться про перекручування нормативно-правових актів та міжнародно визнаних правил.

Російська делегація у виступах, присвячених війні проти України, повторює, що насправді прецедентом, який дав їм право почати «спеціальну воєнну операцію», є «вторгнення» НАТО в Югославію. Нагадаємо, що насправді у 1999 році НАТО намагалося зупинити воєнні злочини та геноцид мирного населення (за них пізніше судили тодішнього президента Югославії Слободана Мілошевича).

Дискусії на засіданнях не лише ОБСЄ, а й інших міжнародних організацій виникають і через поняття міжнародного правопорядку, заснованого на правилах, — international rules-based order. Російські делегати повторюють, що ця тема не є релевантною, оскільки кожен може інтерпретувати її на свій розсуд. Натомість, на їхню думку, єдино правильним форматом взаємодії в міжнародному контексті є порядок на основі міжнародного права. У цьому випадку ці концепції відрізняються тим, що міжнародний правопорядок, заснований на правилах, регулюється людською рівністю, свободами, верховенством права та прав людини, відкритим ринком, безпековою та фінансовою співпрацею задля просування режиму ліберальної демократії у світі. Натомість порядок на основі міжнародного права не регулюється вищезгаданими речами. Втім, ці твердження одразу «сипляться», оскільки саме Росія систематично порушує міжнародне право та самостійно інтерпретує його під власні інтереси. 

Ілюстрація Наталії Лобач

Читайте також
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2023 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду