«Фабрика новин» не має нічого спільного з новинами, але слово «фабрика» доволі добре описує її суть. Колишній ютуб-канал «Україна 24» Ріната Ахметова публікує під новим іменем близько 40 відео щодня. За такою конвеєрною кількістю слідує й конвеєрна якість: більшість місцевих роликів — інтерв’ю з головомовцями. На щастя, серед них системно немає проросійських пропагандистів. Натомість є просто росіяни, щонайменше двоє ведучих Медведчука та панічний клікбейт. О, який же тут клікбейт!

Бізнес-план

Публічно за «Фабрикою новин» стоїть Ростислав Буняк, колишній керівник диджитал-департаменту «Новинної Групи Україна» Ахметова. Сам ютуб-канал колись теж належав цьому олігарху, називався «Україна 24» та публікував контент однойменного інформаційного телеканалу. Буняку «Україна 24» перейшла з усіма своїми відео та близько 2,4 мільйона підписників.

Пан Ростислав розповідає історію так: «Я запропонував медіагрупі “Україна” рішення не заморожувати сторінку. Забрати свій бренд, не виробляти новий контент, але залишити архів. А далі я створю новий бренд, монетизуватиму архівне відео та віддаватиму частину доходу від нього як ренту [...] Усе це відео лишилося на нашому каналі. Щомісяця воно генерує мільйони переглядів».

Щодо нових відео, то «Фабрика новин» випускає кілька власних брендованих програм, публікує контент інших каналів і займається чимось посередині. Тобто, зрозуміло, що це власний контент «Фабрики», коли ведуча представляє ютуб-канал. Зрозуміло, що це запозичене відео, коли воно брендоване проєктом «Утро Февраля».

Але є окремі ролики, наприклад, записи росіянина Майкла Накі, з якими складніше. «Фабрика новин» бере записи, які росіянин публікує на своєму власному каналі, проте брендує їх по-різному. Наприклад, 1 квітня Накі розповідає на своєму каналі про мобілізацію в Росії. 2 квітня «Фабрика» публікує це саме відео, але зі своїм логотипом в кутку екрана та в персональному списку відтворень Майкла Накі. 4 квітня блогер розповідає про партизанів у Криму на своєму каналі. 7 квітня цей уривок публікує «Фабрика», уже без свого логотипа, без додавання у список відтворень, але все ще з заставками «Фабрики» на початку та наприкінці відео.

У списку відтворень «Василь Голованов» (колишній пропагандист Медведчука) на «Фабриці новин» аналогічна ситуація: Павло Латушко брендований каналом Голованова, Ігор Яковенко брендований «Фабрикою новин», хоча обидва виходили на каналі Голованова днем раніше.

Два по-різному брендованих відео Голованова

Власні інтерв’ю «Фабрики новин» брендовані аналогічним логотипом у кутку екрана. Їх можна ідентифікувати тільки за словами ведучої «Ви на “Фабриці новин”...» чи, у деяких випадках, фоном відео, де написана назва каналу. Це означає, що глядачам досить важко відрізнити «позичені» відео «Фабрики» від її власного контенту. А отже важко встановити пряму відповідальність за сказане. Чи простежити працевлаштування Голованова та Влащенко, які колись були частиною «України 24».

 Власне інтерв’ю «Фабрики новин»

Ростислав Буняк казав, що купує відео в авторів. На самому ютуб-каналі написано про «практику шерити доходи з авторами». Але незрозуміло, на кого це поширюється. І за яким принципом логотип «Фабрики новин» то з’являється, то зникає на ідентичних роликах. У всякому разі, ютуб-канал несе іміджеву відповідальність за ті відео, які обирає. І нижче ми до цього повернемося.

Поки що ж варто сказати, що власний контент «Фабрики» — це інтерв’ю, огляд фронту та, неочікувано, новини. Усе в максимально блогерському, дешевому з точки зору виробництва форматі. Інтерв’ю, наприклад, лише в режимі онлайн, де ведуча сидить на фоні стіни або просто в себе вдома. Максимум — у простенькій блогерській студії, яка в ютуб-каналу, здається, одна. Більшість відео, цілком імовірно, знята на телефон. Ростислав Буняк не лукавив, коли казав, що «Фабрика новин» — це радше платформа, ніж виробник контенту.

 Ютуб-каналу — ютуб-студія

Палітра запозичених роликів дуже широка: від Фейгіна та Жданова до іншого каналу Ростислава Буняка — «Сейчас» (ще одного трансформованого каналу Ахметова «Сегодня»). Попри перше враження цілковитого вінегрету, насправді «Фабрика новин» має конкретний смак. Ютуб-канал системно викладає не умовного Стерненка чи Портникова, а «хороших росіян» і військових коментаторів категорії «Б». Хоча, можливо, лише вони погодилися на бізнес-співпрацю.

При цьому ютуб-канал керується типовою для великого мовника стратегією: викладає десятки відео, деякі з яких ніхто не дивиться, більшість набирають десятки тисяч переглядів. Але суто завдяки кількості та клікбейту деякі залітають на сотні тисяч глядачів. Із 2,4 мільйона підписників «Фабрика новин» дійшла до 3,8 млн. Наразі на каналі 4,8 млрд переглядів.

Ютуб-канал Ростислава Буняка — не впливовий виробник контенту, але впливовий агрегатор. Тож важливо, що тут обирають для глядачів.

ШОК! На «Фабриці новин» показали КЛІКБЕЙТ про…

Якщо уявити, що «Фабрика новин» — це інформаційне медіа, то воно системно обманює своїх глядачів. На обкладинці та в назві ютуб-канал повідомляє, що «британські дрони накрили росію», а потім розповідає, що один дрон десь бачили, а один знайшли взагалі на окупованій території України.

Місцеві заголовки практично ніколи не відповідають змісту відео: вони або занадто гіперболізовані, або відверто панічні. «Фабрика новин» перебуває далеко за межами жовтої преси та за крок до «Бросил олигарх? Нужно взять обычный советский…» У світі, де люди часто читають лише заголовки, місцевий клікбейт відверто шкідливий.

«Фронт України прорвуть влітку», «Почався широкий наступ Росії», «Так загинуть усі», — це доволі типові назви місцевих відео. Під час війни «Фабрика новин» проявляє етику стерв’ятника та лякає людей смертю, щоб заробити на монетизації. Масштаб брехні в середньому такий: відео, де Олег Жданов розповідає, що в Часовому Ярі українці відбили російську атаку, називається «Терміново! Пробили оборону Часового Яру».

 Типова «Фабрика новин»

З іншого боку, «Фабрика» не соромиться й переможного клікбейту: «Росіяни в паніці», «В Росію йде голод», «У Росії катастрофа». Тобто ютуб-канал насправді не цілеспрямовано роздмухує паніку та дефетизм серед українців. Він просто згоден на все, щоб сподобатися алгоритмам.

Включно з фейками про те, що армія Франції вже в Україні, Київ оголосив ультиматум США, в Україну відправлять об’єднане військо НАТО. Є тут і цитування Володимира Соловйова, мовляв, не дарма сказали покинути Харків. І відео з закликом подивитися на вибух, який «убив багато» харків’ян. Інколи задумуєшся, хто працює за верстатами на цій фабриці.

Щодо змісту самих відео, то в більшості переглянутих роликів — він безневинний. Дайджести «Фабрики», наприклад, — це цитування офіційних джерел, закордонних медіа та бід Росії, взятих, імовірно, з телеграму. Оскільки канал не шукає ексклюзивну інформацію та не аналізує новини, а просто переповідає їх, йому навіть немає де особливо помилятися.

Щодо інтерв’ю, то, а як ви думаєте, коли канал публікує 40 відео на день? Здебільшого це не компетентний аналіз чи оцінки галузевих експертів, а просто коментування подій від універсальних коментаторів. Наприклад, Сергій Жирнов, який кілька років пропрацював розвідником у часи СРСР, розповідає, що росіяни, які протестують, стукаючи в каструлі, небезпечні, бо можуть це робити навіть удома. Е — ефективність. Традиційно для «Фабрики новин» ролик із Жирновим називається «Нове повстання “Вагнера” в червні!» та закінчується тим, що коментатор прямо заперечує можливість повстання.

До більш загрозливих для медіаграмотності рубрик можна віднести щоденні огляди «Фабрики новин» із Романом Світаном. Ось детальний матеріал про цього коментатора та відгук від колишнього речника Повітряних сил Юрія Ігната: «Роман Світан не може бути експертом з авіації та протиповітряної оборони, адже не має відповідної освіти чи навіть бойового досвіду. Він [...] не має права вішати локшину на вуха довірливих громадян». Можливо й не має, але вішає. Роман Світан періодично заявляє щось на кшталт того, що Україна перестала атакувати російські НПЗ, бо її змусила Америка. А через шість днів невідомі дрони підривають один із найбільших НПЗ Росії.

 Зверніть увагу на заголовок та лягайте вмирати

Часом «Фабрика» настільки неперебірлива, що запрошує російських мігрантів, на кшталт Бориса Пінкуса. Республіканець, партія якого не приховуючи блокує допомогу Україні, звинувачує у відсутності допомоги адміністрацію Байдена. Майже всі найпопулярніші росіяни з каналу «FreeДом» під час повномасштабної агресії Росії теж присутні на українському ютуб-каналі. Включно з популярними, але іміджево сумнівними персонажами на кшталт Юлії Латиніної, яка нещодавно звинувачувала Україну у «кривавому піарі».

Керуючись фразою «Нам не так страшні московські воші…», не можна не згадати й про українських колишніх ведучих Медведчука. «Фабрика новин» розміщує відео Наталі Влащенко, яка бідкається росіянину Бикову на боротьбу з Булгаковим. Та відео Василя Голованова, якому Арестович (так, він живий) розповідає про «коридор затемнень».

  Сьогодні вони кенселять Булгакова. А завтра, не дай боже, візьмуться за найманців Медведчука!

Можливо, найбільше відкриття на «Фабриці» теж пов’язане з Головановим — йому щотижня дає підсумкове інтерв’ю радник Офісу президента Михайло Подоляк! Фактичний спікер Офісу, найпопулярніший політик «Єдиних новин» і «FreeДом». «Фабрика новин» лише републікує відео, що з’являються на каналі Голованова. Але навіщо українська влада щотижня звітує на ютуб-каналі генпродюсера Медведчука, якому було «нада поговорить» із Росією? Подоляку взагалі нормально щотижня підбивати підсумки з людиною, яка раніше вела такий формат із Портновим? Здається, українська влада просто не може не ходити на ефіри до людей, на яких сама накладала санкції.

Василь Голованов та співробітники Адміністрації президента

Продавці повітря

У підсумку «Фабрика новин» — це не типове зло, яке оглядає «Детектор медіа». Не платформа держзрадників Макса Назарова і не заповідник колаборантів «Політеки». Варто віддати команді ютуб-каналу належне, серед гостей тут системно немає жодного проросійського пропагандиста. Понад те, медіа начебто працює: у нього не просто так 3,8 мільйона підписників. Але важливо розуміти, над чим саме та як працює «Фабрика новин».

Це дійсно не виробник контенту, а безсовісний продавець. Місцева команда випікає найдешевшу булочку з маком (здебільшого там просто тісто), але потім загортає її в чудову упаковку, викладає на ідеальне місце на полиці, називає французькою випічкою, ставить табличку про унікальну знижку й повторює, що товар закінчується. Так саме «Фабрика» продає умовно калачі Голованова та щі Влащенко. Мінімальна собівартість та якість товару, максимум маркетингу.

Інколи цього маркетингу настільки багато, що він стає шкідливим: «Фабрика новин» відверто бреше у своїх заголовках, чим може обманути немедіаграмотних глядачів. Інколи виникають питання до постачальників: глядачам точно варто слухати щоденні воєнні оцінки саме від Романа Світана?

Вирішить ринок. Але не можна заперечувати, що викиди з «Фабрики новин» усе ж забруднюють українське інформаційне довкілля.