Більше половини українців вважають, що мають високий рівень чутливості до дезінформації, — дослідження «Детектора медіа»

Більше половини українців вважають, що мають високий рівень чутливості до дезінформації, — дослідження «Детектора медіа»

09:26,
23 Квітня 2024
1614

Більше половини українців вважають, що мають високий рівень чутливості до дезінформації, — дослідження «Детектора медіа»

09:26,
23 Квітня 2024
1614
Більше половини українців вважають, що мають високий рівень чутливості до дезінформації, — дослідження «Детектора медіа»
Більше половини українців вважають, що мають високий рівень чутливості до дезінформації, — дослідження «Детектора медіа»
Автори:
Частка тих, хто вважає себе повністю некомпетентними у виявленні фейків, склала 11%.

Українці значно покращили власну самооцінку щодо чутливості до дезінформації. Про це свідчать результати дослідження ГО «Детектор медіа» з визначення Індексу медіаграмотності українців у 2023 році, тобто рівня вміння громадянами критично сприймати інформацію, а також користуватися медіа та знати загальні принципи регуляції.

52% аудиторії вітчизняних медіа у 2023 році оцінили свій рівень чутливості до дезінформації як вищий за середній або високий. Під час аналогічного дослідження у 2022 році таку оцінку своїм медіакомпетенціям дали 43%, а у 2021 році — 37%

Частка тих, хто вважає себе повністю некомпетентними у виявленні фейків, у 2023 році склала 11%.

 

66% споживачів медіаконтенту шукають підтвердження правдивості новин в інших ЗМІ. 29% оцінюють надійність джерела, на яке є посилання. 25% — шукають першоджерело, на яке є посилання.

18% респондентів заявили, що, перевіряючи інформацію на достовірність, вони беруть до уваги репутацію медіа, яке її поширило, а 13% перевіряють, хто є його власником.  

Кількість українців, які перевіряють більш ніж 15% інформації на достовірність, зросла до 33% (у 2022 році їх було 24%). А частка тих, хто ніколи не перевіряє медіаконтент, знизилася за рік із 31% до 26%.

Як повідомлялось, дослідження з визначення Індексу медіаграмотності українців у 2023 році зафіксувало високий рівень чутливості до спотвореного контенту серед українців. З нього можна зробити висновок про те, що аудиторія стає більш компетентною у відстеженні фейкової інформації. Так, лише 17% з опитаних вирішують, наскільки можна довіряти повідомленню, орієнтуючись виключно на власну інтуїцію. У минулому році цей показник був майже таким самим — 18%, тоді як у довоєнному 2021-му становив цілих 33%.

Частка українців, які виявляють дезінформацію, шукаючи посилання на джерело в матеріалі, становить 37% (2022 рік — 39%). Орієнтуються при цьому на відео- та фотопідтвердження 30% опитаних (2022 рік — 32%). На наявність різних точок зору на подію — 34% (2022 рік — 31%). Для 46% українців маркером правдивості інформації є її розміщення в медіа, якому вони довіряють (у 2022 році таких було 43%, а у 2021-му — 20%).

Нагадаємо, Громадська організація «Детектор медіа» провела власне кількісне дослідження «Індекс медіаграмотності українців», яке визначає рівень свідомого сприйняття й критичного ставлення українців до інформації, а також їхнє вміння користуватися медіа. Результати четвертої хвилі дослідження, яка охопила 2023 рік, дають уявлення про те, як на медіаграмотність українців вплинув другий рік повномасштабної війни. Перша та друга хвилі дослідження були проведені у 2020 та 2021 роках, третя — у 2022 — на початку 2023 року. 

Про дослідження: «Індекс медіаграмотності українців» проводилося компанією New Image Marketing Group (польовий етап: 15.01.2024 — 29.01.2024).

Мета дослідження:  валідизувати концепцію індексу медіаграмотності та прорахувати його для різних категорій української аудиторії.

Методологія: кількісне дослідження; інтерв'ю обличчя-до-обличчя за допомогою планшета за стандартизованим опитувальником (CAPI).

Обсяг вибірки: 1200 респондентів.

Цільова аудиторія: доросле населення України (18+).

Тип вибірки: репрезентативна за віком, статтю, типорозміром населеного пункту та регіоном. Дослідження не проводилось на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та в АР Крим.

Раніше повідомлялось про те, що українські розробники створили платформу Mantis Analytics, яка за допомогою штучного інтелекту виявляє фейкову інформацію та дезінформацію в онлайн-медіа та соцмережах. Mantis у режимі реального часу обробляє тисячі повідомлень та гігабайти даних, а потім представляє дані на інтерактивній карті.

Читайте також

 Фото: pon.org.ua

Читайте також
ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду