Ні для кого не секрет, що телеканали Віктора Медведчука працюють як політична фабрика зірок. Список улюбленців NewsOne, «112» та ZIK настільки маленький, а їхня концентрація в цілодобовому ефірі настільки велика, що гостьові студії та токшоу проросійських каналів майже не відрізняються від реаліті-шоу. І подібний формат дає свої плоди: канали Медведчука вже успішно витягнули з глибин марґінесу кума Путіна та спільними зусиллями розкрутили рейтинг «ОПЗЖ». А тепер працюють над упізнаваністю інших наближених персонажів: Андрія Пальчевського, Дмитра Співака, Євгенія Червоненка, Андрія Портнова, Олени Бондаренко, Олени Лукаш та навіть Анатолія Шарія. Останній з’явився на каналах Медведчука минулого жовтня, коли виявилося, що боти, накрутки та жителі Росії не можуть голосувати на українських виборах. Усі ці люди або вже спробували використати свою нездорову перевагу в ефірі з електоральною метою або потенційно можуть це зробити.

Проте, мабуть, найвеселішим і, разом із тим, найбільш показовим прикладом діяльності «Фабрики Медведчука» є Ірина Паламар. Лише за останній місяць ця жінка з’явилася щонайменше у дев’ятнадцяти повномасштабних ефірах, причому не тільки якихось другорядних шоу. А й, наприклад, у п’яти з п’яти останніх випусків хедлайнера NewsOne — «Українського формату». Найчастіше протитрована як «громадський діяч, голова ГО «Народний союз», вона відвідувала програми про карантин, банківське законодавство, підсумки прес-конференції президента Зеленського, мовне законодавство, призначення Олександра Ткаченка міністром культури, блокаду Криму, блокування російських соцмереж, мирні перемовини, протести в США, всюдисущий вплив Сороса.

На цих обкладинках видно, як Паламар підбирається до вашої виборчої дільниці

Жодна людина не може компетентно коментувати таку кількість різних тем. І тим паче їх не може коментувати Ірина Паламар. Адже за пустим титулом «громадський діяч, голова ГО "Народний союз" канали Медведчука приховують цілу історію.

Насправді, Ірина Паламар — це засновниця та голова Асоціації тваринників України. Фермерка з великим список досягнень, до яких належать, зокрема, «співвласниця "АгроВет Атлантик"», «реконструкторка м'ясо-молочного комплексу в смт Цибулів», «учасниця проєкту національної програми підвищення кваліфікації фахівців з великої рогатої худоби та свинарства», «засновниця "Школи птахівництва" в Султанаті Оман». У 2015 році Паламар призначили радницею міністра агропромислового комплексу, працювати з яким для неї було «великою честю». У 2018 році видання «Главком» описувало, як Паламар хвалить прем’єра Гройсмана та планує йти у велику політику. У жовтні 2019-го фермерка заговорила про створення політичної сили.

Ви можете купити календар із ілюстрацією амбітних планів фермерки

Варто визнати, що стартовим двигуном для телевізійної кар’єри Паламар стала близька їй тема — законопроєкт про ринок землі. У листопаді-грудні 2019-го вона навіть коментувала його на Прямому та «24-му», лишаючись головою Асоціації тваринників. У січні 2020-го Паламар почала протестувати проти скасування мораторію під Верховною Радою, повноцінно перебравшись на канали Медведчука та перетворившись на голову «Народного союзу». Також у січні вона вперше з’явилася на токшоу «Український формат», де оцінювала вже трагедію українського літака в Ірані. І відтоді Паламар, яка, судячи з її блогів, роками коментувала аграрну тематику, почала втрачати зв’язок із землею. Імовірно, щоб не асоціюватися у виборців виключно з колгоспом. Який жінка, до речі, за власним зізнанням, мріяла очолити із шести років.

Проте найгірше у фермерці — це не її спроба приховати від глядачів власне минуле чи штучно потрапити на якомога більше ефірів. Найгірше — це те, що вона, власне, говорить.

Для початку у пані Паламар серйозна проблема з теоріями змови та Джорджем Соросом. Ось, наприклад, її коментар щодо протестів у США: «Сейчас в Штатах, как раз, там же фонд Сороса, как он называется... Атифа? Атифа, да. Он замешан как раз и в организации этих бесчинств». Коментаторка не лише помилилася в назві (правильно «Антифа»), а ще й переплутала одну організацію з цілим міжнародним рухом та безпідставно приписала керівництво ним Соросу. Також Паламар розповідала, що закордонні організації хочуть знищити та підкорити Україну. Що Україна — це колонія якоїсь групи у США. Що агенти закордонного впливу продають Україну. Що Порошенка не посадять через міжнародне лобі. Що МВФ тримає Україну в кабалі. Що план «Ост» гуманніше меморандуму з МВФ. Що збиття українського літака в Ірані — частина боротьби між республіканцями та демократами за крісло президента США.

Знайдіть тут агента зовнішнього впливу

Аналогічний рівень змови Паламар бачила й у коронавірусі та карантині. Вона називала їх «аферою» та «мильною бульбашкою». Розповідала, що «сейчас Covid-19, а будет 20, 21. Их будут выпускать, как айфоны». Стверджувала, що коронавірус — це перевірка для націй на слухняність. Хвалила систему Семашко. Казала, що українські вчені можуть створити вакцину проти коронавірусу. При цьому, що цікаво, в березні коментаторка сама радила владі перебудувати Міжнародний виставковий центр на польовий госпіталь та закликала громадян дотримуватися карантину.

Зрозуміло, що з таким підходом Паламар не подобаються й українські реформи. Вона розповідає про ракові антикорупційні пухлини, створені глобалістами. Називає євроінтеграцію брехнею для українців. Стверджує, що медична та земельні реформи створені для депопуляції держави. Прогнозує скасування Пенсійного фонду. Ділиться інсайдами, що Євросоюз скасує Україні безвіз, адже ми буцімто плануємо закрити тубдиспансери по реформі Супрун.

І, звісно, те, що справді ріднить Паламар із каналами Медведчука, — це її безкомпромісна совковість. Вона до крику захищає СРСР та його спадщину. Критикує перейменування вулиць, хвалить взаємоповагу часів Радянського союзу, заперечує, що комуністичний режим знищував українців. Заявляє, що в СРСР було краще, ніж у США. Розказує, що наступний ступінь еволюції людства — це соціалізм, як, наприклад, у Росії. І просто фантасмагорично відбілює репресії: «У меня тоже у прадедушек забрали землю. Они тоже были кулаками. Но мы имели страну. Мы имели ракетостроение…». При цьому сама Паламар, судячи з її віку, прожила в совку максимум вісім років.

Усе це підводить нас до головного завдання постійних коментаторів Медведчука — активної підтримки російської агресії в Україні. Наразі фермерка коментує питання війни досить смішно та невпевнено, але вже проговорює тези про дотримання мінських домовленостей, розповідає про «лагеря» для українських дітей, заперечує бажання Путіна відродити СРСР та закликає українців не воювати із сусідами. Так, наче це ми анексували російські території. До речі, ще в 2014 році Паламар критикувала Путіна: «...Тяготеет к мысли о собственной коронации. О стабильности его решений мне, как и всему миру, к сожалению, трудно судить».

Хто б міг подумати, що така людина вподобає «Всеукраїнський Євромайдан»? 

Окремо варто зазначити, що пані Паламар має дуже специфічну манеру сперечатися. Вона поєднує зверхність світської левиці та бидлуватість тюремного пахана. І дуже складно знайти ефір, у якому Паламар нікого не перебила, не принизила, не звинуватила в роботі на Сороса, не влаштувала скандалу чи просто на когось не наїхала.

У бліц-інтерв’ю 2014 року Ірина Паламар заявляла, що «меня не интересует процесс — для меня главное результат!» І справді, виглядає так, наче для фермерки немає значення, до якої ахінеї та принижень їй доведеться вдаватися на телебаченні, аби досягти бажаних вершин. Навіть якщо треба розповідати, що «"ОПЗЖ" — молодцы». І казати, що «такие люди, как Виктор Владимирович [Медведчук. — Авт.] — это, ну, те авторитеты, которые, я надеюсь, что народ начинает понимать, просыпаться. И что такие люди должны быть у власти. И принимать решения. Потому что с ними будут считаться. Это авторитетные люди. Это люди, которые понимают. С ними садятся за стол переговоров. Я надеюсь, что все-таки наша страна выйдет из этого кризиса и придут действительно правильные люди к власти. Сильные, авторитетные [...] Заметьте, только Виктор Владимирович говорит о внешнем управлении».

Звісно, можливо, насправді Паламар і не збирається увелику політику. А коментуючи зовнішній вплив, просто здійснює ще одну свою дитячу мрію — стати спеціалісткою з міжнародних відносин. І все ж чомусь не покидає відчуття, що зовсім скоро «мрії» та роль Ірини Паламар для «ОПЗЖ» можуть стати схожими на «мрії» та роль Наталії Королевської для Партії регіонів.