Видання New York Times визнало, що герой подкасту «Халіфат» вигадав історію про своє перебування в Сирії
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
Видання New York Times визнало, що герой подкасту «Халіфат» вигадав історію про своє перебування в Сирії
Видання New York Times визнало, що герой популярного подкасту «Халіфат» Абу Хузейфа (справжнє ім’я - Шехрозе Чодрі з Канади) вигадав події, про які він розповів журналістці Рукміні Каллімачі.
Як свідчить розслідування видання, насправді Чодрі не здійснював вбивства, в яких він зізнався журналістці, а канадські спецслужби сумніваються в тому, що він взагалі бував у Сирії.
Подкаст «Халіфат» (The Caliphate) виходив у квітні-червні 2018 року. Протягом десяти епізодів журналістка Рукміні Каллімачі і продюсер Енді Міллс описували внутрішній устрій «Ісламської держави». Головним героєм подкасту був канадець пакистанського походження, відомий під вигаданим іменем Абу Хузейфа.
Серія інтерв’ю з ним розпочинається з опису його біографії, у який не було нічого особливого - звичайне життя не надто релігійної людини. Поштовхом до радикалізації Абу Хузейфи нібито став напад США на Ірак і повалення режиму Саддама Хусейна. Після цього він почав читати радикальних ісламських проповідників, а у 2014 році вирішив приєднався до ІДІЛ. У Сирію Хузейфа потрапив через турецький кордон.
У 2018 році подкаст «Халіфат» номінували на Пулітцерівську премію, він став одним з фіналістів того року, а також отримав іншу престижну премію в журналістиці - Peabody Award.
Як з’ясувала канадська розвідка, у 2014 році Шехрозе Чодрі навчався в університеті Лахора в Пакистані на факультеті природознавства. Це журналістам підтвердив його дідусь Шакіл Ахмед, у якого в той момент жив онук.
Крім того, канадська розвідка звертає увагу на той факт, що пакистанський паспорт Чодрі уже давно прострочений, тому він не міг бути в Сирії, а канадському паспорті «терориста» немає позначок про те, що він перетинав кордон з Туреччиною, щоб потрапити до Сирії.
Крім того, фотографії, які Чодрі надсилав Каллімачі, для підтвердження своєї нібито участі у війні у Сирії, насправді були взяті з інтернету. Наприклад, фото, де Хузейфа нібито стоїть на фоні руїн сирійського міста, насправді зробив російський фотограф з інформагентства ТАСС Валерій Шаріфулін.
Згідно з канадським законодавством, за фальсифікацію інформації про загрозу тероризму Шехрозе загрожує до 5 років позбавлення волі.
Американська розвідка не виключає, що Чодрі міг побувати в Сирії, однак він побував там дуже короткий проміжок часу. Також американці звертають увагу, що сам Чодрі підтримує ІДІЛ та ісламістів. За їхніми даними, його впізнав один з воєначальників ІДІЛ. Втім, Чодрі був звичайним рядовим, а не учасником релігійної поліції. Тому він не міг здійснювати вбивства, про які розповів у подкасті.
Сьогодні Чодрі працює в ресторані своїх батьків у передмісті Торонто Оквілі. Від коментарів ЗМІ він відмовився, однак його адвокат Надер Хасан розповів NYT, що його підзахисний відкидає усі звинувачення.
«Усі звинувачення безпідставні. Поліція ще має довести, що мій клієнт хотів налякати громадськість», - заявив адвокат.
Нагадаємо, сумніви у правдивості слів Абу Хузейфи з'явилися ще до виходу фінального епізоду подкасту. У травні 2018 року канадські журналісти, які брали інтерв'ю в Абу Хузейфа через рік після його повернення в Канаду, звернули увагу, що він описував свій досвід не наскільки кровожерливо. Крім того, в інтерв'ю виданню Global News він запевняв, що взагалі нікого не вбивав.
Питання про правдоподібність розповідей Абу Хузейфи задавали і Рукміні Каллімачі. Вона відповідала, що цілу серію подкасту присвятила фактчекінгу. В шостій серії «Халіфату» вона сама ставить під сумнів правдивість розповідей її співрозмовника, але, проаналізувавши його фотографії, приходить до висновку, що Абу Хузейфа дійсно був в Сирії.
Після цього The New York Times і саму Рукміні Каллімачі розкритикували багато ЗМІ і оглядачі за безвідповідальну роботу з джерелами. Майже тиждень газета утримувалася від коментарів. Однак 30 вересня редакція нарешті визнала, що збирається провести внутрішнє розслідування.
Фото: TACC